Ольга Шевченко розповіла про роботу відомства в умовах карантину / прес-служба Держпродспоживслужби

Керівник Держпродспоживслужби Ольга Шевченко: "Купувати маски з рук без документів – відповідальність самих покупців"

Як захистити споживацькі права при купівлі масок, де перевірити легальність придбаного антисептику, що спонукає українців скаржитися на своїх співгромадян під час карантину, про це розповіла УНІАН тимчасово виконуюча обов’язки голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко.

Ольга Шевченко розповіла про роботу відомства в умовах карантину / прес-служба Держпродспоживслужби

Які першочергові завдання стоять перед Держпродспоживслужбою зараз - в умовах карантину?

На сьогоднішні особлива увага, звісно, приділена боротьбі з поширенням коронавірусу. Але у пріоритетах залишаються і контроль здоров’я тварин, і безпечність харчових продуктів.

Зараз Держпродспоживслужба вживає заходи, спрямовані на дотримання умов карантину, санітарних та протиепідемічних заходів в торгівельних мережах, продуктових магазинах і закладах, що продають засоби гігієни. Також перевіряємо роботу закладів громадського харчування – щоб працювали виключно на доставку.

Крім того, за дорученням президента України, служба посилила контроль водопостачання та водовідведення. Щотижнево звітуємо про невідповідності, які виявляються.

Яким чином фахівці Держпродспоживслужби дізнаються про підприємців-порушників карантину і чи багато було порушень останнім часом?

По-перше, спеціалісти у рамках моніторингу дотримання карантинних заходів можуть провести перевірку і виявити відповідні порушення. По-друге,– це позапланові заходи, коли Держпродспоживслужба реагує на скарги споживачів.

За останні три тижні спеціалісти служби провели понад одинадцять тисяч перевірок, під час яких виявили більше двох тисяч порушників. До них застосовані приписи або штрафи. Наскільки нам відомо, жодного притягнення до кримінальної відповідальності поки не було.

Як виправдовуються порушники?

Це не є причиною для посадової особи не здійснювати відповідні заходи, адже дотримання чинного законодавства є обов’язковим для всіх. Але найчастіше порушники говорять, що не знають про заборони уряду стосовно роботи деяких закладів.

Чому масово ідуть скарги від споживачів? Людям просто хочеться «настукати» на порушників, чи вони дійсно переживають за своє здоров’я?

З одного боку, скарги громадян свідчать про бажання, аби бізнес дотримувався норм карантину, які передбачають заборону роботи деяких закладів. Але з іншого боку - люди дійсно переживають за власне здоров’я і розуміють необхідність максимально скоротити соціальні контакти.

Чи відстежує Держпродспоживслужба спекуляції чи продаж сумнівними продавцями засобів індивідуального захисту, антисептиків, наприклад, в інтернеті?

Щодо цінових спекуляцій: на сьогодні в українському законодавстві відсутні встановлені державні регульовані ціни на маски. Тому фактично держоргани не можуть здійснювати контрольно-наглядові функції за застосуванням регульованих цін, адже немає ціни, з якою порівнювати.

Щодо продажу в інтернеті: ми рекомендуємо споживачам звертати увагу на адресу, дані про власника, місцезнаходження суб’єкта господарювання та подібні індикатори, які дозволять оцінити правомірність діяльності онлайн-магазину. Якщо виявиться факт нелегальної торгівлі, то справу буде передано в правоохоронні органи.

Чи вважається легальним продаж масок, зроблених самостійно в домашніх умовах? Для цього потрібні документи?

Якщо взяти до уваги той факт, що  в умовах карантину в країні лунають заяви про те, що не вистачає масок, або ціни на них завищені, то таке виробництво для себе і для своїх близьких може мати місце. Але якщо на меті отримання прибутку, то це повинна бути легальна діяльність зі сплатою податків, з відповідно облаштованими виробничими приміщеннями, документами, що доводять безпечність сировини для виготовлення масок тощо.

Зазначу, що купляти маски з рук без документів – відповідальність самих покупців.

Тобто, в умовах карантину Держпродспоживслужба лояльно ставиться до людей, які виготовляють маски та антисептики в домашніх умовах і продають в соцмережах?

Ми взагалі не отримували скарг від споживачів на нелегальне виробництво масок або антисептиків. Якщо надійдуть – будуть здійснені відповідні заходи з залученням Національної поліції. Для нелегального виробництва з метою комерції не може бути пом’якшень навіть у мовах карантину.

"Споживач має бути свідомим", - Ольга Шевченко / прес-служба Держпродспоживслужби

Взагалі, у інспекторів Держпродспоживслужби немає повноважень відслідковувати оголошення в соцмережах. Інтернет-торгівлю моніторити нереально, адже щодня з’являються десятки нових платформ продажу. Споживач має бути свідомим і найти на що звертати увагу при купівлі в Інтернеті.

Чи почастішали випадки підробки антисептиків?

До Держпродспоживслужби такі скарги не надходять. Але зараз активно іде виробництво антисептичних та дезінфекційних засобів. Контроль за дотриманням ліцензійних умов виробництва лікарських засобів є відповідальністю Міністерства охорони здоров’я. МОЗ також веде реєстр дезінфекційних засобів. Держпродспоживслужба оприлюднює на сайті список товарів, які пройшли санітарно-епідеміологічну експертизу.

Що роботи у випадку, якщо споживач сумнівається в якості маски з магазину чи аптеки?

Покупці можуть звернутися до відповідальної особи в магазині, в аптеці, щоб дізнатися про виробника, походження і склад товару. При надходженні у продаж засоби захисту повинні мати відповідні супровідні документи. Проте відповідні скарги можуть бути надіслані в межах компетенції до Держлікслужби.

На вулиці можна побачити людей, які замість маски закривають обличчя хустками чи шарфами. Вони вважаються засобами індивідуального захисту і чи можуть людину оштрафувати за порушення карантину?

У постанові Кабміну чітко написано, що це мають бути засоби індивідуального захисту, і це - маски. Рекомендації Міністерства охорони здоров’я також не передбачають інших варіантів. Якщо немає можливості купити маску, то її дійсно можна зробити з підручних засобів самостійно. Але хустки і шарфи не є тими засобами, які можуть захистити людину від поширення інфекційних хвороб.

Варто додати, що при здійсненні дозволених видів діяльності згідно з постановою Кабміну №211, допускається використання засобів індивідуального захисту, виготовлених самостійно.

Запитання щодо роботи ринків під час карантину. З цим сталася така історія: спочатку головний державний санітарний лікар видав постанову про дозвіл ринкам працювати, а потім її було скасовано через недотримання санітарних вимог. Чи можна забезпечити роботу ринків?

Ринки є важливими для сіл та невеликих міст, де немає супермаркетів. Місцева влада має забезпечити дотримання умов та порядку у частині дотримання санітарних та протиепідемічних заходів, зокрема дистанції між продавцями та розміщення торгівельних площ. А відстань між покупцями, кількість людей і використання засобів індивідуального захисту – це в тому числі питання свідомості самих людей.

На вулицях подекуди ще торгують квітами та фруктами. Це є торгівля «на виніс», ринок чи все-таки порушення умов карантину?

Торгівля квітами і продуктами харчування в неналежних місцях – це так званий стихійний ринок, який взагалі не є законним поняттям. Тому, звісно, таке явище не потрапило під заборону в постанові уряду, адже і так є нелегальним.

В нинішніх умовах це ще й серйозне порушення карантину, на що місцеві органи влади мають звертати увагу. Правоохоронні органи та фахівці Держпродспоживслужби в таких випадках  можуть видавати приписи чи накладати штрафи від 17 тисяч гривень до 34 тисяч гривень.

Торгувати кавою «на виніс» можна майже в усіх містах, окрім Києва. Чим обґрунтована така заборона?

Єдиних національних рекомендацій з цього приводу законодавчо не передбачено. Проте відповідно до статті 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», місцеві органи виконавчої влади в умовах карантину мають право встановлювати більш жорсткі норми продажу, реалізації, виготовлення харчових продуктів.

Якщо ресторан працює на доставку, кухарі теж мають бути в масках і рукавичках? Як це перевіряється?

По-перше, ніхто не відміняв рекомендації НАССР (міжнародна система контролю безпечності харчової продукції – УНІАН) для закладів, які здійснюють виробництво, переробку та виготовлення харчових продуктів. Вони стосуються як контролю за станом здоров’я персоналу, так і принципів гігієни приміщень, поверхонь, обладнання тощо.

По-друге, додатково під час карантину з’явилися обов’язки використовувати засоби індивідуального захисту персоналу всіх закладів громадського харчування, яким дозволено працювати. Зокрема, для захисту обличчя та очей.

Перевірка кухонь в закладах громадського харчування також входить в повноваження Держпродспоживслужби, і ми продовжуємо робити це в тих закладах, які працюють на адресну доставку щодо дотримання санітарних та протиепідемічних заходів.

У деяких магазинах з’явилася санітарна година. Її проведення обов’язкове чи її можна встановлювати на розсуд закладу?

Сьогодні законодавчо немає правил щодо встановлення санітарної години, або особливого часу роботи закладів. Дезінфекція та миття поверхонь може проводитися як під час санітарної години, так і безпосередньо під час роботи закладу. Там, де працює лише адресна доставка, можна проводити дезінфекцію на початку і в кінці зміни. Забезпечення дотримання умов роботи, санітарних та протиепідемічних заходів під час карантину є відповідальністю керівника закладу громадського харчування.

Анна Нагорна

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter