Аднексит і його лікування

У лікуванні аднекситу провідна роль відводиться попередньому «розпізнаванню» збудника і визначенню його чутливості до антибіотиків...

Аднексит - запалення маткових труб і яєчників, через це захворювання має другу назву - сальпінгооофорит (від латинських слів «salpinx» - труба і «ooforum» - яєчник).

Збудниками захворювання можуть бути представники різних груп патогенних мікроорганізмів: стафілококи, стрептококи, мікоплазми, хламідії, гонококи і багато інших мікробів. Інфекційний агент може проникнути в маткову трубу і яєчник або із зовнішніх статевих органів (в цьому випадку говорять про висхідне інфікування), або з інших органів і тканин, схильних до запального процесу, з потоком крові або лімфи. Таким чином, причиною аднекситу може бути аборт, пологи, випадкові статеві контакти, занесення інфекції ззовні будь-яким нестерильним матеріалом, різні інфекційні захворювання, особливо за наявності гнійних вогнищ. Проте попадання хвороботворного мікроорганізму не завжди означає подальший розвиток патології. Багато чого залежить як від патогенних властивостей збудника, так і від рівня імунного захисту жінки. Тому будь-який зовнішній або внутрішній чинник, який веде до ослаблення імунітету (переохолодження, нервовий стрес, хронічна втома, інші захворювання), - це додатковий «козир» для розвитку аднекситу.

Для клінічної картини захворювання характерні болі в нижній частині живота, які посилюються при природних відправних функціях і під час статевого контакту. Больові відчуття можуть ірадіювати в нижні поверхи хребетного стовпа або в сусідні органи, особливо у задавнених станах, якщо гнійний процес перейшов у зачеревний простір. Запалення супроводжується підйомом температури до високих цифр, іноді до сорока градусів. Пацієнтка скаржиться на диспепсичні симптоми (метеоризм кишечника, нудота, блювота), порушення сечовипускання. Можуть спостерігатися ексудативні або гнійні виділення із зовнішніх статевих шляхів. Всі ці симптоми властиві гострому аднекситу. При цьому до патологічного процесу залучаються всі шари маткової труби, внаслідок чого в її просвіті утворюється серозно-гнійний вміст. Якщо ж до процесу залучається яєчник, в ньому утворюються порожнини з гнійним вмістом. У запущених випадках весь яєчник може перетворитися на суцільний гнійник. Зрозуміло, при таких обставинах про вагітність мова йти не може. У разі гнійного розплавлення тканин маткової труби або яєчника і їх розриву гнійний вміст разом з інфекційними збудниками проникає в черевну порожнину з подальшим розвитком перитоніту. А перитоніт - це завжди серйозно!

При недостатньо якісному лікуванні аднекситу він переходить в хронічну форму, при якій інтенсивність болісних відчуттів дещо знижується. Вони стають тупими, віддають у стегна, ділянку анусу або промежини тощо. Ці болі набувають затяжного характеру, що викликає безсоння, дратівливість, замкнутість, втрату сексуального потягу. Результатом хронізації процесу є заповнення маткових труб інфільтративним ексудатом, який формує спайки і непрохідність маткової труби. Наслідком такої непрохідності є порушення менструацій і можливість розвитку позаматкової вагітності. Перебування на холоді або фізичне перенапруження можуть викликати загострення захворювання.

При своєчасному лікуванні шанси на повне лікування аднекситу дуже великі. Іноді лікар навіть не бачить необхідності стаціонарного лікування, але за умови чіткого виконання всіх його розпоряджень. В той же час недбале відношення до лікування призводить до украй тяжких наслідків, зокрема безпліддя, яке виникає як в результаті порушення прохідності маткових труб, так і дефіциту гормонів, необхідних для нормального розвитку вагітності. Ця гормональна недостатність формується унаслідок нездатності запалених яєчників синтезувати потрібні ендокринні речовини.

У лікуванні аднекситу провідна роль відводиться попередньому «розпізнаванню» збудника і визначенню його чутливості до антибіотиків. Після цього призначається відповідна антибіотикотерапія, а також антизапальні препарати і анальгетики. За наявності гною його оперативно видаляють, а в ділянку запального вогнища вводять антибіотики. Дуже корисні фізіотерапевтичні процедури, а також будь-які заходи, направлені на зміцнення імунної системи.

При появі підозрілої симптоматики негайно звертайтеся до лікаря: своєчасне лікування позбавить від багатьох проблем і неприємностей!

Підготувала Інна Самосюк.

УНІАН в Google News