Як із хлопчика виховати справжнього чоловіка?

Мріючи подарувати чоловікові спадкоємця, будь-яка жінка хоче, щоб її син виріс сильним і сміливим чоловіком. Як же не наробити помилок у вихованні?..

Якою б сучасною, діловою і незалежною не була жінка, одного разу кожна замислюється про сім`ю і дітей. Мріючи подарувати чоловікові спадкоємця, будь-яка жінка хоче, щоб її син виріс сильним і сміливим чоловіком. Зітхає, що з хлопчиськами клопоту завжди більше, що ростити сина складніше, ніж дочку, і обіцяє собі докласти всіх зусиль для того, щоб виховати зі свого хлопчика справжнього чоловіка. Чим керуватися в цьому прагненні і як не наробити помилок, з`ясовувала кореспондент SHE.

Золота середина

Чому одні хлопчиська зростають розумними, сильними, великодушними чоловіками, а інші назавжди залишаються інфантильними, слабкими і жорстокими? Причиною більшість назве виховання, але ж жодна мати не бажає своїй дитині поганого. Кожна мріє про прекрасне майбутнє для нього і робить для цього все, що в її силах і навіть за їх межами.

«Дуже часто зайва опіка, якою оточують хлопчика мама, бабусі і тіточки, призводить до того, що дитина росте несамостійною, нездібною ухвалювати рішення, просто ледачою, - говорить лікар-психотерапевт клініки «Інсайт» Тетяна Корольова. - За нього все роблять дорослі, і навіть коли хлопчик хоче зробити щось сам, йому не дозволяють, адже дорослому самому легше і швидше дістати з верхньої полиці іграшку або закрити двері». Пригнічуючи у дитини це «Я сам!», батьки не дають формуватися його твердій активній життєвій позиції, лідерським якостям, які необхідні чоловікові. Але це не означає, що потрібно побоюватися переніжити дитину.

«Ніжності не може бути дуже багато, зайвим може бути так зване сюсюкання, - вважає психолог центру психолого-педагогічної і медико-соціальної допомоги «Пелікан» Євгенія Жукова. - Часто таке трапляється, коли батьки дуже хотіли дівчинку, а народився хлопчик. Це призводить до того, що син росте дуже зніженим, навіть жіночним». Але не можна впадати і в іншу крайність - відмовляти дитині в ласці, в проявах ніжності. Такий хлопчик відчуватиме себе беззахисним, адже мама не хоче допомагати йому, відштовхує, а значить, і весь світ проти нього. «Дитина буде надалі або боятися всього навколо, або наперед проявляти агресію», - говорить Тетяна Корольова.

Хлопчики не плачуть

Крім обов`язкової наявності у хлопчика лідерських якостей, існують інші негласні вимоги, які суспільство пред`являє до чоловіків: хоробрість, стриманість, уміння постояти за себе. Багато батьків сприймають це буквально і намагаються виховувати дитину згідно стереотипів, подібних тому, що хлопчики не плачуть. А тим часом, на думку Євгенії Жукової, до трьох років в психології хлопчика і дівчинки немає ніякої різниці: в цей час малюк опановує всіма навиками і рисами, властивими соціальній особі, вчиться емоційному контакту з батьками і навколишнім світом.

«Дитина - це перш за все дитина, і якщо вона ударилася, їй боляче незалежно від того, хлопчик це або дівчинка. Забороняти плакати від болю, аргументуючи це тим, що він не дівча, неправильно».

Так зване спартанське виховання, коли дитині забороняють проявляти свої відчуття, вимагають бути витривалим, не реагувати на свій і чужий біль, незмінно приведе в майбутньому до проблем в інтимній сфері і в подальшому сімейному житті: чоловік не зможе говорити про те, що відчуває, і не навчиться розуміти відчуття інших.

«І мати, і батько грають однакову роль у вихованні дитини, - говорить Євгенія Жукова. - Від мами дитина вчиться емоційній чуйності, чуттєвості, а від тата бере всі чоловічі якості: практичність, силу волі, мужність. Батько, безумовно, є для хлопчика авторитетом». Тато повинен тримати своє слово (обіцяв, що у суботу поведе дитину в цирк, значить, веде), робити щось по будинку і учити цьому сина, разом з ним займатися спортом. «Те, як тато відноситься до мами, як піклується про неї, навіть як подає пальто, формує у хлопчика ставлення до жінки, - упевнена Євгенія Валентинівна. - Син будуватиме свої стосунки з дівчатами по тому прикладу, який бачив у сім`ї, тому батько повинен всіляко демонструвати йому, що любить маму, цінує її».

Якщо тата немає

Недооцінювати авторитет батька не можна, хлопчик повинен бачити перед собою хороший приклад. Тому навіть якщо жінка виховує дитину одна, хлопчик повинен випробовувати чоловічий вплив. «Якщо батьки не живуть разом, мати у жодному випадку не повинна забороняти спілкування з татом, - вважає Тетяна Корольова. - Навіть якщо у дитини є вітчим, хлопчик повинен мати можливість зустрічатися з татом. При цьому мамі у жодному випадку не варто настроювати дитину проти батька».

Якщо батько з якоїсь причини не контактує з сином, мати повинна поклопотатися про те, щоб дитина мала можливість спілкування з іншим дорослим чоловіком. «Хай це буде дідусь, дядько, просто друг сім`ї, - вважає Євгенія Жукова. - Хлопчик повинен бачити приклад, вчитися чоловічим якостям. Як би не старалася мати, вона не зможе дати дитині всього цього одна». Проте самотня мама у жодному випадку не повинна зациклюватися на дитині і присвячувати їй все своє життя. «Жінка має право на особисте життя, і відмовляти собі в ньому вона не повинна, в першу чергу заради самої дитини, - вважає Тетяна Корольова. - Не треба приносити себе в жертву, виховувати у сина відчуття провини за мамине життя, що не склалося, відчуття вічного боргу.

Такий чоловік потім сприйматиме будь-які стосунки з жінкою зрадою по відношенню до мами і виросте синком матусі, який не може відірватися від її спідниці».

Драмгурток, гурток з фото

Крім того як виховують дитину батьки, важливу роль у формуванні її особи грає те, чим вона займається у вільний час. І тут стереотипи теж часто вступають в силу: хлопчик повинен бути спортсменом, а малювання і бальні танці - це для дівчати. «Спорт дійсно формує характер, виховує витривалість, силу волі, допомагає скинути агресію, - говорить Тетяна Корольова. - Я рекомендувала б залучати до нього дитину, але обов`язково орієнтуючись на те, що цікавить її саму». Часто батьки намагаються утілити в дітях те, що не вийшло у них - наприклад, мрію про велике спортивне майбутнє. І не звертаючи уваги на захоплення дитини, віддають її в хокей.

«Важливо враховувати не тільки здібності, але і темперамент дитини, - вважає Євгенія Жукова. - Якщо вона флегматик, не потрібно штовхати її в секцію боксу. Спробуйте водити дитину в різні гуртки, але не на 2-3 заняття, а дайте їй час освоїтися і зрозуміти, що ж буде їй цікаво».

Хлопчик може з однаковим успіхом займатися футболом і малюванням, і в завдання батьків входить навчити його цінувати свої успіхи так, щоб не дозволяти іншим надсміхатися над його «нечоловічим» хобі.

webcommunity.ru