Трамп програв "митну війну" суддям. Чи отримає Україна компенсації

Рішення американських суддів поставило "догори дриґом" зовнішню політику США та всю світову торгівлю. Як це вплине на Україну, та чи дійсно Штати повернуть імпортерам $175 мільярдів, отриманих в якості мит – УНІАН дізнався в експертів.

Коли Дональд Трамп призначав у Верховний суд США своїх протеже, то навряд чи очікував, що двоє з них – Ніл Горсуч і Емі Коні Барретт, разом з трьома "ліберальними" суддями, підкладуть йому найпотужнішу "свиню" за весь час його другої каденції. Цілий рік американський лідер правдами й неправдами "заганяв" інші країни у складну мережу "торгових угод", які не є рівноправними за своєю суттю – майже всім Трамп поставив митні тарифи від 10% (як для України) до 50% (як для Китаю, які після угоди було знижено до 30%).

Це був головний "батіг" Вашингтону у зовнішній політиці, який Трамп використовував, щоб побудувати не так нову світову торгову систему, альтернативну СОТ, як щось на зразок "васалітету", де більш лояльні отримували менші ставки мит. Але так чи інакше свій "батіг" отримували всі країни світу. "Батіг", який верховні судді відібрали в свого "патрона", визнавши, що Трамп не мав на це повноважень, і що ці його дії були "неконституційними".

Це вже кінець історії з "митними війнами" чи лише початок нового їх етапу? Як це вплине на Україну та на вітчизняний експорт? А також на відносини США з ЄС, КНР та РФ, адже "друг Путін" мав нульові ставки, тоді як Китай та ЄС (до торгової угоди) - чи не найбільші, а тепер всі отримають лише по 15%. Все це пояснили УНІАН фахівці.

Сонце зійшло на Заході

Як кажуть експерти, тема з визнанням дій американського президента перевищенням повноважень виникла одразу у квітні минулого року, ще коли у "День визволення Америки" Дональд Трамп ввів нові митні тарифи на всі країни світу. Він тоді скористався "Законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження" (IEEPA) від 1977 року, який "в разі незвичайної та надзвичайної загрози" надає президенту США особливі повноваження щодо мит та економічних санкцій.

Але мало хто вірив, що суд, де більшість займають ставленики американського президента (за що він довго й заповзято боровся), стане на бік опонентів Трампа. Але ж став. Це було ніби сонце зійшло на Заході – щось небувале. То що ж це було?

Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, вважає, що це був "бунт проти хаосу" з боку "діпстейту" - "глибинної держави", бо ефект від цих мит є більше шкідливим, ніж корисним для американської економіки.

"Ще з самого початку, коли Трамп запроваджував ці тарифи, багато хто казав, а "чи не перевищує він надані йому повноваження"? Бо це все дуже нагадує авторитарну модель влади. Таке враження, що тоді американські еліти вирішили не звертати увагу на те, що це не дуже законно, і подивитися на ефект. Ефект виявився поганим, - зазначає пан Ус у розмові з УНІАН. – Вже майже рік цим митам, і республіканці почали потроху їх критикувати. Казати, що в історії США було лише три випадки, коли такі протекціоністські рішення приймалися. Два з них робили президенти-республіканці, що завершилося провалами на виборах. І тому сенатори-республіканці закликали корегувати цю політику Трампа. І як тоді у квітні була мовчазна згода на порушення закону Трампом, то зараз є мовчазна "змова" еліт, що треба зупиняти цей балаган".

І саме тому обрано було формат зупинки "балагану" через суд, щоб не виставляти Трампа слабким лідером – щоб він міг уникнути визнання його дій помилковими.

"Трамп не може просто сказати, що "я помилився і все відіграю назад". Тому розіграли карту Верховного суду. Це вже не "я помилився", а "суд за мене вирішив". Трамп ще буде щось робити, пробувати всіх шантажувати тарифами, але це вже буде не той ефект. Трамп хотів хаосу – він його отримав. Наскільки цей хаос вигідний Сполученим Штатам (не особисто Трампу, а саме США) – питання відкрите", - додає дослідник.

Він зауважує, що серед еліт в цілому є консенсус щодо змін торгової політики, але є різниця у підходах.

"Штати в принципі незадоволені тим, як відбуваються глобалізаційні процеси. Наприклад, Трамп за першої каденції заблокував призначення суддів до апеляційної інстанції СОТ. Всі чекали, що Байден після виборів розморозить цей процес. Але він не розморозив. Бо Штати хочуть корегувати глобалізаційні процеси у світі. Єдине, що Байден це робив обережно, а Трамп робить це жорстко, не звертаючи уваги на законодавство, на що американці закрили очі. Спочатку закривали", - наголошує експерт.

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України, згоден з тезою про незадоволення еліт, але не вважає, що це саме "бунт республіканців". Це, скоріше, питання недопущення авторитаризму у США.

"Сприймаю це як продовження внутрішньополітичної боротьби еліт США – між республіканцями та демократами. Це також боротьба за те, щоб жодна гілка влади у США не могла перетягнути собі забагато повноважень, утримуючи державу від авторитаризму. Я не думаю, що це "бунт" республіканців", - каже експерт з торгівлі у коментарі УНІАН.

Складна американська специфіка

За словами Михайла Непрана, тепер федеральна та місцева влада США мають рішення суду виконати. І тут починаються складнощі.

"Президент, Мінфін США та інші федеральні установи самі повинні вирішити, як саме вони це рішення будуть виконувати. В українських судах є практика, коли сторона процесу може звернутися за роз’ясненнями, як саме виконати рішення суддів. Але у практиці США такого немає. Рішення набуває чинності негайно. Тому найбільші питання й починаються щодо того, як реалізувати рішення суду на практиці", - зауважує експерт.

На його думку, ця невизначеність може спровокувати ще більший хаос. Адже незадовго після рішення американського суду стало відомо, що американські імпортери готують низку позовів, аби домогтися повернення коштів, сплачених у вигляді імпортних мит - хоча вже подано 1800 позовів на 175 мільярдів доларів.

"Трамп, звісно, проти цього, але не може не виконати рішення суду. І тепер всі чекатимуть на внутрішній акт Мінфіну та Федеральної митної служби, як це все реалізувати – або не брати додатково гроші, або віддавати ті, які вже зібрано. Рішення суду – це лише перший крок. Це ще не значить, що вже завтра гроші почнуть повертати", - каже він.

Не поспішають реагувати на таку, здавалося б, епохальну подію і фінансові ринки. Фінансовий експерт Андрій Шевчишин звертає увагу на те, що світ поки вичікує, спостерігаючи за тим, що ж буде далі.

"Реакція світових ринків, насправді, стриманіша, ніж можна було б уявити. Всі чекають. Проте, фондові ринки - стримано позитивні, долар - помірно втратив свої позиції, але не розвиває падіння. Бо змінились очікування по ставці ФРС на утримання, а отже це буде підтримувати долар, й може його повернути на траєкторію зростання. Криптовалюти - без значної тенденції. Лише коштовні метали зростають", - описує аналітик стан фінансових ринків.

Але ця стриманість оманлива, адже ситуація для президента США досить загрозлива – він пішов "ва-банк", поставивши все на цю митну політику. І в разі провалу на наступних виборах може отримати дуже негативні наслідки.

"Для Трампа це вже квиток в один кінець – привід для імпічменту. Перевищення влади, яке може принести жахливі наслідки. Вже не кажучи про майже неминучий потенціал втрати Конгресу на виборах. Лише диво, якась велика подія або військовий стан можуть цьому завадити", - натякає він на можливі дії Трампа, щоб якось перекрити цю поразку.

Експерти переконані, що американський президент не збирається зупинятися. Михайло Непран впевнений, що Трамп не відмовився від своїх підходів, і що він вже використовує для цього інший закон родом з 1970-х – так званий "Розділ 122" від 1974 року.

"Вже ми чуємо про введення загального додаткового мита у 15%. Крім того, рішення суду стосувалося лише частини мит, а не всіх. Тим не менш, ми повертаємося до того, з чого починали – з хаосу. Бо вже за рік пройшла певна стабілізація світової торгівлі, якісь правила почали вимальовуватися, але все це відкотилося назад", - каже він.

Іван Ус наголошує, що нові мита за "Розділом 122" - це лише тимчасове рішення. І це не врятує торгові угоди США з іншими країнами, які так важко вибивав Трамп.

"Так, тепер для усіх тариф 15%. Це максимально можлива ставка за цим американським законом. І лише на 150 днів. І щоб врятувати угоди Трамп зараз намагатиметься якось "переламати" систему всередині США. Він вже про це заявляв. Але це поки що лише слова. І я поки що не бачу, яким чином він міг би реалізувати слова на практиці. Бо це буде крок до побудови авторитаризму. Баланс стримування й противаг у США саме для таких випадків і був створений. І практика показує, що він працює", - каже економіст з НІСД.

Дійсно, а що буде з усіма тими "торговими угодами"? Адже якщо всім "вліпили" однаково тепер по 15% мит, то це вже не "батіг та пряник", а якась планетарна зрівнялівка.

Світ у шоці

Світ розгублений і розділився за реакцією щодо цих нових змін у митній політиці США. На думку Івана Уса, всі бачать, що Трамп втратив свій головний інструмент торгового шантажу, але поки що не знають, що з цим робити. Чим можуть скористатися, зокрема, й прихильники України у США. Експерт зауважує, що жодна з торгових угод зі Штатами, "які так пафосно презентував Трамп", поки що не набули чинності і зараз будуть "на паузі".

"Це рішення суду "вириває" у Трампа можливості шантажувати всіх тарифами. Але більшість країн каже, що "окей, ми почекаємо ці 150 днів". А це лише 5 місяців. І далі вже вони будуть приймати якісь рішення. Тому, так, Трамп втрачає важіль впливу. І шукає інший. Потрібна якась законодавча база [під вищі мита]. Лише у координації з Конгресом Трамп зможе поновити свою політику. Бо одного його рішення відтепер вже недостатньо", - каже Ус.

Він нагадує про стару ініціативу Ліндсі Грема щодо додаткових мит на країни, які купляють у РФ нафту й інші товари, яка тепер актуалізувалася.

"Це повертає сенаторів до законопроєкту Грема-Блюменталя щодо мит на тих, хто купує товари в РФ. Тоді скептики казали, що "навіщо це робити, якщо Трамп вже це робить". Але Верховний суд визнав ці його дії незаконними. І тепер закон Грема-Блюменталя може створити нову законодавчу основу. Але його ще треба прийняти", - розводить він руками.

У цього "швидкого" рішення з митами у 15% на всіх вийшов цікавий прецедент – США, виходить, ввели 15% мита й на російські товари, хоча раніше Кремль мав особливі торгові умови у 0%. Але це ще не остаточне рішення.

"Трамп ще може маніпулювати ставкою – щоб було не 15%, а менше. І це все одно лише тимчасово – на 150 днів. Та й торгівля між США та РФ – це ні про що для американців. Весь товарообіг в них 3,5 мільярда доларів. Тоді як загальний товарообіг США доходить до трильйону", - пояснює Іван Ус.

Михайло Непран з ТППУ акцентує увагу на інших нюансах – рішення Верховного суду "обнулило" не всі митні тарифи. Та й загалом з юридичної точки зору ситуація вкрай неоднозначна.

Не всі [обнулилися]. Лише певна їх частина. Хочу підкреслити, що суд не скасував мита, тому не можна казати, що угоди "обнулилися". Суд визнав, що президент перевищив повноваження й не мав підстав їх вводити. Але головне – як рішення суду тепер реалізувати. Президент може, наприклад, подати зустрічний позов. Тут буде юридична казуїстика. Але угоди автоматично ніхто не скасовував, - розповідає експерт. – Одні країни готові виконувати домовленості зі США, хтось поставив угоди "на паузу" (як Єврокомісія, наприклад, яка заявила, що все це потрібно проаналізувати, і як Швейцарія), а хтось отримує формальну підставу не платити мита (як Китай, в якого своя особлива позиція). Стан невизначеності – найгірший для бізнесу. Бо навіть до найгірших умов можна адаптуватися, але не до невизначеності".

Щодо ж закону Грема-Блюменталя пан Непран досить скептичний, бо "для американців це різні історії". Схоже, вони не хочуть прив’язувати свою митну політику до питання відносин з РФ.

Але як це все вплине на практичні питання? Бо ми говоримо не про щось абстрактне, а про поставки товарів до США. І не менш цікаво – чи доведеться американській державі повертати імпортерам мита?

Торгівля має продовжуватись

Митна та прикордонна служба США оголосила, що 24-го лютого з 00:00 за Східним часом зупиняє дію митних кодів, по яких накладалися старі мита. І будуть діяти вже нові коди. Адже торгівля не може повністю зупинитися, доки юристи розбираються з казуїстикою.

"Товари до США як йшли, так і будуть йти далі. Бо мита платить імпортер – це американська компанія, яка ввозить товари на внутрішній ринок. Візьмемо, наприклад, українську компанію, яка продає до США труби. Американські компанії, з огляду на розмір мит, обирають, в кого купувати труби їм вигідніше – в українців зі ставкою 20%, китайські з митом 30%, або мексиканські, де тариф 10%, - розбирає Непран ситуацію на прикладі. – А платить мита не українська або китайська, а американська компанія, яка цю продукцію купує. І повертати мита Трамп, якщо буде, то буде саме американським компаніям. Тобто, навіть в разі відшкодування мит, українці, на жаль, нічого з цього рішення суду не отримають. Бо це суто американська історія".

Загалом опитані експерти досить скептичні щодо того, що США почнуть повертати гроші, отримані як митні платежі. Іван Ус вважає, що ніякого автоматичного відшкодування митних втрат імпортерам не буде, і нам взагалі навряд чи варто у цю історію втручатися, бо митна ставка в нас була нижча, ніж у конкурентів (а тепер, на жаль, буде для всіх одна).

"Американські компанії та губернатори вже подають до суду, щоб компенсувати втрати через мита. Але я не чув про такі прецеденти, коли держава США повертала б кошти, зібрані як мита. Проте все буває вперше. Подивимось, - каже Іван Ус. – По Україні – було б цікаво побачити власні розрахунки українського Мінекономіки, щоб з’ясувати чи взагалі були в нас ці втрати. Бо ми, навпаки, дещо виграли у конкуренції, коли в нас був тариф 10%, а в наших конкурентів – вище. Але чи вимагати якихось компенсацій – це політичне рішення. Питання, чи варто нам взагалі вступати у суперечки зі США".

Із цим погоджується Андрій Шевчишин. Він теж не чув про прецеденти відшкодування мит "живими" грошима, хоча багато позовів вже важко ігнорувати. І як з цієї халепи буде вибиратися Трамп – ключове питання. Проте навряд чи Україна буде лізти та якимось чином взагалі реагувати на цю історію, вважає аналітик.

"Україна залишається пов'язаною зі США й Трампом мирними ініціативами останнього й залежністю від продажу зброї. Тому вважаю, що Україна не буде проявляти будь-якої активності в цьому напрямку, й буде намагатись офіційно це не коментувати".

Дійсно, українські посадовці цієї теми уникають. Зростання ставки з 10% до 15% для нас не критичне, хоча й неприємне. Хоча, безумовно, товарообіг у нас зі США не надто значний, а немонетарні чинники у відносинах є домінуючими.

Так чи інакше, неочікуване рішення Верховного суду США вже стало "чорним лебедем" для Трампа та республіканців, які, схоже, не мали "плану Б" й можуть отримати ще більші проблеми через 5 місяців, коли майже під вибори ця ситуація вдарить "другим темпом" - адже вже й тимчасові заходи втратять силу.

До того часу Вашингтону доведеться знайти якесь більш-менш стійке рішення для збереження свого економічного курсу. Або шукати альтернативи, такі як надзвичайний або військовий стан… Але то буде вже зовсім інша історія. Поки що ж Вашингтону відверто не до нас, у чому є як певні загрози, так і більше свободи від нав’язаного "пісділу" на умовах Кремля. 

Андрій Попов

УНІАН в Google News