Поштовий бан. Чому уряд заборонив пересилати їжу, та що з цього вийде

Кабмін розширив перелік товарів, які заборонено пересилати поштою, додавши до нього їжу з маленьким терміном придатності та безакцизний алкоголь. І поки люди бідкаються, урядовці розводять руками – рішення прийняте заради безпеки. Що з цього вийде, - розбирався УНІАН.

Минулого тижня наробила галасу новина про те, що Кабінет міністрів розширив перелік предметів, які заборонено пересилати поштою. Відтепер, окрім очевидних небезпечних позицій, до нього входять також продукти харчування, термін яких менший за 10 днів (при тому, що Нова пошта завжди доставляє посилки, в середньому, за добу), а також алкогольні напої (міцністю понад 8,5 градусів), тютюнові вироби та рідини для електронних сигарет без акцизних марок.

Обмеження на пересилання певних категорій товарів існували й раніше. Відповідно до закону України про поштовий зв'язок, було заборонено пересилати товари, які можуть становити загрозу життю та здоров’ю людей, призводити до знищення чи псування інших поштових відправлень та поштового обладнання.

Але нова урядова постанова оновила перелік предметів, які підпадають під заборону. І якщо більшість позицій не викликає питань (наприклад, заборона на пересилання зброї, небезпечних та отруйних речовин, наркотичних засобів, тварин, отруйних рослин та засобів негласного отримання інформації), то пункти про їжу та алкоголь – виглядають сумнівно. Адже існує багато маленьких локальних бізнесів, які ледь-ледь зводять кінці з кінцями, і для яких саме доставка поштою була основним каналом збуту продукції.

Це спровокувало дискусії серед експертів, представників бізнесу та поштових операторів щодо доцільності такого кроку та наслідків для української економіки.

Спілкуючись з УНІАН, прем’єр міністр України Денис Шмигаль обґрунтував рішення Кабміну піклуванням про безпеку громадян і, зокрема, дітей.

Шмигаль пояснив логіку заборони на пересилання певних товарів / фото Пресслужба Кабінету Міністрів України

"Рішення уряду ініціюються профільними міністерствами. Ініціативи профільних міністерств завжди обґрунтовані, є відповідні висновки. Але я скажу про людське сприйняття. І до війни, і протягом війни ми бачили безліч прикладів, коли діти замовляли через пошту алкоголь, сигарети. Через пошту розповсюджували незаконні речовини. Тому, з однієї сторони, це вимога суспільства, з іншої сторони – це вимога здорового глузду", - сказав УНІАН Шмигаль.

При цьому, очільник уряду уникнув відповіді на наше питання, чому ж до цього переліку потрапили продукти харчування. Адже фермери з маленьких сіл та містечок саме завдяки поштовим відправленням отримували левову частку своїх доходів. А люди, що замовляли їхню продукцію, йшли на ризик цілком свідомо.

Для того, щоб розібратися у ситуації та з’ясувати, чи дійсно від урядових заборон постраждає український маленький бізнес, УНІАН поспілкувався із експертами, поштовими операторами та власне крафтовими крамничками.

"Єдине, що створює чиновник – це заборони"

Співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк негативно відреагував на відповідну урядову постанову, зазначивши, що, наприклад, у Сполучених Штатах Америки поштові оператори без проблем доставляють свіжу рибу у спеціальних термокоробках з льодом, і ніхто не застосовує до них жодних обмежень.

"Ця постанова вкотре демонструє, що єдине, що створює чиновник - це заборони, які його особисто не стосуються. Але вони стосуються інших людей та заважають їм створювати продукти, розвивати економіку та добровільно взаємодіяти між собою. Економіка потребує негайної дерегуляції", - наголосив бізнесмен.

За словами Поперешнюка, наразі "Нова пошта" досліджує попит на ринку і розробляє новий продукт - термопосилки з охолоджувачами та контролерами температур.

Водночас, зі сторони іншого поштового оператора - "Укрпошти" - заперечень та негативних відгуків не лунало. Як повідомив в коментарі УНІАН державний поштовий оператор, для "Укрпошти" із затвердженням нової постанови по факту нічого не змінилося.

"Ми як працювали, враховуючи ці обмеження, так і працюватимемо", - повідомили в прес-службі компанії.

В "Укрпошті" підкреслили, що, насамперед, заборона поширюється на відправлення, які можуть становити загрозу життю чи здоров’ю людей.

"До того ж регулюється транспортування алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марки акцизного податку встановленого зразка. Відтак, ми не заперечуємо прийняття ініціативи", - додали в "Укрпошті".

Реакція бізнесу

PR-стратег Сергій Дідковський, реагуючи на заборону пересилати поштою алкогольні напої міцністю вище 8,5%, зазначив, що український уряд "на рівному місці додав роботи операторам поштових сервісів".

"Не кожна виноробня чи дистилерія можуть собі відразу дозволити акциз. Якщо вони існують на власні гроші, то крутяться як можуть. Аж допоки не перейдуть на новий етап розвитку бізнесу", - зазначив Дідковський.

Це ж стосується і харчів з невеликим терміном придатності. За словами експерта, в Україні не створені умови для розвитку малого та середнього бізнесу, навпаки – уряд дедалі більше вставляє палки у колеса українських виробників.

"Як обмежувати — це швидко. Як створювати — це або через 10 років, або ніколи", - додав він.

Втім, сам бізнес налаштований не так апокаліптично. Більшість з фермерських крамниць, з якими поспілкувався УНІАН, чесно зізналися, що продовжуватимуть надсилати свої товари, як і раніше. Адже всі чудово розуміють, що ніхто з поштових операторів не стане прискіпливо придивлятися до терміну придатності товарів, вказаних на упаковках.

А навіть якщо припустити, що виконання постанови дійсно ретельно контролюватиметься, виробникам ніщо не завадить дещо "подовжити" термін придатності своїх продуктів, вказавши не 9 днів, а, приміром, одинадцять.

Раніше у тій же "Новій пошті" також існували певні обмеження до відправлень. Зокрема, не можна було надсилати продукти зі строком придатності до п’яти діб. Але це все одно не заважало працювати через цього оператора, наприклад, кондитерським (при тому, що максимальний термін придатності тортів, зазвичай, не перевищує трьох діб).

Те ж саме стосується і алкоголю без акцизних марок: довести, що в пляшці міститься міцний напій практично неможливо, якщо вона відправляється без етикетки з відповідними маркуваннями, і поштові менеджери не перевірятимуть рідину на запах та смак (а подібний сценарій видається абсолютно нереалістичним і є незаконним).

Втім, є, звичайно, і законослухняні бізнеси, які мають намір переглянути, в якому вигляді відтепер вони надсилатимуть товари споживачам.

"Сир відправити поштою точно можна. А з молочкою можна спробувати відправити заморожену пляшку з льодом. Ми вже відсилали продукти "Новою поштою" (після заборони Кабміну - УНІАН) без проблем", - повідомили УНІАН у крафтовій сироварні на заході України.

На думку аналітика молочних ринків Максима Фастєєва, посилення обмежень до поштових операторів – це правильна річ, оскільки продукти з надкоротким терміном придатності вже не можна офіційно продавати навіть на ринках.

"Ми же не можемо продавати відкрито на ринках харчові продукти, які швидко псуються. Зараз, якщо вони продаються, то це, скоріш за все, через те, що не було перевірок. Ця заборона - правильна річ, бо якщо немає умов зберігання, то є загрози здоров’ю людей", - пояснює він.

За словами експерта, для продуктів з малим терміном придатності важлива холодна логістика, а "Укрпошта" і "Нова Пошта" поки що забезпечити її не можуть.

Інтеграція з Європейським Союзом

Експерти зазначають, що заборона на перевезення харчових продуктів, які швидко псуються, продиктована європейськими стандартами, до яких ми невпинно наближаємося.

"Йде пристосування до відповідних норм і вимог Європейського Союзу. У ЄС взагалі є дуже багато специфічних норм, що стосуються продовольчої безпеки, алкогольних виробів, тютюну тощо. Такі речі там дуже жорстко прописуються", - розповів УНІАН член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, додавши, що країни ЄС шляхом подібних заборон намагаються зменшити обсяги споживання населенням тютюнових виробів і наркотичних речовин.

Експерт додав, що у разі затримки продукту харчування на пошті, він зіпсується, що може призвести до отруєнь навіть з летальним результатом.

"Тому в даній ситуації, я думаю, що переживання за здоров'я людей є важливішими, ніж питання якихось ситуативних доходів фермера… Є багато інших механізмів, як транспортувати продукти. Фермер буде шукати можливості якогось очного спілкування з людиною для того, щоб передавати цей продукт швидше. Тобто в дійсності головна ідея тут – забезпечення безпеки харчових продуктів. Бізнес в будь-якому випадку буде шукати можливості забезпечення споживачів своєю продукцією", - вважає економіст.

Тож, попри перше негативне враження, ухвалена норма, як кажуть фахівці, не має призвести до відверто вбивчих наслідків для маленьких бізнесів. Хтось продовжуватиме надсилати свою продукцію, як і раніше, вдаючись до певних хитрощів, інші ж – шукатимуть нові шляхи розвитку, вигадуючи альтернативні схеми доставки власної продукції.

Втім, уряду слід налагоджувати комунікацію з бізнесом і краще пояснювати свої ініціативи, щоб не лякати людей. Тому що в поточних умовах поступової регуляції та посилення силового тиску на бізнес кожне нове обмеження скидається на черговий цвях у кришку труни економічного розвитку України.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News