Німецькі школярі вивчають формулу щастя

Через 5 років учні школи імені Віллі Хелльпаха, які з ентузіазмом перейняли новий педагогічний досвід, самі стали предметом наукового дослідження. Чи справді уроки щастя роблять підлітків щасливішими?

Стопа юної дівчини невпевнено опускається на колоду. Перед нею - підвісний міст з десятка таких же нестійких колод. Кожну з них з обох боків тримають однокласники. А раптом не втримають? "Попереду - мета, - каже вчитель. - Скажіть собі: я повинен туди потрапити. Тепер, набравшись віри в себе, зробіть крок назустріч випробуванням і намагайтеся витримати їх". Дівчина з легкістю долає перешкоди, а слідом за нею - і її однокласники.

Шість кроків на шляху до задоволення

Це вправа "Підвісний міст" на уроці Ернста Фріц-Шуберта  - відомого в Німеччині директора школи, котрий разом з групою експертів розробив предмет під назвою "щастя ". Гармонія душі й тіла, мотивація і розвиток здібностей, відчуття спільності та можливість самопізнання, впевненість в собі й активна життєва позиція - все, що так потрібно дітям і підліткам, абсолютно не передбачено шкільною програмою, зрозумів 2006-го року Ернст Фріц-Шуберт.

"Пізнання - один з важливих чинників щастя. Але коли цей процес диктується іншими і відбувається з примусу, то навчання може зробити людину нещасною", - переконаний директор школи. Тепер разом з біологією та фізикою у розкладі школи є спецкурс. Він складається з шести етапів: осягнення власних чеснот; усвідомлення мотивів і рушійних сил; ухвалення життєвих рішень і формування цілей; планування, аналіз можливостей на шляху до мети і самомотивація; створення оптимальних умов для реалізації плану і його втілення; оцінка та аналіз успіху і його чинників.

Дощ позитиву

Перший урок. Вправа "Теплий дощ". Школяр сидить спиною до класу. Однокласники оточили його і по черзі називають його чесноти, роблять компліменти. "Ви отримуєте цілий букет з власних позитивних якостей, в якому як великі троянди виділяються певні риси. Це - ваші сильні сторони, - так директор школи пояснює мету першого етапу занять. - У суспільстві, орієнтованому на вирішення проблем, ми звикли звертати увагу на недоліки, хоча насправді розвивати потрібно саме сильні сторони ".

З уроку всі виходять з усмішкою. "Тут дізнаєшся багато нового про власний душевний стан і про те, як його можна поліпшити простими способами", - каже спокійний юнак в інтерв`ю місцевій телестудії. "Ймовірно, раніше я навіть не помічала тих приємних подій, які зі мною відбувалися. А якщо налаштуватися на позитив, можна отримувати від життя більше радості", - ділиться з журналістами його однокласниця.

"Уроки щастя" як предмет дослідження

Через п`ять років учні школи імені Віллі Хелльпаха та інших професійних шкіл міста Гейдельберга, які з ентузіазмом перейняли новий педагогічний досвід, самі стали предметом наукового дослідження. Чи справді уроки щастя роблять підлітків щасливішими? Це досліджував професор педагогічної психології Алекс Бертрамс з Університету Мангейма. Він опитав більше ста юнаків та дівчат, порівняв відповіді тих, хто пройшов "курс щастя", з відповідями тих, хто не вивчав цей предмет. Висновок: уроки позитивно впливають на психічне самопочуття школярів.

"Краще за все матеріал засвоюють учні з більш стійкою психікою, - відзначає Алекс Бертрамс. - Загалом кожен, хто присутній на уроках, вчиться розуміти свої почуття і набирається життєвого досвіду. Я вважаю, що це не менш важливо, ніж вирішувати математичні завдання. Тим паче, що завдання, які виконують на уроках школярі, спираються на наукову базу. Це не езотерика ". Учасники дослідження розповіли вченому, що одержують більше задоволення від життя, більше позитивних емоцій, відчувають себе частиною згуртованішого колективу. Невпевненість у собі десь поділася, також відступив і страх, наприклад, перед іспитами.

Як навчитися знову бути щасливим?

За фахом "Щастя" іспиту немає. Тим не менше, щоб одержати оцінку, потрібно втілити в життя власний проект, наприклад, пробігти марафон, зняти фільм, взяти участь в конкурсі, зайнятися доброчинністю. У процесі школярі ведуть щоденники, де вони описують всі шість етапів шляху до мети - від відкриття власних сильних сторін і мотивів для втілення проекту в життя, до оцінки відповідності проекту їхній життєвій концепції.

До того моменту, коли школярі прийшли на перший "урок щастя", вони вже встигли розучитися бути щасливими, вважає Ернст Фріц-Шуберт. "Дитина від народження знає, що їй потрібно. Вона хоче бути захищеною обіймами батьків, розвиватися, вчитися. Вона розуміє, що в її житті відбуваються важливі події, пізнає взаємозв`язок речей і явищ, - пояснює педагог. - Однак дуже швидко це замінюється на прагнення до швидкого задоволення потреб і бажань, заміну щастя гонитвою за насолодами ".

Тобто коли до людини доходить, що можна відчувати щастя пасивно, нічого для цього не роблячи, вона перестає покладатися на саму себе в пошуку реальних відчуттів, стає залежною, наприклад, від телевізора чи комп`ютерних ігор. І позбувається первинних переживань, досвіду, втрачає готовність до випробувань. З`являється ілюзія, що щастя можна купити або отримати просто так, пояснює автор курсу. "Ми вчимо підлітків прислухатися до своїх почуттів і співпереживати іншим, пізнавати і завойовувати світ, шукати своє призначення в житті, - каже Ернст Фріц-Шуберт. - Це має допомогти їм стати щасливішими і, можливо, навіть змінити світ".

Ксенія Польська, Наталя Неділько, Deutsche Welle

УНІАН в Google News