Ренесанс кур’єрських служб: блекаути, ожеледиця, ТЦК й "бананова лихоманка" створили рекордний попит на доставку

Українці переходять на "віддалене споживання", дедалі частіше обираючи доставку з супермаркетів – складна зима цьому сприяє. Що найчастіше замовляють додому, чим живуть кур’єрські служби, та чи здатні вони задовольнити попит, - з’ясував УНІАН.

Пандемія із характерним для неї сплеском кур’єрських доставок сталася наче у напівзабутому минулому житті. Проте цього сезону в Україні відбулося певне дежавю. Обстріли, блекаути, "ковзанка" замість тротуарів при морозах -25, та ще й "самоізоляція" ухилянтів… Все це створило "нову базу споживання", як кажуть представники галузі доставки. Тепер до супермаркетів за продуктами ходити не обов’язково, адже їх відвезуть вам прямо додому, а вартість послуг кур’єра ви "перекриєте" за рахунок знижок з магазинів. 

З ковідних часів "новою нормою" стала віддалена робота, а зараз вже й споживання стає все більш віддаленим, чому сприяє ціла низка причин – як згадані вище, так і посилення конкуренції між гравцями, що робить таку доставку дешевшою та зручнішою. Ринок доставки та замовлень переживає ренесанс в Україні. 

Чому так відбувається та що стримує попит і пропозицію доставки, нам розповіли самі кур’єрські служби та торговельні мережі, які вимушені адаптуватися під нові реалії "темної доби".

Доставка б’є рекорди 

Українські міста все більше занурюються у темряву на тлі знищення електричної інфраструктури. Передусім, мова про Київ, але Одеса, Запоріжжя, Дніпро, Харків та інші великі міста також потерпають від дронів, ракет та КАБів. А Херсон - ще й від артилерії. 

"Добиває" українців незвично погана погода, коли після теплих зимових дощів одразу починається шалений "дубак" до -25 градусів, що перетворює усе довкола на "скляну казку", яка виглядає чарівно, проте пересуватися вулицею за таких умов вкрай складно. 

Але життя триває. Люди хочуть їсти та пити, хочуть ще більше гаджетів та одежі (передусім, теплої). Перші шоки та апатія відступають, поступово формуючи "нову нормальність" - складну, проте вже звичну, а тому не катастрофічну. І помітно цьому сприяє те, що навіть попри перебої у роботі магазинів через блекаути, все, що необхідно, українці можуть доставити прямо собі у хату. 

Попиту на кур’єрські послуги додає мобілізація, через яку багато чоловіків вирішили не виходити з дому. Восени західні ЗМІ, з посиланням на дані від української влади, повідомляли про 3,7 мільйона "ухилянтів", хоча є й інші оцінки. 

Загалом, всі ці фактори разом створюють зростання попиту на послуги з доставки. Так, у АТБ на запит УНІАН повідомили, що по країні кількість онлайн замовлень з доставкою із мережі магазинів АТБ збільшилась "майже на 80% відносно 2024 року цього ж періоду". При цьому у мережі наголошують, що в них немає власних сервісів достави, а  користуються вони послугами "підрядних організацій". 

АТБ співпрацює з сервісом iPOST. А "Сільпо" співпрацює з Loko та Uklon Delivery; Zakaz.ua обслуговує мережу Metro і так далі – всі великі торгові мережі вже мають якогось свого партнера, хоча це партнерство не постійне і не абсолютне (один сервіс може співпрацювати з кількома торговими мережами, як і мережа - з кількома сервісами доставки). А також є колишній майже монополіст Glovo, який обслуговує всіх і одразу. 

Гостра конкуренція помітно збиває цінник на доставку. У тому ж АТБ доставка 10 кілограмів товару становить 59 гривень, 20 кілограмів – 65 гривень і так далі до 150 гривень. Максимальна ж вага – 50 кг. Доставити обіцяють за 60-120 хвилин. В інших мережах розцінки різняться, але підхід всюди схожий, бо такі зараз вимоги ринку, і всі гравці вимушені з цим рахуватися.

Значні дисконти у цінах на товари дозволяють покупцю зекономити суму доставки. Особливо, якщо брати більш дорогу й легку продукцію, а не замовляти собі додому картоплю мішками. 

В’ячеслав Левченко, генеральний менеджер Bolt Food в Україні, каже УНІАН, що із настанням холодного періоду попит на доставку дійсно зростає й утримується на вищому рівні – за останній рік доставка продуктів з магазинів перестала бути другорядною і фактично стала повноцінною альтернативою офлайн-покупкам.

"Звичайно, додатково вплинули блекаути та морози. У цих умовах ми фіксуємо стабільно підвищений попит, який сформувався з початком таких обставин і зберігається протягом усього періоду, - ділиться представник сервісу з доставки. – Користувачі дедалі частіше обирають доставку з великих мережевих закладів і добре відомих брендів. Серед найбільш популярних у великих містах по всій країні – McDonald’s, KFC, Lviv Croissants".

З його слів, українці обирають ці мережі, бо їхні заклади широко представлені, мають високу впізнаваність та стабільну якість сервісу, що стає особливо важливим у періоди нестабільної роботи інфраструктури. 

"У періоди блекаутів, морозів та обмеженої роботи торгових точок, доставка з магазинів виконує для користувачів роль своєрідної "страховки" – можливості стабільно отримувати базові товари щоденного споживання без необхідності фізичної присутності в магазині", - підсумовує думку пан Левченко. 

З ним згоден й СЕО компанії Zakaz.ua Андрій Курський. 

"Так, ми чітко бачимо, що будь-які фактори, які ускладнюють офлайн-покупки, напряму стимулюють попит на доставку. Блекаути, холодна погода, скорочені графіки роботи магазинів – усе це призводить до того, що люди частіше обирають онлайн-замовлення, як більш прогнозований і безпечний спосіб закупівель. Найпомітніше це було у великих містах, зокрема в Києві, але загалом тенденція однакова по всій країні, де працює компанія, - додає барв загальній картині пан Курський. – Загалом можна сказати, що доставка зручних, планових закупів перестала бути "альтернативою" і стала базовою моделлю споживання для значної частини міського населення".

Що ж до мобілізації – її вплив на попит важко точно оцінити, як і кількість самих "самоізолянтів". Але у Zakaz.ua є певні спостереження щодо цієї категорії покупців. 

"Якщо говорити про мобілізацію, то її вплив радше не прямий, а поведінковий. На жаль, частина людей дійсно намагається рідше виходити з дому, більше планувати покупки і делегувати їх сервісам доставки. Це не вибухове зростання, але стабільний фактор, який підтримує попит на онлайн-канал", - пояснює для УНІАН очільник Zakaz.ua. 

Список покупок "чорного дня"

Коли в нас є щось зайве у сховку, то ми часто кажемо, що "то на чорний день". Але що ж українці купують віддалено, коли той "чорний день" буквально вже настав – без світла, часто без опалення й водопостачання? 

У АТБ зробили для УНІАН невеличку підбірку попиту українців. В цілому по країні це, передусім, алкоголь, овочі та фрукти, морозиво, кондитерські вироби, інші напої. По Києву найчастіше замовляють теж алкоголь, овочі та фрукти, а ще – зненацька – морозиво, ті ж напої, м’ясні делікатеси та ковбаси. На попит, певно, дуже впливає рівень знижок (те ж морозиво при -25 градусів часто продається з дисконтами). 

У Zakaz.ua мають власний перелік. Так, безпосередньо у період відключень електроенергії українці демонстрували наступні тенденції:

• зростання замовлень продуктів тривалого зберігання,
• товарів першої необхідності,
• води, бакалії, заморожених продуктів,
• а також "закупівель наперед" – коли клієнти формують більші кошики, щоб мінімізувати кількість походів у магазин.

В’ячеслав Левченко з Bolt Food наводить і власні приклади, які охоплюють не лише маркети, але й ресторани, де віддалене споживання також зростає на тлі всіх негараздів. 

"У структурі замовлень із ресторанів домінують гарячі та ситні страви. Найбільшим попитом користуються супи, бургери, картопля фрі, піца та шаурма. Водночас є й регіональні відмінності: картопля фрі залишається найпопулярнішою стравою майже у всіх великих містах, за винятком Дніпра, де перше місце посідають страви з курки, та Одеси, де лідирує піца, - розповідає він. – У категорії замовлень із магазинів користувачі найчастіше додають до кошика базові продукти щоденного споживання. Зокрема, серед лідерів – банани, які є найпоширенішим товаром у продуктових кошиках, мінеральна та питна вода в пляшках, яйця, картопля й інші овочі, а також слабоалкогольні напої".

Те, що замовляють саме банани, не так дивно, як морозиво, бо вони поживні, відносно недорогі, не потребують приготування та можуть певний час зберігатися без холодильника завдяки щільній кожурі. Алкоголь допомагає зігріти душу й тіло й складні часи, а картопля, яйця, вода у пляшках – це такий "мастхев виживальника" в умовах "блекаутного" міста. 

Тобто, всі тенденції є досить логічними. Навіть делікатеси – бо чим дорожчий продукт, тим меншим є відсоток доставки порівняно з ціною товару (а якщо є знижки, то чому б і не "вдарити" по смачненькому навіть у темряві). 

Проте не все так добре у цій галузі. Адже як попит, так і пропозиція послуг з доставки продуктів мають значні обмежуючі фактори. 

Що обмежує зростання 

Попит на доставку продуктів додому дійсно зростає, і, схоже, як і віддалена робота після ковіду, "віддалене споживання" залишиться "новою нормою" й після нормалізації ситуації. Тим не менш, є чинники, які стримують попит. 

Головними з них є досить низька платоспроможність населення та "пропускна спроможність" самих магазинів з сервісами доставки, які залежать від тих же факторів, що й споживачі (обстріли, енергетика, погода тощо). Адже доставляють до дверей не дрони чи роботи, а такі ж живі люди. Принаймні поки що, поки побутові роботи не зроблять чергову технологічну революцію, і не захоплять світ (з точки зору доставки, звісно ж). 

Отже, що стримує попит та пропозицію? В’ячеслав Левченко, генеральний менеджер Bolt Food в Україні, зауважує, що служби доставки сьогодні працюють у доволі складних і мінливих умовах, а на їхню роботу впливає низка чинників.

"По-перше, безпекова ситуація. Під час повітряних тривог та обстрілів ми бачимо ефект так званого "відкладеного попиту". В моменті кількість замовлень різко знижується, натомість після відбою попит швидко відновлюється і зростає. Це створює нерівномірне навантаження на сервіс і партнерів, - розповідає топ-менеджер. – По-друге, погодні умови. У складних погодних умовах, а також через загальний дефіцит кадрів, зменшується кількість кур’єрів на лінії та кількість годин, які вони готові працювати. Окремо варто згадати сегмент магазинів. Наші партнери регулярно звертають увагу на нестачу кадрів, і це один із ключових викликів для ринку".

СЕО компанії Zakaz.ua Андрій Курський на перше місце у контексті впливу на попит ставить саме фактор платоспроможності населення. Ось, як там структурують ієрархію перешкод для попиту:

• зниження реальних доходів населення змушує людей ретельніше рахувати витрати і купувати товари-заміники;
• Клієнти частіше оптимізують кошик, порівнюють ціни, рідше замовляють імпульсні або дорогі категорії;
• доставка зручна, але вона не повністю ізольована від загального економічного стану країни.

Але експерт наголошує, що через ці всі фактори "попит не зникає - він трансформується". 

"Люди більше планують, рідше замовляють "тут і зараз", але довіряють сервісам, які забезпечують стабільність, передбачуваність і широкий асортимент. Для нас поточна ситуація – це не короткостроковий сплеск, а структурна зміна споживчої поведінки. Онлайн-доставка продуктів і споживчих товарів стала частиною повсякденної інфраструктури життя. Так само, як банкінг чи комунальні сервіси", - зазначає топ-менеджер Zakaz.ua. 

Він вважає, що умовою для успіху на цьому ринку має бути надійність, масштабування через партнерів та доступність для клієнта "навіть у складних умовах". А якраз щодо умов роботи для кур’єрських служб зараз все далеко не ідеально. 

"Сьогодні ринок працює в умовах постійного багатофакторного тиску. З боку пропозиції - ключові виклики. Це кадровий дефіцит – як по лінії кур’єрів і збирачів, так і серед персоналу в наших магазинах-партнерах. Це енергетична нестабільність, яка впливає на роботу магазинів, складів, холодильного обладнання, IT-інфраструктури, телефонії. А також це зростання операційних витрат – логістика, пальне, резервне живлення, підтримка безперервної роботи", - уточнює пан Курський. 

Хоча обидва коментатори прямо не вказали на причини "кадрового голоду", всі розуміють про що мова про військові виклики. Так, війна впливає на економіку не лише через обстріли та відсутність електроенергії. 

Тим не менш, принаймні поки що, у цих складних умовах зими 2025-26, покупці, торгові мережі та кур’єри "знайшли" один одного у цій морозній "темряві". І, схоже, ці відносини ще мають певний потенціал до росту. Адже всі причини зростання ринку доставки нікуди не поділися, а якщо людям треба щось їсти й пити, не виходячи з дому, то знайдеться й той, хто їм цей сервіс запропонує.

А те, що, попри зростання замовлень, галузь потерпає від купи проблем, які вповільнюють розвиток навіть за умов сприятливого попиту, буде впливати більше на присутність тієї чи іншої компанії, яка краще за конкурентів адаптується до викликів часу. 

Чи це вже "вузьке горлечко" для ринку, через яке не всі оператори послуг зможуть пройти в умовах зростаючої конкуренції, чи лише тимчасові проблеми – покаже час. Але без доставки українці навряд чи залишаться навіть у найтемніші часи. 

Андрій Попов 

УНІАН в Google News