Кому потрібні генетично модифіковані продукти і що ми з ними робитимемо?

Кому потрібні генетично модифіковані продукти і що ми з ними робитимемо?

СОТ не має відношення до лобіювання інтересів виробників ГМ-продукції. Чи є в Україні можливості контролювати продукти?..

Уряд України все ж таки не відмовився від введення маркування харчової продукції, яка містить генетично модифіковані організми (ГМО), хоч і не зміг ввести цю норму в раніше обіцяний термін – з 1 листопада. Але, принаймні, в тому, що уряд продовжує працювати над розпорядженням про обов`язкове маркування ГМО-продукції, українську громадськість запевнив нинішній міністр економіки України Анатолій Кінах. Отже застережливий чорно-жовтий значок на упаковках, з`явиться, судячи з усього, вже з початку майбутнього року.

Питання про те, чи дозволяти ввезення на територію України ГМО-продукції, сьогодні вже не обговорюється. І те, що створювалося як панацея від голоду для порятунку африканських і азіатських країн, тепер розповсюдилося і в традиційно аграрних країнах – таких, як Україна. Притому що Україні голод не загрожує в принципі, і сьогодні вона, на відміну від багатьох інших, розвиненіших країн, може поки похвалитися своїми «чистими технологіями виробництва» в агросекторі. Питання – навіщо нав`язувати ГМО традиційно аграрній країні з прекрасними чорноземами, м`яким кліматом і, як би це пом`якше, неперенаселеній? Втім, питання рядового споживача харчів з розряду «навіщо?» і «де розум, де логіка?» просто меркнуть перед вигодами світових корпорацій.

В умовах вступу України до Світової організації торгівлі, коли заборона на ввезення товарів не вітається, і ГМО-продукція так чи інакше потрапить на ринок, залишається вимагати, щоб виробники були чесними перед своїми споживачами і маркували таку продукцію. Механізм маркування на сьогодні в Україні ще не прописаний. Щоб він почав працювати, необхідно внести ряд змін до законодавства, а також адаптувати ці правила до європейських.

Виробники харчових продуктів, найбільш «схильних до ГМО» (м`ясних, кондитерських і інших), сьогодні, в основному, відмовчуються, спостерігаючи за стараннями уряду, стверджуючи тільки, що ця проблема їх не стосується, оскільки вони використовують чисту від ГМО сировину. При цьому жоден з виробників не заявив, що не чекатиме від держави введення «обязаловки», а за власною ініціативою почне вказувати на упаковках – містить або не містить.

Та все ж, якщо уряду вдасться з нового року зобов`язати виробників наносити на упаковку вміст ГМО (якщо воно перевищить 0,9%), чи вплине це на вартість продукції і чи відіб`ється на кінцевому споживачі? І як споживачі відреагують на таку інформацію?

Щоб одержати відповіді на ці і ряд інших питань, ми поговорили з Начальником лабораторії молекулярно-генетичних досліджень ДП "Укрметртестстандарт" Русланом Голубцем і начальником аналітичного відділу Консалтингового агентства ААА Марією Колесник.

Руслане Анатолійовичу, в яких продуктах найчастіше зустрічаються генетично модифіковані організми?

Це ті продукти, до складу яких входять компоненти генетично модифікованих рослин. На сьогодні генетично модифіковані соя, кукурудза, рапс, картопля, помідори і ряд інших рослин. Після відповідної переробки вони входять як компонент в продукти харчування. Наприклад, соєва мука, соєвий текстурат або ізолят.

А з готових продуктів, що це може бути?

Спектр застосування ГМО в продуктах харчування досить обширний. Це можуть бути м`ясні і кондитерські вироби, до складу яких входить соєвий текстурат і соєвий лецитин, також плодоовочева продукція, наприклад консервована кукурудза. Проте на смак і на запах присутність ГМ-інгредієнтів визначити неможливо. Тільки сучасні методи лабораторної діагностики дозволяють виявити ГМО в продуктах харчування.

На сьогодні такі дослідження у Вашій лабораторії проводяться?

Так, наша лабораторія атестована на право проведення аналізів як в сировинних продуктах, так і в харчових (сировинні – ті, які не піддавалися термічній обробці).

Скільки коштує таке дослідження?

Дослідження проходять у декілька етапів. На першому етапі зразок досліджується на наявність ГМО в його складі. Вартість такого аналізу 380 грн. за зразок. До другого етапу ми переходимо при виявленні в досліджуваному продукті ГМО. В цьому випадку необхідно провести ідентифікацію лінії генетично модифікованої рослини і визначити відсоток вмісту ГМО в продукті, це ще 200 грн. за зразок.

А є якісь дослідження про те, як ГМО впливають на організм людини?

У нашій лабораторії ми таких досліджень не проводимо, це робота цілого інституту. В Україні, наскільки я знаю, такі дослідження теж не проводяться у зв`язку з відсутністю фінансування науки. Такі дослідження проводять в Західній Європі і в Росії.

Як впливає ГМО на організм? Це, в першу чергу, алергічна дія, а також стійкість до лікарських препаратів, зокрема до антибіотиків. Крім того, є інформація, що, можливо, є дія на генетичному рівні, тобто несприятлива дія на організм людини через якесь покоління.

На сьогодні думки учених, екологів про шкідливу дію ГМО на організм людини неоднозначні. І в цьому питанні ще довго проводитимуться диспути. Примушує задуматися той факт, що ГМ-продукція знаходиться на продовольчому ринку близько 10 років, і я думаю, що ще рано ставити крапку в питанні впливу ГМО на організм людини.

На вашу думку, як часто повинні робитися аналізи на вміст ГМО – з кожної партії, раз на місяць або за іншим принципом?

Всі моменти про те, який повинен поводитися виробник при аналізі – буде це відбір з кожної партії або через якийсь час, будуть затверджені в спеціальному положенні. На сьогодні уряд працює над розробкою законодавчої бази, яка стосуватиметься проведення аналізів на вміст ГМО і правил маркування.

Якщо в Україні введуть обов`язкове маркування вмісту ГМО, чи зможе ваша лабораторія задовольнити збільшений попит на дослідження?

Якщо законодавча база буде затверджена, ми будемо готові збільшувати потужності на стільки, на скільки це буде потрібно, це не проблематично.

А ще таке запитання. В Україні сьогодні вирощуються ГМ-рослини чи все імпортується з інших країн?

Думаю, що вирощуються, і це немаленький відсоток полів – з ГМ-соєю і ГМ-кукурудзою.

А чи бували випадки, коли в продукції виявляли дуже великий вміст ГМО?

Ми зустрічали продукцію, де вміст ГМО був більшим 5%.

У тому, що маркування ГМО-продукції не було введене з 1 листопада поточного року, деякі експерти вбачали тиск США, які загрожували проведенню переговорів про вступ України у СОТ. Про те, звідки дме «модифікований вітер», ми поговорили з начальником аналітичного відділу Консалтингового агентства ААА Марією Колесник.

Які країни в першу чергу зацікавлені в тому, щоб в Україні не маркувалася ГМО-продукція?

«Немаркування» ГМО-продукції лобіює, в першу чергу, Америка, яка є провідним розробником і виробником ГМ-сортів. Але це не вимога СОТ. По-перше, з Америкою ми вже підписали протокол, відповідно після підписання протоколу будь-які додаткові вимоги країна не має права виставити, поки вона не відкличе свій протокол. Я не думаю, що йтиме мова про відкликання протоколу, просто як крупний гравець на ринку вона тисне на Україну.

Є інформація, що в Україні давно вирощуються ГМ-культури. Ви згодні з таким твердженням?

За неофіційною інформацією у нас є посіви ГМ-культур, у першу чергу, це стосується технічних культур, а також, за непідтвердженою інформацією, картоплі.

А в яких продуктах висока ймовірність вмісту ГМО?

Генетично модифіковані організми можуть через сою потрапляти в м`ясні продукти, через крохмаль – в йогурти і в інші. У меншій мірі ГМО може міститися в напоях.

На вашу думку, введення обов`язкового маркування відіб`ється на вартості продукції для кінцевого споживача чи ні?

Причин для подорожчання продукції після ведення маркування ГМО немає – 600 грн. за пробу на всю продукцію – це не дуже великі витрати, особливо на тлі нашої інфляції. Кінцевий споживач цього не відчує, звичайно, якщо компанія не буде категорично проти і не захоче роздути, що ось через те, що ми повинні це робити, так, мовляв, подорожчало. Вартість даного аналізу не стане істотною статтею витрат.

У деяких країнах торгові мережі відмовилися купувати ГМО-продукцію, заявивши, що ця продукція не має попиту у населення. Що може чекати Україну?

ВУкраїні такої відмови від ГМО-продукції не буде. Якщо це буде продукція преміум-класу і вище середнього, то люди ще можуть подумати (купувати чи ні продукцію з ГМО), а якщо середній і нижче середнього, – навряд чи наші люди ретельно читають, що написано на упаковках. Я не думаю, що істотно знизяться продажі продукції, якщо на ній буде маркування, але робити таке маркування – це буде чесно по відношенню до споживачів – вони робитимуть усвідомлений вибір.

Довідково:Генетично модифіковані організми з`явилися в кінці 80-х років минулого століття. На сьогодні в світі існує декілька десятків ліній ГМ-культур: сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни. Масово вирощуються соя, кукурудза, рапс і бавовна.

У 2006 році ГМ-культури вирощували в 22 країнах світу, половина з них – ті, що розвиваються, інша — промислово розвинені, і загальна площа під ГМ-культурами досягла 102 млн. га.

За розрахунками аналітиків, економічний ефект від використання ГМО з 1996 по 2006 рік становив 5,6 млрд. дол., а сумарний ефект – 27 млрд. дол. (зокрема, 13 млрд. дол. для країн, що розвиваються).

Лілія Іванчук

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter