Багатьох інвесторів вийшли з українських боргових паперів / фото ua.depositphotos.com

Україна тимчасово втрачає доступ до зовнішніх ринків капіталу: як це вдарить по бюджету та громадянам

17:48, 21.01.2022
8 хв. 4824

Скупчення російських військ на кордоні з Україною та відкриті погрози почати повномасштабну війну спровокували вихід багатьох інвесторів з українських боргових паперів. Чи зможе уряд в таких умовах виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами та вчасно погашати борги перед діючими кредиторами?

Ризик повномасштабного наступу путінської агресивної Росії на мирну Україну викликав страх та занепокоєння не лише в громадян, які проживають в державі і переживають за власну безпеку та рідних, але і в інвесторів – тих, хто вкладає на тих чи інших умовах кошти в Україну.

Жахливі новини про накопичення російських військ на кордонах нашої держави призвели до розпродажу боргових паперів українського уряду, акцій українських компаній та падіння біржових котирувань на них.

Чому для нашої держави важливо не втрачати стабільного кредитного та інвестиційного фінансування?

Справа в тому, що українська економіка дуже залежна від додаткового зовнішнього та внутрішнього фінансування, оскільки власних ресурсів за рядом причин не вистачає, щоб у повному обсязі покрити усі видатки державного бюджету, а це заробітні плати медикам, вчителям, пенсії, забезпечення армії тощо.

Саме тому щороку ухвалюється дефіцитний державний бюджет, і 2022 рік не став виключенням (дефіцит запланований на рівні майже 190 млрд грн).

До того ж, як наслідок такої політики, Україна має значний державний борг, який становить майже 95 мільярдів доларів, і його щороку необхідно обслуговувати, сплачуючи не тільки тіло кредиту, але і відсотки за ним. Зокрема, у 2022 році наша держава має виплатити 550 млрд грн (майже 20 млрд доларів!).

Боргова стратегія держави зараз побудована на тому, щоб погашати діючі кредити за рахунок нових боргів (бажано, більш дешевих та на довший термін), проте за умови сьогоднішніх обставин охочих позичати стає все менше, що спричиняє не лише зростання ставок на нові запозичення, але і прискорює девальвацію національної валюти.

За умови сьогоднішніх обставин охочих позичати Україні стає все менше / фото ua.depositphotos.com

Обвал облігацій

За останні два тижні міжнародні інвестори, які позичають уряду гроші, значно переоцінили кредитні ризики України.

За словами аналітиків з групи ICU, заяви російських високопосадовців після переговорів зі США та НАТО призвели до значного зростання побоювання російського вторгнення в Україну та погіршили оцінки кредитних ризиків України локальними та міжнародними інвесторами. Це спричинило розпродаж українських єврооблігацій, що може продовжитися і наступного тижня.

"Дохідність облігацій із погашенням у вересні цього року сягнула 20 відсотків, а за інструментами з погашенням у наступні три роки зросла до 14-15 відсотків річних. За більш тривалими термінами обігу дохідності нижчі – 11-12 відсотків. Вартість кредитно-дефолтних свопів перевищила тисячу базисних пунктів за строками до трьох років, хоча ще наприкінці минулого року становила 550-590 пунктів", - пояснили експерти.

Негативні новини про можливе військове вторгнення Росії вплинули також і на ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), зокрема прискорився вихід нерезидентів з них.

Читайте такожУ Нацбанку розповіли, що відбувається з українськими цінними паперами

Нерезиденти за минулий тиждень скоротили свій портфель на майже 3 млрд грн, що значно більше ніж у перший тиждень 2022 року. Причому якщо тоді це були переважно планові погашення, то минулого тижня це вже був звичайний продаж облігацій на вторинному ринку.

"Ми очікуємо, що в поточних умовах нерезиденти продовжать виходити з ОВДП навіть активніше, ніж раніше. Без погашень це буде трохи складно. Для того, щоб зацікавити банки у викупі великих обсягів, доведеться ще більше знижувати ціни і фіксувати чималі втрати від переоцінки", - зазначили в ICU.

Гривня девальвує

Курс гривні в умовах нестабільної ситуації, як зазначають аналітики ICU, продовжує слабшати, проте знову ж таки переважно під впливом психологічних факторів, спричинених заявами з боку Росії.

З початку року національна валюта ослабла більш ніж на 4 відсотки до 28,32 гривень за долар, проте навіть такий курс вдалося втримати лише завдяки підтримці Національного банку.

"Уповільнили темпи знецінення гривні інтервенції НБУ. Якщо не враховувати інтервенції в листопаді минулого року, які були обумовлені випуском єврооблігацій "Укренерго" та розрахунками з виробниками зеленої енергетики, то продаж за минулий тиждень 331 млн доларів є найбільшою інтервенцією з липня 2020 року". – зазначили в ICU.

З початку року гривня ослабла більш ніж на 4 відсотки / фото ua.depositphotos.com

Загалом, за словами експертів, на грошовому ринку зараз зберігається переважання попиту на іноземну валюту, що формується головним чином імпортерами енергетичних ресурсів та нерезидентами. А от пропозиція залишається досить невеликою порівняно з попередніми місяцями. Це спричиняє досить великий і постійний перекіс у бік попиту на ринку серед клієнтів банків. Цей надмірний попит клієнтів доводиться задовольняти НБУ та банкам.

"Валютний ринок залишатиметься під впливом психологічних чинників, викликаних новинами щодо агресії Росії, і перебуватиме під тиском підвищеного попиту. Курс гривні коливатиметься у коридорі 28-28,5 гривень за долар. За таких рівнів курсу може зрости пропозиція валюти від експортерів аграрної продукції, що сприятиме поступовому збалансуванню валютного ринку у цьому коридорі", - зазначили в ICU.

Шляхи виходу з кризи

Експерти підкреслюють, наразі в України немає іншого вибору, окрім як продовжувати та поглиблювати співпрацю із міжнародними фінансовими організаціями (МФО).

Читайте такожВ Росії триває падіння фондового ринку

Бюджетний план на 2022 рік затверджувався до ескалації російської агресії. Він базується на припущеннях того, що приватні інвестори готові будуть кредитувати Україну. Але, ймовірно, заплановані залучення від приватних інвесторів, зокрема і випуски єврооблігацій, доведеться цього року заміщувати позиками від МФО чи західних урядів.

"Це цілком можливо і реалістично, адже міжнародні партнери чітко усвідомлюють, з якими труднощами має справу Україна, і готові надати підтримку. Водночас вони традиційно вимагатимуть проведення реформ – навряд чи, навіть у такий скрутний час, вони робитимуть поступки у цій частині", - зазначив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

За його словами, Україна також має ініціювати нову програму співпраці із Міжнародним валютним фондом після завершення чинної програми у червні. А для цього необхідно зберегти виважену макроекономічну – фіскальну та монетарну – політику.

"Уряду бажано зберігати розумний запас гривневої та валютної ліквідності, і будь-які понадпланові бюджетні надходження притримувати про запас. Для Національного банку питання збереження цінової та фінансової стабільності набуває критичної ваги. Вкрай важливо зберегти інфляційні очікування контрольованими, а довіру населення та бізнесу до банківського сектору непохитною. Українська економіка та фінансова система мають достатній запас міцності, щоб пройти цей складний період невизначеності без помітних втрат", - підкреслив експерт.

Бюджетний план на 2022 рік базується на припущеннях, що приватні інвестори готові будуть кредитувати Україну / фото REUTERS

Україна зараз проживає чи не найскладніші часи з 2014-2015 років. Є велика невизначеність як у безпековій, так і у фінансовій сферах, що не додає впевненості громадянам у завтрашньому дні.

Проте піддаватися панічним настроям - знімати усю готівку, запасатися гречкою, сірниками тощо - категорично не можна, оскільки такі дії лише зашкодять нашій державі та кожному громадянину.

Влада, своєю чергою, має зробити все можливе, щоб не допустити роздмухування паніки ні серед населення, ні у політичній площині, ні на фінансовому ринку. В такі складні часи треба бути ощадливими та з великою увагою ставитися до визначення пріоритетів державного фінансування.

Можливо, за підсумками першого кварталу 2022 року виникне потреба внести зміни до державного бюджету, скоротивши частину видатків, окрім оборони нашої держави та соціального захисту.

Єдиним ефективним інструментом, який дозволить заспокоїти міжнародних інвесторів та національний бізнес – це продовження або й прискорення економічних реформ навіть в умовах зовнішніх воєнних загроз, які, ймовірно, не зникнуть найближчим часом.

Богдан Слуцький

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся