Валюта б'є рекорди - і це ще не кінець: що стоїть за обвалом гривні та коли чекати долар по 46

Від початку 2026 року гривня просіла. Курс долара уже в перші тижні нового року побив кілька рекордів і перетнув позначку у 43 гривні. УНІАН з’ясовував, що стало причиною такого стрімкого руху та чи збережеться тиск на гривню надалі.

У перші тижні 2026 року на валютному ринку України спостерігається прискорене падіння гривні. Лише нещодавно, наприкінці 2025 року, урядовці та експерти озвучували прогнози щодо помірної девальвації національної валюти на рік прийдешній, але ніхто не очікував, що це трапиться так стрімко.

У новинах ледь не щодня повідомлялося про черговий рекорд долара, який сягав нових історичних максимумів (і євро також не пас задніх).

Якщо 2025 рік долар закінчував на рівні 42,39 грн, то вже 6 січня цей показник було перевищено, а 12 січня "зелений" перетнув психологічну позначку у 43 гривні. Останній рекорд вартості долара зафіксовано 16 січня - регулятор встановив офіційний курс на рівні 43,39 грн.

У чому причина такого різкого зростання? 

Більшість опитаних УНІАН фахівців сходяться в тому, що одну з головних ролей у цьому ралі відіграє сезонний чинник – традиційно після новорічних свят гривня послаблюється, і таке спостерігається щороку.

Юрій Крохмаль, директор з продажів банку "Авангард", у коментарі УНІАН зазначив, що однією з основних причин знецінення гривні на початку року є підвищений попит на валюту, що є традиційним для цього періоду. 

"Це зумовлено бажанням імпортерів закрити зобовʼязання за минулорічними поставками та передноворічними продажами, а також значним обсягом гривневої ліквідності, що потрапляє на ринок унаслідок бюджетних витрат наприкінці року", - пояснює банкір.

Причини просідання гривні

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також відзначає зростання попиту на валюту з боку населення як один з головних факторів здорожчання валюти. 

"Попит зріс з 4 кварталу 2025 року десь на 5 млн доларів середньоденно на готівкову валюту. Отже, у населення є попит, бо бюджетні видатки, щось надходить на руки, і населення спрямовує це на купівлю валюти. Плюс ми розуміємо, що є імпортні замовлення, хтось релокується через морози та жорсткі блекаути на захід України чи за кордон", - розповідає аналітик в розмові з УНІАН.

Також Шевчишин звертає увагу, що саме по собі зростання курсу призводить до того, що населення починає скуповувати валюту – через психологічний фактор.  

Українці інстинктивно скуповують валюту, коли гривня падає / фото УНІАН

"Але чи це критичне зростання? Ні. Минулого року за подібних показників Нацбанк стримував курс, і він не зростав. Виходячи з даних попиту та пропозиції, я схильний до думки, що ми спостерігаємо керовану девальвацію, яка спрямована на підвищення бюджетних надходжень через конвертацію валютної допомоги від партнерів. Це допомагає бюджету", - вважає Шевчишин.

Фінансовий аналітик Олексій Козирєв серед причин падіння гривні в першій половині січня називає вихід на ринок у грудні 2025 року істотних обсягів бюджетних коштів, а також збільшення активності населення з купівлі валюти, що тисне на курс у готівковому сегменті.

Інша причина – зростання цін.

"Як це не дивно, зростання цін – тому що частина населення продовжує розглядати вкладення в валюту як механізм захисту від інфляції. Хоча в останні роки зростання курсу долара не перекриває динаміку зростання цін у гривні", - зауважує експерт.

Крім цього, за словами Козирєва, з огляду на постійні обстріли зростають витрати на купівлю валюти з боку імпортерів енергоносіїв і взагалі усього енергетичного сектора. Також збільшуються витрати на оборону, значна частина яких на закупівлю озброєння йде у валюті.

"Дещо знизився експорт через різні причини – від обстрілів портової інфраструктури до просідання промислового виробництва через відключення електроенергії. Все це зумовлює додатковий тиск на гривню на валютному ринку, що чітко відбивається на поведінці курсу гривні", - пояснює аналітик. 

Фактор кредиту від ЄС

14 січня стала відома доля узгодженого Єврокомісією кредиту для України – 90 мільярдів євро на два роки. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що третину кредиту (30 млрд євро) спрямують на бюджетну підтримку, а решту (60 млрд євро) – на закупівлю озброєння. При цьому кошти, передбачені для придбання військового спорядження, будуть використані переважно для закупівлі обладнання з країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вбачає у цьому додаткову причину тиску на національну валюту. 

"Бюджетне фінансування є меншим, ніж очікувалося раніше – прогнозувалося, що це буде 50 млрд євро. Отже, це перший факт – Україна може мати недостатньо фінансування цьогоріч (15 млрд євро на рік). Це досить тривожний дзвіночок, і послаблення гривні як до долара, так і до євро вказує, що це керовані дії для забезпечення фінансування бюджету", - пояснив експерт.

За словами Шевчишина, поки незрозуміло, чи зможе Україна використовувати ці 30 млрд євро нерівномірно – наприклад, більшу частину цього року, щоб покрити нестачу коштів. Адже саме достатність фінансування України є головним чинником фінансової стабільності і можливості утримання курсу.

Експерт наголосив, що Україна буде вимушена шукати додаткове фінансування. На поточний рік орієнтовно підтверджено 26 млрд дол. фінансової допомоги. Ще 2 млрд дол. ми маємо отримати за чотирирічною угодою з МВФ та 15 млрд євро від Європи. Сумарно – близько 45,3 млрд дол. 

"Цього мало би бути достатньо, але з урахуванням того, що проголосований бюджет не враховує 300 млрд грн на оплату військовим (які додавали в попередні роки), зрозуміло, що буде ще потреба в 5-7 млрд доларів", - зазначив Шевчишин.

Аналітик нагадав, що у законі про державний бюджет на 2026 рік закладено прогнозний курс долара на рівні 45,7 грн/дол., який, хоч і є розрахунковим, але виступає орієнтиром для збалансування бюджету щодо всіх потрібних видатків. 

"Отже, девальвація зараз виступає частковим компенсатором майбутньої нестачі бюджетного фінансування. Проте сама по собі вона не дасть, звісно, покрити цю суму, і Україні треба буде шукати фінансування як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому, домовлятися з партнерами", - сказав Андрій Шевчишин.

Оцінка Нацбанку

Національний банк визначає офіційний курс гривні до долара та інших валют, спираючись на ринкову ситуацію – в межах режиму так званої керованої гнучкості. Він передбачає, що НБУ реагуватиме на надмірні коливання гривні в бік значного знецінення чи зміцнення шляхом операцій купівлі-продажу валюти на міжбанківському ринку (валютних інтервенцій).

Член Ради НБУ Василь Фурман пояснив, що, згідно з політикою НБУ, курс може коливатися залежно від ситуації на ринку в той чи інший бік. І також звернув увагу на традиційний сезонний чинник.

"Стандартна ситуація – на початку року традиційно попит на валюту є більшим, тому що в кінці минулого року були значні бюджетні видатки, плюс були новорічні свята, коли люди можуть здійснювати великі покупки (наприклад, побутову техніку, що імпортується Україною). Також потрібно додати, що через свята активність експортерів зменшується, порівняно з попередніми місяцями. Все це говорить про те, що попит на валюту збільшився і гривня незначно послабилася", - сказав Фурман.

Проте, як зазначив член Ради НБУ, в рамках політики керованої гнучкості через деякий час нацвалюта може і зміцнитися. Він навів приклад минулого року, коли станом на 1 січня курс долара складав 42,3 грн, а на 1 лютого – вже 41,7 грн. 

"Тому протягом року можуть відбуватися коливання. Якщо подивитися на курс долара на початку і наприкінці 2025 року, то різниця дуже незначна – 0,7%", - сказав Фурман. 

Він висловив упевненість, що ситуація на валютному ринку буде стабільною і контрольованою, при цьому гривня протягом року буде коливатися в обидва боки. За словами Фурмана, Нацбанк має високий рівень золотовалютних резервів – понад 57 млрд доларів, що є історичним максимумом завдяки міжнародним партнерам, а це виступає "фінансовою подушкою" для гривні.

Чого чекати далі

Чи буде продовжувати долар бити рекорди вартості в Україні? В останні дні гривня дещо "відігралася" та відвоювала кілька копійок у долара, проте вже на 16 січня Нацбанк встановив новий рекордний показник вартості американської валюти - 43,39 грн/дол. Варто згадати, що економісти та урядовці прогнозували ослаблення гривні до приблизно 46 грн/дол. на кінець року, і простір для маневру ще є.

Аналітик Олексій Козирєв вважає, що сукупність факторів поки що буде працювати проти гривні, і тиск на неї тільки посилиться. На його думку, Нацбанк поки не буде особливо перешкоджати тренду на контрольоване просідання позицій гривні як щодо долара, так і євро. 

Андрій Пишний, глава НБУ, відповідає за стабільність курсу національної валюти / фото УНІАН, Олександр Синиця

"НБУ постарається, з одного боку, все ж хоч якось економити резерви, а з іншого – не допустити різкого обвалу гривні", - зазначає він.

Юрій Крохмаль з банку "Авангард" також вважає, що з високою ймовірністю тиск на гривню зберігатиметься до кінця січня. Проте, по мірі того, як основний попит буде задоволено, можна буде побачити коригування курсу в бік зниження.

"Але фактична рівноважна ціна за долар США на міжбанківському ринку залежатиме переважно від дій НБУ, адже, як і раніше, валютні інтервенції Нацбанку відіграють ключову роль у балансуванні ринку і тому, яку динаміку курсу ми побачимо. Щодо курсу євро можлива додаткова волатильність, зумовлена коливаннями курсу євро/долар на світовому ринку", - каже експерт.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зауважує, що зараз дуже складна ситуація в енергетиці, до якої додаються арктичні морози, проблеми з логістикою і портами, які також обстрілюються, що посилює проблеми експорту та імпорту. 

"Таким чином, є і ризики девальваційні, які будуть посилювати попит, і недостатність фінансування. Війна вносить свої корективи, все відбувається стрімко, можуть додатися інші фактори, ризики, які перейдуть в реальний попит на валюту", - резюмує аналітик.  

Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий, у свою чергу, вважає, що курсова динаміка може дещо стабілізуватися – після активного грудня та емоційного початку року ринок поступово переходить до більш спокійного режиму.

"Водночас щоденні торги зберігатимуть елемент несподіванки. Курс може зрости на кілька десятків копійок, але так само швидко відкотитися назад. Це не хаос, а наслідок постійної присутності НБУ, який оперативно реагує на надлишковий попит через валютні інтервенції. Водночас ближче до кінця місяця стане помітна роль експортерів-аграріїв, що реалізовуватимуть валюту. Таким чином, ринок очікує, що може суттєво зрости пропозиція і таким чином дещо зрівнятися з попитом", - каже Лєсовий. 

Він також додав, що в останню декаду січня очікується поступове зниження попиту на валюту через старт податкового періоду: бізнес потребуватиме гривні, що автоматично збільшує пропозицію валюти. 

"Загалом валютний ринок входить у фазу стабілізації, характерну для початку року. Сезонне вирівнювання попиту і пропозиції зменшує потребу в активному регуляторному втручанні. Це означає, що найближчим часом валютна динаміка залишатиметься стриманою, а кількість резонансних курсових новин суттєво скоротиться", - вважає Лєсовий. 

… Таким чином, нинішнє послаблення гривні є результатом одночасної дії кількох чинників – сезонного зростання попиту на валюту, значних бюджетних виплат наприкінці року, психологічних очікувань населення, а також структурних проблем, пов’язаних із війною, енергетикою та логістикою. Окрему роль відіграє і фактор зовнішнього фінансування, обсяги та ритмічність якого безпосередньо впливають на можливості утримання курсу.

Водночас більшість опитаних експертів сходяться на тому, що мова не йде про неконтрольований обвал. Як показує досвід попередніх років, після емоційного початку року валютний ринок зазвичай входить у фазу відносної стабілізації. Проте поступове ослаблення гривні протягом року вписується в оприлюднені раніше фахові прогнози, тож дуже ймовірно, що українці побачать ще чимало новин про валютні рекорди.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News