Вибір українців: ЗНО чи вступні іспити?

Де найбільш поширена корупція – під час випускних іспитів у школах, вступних – у вишах чи ЗНО? Чи треба залишати пільги при вступі до вишів і для кого саме? Чи дало ЗНО змогу обдарованим дітям вступити до найпрестижніших університетів? Результати соціологічного дослідження...

Вже три роки поспіль ЗНО є основною передумовою вступу до вищих навчальних закладів в Україні. Але тестування досі не закріплено законодавчо. І час від часу в інформаційний простір вкидають гучні висловлювання деяких чиновників і політиків про повернення до вступних іспитів. Навіть в новому міністерському законопроекті про вищу освіту передбачається так званий “бал ВНЗ”. А чи хочуть повернення до вступних іспитів українці? Чи дало ЗНО змогу обдарованим дітям вступити до найпрестижніших університетів? Громадську думку про тестування і проблеми вищої школи вивчав Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. УНІАН наводить результати загальнонаціонального соціологічного дослідження “ЗНО-2011”.

У ставленні до ЗНО Схід і Захід – єдині

Вступ до вищих навчальних закладів (ВНЗ) за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) підтримується переважною більшістю населення України, при чому ця підтримка з роками зростає.

“Ми проводили такі опитування кілька разів, і треба сказати, що ставлення до ЗНО з року в рік поліпшувалося. Я б сказала, що це, на мій погляд, може, навіть єдина успішна реформа в Україні, яка сприймається позитивно населенням і де зараз збігаються точки зору різних регіонів України”, – розповіла на прес-конференції в УНІАН директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, посилаючись на результати проведених соціальних досліджень громадської думки загалом та цільових груп зокрема (до цих цільових груп входять ті українці, чиї діти, діти родичів, близьких друзів чи вони самі вступали до ВНЗ за результатами ЗНО).

Дослідження показали, що кількість тих громадян, чиї діти чи діти знайомих вступили туди, куди планували, приблизно однакова серед україномовних і російськомовних громадян України.

“Нагадаю, що на минулому вступі здавали всі тести українською мовою, але це не вплинуло на результат - діти вступили туди, куди хотіли... І по регіонах теж особливої різниці немає”, – пояснила соціолог.

ЗНО як основний критерій вступу до вишів однозначно підтримують 17% опитаних загалом (у 2008 році - 14,6%) та 24,5% респондентів “цільової групи”; скоріше підтримують – 28,9% (у 2008 році - 27,3%) та 32,8% респондентів “цільової групи”. При цьому безумовно проти такої системи зарахування до ВНЗ виступили, відповідно, 10,9% (у 2008 році – 16,8%) та 11,3% респондентів, а скоріше проти – 19,2% (у 2008 році - 17,3%) та 18,9%. Вагалися з відповіддю 24,1% (24,1% - у 2008 р.) опитаного населення та 12,6% респондентів “цільової групи”.

Більшість українців переконані, що ЗНО ставить всіх у рівні умови. За даними дослідження, з тим, що ЗНО ставить всіх у рівні умови, згодні 54,2% респондентів (зростає, минулого року було 50%) (35,2% переважно згодні та 19% повністю згодні), а в “цільовій групі” – 63,9% (відповідно, 37,9% та 26%). Не згодними виявились 25,8% (переважно не згоден – 14,7% та зовсім не згоден – 11,1%), в “цільовій групі” – 25,3% (13,7% та 11,6%). Не визначились з відповіддю 19,9% загалом опитаних та 10,8% в “цільовій групі”.

Результати опитування свідчать, що ЗНО дало змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, навіть найпрестижнішого (так вважає 52% респондентів, а в цільовій групі – 60%).

Населення не вважає, що тестування відбиває у дітей бажання вчитися. Переважає точка зору, що ЗНО стимулює учнів не сподіватися на чиюсь допомогу, а вчитися (56% респондентів і в цільовій групі – 65%).

Ще один цікавий момент. Переважає точка зору, що впровадження ЗНО стало кроком до справедливості у державі. Так вважає 40% населення.

Головне, що пропонують для вдосконалення системи вступу до ВНЗ за результатами ЗНО, – це краще готувати учнів до здачі тестів (51% населення та 55% у “цільовій групі”). Також дуже важливим є, щоб ВНЗ забезпечили публічність та зрозумілість системи зарахування абітурієнтів (35% і 41%), та заздалегідь інформувати абітурієнтів про свої правила вступу (33% та 39%).

Де живе корупція

Найбільше українці скаржаться на наявність корупції на вступних іспитах до ВНЗ – 69,9% вважають корупцію або дуже, або досить поширеною, при тому що лише 12,2% сказали, що корупція мало або зовсім не поширена (важко сказати було 17,9% опитаних).

42,8% респондентів вважають, що на випускних іспитах у школах корупція дуже або досить поширена; що зовсім не поширена сказали 8,5%, а 27,9% - що мало поширена (важко було визначитись ще 20,8%).

І врешті решт про те, що корупція дуже чи досить поширена при ЗНО висловились 27,4% респондентів; що мало поширена сказали 23,8% і що зовсім не поширена – 13,3% (важко сказати було 35,6% опитаних).

Переважна більшість респондентів наголошують на тому, що ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до вищого навчального закладу – 41,7% (в “цільовій групі” – 47,9%). З цим не погодились 31,3% (30,6% в “цільовій групі”).

Водночас, дослідження показало, що більшість опитаних – 53,6% – підтримують систему пільг при вступі для певних категорій абітурієнтів, тобто за те, щоб вона була, як зараз. Про те, що не повинно бути ніяких пільг ні для кого, сказали 12,4%, а 19,3% висловили думку, що пільги при вступі повинні бути замінені наданням адресної допомоги соціально вразливим групам населення. Важко було визначитись з цього питання 14,7% опитаним.

Ідеальний вступ до ВНЗ очима українця

Кожен другий житель України виступає проти додавання вступних іспитів і середнього балу атестата до результатів зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до вищих навчальних закладів.

За даними опитування, майже 46% від загальної кількості респондентів та 51% “цільової групи” негативно ставляться до пропозицій додавати екзамени і середній бал атестата при зарахуванні у виші.

Так, на запитання “Чи підтримуєте Ви нововведення про врахування середьного балу атестата і результатів ЗНО під час вступу до вишів?”, позитивну відповідь надали 33%, а ще 25,9% заявили, що загалом підтримують цю ідею, проте бали атестата мають становити значно меншу, ніж зараз, частку у порівнянні з балами ЗНО. Не підтримують нововведення 16,7%. 24,4% респондентів було важко відповісти.

Ідею введення вступних іспитів позитивно оцінили 24,5% опитаних, а 45,7% - негативно, бо “це призведе до корупції при вступі до вишів”. Важко було визначитись 29,8% респондентів.

На запитання “Що повинно мати вирішальне значення при зарахуванні абітурієнтів до вишів?” 40,7% респондентів відповіли, що таким фактором мають бути результати ЗНО. Серед “цільової групи” – 54,5%.

Натомість лише 25,7% респондентів (20,7% “цільової групи”) головним фактором для зарахування згодні бачити вступні іспити, які проводитиме вищий навчальний заклад.

За середній бал атестата свої голоси віддали 16,5% (17%).

Крім того, 6,8% (6,8%) опитаних підтримують те, що вирішальним має бути результат співбесіди у виші; 2,6% (2,6%) – мотиваційне есе, щось інше – 1,2% (2,5%). Важко було визначитись 17,6% опитаних (10,4% “цільової групи”).

Третина українців вважає, що питання вдосконалення якості вищої освіти в Україні належить до першочергових. Причому серед молоді (респонденти віком 18-29 років) відсоток тих, хто вважає проблему якості освіти нагальною, ще більший – 36,7%. Що це питання важливе, але є більш нагальні проблеми, зазначили 42,5% респондентів.

Якість нинішньої вищої освіти більшість українців задовольняє. 45,3% українців оцінюють якість вищої освіти в Україні як середню та ще 16,2% кажуть, що вона скоріше висока. Низькою її назвали лише 7,6% респондентів і ще 17,7% сказали, що вона скоріше низька.

З тим, що освіта в Україні дає можливості знайти хорошу роботу, згодні 33,7% опитаних, а 39,6% – так не вважають. Не визначились – 26,6% .

Ірина Бекешкіна також повідомила, що в ході опитування студентів їм ставили запитання, чи хотіли б вони навчатися за кордоном.

“52% хотіли б. Десь 20% з чимось – ні. Чому? Що їм заважає? У переважної більшості - відсутність грошей. Якщо наша економіка буде зростати і гроші у людей будуть, то вони поїдуть навчатись за кордон. І нашим вищим навчальним закладам це треба зрозуміти”, – наголосила експерт.

Опитування проводилось за підтримки Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI). Було опитано 1 тис. 801 респондента у всіх регіонах України. Похибка вибірки не перевищує 2,4%.

Дарина Сміх

УНІАН в Google News