Жан-Марі Айт: “Громадянське суспільство не повинно підміняти владу, але влада має вести з ним діалог”

Ми у Києві представимо Кодекс гарного досвіду співпраці органів влади та неурядових громадських організацій. Він розширить діалог між громадянським суспільством і владою.

“УНІАН-Новини ЄС” продовжує серію інтерв’ю, присвячених Форуму Ради Європи за демократію, який має відбутися у Києві 21-23 жовтня. Головною темою цьогорічного Форуму стануть питання функціонування виборчих систем (поперднє інтерв`ю читайте тут). Однією з переваг Форуму є участь на рівних представників урядів, парламентів, місцевих влад, а також представників неурядових громадських організацій (НГО). Президент конференції НГО при Раді Європи Жан-Марі Айт висловив свою точку зору щодо діяльності Форумів та ролі НГО. 

УНІАН: Я розпочну з питання про Форум, чого Ви особисто очікуєте від Форуму в Києві?

Фото Юрія Пінського.

Ж.-М.А.: Для мене, і для конференції неурядових громадських організацій київський Форум стане продовженням роботи, яку ми проводимо в рамках Ради Європи і попередніх Форумів, а відтак, цей Форум, який буде присвяченій темі виборчих систем, стане логічним продовженням роботи з розвитку демократії. І це – найважливіше, на мою думку.

Що стосується більш конкретних результатів, то в рамках цьогорічного Форуму ми будемо мати нагоду представити Кодекс гарного досвіду співпраці органів влади та неурядових громадських організацій, який, у свою чергу став результатом висновків Форуму в Стокгольмі 2007 року. На наше переконання, цей Кодекс є дуже цікавим, як просто для читачів, для країн-членів, для партнерів, але, що більш важливе, відтепер він не має просто залишатися на папері, а почати втілюватися в життя в різних країнах, в різних регіонах. І цей Кодекс може розширити діалог між громадянським суспільством і владою на всіх її рівнях.

УНІАН: Для того, щоб співпраця між громадянським суспільством та владою розвивалася відповідно до створеного Кодексу, чи потрібно мати якісь законодавчі акти, як на національному, так і можливо, на рівні Ради Європи, чи йдеться лише про політичну волю?

Ж.-М.А.: Тут все залежить від багатьох факторів. Я, наприклад, можу сказати, що коли цей Кодекс було представлено на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, то практично не було ніяких зауважень щодо технічного рівня забезпечення його імплементації. Тобто законодавство практично всіх країн-членів дає можливість для такої співпраці. Але, що стосується практики, - тут є питання. Я переконаний, що Кодекс, починаючи з того моменту, як держава, чи окремий регіон захочуть ним скористатися, має перетворюватися виключно на засіб покращення діалогу. Це – не Директива, яка має бути схвалена, це – саме засіб, який можна брати на озброєння. Я наведу дуже простий приклад. Зараз, під час словенського головування в Раді Європи, ми були запрошені до Словенії на листопад місяць, щоб представити цей Кодекс представникам влади всіх рівнів цієї країни, і разом з експертами та представниками НГО обговорити, яким чином цей Кодекс може застосовуватися саме в Словенії в інтересах всіх акторів.

Я особисто переконаний, що Кодекс може надати нової динаміки у відносинах між владою та НГО. Зазначу принагідно, що не потрібно змішувати: влада не може бути підмінена неурядовими громадськими організаціями, однак в певних випадках, влада зможе краще налагоджувати діалог з представниками НГО для прийняття тих чи інших рішень в цілях посилення демократії участі, я би так сказав. А демократія участі – це те, що ми побачимо на Форумі в Києві, це - не лише сісти за стіл і щось вирішити, це – провести дебати, і залишити за кожним його відповідальність за схвалене рішення.

УНІАН: Чи співпрацювали Ви з українськими НГО під час розробки Кодексу?

Ж.-М.А.: Так, при розробці Кодексу ми закликали представників НГО з усіх країн-членів Ради Європи долучитися до його створення. І, звичайно, серед них були і українські НГО, хоча зараз я не можу вам точно сказати скільки їх було, чи які саме українські організації долучилися до процесу. Але, з іншого боку зазначу, що на Форум, який відбудеться в Києві, запрошені близько двох десятків українських НГО з 80 усіх, хто братиме участь в цьогорічному Форумі.

УНІАН: Повертаючись до Форуму в Києві, чи бачите ви можливість посилити роль НГО в демократизації виборів, і, зокрема, в процесі спостереження за виборами, оскільки відомо, що навіть в деяких країнах-членах Ради Європи, таких, як скажімо, Австрія, присутність спостерігачів на виборчих дільницях заборонена законом?

Фото Юрія Пінського.

Ж.-М.А.: По-перше, зазначу, що тема спостерігачів – це скоріше тема вже наступного Форуму, який відбудеться в 2010 році в Єревані, однак ми, як представники НГО вже піднімаємо це питання щодо участі в ролі спостерігачів, особливо в складних регіонах. Так, ми направили листа Президенту Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), в якому виступили з пропозицією щодо можливості для представників НГО супроводжувати членів ПАРЄ  в спостереженнях за виборами. Сподіваюсь, що в майбутньому це питання буде позитивно вирішено, однак на сьогодні про це поки зарано говорити.

Що стосується ролі НГО в цілому у виборчих системах, мені здається, що НГО можуть бути носіями гарного прикладу демократичності виборів, зокрема, проводячи демократичні вибори під час засідань Асамблей НГО своїх представників для переговорів з представниками влади, щоб у останніх не виникало питання: “А хто ви такі, і кого представляєте?”.

УНІАН: Нинішній Форум в Києві стане вже п’ятим, і за його підсумками Рада Європи планує дати оцінку ефективності такої форми роботи. Наскільки на Вашу думку Форуми є ефективними в подальшому розвитку демократичних стандартів?

Ж.-М.А.: Тут все залежить, з якої точки зору давати оцінку: формальної чи ні. Але, що важливо, що такі Форуми, по-перше, збирають чотири сторони Ради Європи: Комітет міністрів, ПАРЄ, Конгрес регіональних та місцевих органів влади та Конференцію НГО, при цьому на рівних засадах. Форуми виробляють певний письмовий документ – висновки, який, відповідно погоджений всіма учасниками. І це, звичайно, дає нам можливість потім піднімати відповідні запитання, чому той чи інший пункт висновків не реалізується, чи є для цього відповідні причини, чи є тут якесь блокування з боку країн-членів і так далі. Але це вже саме по собі є дуже важливим.

Друга річ – це дійсно можливість провести спільну роботу над однією темою, обмінятися думками, і це унікальна можливість, оскільки не так часто скажімо окрема НГО може добитися зустрічі з окремим міністром в своїй власній країні. Зазначу також, що ми маємо багато позитивних прикладів реалізації рішень Форумів відносно НГО та й взагалі просто від участі НГО в таких Форумах, і в Росії, і в Україні, і в ряді інших країн. До речі, говорячи про вашу країну, не можу не згадати, що в 2008 році ми за спільного фінансування Ради Європи та Європейського Союз почали програму підтримки громадянського суспільства для п’яти країн – України, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Грузії, і Україна є безперечним лідером в цій програмі.

Розмовляв Сергій Воропаєв.