Кава, музика та фільми обкрадають вашу банківську картку. Інструкція, як зберегти доходи і примножити заощадження

В умовах економічної нестабільності важливо навчитися контролювати свої витрати і створювати запас міцності. УНІАН зібрав практичні поради щодо організації сімейного бюджету та варіантів захисту грошових заощаджень від знецінення.

Більшість людей в своєму житті стикалися з ситуацією, коли грошей до наступної зарплати не вистачало, бо витратили чималу суму на спонтанну покупку чи зіткнулися з несподіваними витратами, а заощаджень - не було. Хтось вчиться на своїх помилках, а дехто ніяк не може виплутатися з павутиння нестачі коштів чи вічних боргів через погану організацію власних фінансів.

Фінансову грамотність у школах України як обов'язковий предмет включили в навчальний план лише цього року – у відповідь на минулорічне дослідження НБУ, яке показало, що рівень фінансових знань українських підлітків є критично низьким.

Але будемо чесними – багато дорослих теж не можуть похизуватися фінансовою раціональністю, адже інакше б у нашому суспільстві не процвітали мікрокредити та шалені суми заборгованості громадян.

Організація сімейного бюджету – з чого почати

Організація сімейного бюджету починається з найпростішого – підрахунку доходів і витрат родини. Це дозволяє планувати необхідні покупки та показує "простір для маневру" щодо можливих заощаджень.

За словами директорки з маркетингу "Юнекс Банку" Аліни Компанець, в структурі сімейного бюджету необхідно, в першу чергу, порахувати доходи і видатки родини – як щомісячні витрати, так і довгострокові цілі.

"Без такого підходу легко втратити контроль над власними фінансами і важко робити заощадження. Адже гроші ніби зникають самі по собі, і наприкінці місяця важко зрозуміти, куди поділися зароблені суми", - сказала Компанець.

Для початку експертка радить порахувати усі джерела доходу - зарплати, підробітки, фріланс, пасивний дохід (оренда житла, відсотки за депозитом). Потім варто зафіксувати витрати хоча б за місяць, записавши усе - від оренди до чашки кави (а також підписки на Spotify та Netflix). Це допоможе побачити, куди реально зникають гроші.

Дійсно, багато хто не задумується, скільки коштів "з'їдають" ніби незначні витрати на кшталт щоденної кави з місцевої кафешки, пачки цигарок чи чергової дрібнички з "Аврори". Але якщо порахувати місячну суму, що йде на подібні "бажалки", можна дуже здивуватися, як ці дрібниці обкрадають банківську картку чи гаманець.

Аліна Компанець рекомендує наступним кроком поділити витрати на категорії:

● обов’язкові (комунальні платежі, їжа, кредити);

● регулярні, але не критичні (розваги, покупки);

● заощадження та великі цілі.

Далі слід визначити відсотковий розподіл. Наприклад, застосувати класичну схему 50/30/20: 50% доходів – обов’язкові витрати (житло, комунальні, продукти, транспорт, кредити), 30% – особисті бажання (відпочинок, покупки, розваги), 20% — заощадження та інвестиції. Або ж створити свою власну.

"Однак у 2025 році часто доводиться коригувати. Наприклад, через високі тарифи на житло і ціни на харчі ця схема перетворюється на 60/25/15. Головне - щоб відсоток на накопичення завжди залишався. Навіть, якщо це лише 5%", - рекомендує Компанець.

Потім експертка радить встановити фінансові цілі: резервний фонд, подорож, ремонт, навчання дітей, інвестиції – необхідно записати конкретні суми й терміни. А далі - переглядати бюджет щомісяця.

"Життя змінюється, ціни ростуть. Бюджет не можна скласти один раз "на роки". План варто переглядати й за потреби коригувати щонайменше раз на пару місяців", - каже Компанець.

Радник голови Київської обласної державної адміністрації, CEO українського фінтех-стартапу Tryzub Fintech Solutions Олександр Явтушенко у коментарі УНІАН зауважує, що організація сімейного бюджету зараз – це не просто фінансовий інструмент, а питання виживання та стабільності родини.

За його словами, основа фінансового здоров'я – систематичний облік доходів і витрат, але в нинішніх умовах цей процес набуває особливої ваги. Явтушенко наголошує, що традиційне правило 50/30/20 потребує адаптації.

"Багатьом сім'ям доводиться спрямовувати значно більше на необхідне – житло, продукти, комунальні послуги, ліки та екстрені потреби, включаючи безпекові видатки. Коли для комфортного життя сім'ї з дитиною потрібно 90-110 тисяч гривень на місяць, а дохід непередбачуваний, структура видатків повинна залишатися гнучкою", - каже експерт.

Явтушенко рекомендує розмежовувати "необхідне" від "можна відкласти" - це дозволяє швидко реагувати на зміни ситуації. Експерт радить складати бюджет ще до отримання коштів, визначати ліміти на категорії витрат, але при цьому не боятися коригувати план щотижня чи навіть щодня. Він наголошує, що навіть простий щоденник витрат у блокноті допоможе зберегти контроль над фінансами.

Порахувавши доходи і витрати, можна побачити, які видатки є необхідними і регулярними, а де знаходиться той самий "струмок", через який потихеньку стікають гроші на непотрібні покупки. Це дасть поштовх до наступного важливого етапу – економії та заощаджень.

Створення "фінансової подушки"

Регулярно відкладати гроші та мати запас на "чорний день" – навичка, якій би хотіли навчитися багато людей, але не у всіх це виходить. Цьому не сприяє і економічна ситуація в країні з постійним зростанням цін на практично всі товари і послуги, тоді як зарплати зростають значно скромнішими темпами, які не покривають невгамовну інфляцію.

Експерти говорять, що варто відкладати кошти з будь-якого доходу, і корисним буде перетворити це на звичку.

Олександр Явтушенко рекомендує почати з того, щоб відкладати хоча б невелику частину з кожного доходу — навіть 5-10%, якщо більше неможливо.

"Створіть окремий рахунок для заощаджень і налаштуйте автоматичне переказування коштів одразу після надходження зарплати - так гроші не розчиняться у повсякденних витратах", - пропонує експерт один із способів заощаджень.

Аліна Компанець з "Юнекс Банку" впевнена, що навчитися відкладати гроші – це не питання везіння чи великого доходу, а справа звички та правильної стратегії: якщо діяти системно, навіть маленькі суми поступово перетворяться на значний капітал.

За її словами, людям заважають накопичувати гроші певні звички та установки, наприклад, відсутність конкретної мети, коли мотивація відкладати кошти швидко зникає, або ж життя "від зарплати до зарплати".

"Багато хто впевнений, що накопичення — це розкіш, доступна лише тим, хто заробляє великі суми. Але навіть невеликі регулярні відкладення можуть стати стартом для фінансової подушки", - каже Компанець.

Заважають накопичувати кошти спонтанні витрати – знижки, акції, раптові бажання купити щось "тут і зараз" – головні вороги фінансової стабільності. Тому варто навчитися контролювати імпульсивні покупки.

Експертка дає поради, як накопичувати гроші без стресу:

• Сформулювати чітку мету – заощадження мають бути не просто "про запас", а на конкретні цілі (подорож, купівлю житла, фінансову подушку безпеки).
• Визначити відсоток від доходу, який буде обов'язково спрямовуватися на накопичення (можна почати з 5%).
• Автоматизувати процес. Можна встановити регулярний переказ певної суми на окремий рахунок або депозит – так накопичення будуть зростати без зайвих зусиль.
• Використовувати правило заощадження "Заплати спочатку собі": при отриманні доходу одразу відкладати частину грошей. Якщо робити це в кінці місяця, то майже завжди нічого не залишається.
• Оптимізувати витрати. Слід переглянути свої звички – наприклад, менше витрачати на каву з собою чи непотрібні підписки. Маленькі зміни можуть принести великий результат у довгостроковій перспективі.
• За можливості - знайти додаткове джерело доходу: навіть кілька сотень гривень на місяць із фрілансу чи підробітку можуть суттєво прискорити процес накопичення.

Чимало банків пропонують додаткові можливості в своїх мобільних застосунках, додаючи своєрідні скарбнички – рахунки, на які можна відкладати гроші різними способами. Це можна робити як вручну, так і підключивши певний режим поповнень: відсоток від надходжень чи витрат, регулярний платіж чи округлення залишку на картці в кінці дня. І такими непомітними платежами можна за певний час накопичити пристойну суму.

Необхідна економія

У процесі накопичення важливим помічником виступає економія. Звісно, за нинішніх цін це може здаватися чимось примарним. Та експерти все ж радять знаходити лазівки для бодай якихось заощаджень.

Олександр Явтушенко наводить практичні поради для економії, які працюють навіть в кризових умовах. Так, він радить складати списки покупок перед походом до магазину, купувати сезонні овочі та фрукти, максимально користуватися акціями та кешбек-програмами українських банків.

"Зменшення споживання електроенергії та відмова від шкідливих звичок теж суттєво економлять бюджет. Головне – намагайтеся зберігати хоча б мінімальну фінансову подушку на випадок форс-мажору. Навіть невеликі щомісячні заощадження з правильним розміщенням перетворюються на потужну фінансову базу для вашої родини", - каже експерт.

Явтушенко також навів приклади українських додатків, які дозволяють гнучко відстежувати витрати та вчасно коригувати фінансову поведінку, що особливо важливо під час активних змін:

• Saldo Finance — інтуїтивний інтерфейс, інтеграція з Monobank, підходить для особистих та сімейних фінансів
• Monobudget — автоматична синхронізація з Monobank, функція сімейного обміну для контролю загальних витрат
• Coin Flow — 28 мов інтерфейсу, режим "для новачка", планування бюджету та фінансових цілей
• HomeMoney — можливість роботи офлайн з автоматичною синхронізацією
• Right Budget — безкоштовний український додаток, створений під час війни, з необмеженими рахунками та категоріями.

Куди вкладати заощадження

Дати старт накопиченням коштів – вже добре. Але для більшої ефективності варто їх кудись вкласти, аби заощадження лежали з користю, і, якщо не приносили додатковий дохід, то хоча б не втрачали купівельну спроможність. А з інфляцією в країні це неминуче.

Олександр Явтушенко рекомендує диверсифікований підхід до заощаджень з урахуванням поточних ризиків:

• Фінансова подушка (20-30% від суми накопичень). Банківські депозити зі ставками 12-15% річних у гривні залишаються найдоступнішим варіантом. Фонд гарантування вкладів захищає кошти до 600 тисяч гривень, що важливо у часи невизначеності.
• Захист від інфляції (30-50% від суми накопичень). Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — найнадійніший для збереження гривневих заощаджень у кризових умовах. Мінімальна інвестиція від 50 тисяч гривень, дохідність до 17% річних у гривні. Головні переваги — 100% гарантія держави та відсутність податку на дохід навіть в умовах війни. Найдоступніші ОВДП можна придбати безпосередньо в банках або через "Дію".
• На решту - іноземна валюта (долар, євро) – для захисту від девальвації та як резервна подушка безпеки. Варто зберігати частину коштів у доларах чи євро, але не тримати всі гроші "під подушкою" – це небезпечно і неефективно.

Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов у коментарі УНІАН зазначив, що загальна економічна кон’юнктура наразі сприяє тому, щоб громадяни більше довіряли гривні.

"Приміром, гривневі вклади з лишком перекривають всі можливі інфляційні "вибрики": саме в грудні дохідність за вкладами завдяки акційним "святковим" пропозиціям може сягнути 18% річних", - сказав він.

Також банкір надав поради для родин, що мають сукупний місячний дохід на рівні 40-50 тис. грн.

"В опалювальний сезон комунальні витрати можуть зрости в середньому на 30-50%. За умов стабільного енергопостачання вони можуть скласти до 10% доходу (4-5 тис. грн). Крім того, у випадку перебоїв зі світлом, водою можуть збільшитися щоденні витрати (наприклад, на батарейки чи інші засоби живлення). Тому ми рекомендуємо, до 5% доходу тримати, що називається, "на світло і воду" (близько 2,5 тис. грн)", - порадив Мамедов.

Мінімум 20-25% складуть звичні витрати на щомісячне життя – придбання харчів та засобів першої потреби, це 10-15 тис. грн.

Банкір додав, що у передсвятковий період виникає потреба в додаткових витратах на подарунки, святкові приготування, тому у грудні до 20% доходу може піти саме на це (до 10 тис. грн). В інший час, коли немає свят, цю суму можна лишити на непередбачувані витрати або ж додати до своїх заощаджень.

"Грубо кажучи, з 50 тисяч гривень вільними можуть залишитися 15-17 тисяч. Якщо, приміром, 10 тис. грн покласти на депозит терміном на 1 рік під 15% річних, то отримаємо дохід у 1,5 тис. грн, а за вирахуванням оподаткування дохід складе понад 1000 грн", - сказав голова правління банку.

За його словами, в даному прикладі з 50 тисяч гривень сукупного місячного доходу в родині лишається "вільними" приблизно 5 тисяч грн, і це та сума (до 10% доходу), яка може триматися в готівці.

Уміння планувати бюджет і жити в межах своїх можливостей стає ключовою навичкою, від якої залежить стабільність родини та відчуття безпеки. Навіть у складних економічних умовах системний підхід – облік витрат, чіткі фінансові цілі та регулярні заощадження – дають змогу поступово сформувати фінансову подушку та зменшити стрес від непередбачуваних ситуацій.

І хоча універсальної формули немає, експерти сходяться в одному: фінансова дисципліна працює лише тоді, коли стає щоденною звичкою. Гнучкість, уважність до витрат і вміння відмовлятися від зайвого – це інструменти, які цілком доступні кожній родині. А значить, навіть у час невизначеності можна вибудувати власну зону фінансової стійкості.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News