Бешихове запалення шкіри: як лікувати і попередити рецидиви?

Рожа - загальне гостре інфекційне захворювання з обмеженим запаленням шкіри. Небезпека захворювання - в  схильності  до повторного виникнення...

Бешихове запалення шкіри, або рожа - загальне гостре інфекційне захворювання з явищами обмеженого запалення шкіри. Хвороба схильна до рецидивів, тобто до повторного виникнення.

Збудник захворювання – гемолітичний стрептокок, рідше хвороба викликається стафілококами.

Джерелом інфекції є хвора людина або носій стрептокока.

Збудник потрапляє в товщу шкіри через потертості, попрілості, садна, подряпини, тріщини, області грибкового ураження і навіть через непомітні порушення її цілісності. Нерідко збудник переноситься самим хворим за наявності у нього іншого стрептококового захворювання. Хвороба виникає тільки при зниженні опірності організму під дією яких-небудь несприятливих чинників. На рожу частіше хворіють жінки і особи літнього віку.

Рецидиви рожі виникають зазвичай на тому ж місці. Це обумовлено наявністю тут хронічного порушення лімфатичного відтоку і розвитком в цій ділянці шкіри підвищеної чутливості до збудника або збереженням його там в "дрімаючому" стані. Рецидивуванню рожі сприяють недостатнє і неправильне лікування. Рецидив, як правило, виникає без попередньої травми.

Імунітету після рожі не виникає. Навпаки, може розвинутися підвищена чутливість до стрептокока.

Як правило, інфікуванню стрептококами піддається пошкоджена шкіра. В окремих випадках захворювання виникає і без порушення цілісності покривів. Мікроби потрапляють на шкіру від людей (з потоком крові, повітряно-краплинним шляхом, за допомогою контакту), з вогнищ власного організму. У всіх випадках обов`язковою умовою для виникнення захворювання є наявність до нього схильності.

Дія збудника при рожі виявляється місцевими і загальними змінами в організмі. Місцевий процес виявляється запаленням шкіри, супроводжується почервонінням і набряком уражених ділянок шкіри і підшкірної клітковини. До патологічного процесу також залучаються лімфатичні (лімфангіт), артеріальні (артеріїт) і венозні (флебіт) судини. Загальна дія стрептококової інфекції виявляється лихоманкою, інтоксикацією, токсичним ураженням внутрішніх органів. Стрептококи, що розповсюджуються по лімфатичних і кровоносних судинах, за певних умов можуть викликати вторинні гнійні ускладнення.

Симптоми і перебіг: інкубаційний період триває від декількох годин до 2-3 діб. Зазвичай рожа починається гостро: температура тіла швидко підвищується до 39-40 градусів, з`являється слабкість, розбитість, болі в м`язах тулуба і кінцівок, головний біль, нудота, іноді блювання.

У області ураженої ділянки шкіри спочатку з`являються лише свербіння, відчуття паління. Через 10-24 год від початку хвороби виникає біль, відчуття жару, потім червона пляма, яка швидко, протягом декількох годин, шляхом периферичного зростання збільшується в розмірі. Уражена ділянка шкіри рожевого або яскраво-червоного кольору, має чіткі, але неправильні краї у вигляді "язиків полум`я", злегка підноситься. При поразці вік, губ, статевих органів, пальців спостерігається виражений набряк. Шкіра в зоні запалення напружена, гаряча і різко хвороблива при дотику.

Бешихове запалення шкіри найчастіше виникає на обличчі, у області країв носових отворів, носогубних складок, спинці носа, на одній або обох щоках у формі метелика, у кутах рота і зовнішнього слухового проходу, а також на волосистій частині голови. Декілька рідше воно спостерігається на ногах, ще рідше - в інших областях.

Можливо утворення дрібних і крупних міхурів, наповнених прозорим, гнійним або кров`яним вмістом. Зазвичай міхури лопаються, витікаюча рідина зсихається в кірки. Після відторгнення кірок видно молода ніжна шкіра. Тривалість гарячкового періоду коливається від 2 до 10 днів і залежить від початку лікування і тяжкості хвороби. Ураження шкіри зберігається протягом 5-15 діб.

Рецидиви рожі можуть виникнути в період від декількох днів до 2 років після попереднього захворювання.

При частих рецидивах рожі лихоманка невелика протягом 1-2 днів, самопочуття хворого залишається задовільним, ураження шкіри у вигляді окремих неяскравих плям без набряку.

Ускладнення: можливо поява гнійних ускладнень: абсцесів, флегмон, отитів, тромбофлебіту. При порушенні лімфовідтікання (при повторних захворюваннях) розвивається слоновість, особливо на нижніх кінцівках.

Лікування: У гострому періоді хвороби, а при ураженні ніг - протягом всього періоду захворювання, рекомендується постільний режим. При важкому перебігу захворювання, наявності супутніх захворювань (цукровий діабет і ін.), похилому віці, частих рецидивах хвороби показана госпіталізація.

Призначаються антибактеріальні препарати (антибіотики), найбільш ефективна група Пеніциліну (Бензілпеніцилліна натрієва сіль). Можуть бути використані пролонговані (тривалої дії) препарати Пеніциліну - Біцилін, Ретарпен, Екстенцилін, краще у вигляді внутрішньом`язової ін`єкції після закінчення лікування бензілпеніциліном. Є препарати Пеніциліну, призначені для прийому всередину, - Оспен-750 сироп, при алергії до Пеніциліну, застосовуються Еритроміцин, Сумамед, Зімакс. Сульфаніламіди і тетрациклін при лікуванні не застосовуються, оскільки до них стрептококи не чутливі.

У гарячковий період рекомендується рясне пиття. Жарознижуючі препарати (Панадол, Тайленол, Калпол, Мексален, Еффералган-УПСА) слід приймати при температурі тіла 39 і вище. Показаний прийом полівітамінів – Піковіт, Суправіт, Вітрум, Мульті-табс, Юникап, Ревіт і ін.

Місцеві процедури при рожі не рекомендуються. Для поліпшення загоєння ран (особливо при утворенні міхурів) застосовується Куріозін.

likar.info

УНІАН в Google News