"Жоден ритейлер, який працює "в білу", не довго витримає збитки від знищених товарів", - експертка Наталія Петрівська

Виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance Наталія Петрівська розповіла, як бізнес виживає в умовах безпрецедентних ударів по логістичних центрах українських торговельних мереж та що зміниться для споживачів.

Ще на початку повномасштабної війни вітчизняний ритейл став не тільки гарантом продовольчої безпеки країни, а й міцною точкою опори для української економіки. Галузь, на яку припадає близько 14% ВВП країни, навіть протягом 2022-го забезпечила для держбюджету більше 90 млрд грн, зберегла робочі місця і показала безпрецедентну стійкість. 

Сьогодні, коли ворог цілеспрямовано нищить логістичну інфраструктуру, руйнує розподільчі центри, склади, магазини, постійно спалює продуктів на мільярди гривень, галузь опинилася в критичній ситуації. Аби уникнути зупинки усіх процесів, тотального дефіциту чи зростання цін компанії оперативно створюють резервні системи, шукають нові склади і перебудовують логістичні ланцюжки, переходять на децентралізовану систему сортування, зберігання, доставки. Не менш гостро стоїть питання пошуку нової моделі розподілу ризиків, які не залежать від ритейлерів, виробників та постачальників.

Наталія Петрівська, виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance (UFRA), експертка у сфері ритейлу, галузевих комунікацій та зв’язків з державними органами, розповіла про актуальну ситуацію на торговельному ринку, безпрецедентні системні виклики, критично необхідні зміни і ризики застарілої схеми роботи продовольчого ланцюга.

Пані Наталіє, вже очевидно, що ситуація близька до критичної. Втрати ритейлерів цього літа безпрецедентні і дедалі частіше в магазинах ми бачимо порожні полички. На вашу думку, що зараз відбувається на ринку продовольчих товарів та які потенційні наслідки для галузі і країни у цілому?

Ще з початку минулого року країна-агресор почала активно знищувати логістичну інфраструктуру торговельних продовольчих мереж, намагаючись дестабілізувати ситуацію в Україні, зруйнувати ланцюги постачання та створити штучний дефіцит продуктів харчування для українських споживачів. А з травня 2026 року ситуація зі знищенням розподільчих центрів та інших потужностей найбільших вітчизняних ритейлерів набула кризового піку. 

Наразі збитки по кожній компанії, які були та є основою продовольчої безпеки країни, йдуть на мільярди гривень. За наявними у нас даними, ворогом було атаковано більше 300 тисяч квадратних метрів розподільчих центрів,  що належали членам UFRA, а також більше 120 магазинів по всій країні.

Ключова небезпека - у тому, що ворог не просто знищує логістику, а намагається знищити економіку України, дестабілізуючи роботу найбільших ритейлерів.

Які ключові завдання сьогодні стоять перед галуззю продовольчого ритейлу?

Зважаючи на події цього літа, найголовнішим завданням для українських ритейлерів стало відновлення та перебудова ланцюгів постачання. Адже втрата розподільчих центрів та інших активів аж ніяк не знизила потребу стабільно забезпечувати наповненість поличок магазинів в усіх регіонах країни.

Окремим викликом стала робота у прифронтових містах, де повітряні тривоги можуть тривати багато годин, іноді навіть більшу частину доби. Попри складні безпекові умови, ритейлери продовжують працювати в усіх регіонах України. 

Повідомляється, що ритейлери перебудовують ланцюги постачання. Про що саме йдеться і як це може змінити ситуацію?

Слід розуміти, що зараз немає однакових умов роботи на ринку. Кожна торговельна мережа виходить з тієї ситуації, яка у неї склалась після обстрілів. 

Ритейлери роблять все можливе для створення невеликих хабів, але їх теж одразу знищує агресор. Останній приклад - новий склад відомої торговельної мережі, задіяний замість знищеного, зазнав пошкоджень внаслідок чергової атаки менше ніж за тиждень після запуску.

Також важливо, що розділення і розпорошення складів та товарних потоків - дуже недешевий процес.

Якщо говорити глобально, всі учасники ринку сьогодні повинні бути готовими до прямих поставок (як ритейлер, так і виробник), а також до швидкої зміни локацій постачання товарів.

Це видається новим і незвичним, проте виклики воєнного часу вимагають непростих рішень.

Тут постає логічне питання: чи готові виробники розглядати механізми постачання товарів напряму до магазинів? І навпаки, чи вистачить ресурсу ритейлерів, аби спробувати повністю взяти на себе цю функцію?

Наразі питання вже навіть не в тому, чи готові виробники до змін. Продовольчий ланцюг стрімко заходить в турбулентний період. Ми його або пройдемо, разом взявшись до справи, або... прийдемо до найгіршого сценарію.

Наразі весь транспортний парк, який є в наявності у ритейлерів, вже задіяно на забезпечення внутрішньої логістики та розподілення товарів серед магазинів. Але, враховуючи, що в середньому одна торговельна мережа має 1000-1500 контрагентів, а кількість SKU (товарних одиниць, - УНІАН) може досягати 50 тисяч найменувань, силами ритейлерів це зробити просто фізично неможливо.

Усім учасникам ринку потрібно зрозуміти, що вже точно не буде так, як раніше. Насамперед постачальникам та виробникам доведеться ставати гнучкішими, долучатися до пошуку і впровадження актуальних моделей співпраці. Ритейл - це динамічна галузь, яка може і повинна мінятись в залежності від поточної ситуації. 

Без швидкого переналаштування, як внутрішніх процесів, так і принципів роботи всього ланцюга постачання, до наступної весни вже не буде кому "ламати списи" щодо питань, хто має доставляти товар до магазинів, бо не залишиться ні магазинів, ні товару.

Удари по складах – це багатомільярдні втрати від знищених товарів, обладнання, техніки, приміщень. Як будуть розподілятись збитки?

Це дуже болюче питання насамперед тому, що ми втрачаємо людей. На жаль, працівники не завжди мають час зреагувати та евакуюватись до бомбосховища.

Знищені розподільчі центри - це не тільки приміщення, це втрачене найновітніше обладнання, яке автоматизувало більшість процесів на складах. Сьогодні багато хто з ритейлерів це втратив. Є приклади, коли компанії вимушені налаштовувати роботу взагалі без складів. Всі процеси відбуваються майже вручну. 

Ті операції, які на логістичному центрі були повністю автоматизовані, займали мінімум часу та майже не потребували залучення людей, сьогодні вимагають постійну залученість плюс 3-5 співробітників до одного процесу. А таких процесів можуть бути сотні.

Через дефіцит кадрового потенціалу компанії не можуть прискорити залучення додаткового персоналу та оптимізувати, наприклад, час приймання товарів від постачальників в магазинах. Людей просто не вистачає.

Знищені логістичні центри, магазини, транспорт- це прямі збитки ритейлу, які покладені тільки на нього. Але кожний склад, знищений обстрілом, це ще й знищений товар, який не дійшов до покупця. Сьогодні мережі змушені проводити непрості переговори із постачальниками щодо моделі розподілу збитків - про те, як мінімізувати такі втрати для кожного.

З оборотом в десятки-сотні мільярдів гривень на рік, жоден ритейлер, який працює "в білу", не довго витримає збитки від знищених товарів, повністю компенсуючи постачальнику їхню вартість. 

Вже є приклади спроб знайти порозуміння у цьому питанні, сформувати якусь нову модель відносин? Адже зрозуміло, що кожна зі сторін прагне мінімізувати ризики насамперед для свого бізнесу…

На останніх зустрічах з представниками влади деякі асоціації виробників підіймали питання, що окремі ритейлери пропонують підписувати угоди про розподіл збитків в разі знищення ворогом товарів на складах (50/50 або 100%). Очікувано, не всі підтримують такий підхід. Однак, домовленості щодо умов співпраці між ритейлером та постачальником - в тому числі, й щодо порядку розподілу ризиків та збитків - це комерційні умови, які узгоджуються обома сторонами та застосовуються у договірних відносинах між ними, а не носять універсальний характер для всієї галузі.

Слід також розуміти, що вартість товару, який зберігається на складах ритейлерів, вже включає маржу виробника та всі витрати на виготовлення цих товарів виробниками. При цьому, поки він ще не був переміщений в магазин для продажу, його вартість не включає роздрібну націнку ритейлера, а отже, при оплаті 100% вартості знищених товарів постачальнику, ритейлер несе не лише прямі збитки (у розмірі вартості знищеного товару), а й упущену вигоду у вигляді неотриманої роздрібної націнки. 

При подальшому знищенні складів, якщо просто сподіватися на те, що ритейлери понесуть всі витрати самотужки, компанії просто не витримають. В такій ситуації не виграє ніхто: постачальник втратить ринок збуту, споживач – доступ до товарів, держава – мільярди податків, люди – роботу.

Поки ритейлери, виробники, дистриб'ютори і держава шукають оптимальний механізм, який зменшить вплив воєнних ризиків на всіх учасників ринку, єдиний варіант - це підтримувати один одного і йти на компроміси. Бо єдиний, хто виграє від суперечки між українським виробником і українською торгівлею, – це той, хто зараз ці склади знищує.

У такій ситуації на які кроки з боку держави можуть очікувати ритейлери?

Частково порятунком можуть стати дієві програми страхування військових ризиків та пільгового кредитування. На жаль, сьогодні відсутні обидві.

Нагадаю, у 2022 році саме пільгове кредитування допомогло збалансувати ринок. Тоді пільгова кредитна програма, якою міг скористатись ритейлер (кредит до 1 млрд грн) стабілізувала ситуацію для окремих підприємств. Зараз збитки по кожній компанії вже перевищують цю суму - тобто ситуація набагато складніша, ніж на початку повномасштабної війни.

Окремим запитом від Спілки ритейлерів залишається активізація боротьби з "сірим" та "чорним" ринком ритейлу. Поки одні оговтуються від знищених магазинів та складів, тримають основний удар, несуть мільярдні збитки, інші продовжують працювати через схеми дроблення, створюють окремий ФОП для кожної каси.

Чи не вдадуться ритейлери до екстрених заходів - наприклад, скорочення асортименту в магазинах? Наскільки великою сьогодні є ймовірність, що напівпорожні полички стануть нашою новою реальністю?

Дуже хотілося б сказати, що не переживайте, нічого не зміниться. Але дійсність така, що певні зміни в асортименті можливі. Проте асортимент базових та критично важливих категорій продуктів українські ритейлери будуть тримати навіть у наближених до лінії зіткнення прифронтових регіонах.

Ймовірне певне зменшення у сегменті товарів, які не користуються широким попитом у споживачів або мають більшу оборотність. Також можливо, що асортимент буде залежати від гнучкості умов співпраці ритейлерів з постачальниками і виробниками. Якщо останні категорично будуть наполягати на продовженні довоєнних умов співпраці, з великою вірогідністю ритейлери за цілком об'єктивних причин не зможуть забезпечити їм такі умови.

На сьогодні основна передумова, яка диктує умови співпраці бізнесів - це війна. Щоб пройти цей період з мінімальними втратами і вистояти, всі сторони мають проявити гнучкість та підлаштовуватись. Іншого вибору сьогодні, на жаль, просто не існує.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News