Чи вкинуть інвестори гроші в "перевернуту склянку" української економіки...

Вітчизняна економіка доводить - найгірші прогнози не справдились і вона поки ще не перейшла у кращий макроекономічний світ... Втім, в Європі - криза, у нас - вибори... Чи є в України достатньо підстав, аби очікувати повернення на фондовий ринок принаймні частини нерезидентів? На прохання УНІАН, коментують експерти...

Попри похмурі прогнози, українська економіка останнім часом намагається довести, що досі жива, а не перейшла у кращий макроекономічний світ. Навіть якщо відкинути іноді не дуже виправдані реляції уряду про покращення справ у вітчизняній економіці,  вже зрозуміло, що  найбільш песимістичні прогнози щодо її розвитку були дещо перебільшеними.

І хоча українська економіка перебуває у не найкращому стані, однак, зростання валового внутрішнього продукту в другому кварталі цього року склало аж цілих 3%. Не справджуються поки й дефляційні очікування певної частини інвесторів. Вже очевидно, що курс національної валюти будуть тримати щонайменше до кінця виборчої кампанії, з досить очікуваним подальшим незначним послабленням. Так само поки що не справджуються  прогнози щодо політичних апокаліпсісів, пов'язаних із парламентською кампанією в Україні. Вона, попри деяку напругу, проходить досить заплановано, принаймні для владного істеблішменту. До того ж українському урядові нещодавно вдалося розмістити євробонди на 2 млрд долл. і це, зокрема, засвідчило, що не все так погано з інвестуванням в українські цінні папери, особливо державні.

Звичайно, прогнози експертів щодо другого півріччя для України не є вже такими радісними. Очевидно, що європейська криза й далі чинитиме все більш негативний вплив на обсяги українського експорту. Так, за оцінкою аналітиків "Інвестиційного капіталу України", ВВП України за результатами 2012 р. складе 1,9%, за оцінкою експертів "Тройка Діалог Україна" річний ВВП у цьому році складе й того менше - всього 1,5%.

Проте, не варто забувати, що все це відбувається на фоні подальшого скочування Європейського союзу до кризової ями, з якої, можливо, він вибереться із трохи іншим складом країн, ніж потрапив до неї. Саме події у колись стабільній Європі фактично штовхають увесь світ в бік невизначеності, примушуючи іноземних інвесторів більш серйозно замислюватись про пошуки "тихої гавані".

Звичайно, Україна не хапає сьогодні зірок з неба, проте на фоні загального світового безладу може видатись хай і не острівцем, але, принаймні, уламком поганенької, проте стабільності. За нинішніх часів це не так уже й погано. У цьому зв'язку постає логічне питання, яке традиційно ставиться перед кожною очікуваною активізацією ділової активності після закінчення літнього затишшя: що принесе нам осінь, чи можна очікувати активізації на українському фондовому ринку, і основне - чи не збільшиться на українському ринку кількість нерезидентів?

Чи є в України на сьогодні достатньо підстав, аби очікувати повернення на фондовий ринок принаймні частини нерезидентів, агентство УНІАН попросило відповісти експертів:

Сергій Кульпінский, завідувач відділу Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів України:

- Нерезиденти можуть стати новим чинником росту вітчизняних акцій у найближчі місяці.

Останнє розміщення єврооблігацій підтверджує, що нерезиденти стурбовані поки лише одним – можливістю девальвації, тим більше, що їх вкладення у гривневі ОВДП не збільшуються. Вартість розміщення на рівні 9,25% у фіскальному аспекті не є вищою, ніж запозичення, наприклад, Іспанії, оскільки остання змушена підвищувати ряд податків, зокрема ПДВ, знижувати ряд соціальних видатків, і в кінцевому рахунку витрати для неї складуть набагато вище, ніж ті 7%, що вона нині платить за єврооблігаціями.

Неспівставні лише ризики: Іспанію та Італію може врятувати Єврозона, а от Україні може допомогти черговий транш кредиту МВФ. Однак, у низці країн Єврозони динаміка приросту ВВП і безробіття мають значно гірший вигляд, аніж в Україні, й тому їм необхідні більш жорсткі фіскальні заходи. За цих умов цілком можливий прихід в Україну нерезидентів, які купуватимуть здешевілі українські акції, як це було в 2009 році.

Важливо, що ризики девальвації гривні суттєво скоротилися після останнього розміщення єврооблігацій. Крім того, фіскальна позиція України хоч і не в найкращому стані, однак далека від стану дефолту, про який нещодавно писали зарубіжні ЗМІ. Також Україна ще не використала потенціал «кількісного полегшення», тобто купівлю державних цінних паперів центробанками, на відміну від розвинених країн, зокрема Єврозони. Тобто вітчизняну економіку можна накачувати грошима, поки залишається високий внутрішній попит, про який свідчить хоча б високий приріст обсягу роздрібного товарообороту за перше півріччя. Як тільки побоювання девальвації знизяться, нерезиденти знов увійдуть на український ринок акцій із певним обсягом спекулятивного капіталу. Те ж може чекати й на ринок ОВДП, де дохідність поки що на рівні нижче, ніж до кризи.

Станіслав Шишков, директор біржі «Перспектива»:

- За даними річного звіту комісії за 2011 рік, 16% обсягу укладених торговцями цінними паперами договорів укладалося в інтересах нерезидентів. Незважаючи на певне зростання, це важко назвати достатнім показником, оскільки Україна вкрай зацікавлена у залученні зовнішніх інвестицій. Тим більше, що йдеться про частку від операцій з цінними паперами взагалі, а не тільки з акціями. Можна припустити, що значна частка операцій в інтересах нерезидентів проходить, насамперед, щодо державних та корпоративних облігацій.

Щодо акцій, то взагалі незрозуміло, де тепер будуть залучати кошти наші акціонерні товариства, які вже здобули собі недобру славу і за межами України (Зокрема, учасники торгів на Варшавській фондовій біржі вже не надто бажають бачити нові українські IPO). А в Україні в минулому році через біржу було розміщено акцій на суму аж 210 тис. грн або 0,00036% загального випуску акцій. Отак "активно" українські емітенти акцій користуються послугами національних бірж...

Якщо ми будемо спостерігати чергове рекордне зростання фондових індексів, яке імітує пожвавлення ринку, то можна очікувати певного зростання інтересу нерезидентів. Слід тільки розуміти, яких саме. З огляду на надмірні правові, странові, цінові, боргові та інші ризики, притаманні нашому ринку, на ринку акцій будуть присутні насамперед інвестори з найбільш ризикованими інвестиційними стратегіями. Тобто ці «гарячі» гроші так само швидко можуть бути і виведені з України, що не дасть ефективного поштовху для розвитку ринку.

Владислав Ревчук, директор компанії I-NVEST:

- Сьогодні на українському ринку акцій нерезидентів дуже небагато. Залишилися найстійкіші.

Безумовно, нещодавне розміщення єврооблігацій - хороший знак для України, що може сприяти залученню в Україну грошей іноземних інвесторів. Але чи переросте цей «сигнал» у щось більше, залежатиме, на наш погляд, найперше від двох речей. Перша - це те, наскільки дієвими виявляться заходи щодо виходу з боргової кризи і наскільки швидко ці заходи будуть прийняті. Друга - це те, як пройдуть вибори в Україні, та які дії будуть зроблені нашим урядом для вирішення тих проблем, що негативно впливають на інвестиційний клімат в Україні.

Щодо того, наскільки ситуація може змінитися з настанням осені - звичайно ж, очікування завжди є, і, як відомо, надія помирає останньою. На жаль, поки на істотне зростання активності нерезидентів очікувати не доводиться. Можливо, після закінчення виборів в Україні активність нерезидентів зросте. Але це лише за умови, що вибори пройдуть цивілізовано і не буде ніяких «післявиборних катаклізмів».

Олена Євдоченко, незалежний експерт:

- В цілому, іноземним інвесторам зараз не до інвестицій в акції українських компаній, їм би зі своїми внутрішніми фінансовими проблемами розібратися. Поки що ми спостерігаємо лише відтік капіталу з України. Зокрема, європейські фінансові установи згортають діяльність в Україні та виводять капітал.

Також ризики девальвації гривні після виборів достатньо високі, темпи економічного зростання як у світі, так і в Україні сповільнюються.

Інтерес з боку великих іноземних портфельних інвесторів до українського ринку акцій згасав повільно, але впевнено, ще з моменту, коли в 2010 році в закон «Про акціонерні товариства» намагалися внести зміни, згідно з якими власники понад 95% акцій підприємств мали право вимагати від міноритаріїв продажу належних їм часток в акціонерному капіталі. Потім горезвісна дематеріалізація акцій компаній, коли зупинялися торги по паперах на невизначений термін. Далі ДКЦПФР через корпоративний конфлікт усередині «Донецьксталі» заборонила торгувати паперами 12 компаній Групи, зокрема  акціями Ясинівського КХЗ і т.ін.

Після цього розумні інвестори зробили висновки, що працювати на українському ринку акцій достатньо ризиковано, адже, як правило, великі портфельники заходять не на один місяць або навіть рік, а на більш серйозні терміни. Тобто висновок такий, що укранської фондовий ринок у тому вигляді, в якому він існує зараз - не цікавий крупним інвесторам, а от у реальному секторі їхня присутність буде зростати.

Андрій Безпятов, керівний директор, голова аналітичного департаменту Dragon Capital:

- Хоча більшість очікувань інвесторів крутиться навколо сценарію, що вибори не зможуть змінити політичну картину країни, традиційно активність до виборів знижується, оскільки це в будь-якому випадку фактор невизначеності. Раніше ми робили аналіз виборів в Україні за останні 15 років та їх вплив на фондовий ринок. Варто зазначити, що простежувалася чітка тенденція активізації активності та зростання ринку після виборів. У цьому році, припускаємо, буде такий же ефект, хоча в силу високих глобальних ризиків (у першу чергу - кризи в Європі), ми очікуємо стриманішу реакцію.

***
Підсумовуючи всі коментарі, можна дійти одного логічного висновку - фактично ані заяви українських чиновників, ані будь-які аналітичні розвідки не дають головної для іноземних інвесторів відповіді на питання: коли ж можна очікувати у нашій країні структурних змін. Не на якомусь окремому локальному фондовому ринку, а в економіці загалом. Причому іноземні інвестори вже не вірять просто словам, намірам чи якимось ритуальним жестам у бік проведення таких змін чи реформ. Перелом у їхньому ставленні до України може настати лише тоді, коли вони побачать впровадження цих змін у життя.

До цього моменту присутність іноземного капіталу в українській економіці буде чітко сегментована за секторами, вона матиме епізодичний і несистемний характер. Навіть незалежно від того, чим закінчаться парламентські вибори. Як сказав один із учасників ринку, "важко налити у склянку води, коли вона перевернута". Під перевернутою  склянкою він мав на увазі українську економіку...

Максим Хорунжий (УНІАН)

УНІАН в Google News