Баланс тижня: "кіпрська" проблема, падіння промвиробництва, розміщення ОВДП

Радикальні заходи з порятунку Кіпрської економіки, запропоновані Європейським союзом та Росією; лютневе падіння промислового виробництва в Україні; зміна стратегії Мінфіну на ринку внутрішніх запозичень - такі основні економічні новини минулого тижня.

Тиждень проходив в тіні подій на маленькому острові в Середземному морі. Йдеться, звичайно ж, про острів Кіпр, якому йому європейські колеги "пред'явили" досить таки жорсткі умови по виходу з кризи. Фактично, вся ця кіпрська історія розтягнулася на весь тиждень, безумовно ставши одним з чільних факторів впливу як на світові ринки, так і на український.

Нагадаємо, ще наприкінці минулого тижня Євросоюз запропонував Кіпру провести разове списання грошових коштів з депозитів кіпрських банків як умову для надання країні фінансової допомоги. Згідно з рішенням ЄС, депозити розміром більше 100 тис. євро мали бути обкладені податком у 9,9%, менші суми - за ставкою 6,75%. Таким чином, як зазначають аналітики, Європа фактично вдалася до примусової конфіскації депозитів. Незважаючи навіть на те, що в результаті такої примусової конфіскації депозитів повністю була б проігнорована європейська система гарантування вкладів, власники багатьох з яких знаходяться поза межами цієї країни. Очевидно цим і пояснюється однозначно жорстка позиція щодо ініціатив ЄС, яку зайняла Росія. Не варто забувати, що саме російські гроші (а в значно меншій мірі – й українські) призвели до роздування місцевого банківського сектору.

Проте, зрештою, пропозиції Європейського Союзу так і не були підтримані кіпріотськими парламентарями, і Кіпр вирішив піти у вирішенні фінансових проблем своїм власним шляхом. Так, міністр фінансів Кіпру полетів до Москви, а ринки одразу ж почали зростати на чутках про нібито викуп Росією боргів острівної держави, рекапіталізації одного з кіпрських банків. Проте, зрештою, цього так і не сталось, якихось реальних результатів від російської «інтриги» поки не послідувало. Таким чином, питання подальшого пошуку виходу для Кіпру продовжує залишатися актуальним. Хоча, світові ринки спочатку «розбалансовані» кіпрською проблему на початку цього тижня, під кінець тижня практично заспокоїлися.

Що ж до України, то поки-що говорити про якісь апокаліптичні картини зарано. Як вже зазначалося, українських грошей на Кіпрі значно менше, ніж, приміром, російських, а зареєстровані на Кіпрі компанії з українським корінням - це переважно всього-навсього обгортки реальних українських підприємств. До того ж, не варто забувати, що гроші мають здатність перетікати туди, де їм затишно, тому якщо все ж кіпрське узбережжя буде «зачищене», українські гроші зможуть знайти іншу затишну гавань. Чи будуть це банки країн Балтії, як стверджують деякі аналітики, чи якась інша острівна держава - покаже час.

Водночас, саме останні ініціативи Європейського Союзу можуть спричинити до активізації в Україні прихильників "порятунку" української економіки за рахунок збережень українських громадян, які поки що не мають достатньої підтримки. Тут варто згадати, що саме на цьому тижні комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики не підтримав сумновідомий законопроект народного депутата України від Партії регіонів Євгена Сігала, яким, зокрема, пропонувалось запровадити з 1 січня 2014 року 25%-й податок на доходи фізичних осіб, отримані у вигляді процентів з депозитів.

Ще однією нерадісною, цього разу  внутрішньоукраїнською подією стало оприлюднення на цьому тижні результатів роботи української промисловості у лютому. Зокрема, спад промислового виробництва в лютому 2013 року в Україні порівняно з лютим 2012 року склав 6%. В цілому, в лютому 2013 року проти лютого 2012 року більшість галузей показали спад, при цьому найбільший спад обсягів виробництва зафіксовано у виробництві електричного устаткування – на 33,7%, виробництві коксу, продуктів нафтопереробки – на 22,1%, виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – на 22,1%. У металургійному виробництві спад становив 6,6%, у машинобудуванні – 11,4%.

За словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, погіршення динаміки промислового виробництва в лютому було викликано декількома тимчасовими факторами. Зокрема, тепла погода сприяла різкому зниженню виробництва електроенергії і тепла, що сильно вплинуло на загальну динаміку промисловості через високу частку сектора (20%). У той же час, негативну роль зіграв календарний ефект: у лютому цього року було на один робочий і календарний день менше, ніж у лютому високосного 2012р. На думку економіста, тимчасові фактори перестануть чинити негативний вплив вже в березні-квітні. Крім того, темпи зниження виробництва в нафтопереробній галузі повинні істотно сповільнитися в березні через низьку базу порівняння (Лисичанський НПЗ був зупинений у березні 2012 р.). На думку експерта, галузь може показати різке зростання виробництва в наступні місяці, якщо, як очікується, буде запущений хоча б один із тих, що простоюють зараз нафтопереробних заводів.

Водночас, не варто забувати і про досить сталі негативні тенденції, які можна спостерігати в українській економіці не один місяць. Мова йде, звичайно ж, про продовження зниження виробництва у такій базовій для України галузі, як металургія, обсяги спаду в якій у лютому були майже тотожні обсягам загального спаду української промисловості - 6,6%. До речі, для порівняння ситуації в українській металургії з загальносвітовими тенденціями, можна зазначити, що згідно до оприлюдненої на цьому тижні інформації, Україна опустилася в лютому з 7 на 8 місце в світовому рейтингу виробників чавуну, скоротивши виробництво на 2,5% - до 2,12 млн тонн. Невтішними є й опубліковані на цьому тижні фінансові показники одного з найбільших металургійних підприємств України - металургійного комбіната «Азовсталь», яка в 2012 році збільшила чистий збиток в 5,3 рази - до 2 млрд 695 млн грн з 507,5 млн грн у 2011 році.

На фоні проблем на зовнішніх ринках та внутрішніх неуспіхів української економіки український уряд на цьому тижні вдався до своїх старих методів покращення фінансової ситуації в країні. Міністерство фінансів України у вівторок, 19 березня, провело черговий аукціон з продажу облігацій, під час якого інвесторам були запроповані шестимісячні облігації. Як зазначає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, Мінфін раптом змінив свою стратегію стосовно коротких облігацій, що, мабуть, пов'язано з великою потребою в ринкових залученнях. Як і очікувалося, найбільше заявок Мінфін отримав по шестимісячних облігаціях. Їх набралося 21, на загальну суму 1,1 млрд грн. При цьому, подані вони були під вражаюче широким діапазоном - 7,0% -13,5%. Мінфін задовольнив п'ять з них, поданих у діапазоні 7,0% -7,75%.

Віталій Неборак

УНІАН в Google News