Вирватись з мороку: як виживала та змінювалась економіка України за рік війни

За рік війни варварської Росією проти нашої країни вітчизняна економіка впала на третину, проте завдяки важкій праці мільйонів українців та допомозі світу змогла вистояти та має гарні перспективи для відновлення. УНІАН розбирався, як ми змогли витримати це випробування та як будемо розвиватись найближчим часом.

Минув вже рік з початку повномасштабного російського вторгнення на українську землю. Тоді, у лютому 2022 року, багато хто у світі прогнозував швидку перемогу сильного агресора над "слабкою" Україною, проте наш народ здивував весь світ своїм героїзмом та зламав всі плани окупантів.

• Транформація економіки
• Чинники стійкості української економіки
• Структурні зміни
• Посилення підтримки економіки
• Завдання на 2023 рік

Після перших надважких місяців оборони, отримавши від цивілізованого світу сучасне озброєння і техніку, українські військові наприкінці літа та восени провели декілька успішних контрнаступальних операцій та звільнили значну частину територій, які у перші дні навали захопив ворог.

Сьогодні головні бої йдуть на Донбасі, де окупанти все ще намагаються повзти вперед по своїм трупам, щоб зайняти більш вдалі позиції перед великим українським наступом, який очікують навесні. Навряд чи 24 лютого 2022 року російський тиран Путін та його раби розраховували на такий перебіг подій.

Важливим підсумком перших 12 місяців війни став візит цього тижня до Києва президента Сполучених Штатів Джо Байдена. Вже самий факт появи під час війни у нашій столиці першої особи країни, яка стала лідером у організації міжнародної допомоги Україні, багато про що каже. Особливо, якщо згадати, як рік тому західні лідери пропонували президенту Володимиру Зеленському евакуюватися з України.

Зрозуміло, що нічого б цього не було без героїчних Збройних сил України та інших бойових формувань, які ці дванадцять місяців боронять рідну землю і стали однією з найбільш боєздатних армій планети. Зважаючи на те, скільки наших громадян сьогодні проходять військове навчання у США та країнах Європи, мало в кого виникають сумніви, що ЗСУ перетворюються на армію натівського зразка самого високого гатунку.

Транформація економіки

Разом зі Збройними силами за цей рік кардинальним чином змінилася й вітчизняна економіка, яка, з одного боку, показала високий рівень адаптивності, пружності, а з іншого - зазнала суттєвої трансформації.

Всім би нам хотілось, щоб на цьому фронті з часом також були здобуті переконливі перемоги. Поки тривають важкі "позиційні бої", але ми зараз маємо на порядок вищий рівень стійкості та чітко бачимо напрямок руху.

За оцінками уряду, національна економіка за підсумками самого складного в новітній історії країни року впала приблизно на третину, а у промисловості незворотні втрати вже перевищили 30 відсотків. Деякі сектори економіки постраждали значно більше. Наприклад, гірничо-металургійний комплекс, який втратив в результаті російської окупації та руйнувань два великих металургійних комбінати у Маріуполі та закриття морських портів, через які вивозилась продукція, завершив 2022 рік із падінням у 70 відсотків як у виробництві, так і експорті.

За оцінками Київській школі економіки, за підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення та обстрілів. Загалом експерти оцінюють прямі та непрямі збитки України від війни більш ніж в 600 млрд доларів. З яких близько 138 мільярдів – це руйнування інфраструктури та виробництв.

Війна скоротила вітчизняний ринок праці, адже за кордон виїхало більше 8 мільйонів наших співгромадян. Переважно це жінки, діти та люди похилого віку. Ще сотні тисяч українців та українок долучилися до армії, щоб зі зброєю в руках відбивати ворожу навалу.

Проте, можна впевнено сказати, що в цілому вітчизняна економіка та бізнес змогли максимально мінімізувати втрати і досить швидко пристосувались до важкого життя в умовах війни.

Чинники стійкості української економіки

Наріжним каменем стійкості України та її економіки в перший рік війни, безумовно, стали згуртованість та мужність нашого народу, до якої додалась значна міжнародна підтримка – як військова, так і фінансова. Протягом минулого року наша держава отримала більше 30 млрд доларів у вигляді грантів та пільгових кредитів, що дозволило профінансувати дефіцит державного бюджету. Цього року ця допомога має сягнути вже 38 мільярдів.

Окрім того, на початку російського вторгнення Євросоюз запровадив з нашою країною строком на один рік режим безмитної торгівлі, що дало можливість українським виробникам більш широко представити свою продукцію на європейських ринках та більш впевнено почувати себе в такі важкі часи.

Таке ж право безмитного експорту української продукції надали Канада та Великобританія. Під час нещодавнього саміту "Україна – ЄС" президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що строк дії безмитної торгівлі однозначно буде продовжено. Європейська комісія 23 лютого запропонувала продовжити ще на один рік припинення дії імпортних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС.

"Це є продовженням незмінної підтримки економіки України з боку ЄС і допомагає пом'якшити складну ситуацію, в якій опинилися українські виробники та експортери. Основна мета автономних торгових заходів – підтримати Україну", - наголошується у комюніке, опублікованому в Брюсселі. Тепер слово за Європарламентом та Радою ЄС.

Важливою складовою стійкості української економіки став бойовий дух вітчизняних підприємців. Про це у коментарі УНІАН зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.

"Вже починаючи з середини весни всі опитування підприємців, які проводили бізнес-асоціації, показували, що економічне життя відновлюється. Влітку свої опитування відновив Нацбанк, і індекси росли - аж до ударів по енергетиці. Але навіть після цього бізнес робив усе залежне від нього - змінював графіки роботи, закуповував генератори, акумулятори та інше обладнання, тощо", - сказав експерт.

Голова KSE Institute, членкиня санкційної групи Єрмака-Макфола Наталія Шаповал сказала, що важливим чинником стало збереження стійкості банківської системи в умовах війни. Це допомогло державі в цілому, а також бізнесу та громадянам.

"Банківська система продовжила повноцінно працювати, а також вчасно були встановлені валютні контролі – інакше гривня девальвувала б у рази сильніше, а імпортерам критичних товарів для війська б не вистачало валюти", - зазначила вона у коментарі УНІАН.

За її словами, допомогла забезпечити стійкість української економіки і зернова угода, за якою з серпня 2022 року були розблоковані одеські порти. Вони можуть експортувати аграрну продукцію та тим самим забезпечують країну валютною виручкою.

Наталія Шаповал також відзначила позитивні дії влади, які дали можливість більшій кількості бізнесів вижити, зокрема, податкові спрощення та доступні кредити.

Український союз промисловців і підприємців у коментарі УНІАН також звертає увагу на важливість такого позитивного фактору для економіки, як проведення негайної відбудови на звільнених територіях, що дало змогу бізнесу відновити там свою роботу.

"На деокупованих територіях 634 підприємства, які раніше подавали заявку на релокацію, відмовилися від неї та продовжили працювати після звільнення регіону, населеного пункту. Чимало будинків приватного сектору також відбудовані зусиллями самих власників, які вирішили не чекати анонсованої допомоги держави з цим", - зазначили в УСПП.

Структурні зміни

Окрім безпосередніх втрат, які зазнали вітчизняний бізнес та інфраструктура від російських обстрілів та окупації, потрібно вказати і на принципову зміну умов існування української економіки. Скоріше за все вони до кінця війни будуть визначальними для функціонування більшості підприємств.

Перш за все це стосується енергетики, яка є кров’ю економіки. До початку російської агресії вітчизняна енергосистема була однією з найбільших в Європі та мала потужність генерації в 56 гігават. У березні 2022 року Україна повністю інтегрувалася із енергетичними системами Євросоюзу, що у перші місяці війни дозволяло отримувати суттєві надходження від експорту електроенергії.

І це незважаючи на те, що на початку вторгнення була окупована Запорізька АЕС, яка є найбільшою атомною електростанцією в Європі і забезпечувала виробництво майже чверті української електроенергії. Крім неї, під контролем росіян все ще знаходяться Каховська ГЕС, Запорізька, Вуглегірська та Луганська ТЕС.

Проте з жовтня, після поразок на фронті, варварська Росія вдалася до періодичних терористичних ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури України, які тривають й досі. Вітчизняний бізнес доволі швидко відреагував на цей виклик та продовжував працювати в умовах вимкнень світла за допомогою генераторів.

На сьогодні, завдяки допомозі цивілізованого світу у вигляді обладнання та сучасних систем протиповітряної оборони, Україна потрохи відходить від відключень електроенергії, що дає бізнесу можливість планувати свою діяльність. Однак не варто сподіватися, що російські загарбники відмовляться від цієї практики і залишать нашу енергосистему у спокої.

Український союз промисловців і підприємців також зазначає, що одним із головних наслідків російського вторгнення стала майже повна зміна експортної логістики країни. Це було викликано захопленням та блокуванням ворогом більшості морських портів, через які проходило майже 75 відсотків всього товарообігу України, а це 120 млн тонн вантажів щороку. І якщо для аграріїв все ж запрацював "зерновий коридор", то для тих же металургів ситуація залишається критичною.

"Деяку частину взяли на себе порти Дунаю, залізничні перевезення через Польщу, Румунію і так далі, проте заблокованість морських шляхів для ГМК призводить до поступової втрати європейського та інших ринків (відбувається заміщення продукції гравцями з Туреччини, КНР, Індії, Бразилії)", - зазначають в УСПП.

Кардинально змінилися і виробничі ланцюжки на внутрішньому ринку, адже більше 700 підприємств були релоковані з місць бойових дій у західні і центральні області.

Посилення підтримки економіки

На другий рік війни головним пріоритетом держави залишається досягнення перемоги над жорстоким ворогом та звільнення усієї української землі від окупантів. Саме це стане основною умовою покращення економічної ситуації. Зрозуміло, що в цих складних умовах треба бути гнучкими та не шукати одного універсального рішення.

"Звісно, потрібно різними способами покращувати умови ведення бізнесу, але варто розуміти, що нормальне відновлення можливе лише після перемоги, отже основні зусилля і ресурси повинні бути направлені на це", - сказав УНІАН старший економіст Центру економічної стратегії Горюнов.

У свою чергу, голова KSE Institute, членкиня санкційної групи Єрмака-Макфола Наталія Шаповал наголосила на тому, що державі потрібно продовжувати і посилювати роботу з міжнародними партнерами по залученню грантів і реструктуризації боргів, а також проводити переговори по переведенню кредитів у гранти.

Крім цього, за цей рік потрібно сконцентрувати свої дії на виконанні вимог для вступу України до Євросоюзу. Це допоможе виконати ціль, яку озвучував президент Володимир Зеленський – щодо вступу до ЄС за два роки.

"Потрібні також подальші політики для переведення економіки на військові рейки – спрощення процедур на кордоні, а також спільна робота благодійних фондів та влади над швидким забезпеченням військових дронами та іншими технологіями. Окрім цього, важливий розвиток програм для відновлення малого та середнього бізнесу та ринку праці", - додала експертка.

В УСПП вказують на те, що цього року Верховній Раді першочергово необхідно ухвалити закон "Про промислову політику", та на його основі створити галузеві програми модернізації промисловості. Також потрібно доповнити прийнятий на 2023 рік держбюджет урядовим планом першочергових економічних заходів.

"Україні дуже важливі зміни реформування оборонно-промислового комплексу на принципах прискореного переходу на міжнародні стандарти зброї й спецтехніки. Адже наразі у нас у наявності є дуже висока питома вага зброї зразків на основі стандартів НАТО, яку потрібно підтримувати у боєздатному стані", - зазначили в Союзі підприємців та промисловців.

Крім цього, підприємці чекають на реформу податкової системи та митниці та сподіваються на швидку побудову ефективної судової системи і проведення жорсткої боротьби із корупцією.

Завдання на 2023 рік

Сьогодні, через рік після початку великої навали, ніхто точно не може сказати, скільки ще будуть продовжуватися бойові дії на фронтах та ракетні удари по енергетиці. Ця висока невизначеність не дозволяє вітчизняному бізнесу планувати свої дії на більш довгий період, а державі – залучати іноземні інвестиції.

Однак наразі можна з впевненістю казати, що українська економіка витримала надважкий удар ворога і пристосувалася до роботи в умовах війни. А от подальші перспективи відновлення України будуть багато в чому залежати від того, що влада буде робити вже під час другого року війни.

Президент та уряд заявили про намір вступити до Європейського союзу протягом наступних двох років. Цей шлях може стати і довшим, але європейці принципово вже згодні на появу у своїй родині ще одного члена. І рішення це може бути прийнято здебільшого з політичних причин, як це було на початку війни, коли Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.

Головним в такому разі є питання: з якою економікою Україна стане членом Євросоюзу? До лютого 2022 року ми постачали на світові ринки в основному сировину та продукцію без високої доданої вартості. Це потрібно змінювати і створювати умови для залучення інвестицій та розгортання високотехнологічного виробництва.

Також не варто очікувати, що та ж металургія вийде на свої попередні показники, особливо з огляду на руйнування металургійних комбінатів. Але деякі сфери все ж матимуть високі шанси на міжнародний успіх. Перш за все це військово-оборонний комплекс, IT-сфера, аграрна переробка, енергетика.

Для цього вже зараз потрібно створювати умови для майбутнього росту, наприклад, завершити реформу того ж "Укроборонпрому", створювати спільні підприємства за кордоном з умовою їхньої релокації до України після війни чи готувати проекти із комплексного захисту енергооб’єктів. Всі це можна реалізовувати в рамках переведення вітчизняної економіки на військові рейки. Як демонструє історія: з таким агресивним та непередбачуваним сусідом краще мати додатковий запас міцності.

Потрібно також почати реалізацію Плану відновлення України, який минулого року представляли у Швейцарії і який оцінюється у 750 млрд доларів.

Якщо зробити ці перетворення максимально ефективно, то у Євросоюзі наша держава матиме не тільки статус головного охоронця цивілізаційних цінностей. Унікальність та складність тих викликів, які ми здолали за останні 12 місяців, доводить, що українська нація має величезний потенціал. Час розкрити його на повну силу.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News