Опозиція в ПАРЄ: “Мамо, де я?”

Опозиція в ПАРЄ: “Мамо, де я?”

Представники опозиції записалися на виступі в темі “Різне”, запланованій на вечір четверга. Під час виступів в “Різному”, звичайно, можна говорити про що завгодно, однак результат таких розмов – практично “нульовий”... Перші кроки української опозиції в Європі не відрізняються ні продуманістю, ні ефективністю.

“- Є такий закон, - сказав мені згодом маленький принц.- Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету. Треба полоти баобаби зараз же, як тільки побачиш, що то не рожі... Іноді якусь свою роботу можна й відкласти, нічого від того не станеться. Але з баобабами відкладати годі - тоді чекай лиха”
Антуан де Сент-Екзюпері.

Поведінка представників української опозиції в делегації Верховної Ради в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) нагадує поведінку двотижневого цуценя, який тикається мокрим носом в усі кутки, весь час потрапляючи не туди, куди хотів би. І якщо дії багатьох з них можна пояснити відсутністю досвіду, бо у складі делегації багато “неофітів”, в тому числі практично всі представники опозиції (депутати від “Батьківщини” Володимир Ар’єв та Леся Оробець, від “УДАРу” Павло Рябікін та від “Свободи” Олександр Шевченко), то про Сергія Соболєва, якого було обрано заступником голови делегації, цього не скажеш.

Ще напередодні поїздки до Страсбурга один з членів делегації – Володимир Ар’єв – пообіцяв влаштувати на сесії сюрприз представникам партії влади. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook «Партія регіонів та керівництво Верховної Ради відверто саботують вимогу закону щодо участі у зборах повноцінної делегації України в ПАРЄ. Влада злякалася засідання у Києві, її представники боягузливо заховалися. Часу немає. Але у Страсбузі їх чекає сюрприз», - написав народний обранець, очевидно, незадоволений рішенням провести збори делегації в Страсбурзі напередодні сесії ПАРЄ.

Нагадаємо, що склад української делегації було остаточно сформовано лише 14 січня, в останній момент. При цьому, минулий тиждень в українському парламенті був вихідним, тож зібрати депутатів на збори було непросто. Тому і було схвалено рішення провести такі збори вже в Страсбурзі, щоб обрати голову делегації та розподілити депутатів по Комітетах ПАРЄ. Такі збори відбулися вранці 21 січня, в перший день сесії ПАРЄ, і за їх підсумками, здається, всі залишилися задоволеними. Принаймні, про це заявили УНІАН представники і правлячої партії, і опозиції. “Те, що сьогодні ми обрали керівництво делегації і вдалося розподілити квоти в комітетах майже консенсусно, - це великий показник того, що все-таки можна домовитися, коли є бажання”, - заявив переобраний головою делегації “регіонал” Іван Попеску. “Розподіл в комітетах відбувся не згідно з побажаннями Партії регіонів, а згідно з процедурою, яка визначена в тому числі процедурою Ради Європи”, - зазначив у свою чергу представник “Батьківщини” Сергій Соболєв.

Втім, повернемося до обіцяного сюрпризу. Хоча, якщо говорити відверто, то повертатися особливо нема до чого, оскільки сюрприз так і не відбувся. Згідно з інформацією, яку нам вдалося отримати, він мав полягати в тому, щоб поставити під сумнів повноваження одного з членів української делегації. Що, до речі, справа – абсолютно безперспективна в Асамблеї: згідно з регламентом ПАРЄ може поставити під сумнів повноваження всієї делегації, однак в жодному разі – одного чи кількох її членів.

Інший “прокол” став помітним під час виступу Генерального секретаря Ради Європи Торбйорна Ягленда перед депутатами ПАРЄ у вівторок, 22 січня. Жоден з українських депутатів (!) не записався на запитання для Генсека, незважаючи на те, що така можливість у представників опозиції була, починаючи з 14 січня і до вечора 21 січня. Сам Ягленд, тим не менше, згадав про Україну в своїй промові. “Ми знаємо про те, як всі намагалися відвідати Тимошенко у в’язниці. Це добре, але досить часто такі відвідувачі вважають, що вони виконали свою місію, коли відвідали Тимошенко: картина в ЗМІ чудова, але це, по суті, нічого не змінює”, - сказав він. “Потрібно, щоб була постійна робота, що ми і робимо, здійснюючи програму реформ всього сектора судової системи, що ми і робимо в Україні”, - наголосив Ягленд. З усього цього склалося враження, що питанням ситуації в Україні найбільше переймаються в Європі, ніж “рідні” представники опозиції, які, очевидно, могли б запитати у Генсека багато про що. Чи принаймні продемонструвати своїми запитаннями, що ситуація в Україні викликає в них стурбованість. Однак, не сталося.

Разом з тим, як стало відомо, представники опозиції записалися на виступи в темі “Різне”, заплановані на середу. Під час виступів в “Різному”, звичайно, можна говорити про що завгодно, однак результат таких розмов – практично “нульовий”. Ви можете навіть розповісти про те, як відпочивали під час Різдвяних канікул – все одно ніхто до цього не дослухається.

На жаль, перші кроки української парламентської опозиції в Європі не відрізняються ані продуманістю, ані ефективністю. Можливо, згодом ситуація покращиться, однак на сьогодні складається враження, що представники опозиційних партій не готові до серйозної роботи з покращення ситуації в країні та належного інформування європейських структур щодо реального стану речей.

Один з білоруських колег-журналістів якось сказав: “Цікаво, але коли прийшов авторитарний Лукашенко, опозиція просто здала всі свої позиції, а її дії були невиразними та мало зрозумілими”. Чи не те саме відбувається в сучасній Україні?

Сергій Воропаєв.

Фото Юрія Пінського.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter