Заступник голови Комітету ВР з питань бюджету Леся Забуранна / фото УНІАН

Заступник голови Комітету ВР з питань бюджету Леся Забуранна: На жаль, у запропонованому проекті держбюджету витрати на медицину до 5% від ВВП не дотягують

18:25, 23.09.2021
17 хв. Інтерв'ю

Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань державного бюджету Леся Забуранна розповіла УНІАН, чи зростуть, відповідно до представленого проекту державного бюджету, пенсії та зарплати українців у 2022 році, які основні відмінності держбюджету-2022 від минулорічного документу, та проаналізувала основні бюджетні показники, закладені урядом на наступний рік.

21 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у парламенті проєкт державного бюджету на 2022 рік. За його словами, цьогорічний бюджетний процес кардинально відрізняється від попередніх, оскільки був розроблений на основі Бюджетної декларації, яка раніше була підтримана парламентом.

Як завжди, головний фінансовий документ країни викликав бурхливе обговорення не лише серед депутатів, але й у суспільстві. Продовжаться ці обговорення щонайменше до наступного місяця, коли розпочнеться розгляд документу у сесійний залі. Внести свої поправки до законопроекту народні обранці мають встигнути до 1 жовтня.

УНІАН поспілкувався з народною депутаткою, заступницею голови парламентського Комітету з питань бюджету, головою підкомітету з питань видатків держбюджету Лесею Забуранною про основні положення держбюджету на 2022 рік і його основні відмінності від минулорічного документу.

Відео дня

Верховна Рада почала розгляд проєкту державного бюджету на 2022 рік. Які його основні пріоритети, та чи є принципові відмінності між бюджетами 2021 і 2022?

Головним пріоритетом я б назвала курс на зменшення дефіциту держбюджету, адже великий дефіцит спричиняє зростання частки видатків на обслуговування державного боргу. Великий дефіцит у минулі роки призвів до того, що у наступному році кожна восьма гривня доходів піде на обслуговування старих боргів! А це, як ви розумієте, створює великі ризики для розвитку економіки, для соціальної сфери. У цьому контексті тішить, що зростання рівня доходів держбюджету випереджає зростання видатків – 14 відсотків проти 7 відсотків. Як наслідок – зменшення відсотка запозичень до рівня ВВП – 3,5 відсотків проти 5,3 відсотків у поточному році.

Ще один важливий момент – це зниження розподілу ВВП через бюджет. Тобто, зменшується рівень адміністративного втручання у економіку.

Окрім цього, планується відмовитись від низки "порожніх" програм. Це ті, що показали свою неефективність у минулі роки. Зокрема, на 10 державних програм станом на серпень поточного року не було витрачено жодної гривні! Натомість, створюється новий соціальний фонд – Державний фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки. Наповнюватиметься він за рахунок частки надходжень від продажу ліцензій на азартні ігри та букмекерство.

Серед інших пріоритетів – зростання витрат на медицину, оборону, соціальну політику та освіту. Сукупно на ці чотири сфери планується скерувати понад 50 відсотків видатків державного бюджету. Зокрема, видатки на медицину планується збільшити на 25,4 мільярди гривень, на оборону – на 13,3 мільярди гривень, на "соціалку" - на 7,4 мільярди гривень, і на освіту – на 7,2 мільярди гривень.

Забуранна: Головним пріоритетом я б назвала курс на зменшення дефіциту держбюджету / фото надано героїнею

Як ви оцінюєте виконання бюджету-2021, та які помилки варто було врахувати у проекті на 2022 рік?

Загалом, оцінювати виконання бюджету ще зарано – фінансовий рік не завершено. Втім, вже зараз можна констатувати наявність певних проблем.

Як я вже казала, низка державних програм показала свою неефективність. Загалом, таких програм було 49. При цьому, 10 із них виявилися абсолютно порожніми. У бюджеті-2021 на ці програми було передбачено 24,3 мільярди гривень. Їх скасування дозволить у наступному році використовувати кошти ефективніше.

Суттєвою проблемою є невиконання плану надходжень від внутрішніх запозичень. Загалом, за вісім місяців недовиконання пану не виглядає аж надто критичним – залучено 242 мільярди гривень проти 277 мільярдів запланованих. Але бентежить тенденція – якщо на початку року план перевиконувався, то, починаючи з травня, надходження почали "просідати". Особливо критично це було у серпні – вдалося залучити лише 5,4 мільярди гривень при запланованих 38,8 мільярдах.

Сподіваюся, уряд знайде нові стимули для підвищення активності внутрішніх позичальників у наступні місяці. Це тим більш важливо, що у проекті бюджету-2022 з усіх запозичень 79 відсотків припадають саме на внутрішні. А це 571 мільярд гривень. Але, попри ці проблеми, можна констатувати, що бюджет-2021, з урахуванням певних коригувань, виконується.

Вже зараз Кабмін запропонував парламенту збільшити цьогорічні витрати на субсидії на 12 мільярдів гривень через брак коштів. Як передбачено вирішувати проблему з субсидіями у проєкті бюджету-2022?

Фінансування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у наступному році планується збільшити на 3,2 мільярди гривень – до 38,4 мільярдів.

Але потрібно зазначити, що уряд бере курс на зменшення кількості сімей, які потребуватимуть цих субсидій. Зокрема, пропонується нова державна програма щодо сприяння економічній незалежності малозабезпеченої сім’ї – на неї передбачено майже 95 мільйонів. Окрім цього, скасовано положення щодо замороження та умови оплати праці усіх працівників державних органів.

Фінансування субсидій на оплату ЖКП у наступному році планується збільшити / фото надано героїнею

Чи передбачається подальше виділення значних коштів на програму "Велике будівництво"? Чи будуть інші інвестиційні проекти у бюджеті, окрім "Великого будівництва"?

Так, планується. При цьому, основний акцент знову робитиметься на ремонті та будівництві доріг – на це піде більше 124 мільярдів гривень. Будуть реалізовані такі великі проекти, як Запорізький міст, Кременчуцький міст, дорога Полтава-Харків та траса Київ-Одеса.

Втім, передбачені й певні новації. Зокрема, планується запровадити 8 нових державних програм на загальну суму 5,05 мільярдів гривень. Наприклад, 500 мільйонів буде витрачено на розвиток закладів високоспеціалізованої медичної допомоги, 400 мільйонів – на розвиток інфраструктури аеропортів. Планується також збудувати аеропорти у Дніпрі та на Закарпатті, реконструювати аеропорт у Вінниці.

Ще один потужний проект – відновлення залізничної колії європейського зразка від станції Чоп до станції Ужгород.

Ще 1 мільярд гривень передбачено на будівництво та реконструкцію шкіл – щоб наші діти навчалися у сучасних умовах.

Єдине, чого б хотілося – це збільшення обсягу коштів на створення потужної стратегічної промисловості. Проект бюджету передбачає на цю мету 7,5 мільярдів гривень. На мою думку, цих коштів недостатньо. Адже нам потрібно розвивати оборонну промисловість, космічну галузь.

Як передбачено фінансування медицини з огляду на прогнозовані сплески COVID-19? Чи враховується перспектива можливих локдаунів та відповідних втрат економіки?

Останні події в усьому світі демонструють, що медицина має бути одним з пріоритетних напрямків у державі. На мою думку, частка витрат на медицину має складати не менш, ніж 5 відсотків від ВВП. На жаль, у пропонованому проекті бюджету вона до цього показника не дотягує.

Тим не менш, тішить той факт, що витрати на охорону здоров’я суттєво зростатимуть – як я вже зазначала, вони збільшаться на понад 25 мільярдів гривень і складуть 192,5 мільярдів гривень.

На боротьбу з COVID-19 спрямовано відразу кілька статей. Зокрема, 2,3 мільярди планується витратити на закупівлю вакцин, 104,9 мільйони – на закупівлю медикаментів.

І, звичайно ж, при плануванні цих видатків враховувались прогнози МОЗ та ВООЗ щодо подальшого поширення хвороби.

Забуранна: Медицина має бути одним з пріоритетних напрямків у державі / фото УНІАН

Чи планує держава наступного року підтримувати бізнес, який зазнає втрат від пандемії?

Проект бюджету передбачає для Фонду розвитку підприємництва 3 мільярди гривень. Але, окрім цього, уряд планує активно надавати гарантії під різноманітні проекти – в обсязі 78,2 мільярдів гривень. А це, на хвилиночку, 6 відсотків доходів загального фонду держбюджету.

Окрім цього, буде продовжена дія ініційованої президентам програми доступного кредитування "5-7-9". Поточний рік продемонстрував, що ця програма здобула неабияку популярність як серед підприємців та громадян, так і серед банків. Так, 33 банки-учасники програми видали більше 20 тисяч кредитів на суму понад 54 мільярди гривень. Найбільш активно ці кредити використовували підприємства сільського господарства, торгівлі та промислової переробки. Тому на наступний рік вирішено програму продовжити та виділити на неї 3 мільярди гривень, що дозволить підтримати близько 20 тисяч підприємців. Я вважаю цю програму потужним кроком для підтримки підприємництва і розвитку малого і середнього бізнесу.

Окрім цього, планується скерувати 28 мільйони гривень на пільгові кредити для молодих сімей, 20,3 мільйони гривень для пільгових кредитів учасникам війни на сході України та внутрішньо переміщеним особам, а також 125 мільйонів гривень на забезпечення тимчасового проживання внутрішніх мігрантів.

Що передбачено у бюджеті-2022 стосовно дефіциту пенсійного фонду, підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму?

У бюджеті–2022 закладено, що бюджет Пенсійного фону України складе 531 мільярд гривень. Заплановане державне фінансування Пенсійного фонду на 2022 рік – 200,6 мільярдів гривень, це на 7,3 мільярди більше, ніж було у цьому році.

Читайте такожПроект держбюджету-2022: у Мінфіні розповіли, що буде з субсидіями та пенсіями

На 2,6 мільярди зростуть власні доходи Фонду – до 330,6 мільярдів гривень. Це відбуватиметься за рахунок зростання середньої заробітної плати. У наступному році вона складе 15258 гривень проти 13362 гривень у 2021-му. Відповідно, збільшаться надходження від ЄСВ, що є основним джерелом наповнення пенсійного фонду.

Відповідно до проєкту Держбюджету на 2022 рік, уряд визначив пріоритетним підвищення пенсійних виплат особам старшого віку, окремо визначивши осіб віком від 70 до 75 років. З жовтня 2022 року для 1 мільйона 720 тисяч осіб буде щомісячна доплата у розмірі до 300 гривень, а для осіб, старших за 70 років, і за наявності тривалого трудового стажу, мінімальна пенсія складатиме 3000 гривень.

Принагідно зазначу, що Україні необхідно швидко запровадити пенсійну реформу, адже через кілька троків ми просто не зможемо фінансувати дефіцит Пенсійного фонду. Тим не менш, люди не повинні страждати від ситуації, що склалася. Тому з 1 березня буде проведено індексацію пенсій, на що у бюджеті закладено більш, ніж 28 мільярдів гривень. Також 10,6 мільярдів закладено на збільшення пенсій військовослужбовцям та півтора мільярди – на надбавки людям, що досягли 75-ти та 80-тирічного віку.

Мінімальну заробітну плату буде підвищено лише з 1 жовтня 2022 року – до 6700 гривень.

Що стосується прожиткового мінімуму, то він становитиме 2393 гривень у січні та 2593 гривень у грудні. Але є один важливий нюанс – у червні Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект №3515 щодо реформування прожиткового мінімуму. Якщо він буде прийнятий в цілому як закон, то прожитковий мінімум зросте до 5815 гривень. А це, у свою чергу, спричинить значне зростання видатків на соціальну сферу.

Забуранна: Україні необхідно швидко запровадити пенсійну реформу / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Чи обговорювалися параметри проекту держбюджету-2022 з міжнародними фінансовими партнерами? Чи були зауваження від МВФ та чи враховувалися вони, з огляду на місію?

При підготовці проєкту Держбюджету, Кабмін базувався на прийнятій бюджетній декларації. Безумовно, під час її розробки були враховані зауваження, які висловлювали наші зовнішні партнери. Тому ми намагалися створити бюджетну декларацію, яка буде, по-перше, враховувати реальний стан економіки України, по-друге, основні макроекономічні прогнози і показники, і відповідатиме тим критеріям, які закладалися при підписанні міжнародних угод.

Місію МВФ вже розпочала свою роботу в Україні. Я впевнена, що якісь рекомендації по бюджету з боку Фонду будуть висловлені. Але на даний момент таких рекомендацій чи зауважень немає.

Чи співпадають закладені у проект бюджету-2022 параметри зростання ВВП, інфляції, курс гривні із прогнозованими раніше?

В основному - співпадають. Адже проект бюджету готувався на основі аналізу відповідності прогнозів макроекономічних показників поточним реаліям, який на постійній основі проводить міністерство економіки. Втім, за необхідності, основні показники макропрогнозів можуть бути уточнені у процесі розгляду держбюджету. Міністерство економіки України проводить оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників поточним тенденціям та змінам у державній політиці, зовнішньому та внутрішньому середовищі, новим статистичним даним.

Скільки планують запозитичити, і скільки треба буде заплатити за зовнішніми боргами у 2022 році?

Я вже казала, що виплати по боргам зростуть на 14 відсотків доходів загального фонду бюджету. А це - 181 мільярд гривень.

Щодо нових запозичень, то уряд планує залишити їх на рівні 2021 року – майже 700 мільярдів гривень. Але при цьому зменшується частка зовнішніх запозичень – до 21 відсотка.

Читайте такожВ уряді розповіли, що буде з держборгом після ухвалення держбюджету на наступний рік

Скільки планується отримати коштів від отриманих зборів від податкової амністії?

Зараз ніхто не візьметься прогнозувати, яка кількість громадян вирішить скористатися податковою амністією. Тому у проекті бюджету надходження коштів від неї не передбачено. Нехай це буде приємним бонусом для держави.

Скільки коштів закладають в доходи від приватизації?

Уряд планує залучити від приватизації 8 мільярдів гривень. Це на 4 мільярди менше, ніж у 2021 році. Але, якщо зважити, що об’єкти приватизації будуть продаватися на аукціонах, то ця сума може бути більшою.

Якими будуть основні джерела наповнення держбюджету-2022?

Більшу частину бюджету передбачається наповнювати за рахунок ПДВ. Від нього ми очікуємо 564 мільярдів гривень надходжень. Крім цього, – податок і збір на доходи фізичних осіб, податок на дохід підприємства. А також акцизний збір, рентна плата, в’їзне мито. Як бачите, усі джерела – класичні інструменти наповнення бюджету.

Значну ставку уряд при розробці проекту зробив на можливі доходи у разі прийняття так званого ресурсного законопроєкту 5600, що передбачає збільшення податків для ряду представників українського бізнесу. Але цей законопроект зіткнувся зі значним супротивом. Як ви оцінюєте цю ініціативу Мінфіну та чи підтримуєте законопроект 5600?

Завжди складно знайти баланс між інтересами держави і платниками податків. Законопроєкт 5600 повинен здійснити досить серйозні кроки в контексті податкової реформи. Я маю ряд зауважень до нього, але, в той же час, потрібно усвідомлювати, що він сприятиме наповненню бюджету. За підрахунками Мінфіну – майже 30 мільярдів гривень.

Кошти, які планується отримати завдяки цьому законопроєкту, в основному, будуть спрямовані на будівництво закладів охорони здоров’я (майже 4 мільярди гривень) та авіабудівництво – 2 мільярди гривень. Частину коштів планується витратити на розвиток транспортної інфраструктури, стратегічну промисловість (7,5 мільярдів гривень), культуру і мистецтво (2,3 мільярди гривень), а також розвиток фізичної культури (4 мільярди гривень). Якщо надходження від зборів завдяки цьому законопроєкту будуть на рівні запланованих, то навіть українське кіно, про яке вже всі стали забувати, зможе отримати додатково більше 1 мільярда гривень.

Більшу частину бюджету передбачається наповнювати за рахунок ПДВ / фото СН

Які ваші основні зауваження до поточної редакції законопроекту про держбюджет на 2022 рік?

Головне в державному бюджеті – це знайти баланс між можливостями і головними потребами держави. Бюджет-2022 я, в цілому, оцінюю позитивно, але, звичайно, маю зауваження до нього і буду подавати відповідні поправки.

Зокрема, я намагатимусь збільшити видатки на медицину. Щоб вони, у відповідності до Бюджетного кодексу, були на рівні хоча б 5 відсотків ВВП. Також, як на мене, не достатньо закладено коштів на розвиток стратегічної промисловості. Чинною редакцією бюджету на неї передбачено 7,5 мільярдів гривень. Але, як на мене, для розвитку оборонно-промислового комплексу, космічної та авіабудівної галузей цих коштів недостатньо. Особливо в сьогоднішній ситуації. Ми повинні думати про завтрашній день, відбудовувати ці напрямки, а це потребує ресурсів.

Також я готую поправки стосовно підвищення соціальних стандартів життя. Як науковцю, мені хотілося б звернути увагу на недостатнє фінансування розбудови освітницьких закладів.

Депутати мають час до 1 жовтня на внесення зауважень до проекту державного бюджету на 2022 рік. Як ви оцінюєте настрої у парламенті щодо поточної редакції держбюджету?

В цілому, мої колеги оцінюють бюджет, як доволі збалансований. Але, звичайно, у них є власне бачення розвитку пріоритетних для них галузей. Тож, працюючи в профільних комітетах, усі народні депутати готуватимуть відповідні поправки. Так, ми їх очікуємо до 1 жовтня. На мою думку, бюджет буде схвалений вчасно.

Надія Бурбела

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся