Проблеми імунопрофілактики українців

Найкращий шлях зниження захворюваності на інфекції, для яких існують засоби специфічної профілактики - це досягнення високого рівня популяційного імунітету завдяки використанню якісних вакцин...

Днями у Міністерстві охорони здоров’я України відбулося засідання Вченої медичної ради, темою якого стали проблемні питання імунопрофілактики населення України.

Детальному аналізу ситуації в державі були присвячені доповіді виконуючого обов’язки першого заступника міністра охорони здоров’я України та виконуючого обов’язки головного державного санітарного лікаря України А.М.Пономаренка, директора Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім..Л.В.Громашевського АМНУ В.Ф.Марієвського, директора Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ Ю.Г.Антипкіна, професора-консультанта кафедри інфекційних хвороб НМУ ім..О.О.Богомольця Ж.І. Возіанової, завідувача кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім.О.О.Богомольця С.О.Крамарєва, начальника Управління материнства, дитинства МОЗУ Р.О.Моісеєнко та ін.

Як зазначалося на засіданні, на сьогодні інфекційні хвороби посідають одне з провідних місць серед захворюваності та смертності населення. Найкращий шлях зниження захворюваності на інфекції, для яких існують засоби специфічної профілактики - це досягнення високого рівня специфічного популяційного імунітету завдяки використанню високоякісних вакцин. Вакцини є препаратами, які отримують з ослаблених або інактивованих збудників інфекційних хвороб, а також з їх окремих фрагментів. Щорічно вакцини рятують життя 3 млн. дітей.

А.Пономаренко у своєму виступі поінформував, що, згідно з законодавством, профілактичні щеплення в Україні проводяться проти десяти керованих інфекцій: дифтерії, кашлюку, кору, епідемічного паротиту, краснухи, поліомієліту, правця, гепатиту В, інфекцій, спричинених Нaemophilus influenzae типу b, туберкульозу та сказу за епідпоказами, є обов’язковими і включаються до календаря щеплень. Кожна країна розробляє національні схеми імунізації відповідно до існуючої епідемічної ситуації та появи на ринку нових вакцин. В Україні Календар профілактичних щеплень переглядається в середньому раз в 4-5 років, а саме, за роки незалежності - в 1992, 1996, 2000 та 2006. Діючий Календар профілактичних щеплень в Україні не має значної різниці від схем імунізації, запропонованих в таких розвинутих європейських країнах, як Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Литва, Польща та Російська Федерація.

Проте епідситуація щодо деяких інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики викликає занепокоєння. Так, ситуація щодо туберкульозу в Україні залишається неблагополучною. Аналіз динаміки основних епідемічних показників свідчить, що вони все ще залишаються на досить високому рівні. До того ж, реальна захворюваність на 20 - 30% більше за ту, яка реєструється.

Представники МОЗ України зазначають: при нестабільній епідемічній ситуації, що склалася в останні роки щодо дифтерії, коклюшу та правцю, високі показники охоплення профілактичними щепленнями згідно звітної форми державної статистичної звітності (вакцинація - 98,0%; ревакцинація - 98,2%) вказують або на недостатню ефективність вакцинації, або на недостовірність звітних даних щодо охоплення профілактичними щепленнями.

Існують й інші гострі проблеми. Як відомо, ефективність вакцинації залежить від проведення її у терміни, визначені національним календарем щеплень, та у повному обсязі. А це у свою чергу залежить від стабільності надходження коштів для своєчасної закупки та поставки вакцин в регіони. Разом з тим, останнім часом спостерігається несвоєчасне та нерівномірне забезпечення медичних закладів імунобіологічними препаратами, включеними до календаря профілактичних щеплень, що в свою чергу призводить до несвоєчасного охоплення населення щепленнями. Наприклад, у 2008 році 119,7 млн.грн. (55,2% річного фінансування) виділено на III-IV квартал. Реалізувати вакцини, які поступили на склад під кінець року буде неможливо, оскільки у листопаді-грудні практично припиняється вакцинація.

Часткове недовиконання планів профілактичних щеплень щодо окремих інфекційних захворювань також пояснюється збільшенням в останній час медичних відводів та відмов батьків від профілактичних щеплень, викликаних антивакцинальною пропагандою з боку засобів масової інформації, які лякають батьків можливими побічними ускладненнями у дітей після отримання щеплень. Лікарі дійсно все частіше стикаються з масовими відмовами батьків від щеплень, мотивуючи різноманітними пересторогами. Лікарі-інфекціоністи зазначають, що ця ситуація нерідко підтримується фахівцями педіатричної мережі, що неприпустимо. Адже планомірне та систематичне проведення профілактичних щеплень захищає від інфекційних хвороб як окрему людину, так і забезпечує створення захисного рівня популяційного імунітету населення.

Фахівці МОЗ висловили занепокоєння пропагандою добровільності імунопрофілактики в Україні. “Схиляння на сторону добровільності проведення профілактичних щеплень приведе до зниження їх обсягів і як наслідок зниження популяційного імунітету, що призведе до масових захворювань та імовірних епідемій. У випадку припинення або порушення планової вакцинації, можливий початок епідемії захворювань на інфекцію, що контролювалася до цього за допомогою вакцинації”, - наголосив Пономаренко.

Професор Возіанова звернула увагу присутніх на проблеми занепаду інфекційних відділень столичних лікарень та жахливі умови, в яких доводиться працювати науковцям. Головною ж проблемою сьогодні, на думку Возіанової, є відсутність якісної статистичної бази хворих на інфекційні захворювання та статистики реально вакцинованих, ревакцинованих осіб. Без володіння такою інформацією складно визначити якість так званого “імунного щита” України.

На засіданні Вченої ради пролунали пропозиції МОЗУ щодо заходів, які необхідно вжити для покращання ситуації. Зокрема:

1.Удосконалити нормативно-правову базу:

Внести зміни до Законів України „Про захист населення від

інфекційних хвороб" та інших, розширити перелік обов`язкових

щеплень в Україні;

Розробити нормативно-правові акти, які передбачатимуть захист

пацієнта та медичного працівника у разі виникнення поствакцинальних

ускладнень;

Затвердити стандарти планування профілактичних щеплень з

урахуванням даних перепису населення.

2. Створити сертифіковану ВООЗ лабораторію з контролю якості імунобіологічних препаратів.

З.Удосконалити “вакцинальну” пропаганду:

Доручити ВМНЗ ІП-ІУ рівнів акредитації, медичним академіям післядипломної освіти:

• підготувати інформаційні листки для батьків щодо необхідності проведення кожної вакцинації та ревакцинації згідно Календаря щеплень, можливих реакцій та ускладнень;
• вирішити питання до- та післядипломної підготовки

  первинної медико-санітарної допомоги та середнього медичного

  персоналу з питань імунопрофілактики;

• провести відповідне навчання співробітників медичних вузів, у т.ч. кафедр терапії, педіатрії та сімейної медицини / загальної практики;
• рекомендувати АМН України, профільним НДІ МОЗ України

  розробити інформаційно-методичні матеріали з метою їх використання

  під час проведення кампанії з пропаганди вакцино-профілактики серед населення.

Були внесені й інші пропозиції учасників засідання, які увійшли до тексту рішення Вченої медичної ради.

УНІАН в Google News