Чому діти бувають жорстокими

Діти часто "одягають на себе маски", як, втім, це робить і більшість дорослих людей, а робиться це відповідно до ситуації...

Найчастіше батьки вже дорослих дітей задають собі питання, звідки в них з`явилися ті чи інші негативні риси характеру.

Адже, здавалося б, ви виховували дитину лише на позитивних прикладах, розповідали, що таке добро і зло, і раптом виявляється, що все добре з душі вашого чада раптом кудись поділося. Напевно позначився вплив однолітків і деякі телевізійні передачі. Та хоч як було б шкода стикатися з подібними змінами у власній дитині, необхідно усвідомити для себе деякі речі.

По-перше, вам слід визнати факт того, що діти часто "одягають на себе маски", як, втім, це робить і більшість дорослих людей, а робиться це відповідно до ситуації.

Тому не варто дивуватися, що коли ви побачите свою спокійну і милу дитину, яку ви спостерігаєте в сімейному колі, іншою в обстановці поза стінами будинку, наприклад, на шкільній перерві або у дворі, коли він спілкується з однолітками.

Вже там-то він виявляє все те, на що здатний, це може бути і грубість у розмові, і куріння тощо.

Тобто, ваше чадо буде робити все для того, щоб нічим не виділитися з компанії собі подібних, і не стати вигнанцем у хлоп`ячій компанії.

Таку ж зміну у поведінці можна спостерігати і серед дівчат, позаяк практично вся молодь чує одні й ті ж пісні, дивиться одні й ті ж серіали і передачі, адже в іншому разі буде дуже складно влитися до молодіжного колективу.

А тому, «хвацька» поведінка дитини, ще не є приводом для поспішних висновків з боку батьків. Цілком можливо, що дитина й сама не сприймає подібної поведінки як правильну, але, як то кажуть: «в чужий монастир зі своїм статутом потикатися не гоже», принаймні, не кожна дитина сважиться виглядати «білою вороною».

Та й у школі "пішли в минуле" уроки патріотизму, зустрічі з ветеранами, героями, а все це призвело до того, що діти не усвідомлюють, що колись і вони стануть старими, а поки їм життя здається вічністю, в якій вони завжди будуть залишатися молодими.

З цієї причини більшість дітей просто не здатна поставити себе на місце дорослої людини, а тим більше, людини похилого віку, у них просто немає бажання цікавитися чужими проблемами.

Саме звідси «ростуть ноги» споживацького ставлення до батьків, які часто чують від свого чада слово «дайте!», а якщо зробити цього ви не в змозі, то навіщо ви йому потрібні?

Стикатися з подібною поведінкою, особливо коли дитині віддавалося і віддається останнє, батькам дуже прикро.

У свою чергу, не маючи того чи іншого, що є у багатьох хлопців у класі, ваша дитина починає відчувати себе неповноцінною, ущемленою, адже його часто починають через це ображати.

У більшості випадків батьки в таких ситуаціях готові йти на будь-які жертви, відмовляючи собі часом навіть у необхідному, у тому числі, у новому одязі і в харчуванні.

А ваша дитина сприймає це, як належне, адже йому ще не доводиться нічим жертвувати заради вас або заради кого-то еще.

В результаті, він може ігнорувати спілкування з раніше улюбленою бабусею, бо це не престижно, та й взагалі вона в його очах може виглядати, як додатковий тягар, а від її скромних подарунків на день народження дитина просто верне ніс.

Ви намагаєтеся придушити безсилі сльози від жорстокості свого чада, не знаходячи правильних слів для того, щоб пояснити йому це. У цьому випадку сподіватися можна тільки на час, адже в основному люди починають усвідомлювати прописні, на перший погляд, істини, тільки тоді, коли їм самим вже «стукне» 30, а то й більше.

Адже, напевно, і ви самі в підлітковому віці не дуже замислювалися про власну поведінку, про ставлення до батьків і бабусь.

Найголовніше, щоб дитина сама усвідомлювала власну жорстокість, якщо ж вона вважає свою поведінку нормою, то тут справа йде значно складніше.

Переконайте своє чадо в тому, що ви любите його від усієї душі, і просто мрієте про те, щоб у вашій родині запанували мир і спокій.

Дитина повинна зрозуміти, що батьківська любов і нові джинси або мобільник, речі не сумісні.

Розмовляючи на цю тему, робіть це в доброзичливому тоні, не вимагаючи нічого, і тоді є шанс, що вам вдасться «достукатися» до дитячої душі.

І не варто переконувати себе й інших у тому, що «раніше в цьому віці молодь була іншою», це неправда, все було точно таким же, просто ви про це встигли забути.

Сімейного вам щастя і розуміння!

www.gen.su

УНІАН в Google News