Табу на тютюн і алкоголь у МАФах: турбота про здоров’я чи монополізація ринку?

Щодня алкоголь вбиває 40 українців, а внаслідок тютюнопаління щодня помирають 300 осіб...

Столична влада, під виглядом турботи про здоров’я киян, з 1 квітня заборонила продавати у кіосках алкогольні і тютюнові вироби. Чи менше питимуть і куритимуть мешканці столиці, якщо купувати цигарки і випивку відтепер доведеться у супермаркетах? 

Що дозволено супермаркету, не дозволено МАФу

За даними ВООЗ, Україна – на п’ятому місці у світі за кількістю вживання алкоголю. А в середньому українець випиває за рік 15,6 літра алкоголю в перерахунку на чистий спирт. За даними екс-міністра охорони здоров’я України Миколи Поліщука, щодня алкоголь вбиває 40 українців, а внаслідок тютюнопаління щодня помирають 300 осіб.

Невтішні цифри. Треба з цим боротися. І 23 грудня 2010 року депутати Київради майже одностайно – 103 обранці – голосують за заборону з 1 квітня 2011 року торгувати цигарками і алкоголем дрібним підприємцям.

«Місця торгівлі, обладнані у тимчасових спорудах загальною площею менше 40 квадратних метрів, визнати непридатними для торгівлі пивом (алкогольних і безалкогольних), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими та тютюновими виробами», – йдеться у рішенні Київради.

А саме прибуток від продажу цигарок і пива складав левову частку доходу багатьох МАФів.

– Це рішення пролобійовано великими торговельними мережами, представники яких сьогодні перебувають у Київраді, – переконаний голова громадської організації “Правозахист” Геннадій Черевко. – Відбувається спроба монополізувати ринок – алкоголю, сигарет – продуктів, які приносять максимальний прибуток цим великими торговельним мережам. У світі ніде не покращують здоров’я нації за рахунок зменшення роздрібної торгівлі. Це наше ноу-хау. Зменшують кількість кіосків, але ж не зменшують кількість продажів. Якщо буде попит, то будуть торгувати таксисти, бабусі, як раніше, без оплати податків і без контролю якості цієї продукції. Абсолютно абсурдне обслуговування інтересів великого бізнесу.

(Нагадаємо, одним з депутатів Київради є засновник торговельної мережі “Фуршет” і співвласник “Ашану” Ігор Баленко).

Як наголошують у “Правозахисті”, рішення Київради суперечить статтям 1, 15 та 15(3) Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статті 42 Конституції України та 43 Господарського кодексу України, якими гарантується право підприємців самостійно без обмежень здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не заборонена законом, статті 31 Господарського кодексу України, відповідно до якої дискримінація суб`єктів господарювання не допускається, та статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якою передбачено заборона вчинення антиконкурентних дій органами влади, органами місцевого самоврядування.

“Заборона продажу зазначеної групи товарів в МАФ скоротить мережу торгових точок, що легально продають алкоголь і тютюн, і призведе до чергового сплеску стихійної неконтрольованої торгівлі сурогатами та товарами контрабандного походження (в тому числі неповнолітнім!), як це було на початку 1990-х рр., – відзначають у громадській організації. – Прийняття даного «рішення» не здатне зменшити рівень споживання алкоголю, пива та тютюну населенням. Навпаки, така норма буде сприяти збільшенню рівня споживання міцних алкогольних напоїв, оскільки чим менше легальних продажів, тим більше споживання горілки і сурогатів”.

В Інституті законодавства Верховної Ради теж досліджували відповідність рішення Київради чинному законодавству і дійшли висновку, що воно не відповідає положенням Конституції та законів України.

Та й сам голова КМДА Олександр Попов заявляв, що заборона продажу алкогольних та тютюнових виробів вступає у протиріччя з законом і пропонував Київраді відкласти введення рішення в дію.

«Наприклад, законодавство вимагає, що неможливо торгувати алкогольними напоями в торгових об’єктах, які менше 20 кв. м, а в рішенні сесії – менше 40 кв. м. Тобто, воно вступає у протидію з діючим законодавством, і це треба доопрацювати. Ми не можемо зараз прийняти такі санкції і прибрати, наприклад, якийсь кіоск, а завтра будемо в суді відповідати, що порушили законодавство», – зазначив Попов.

Але змогли. І поки Асоціація власників малого бізнесу й малих архітектурних форм (МАФ) намагається через суд визнати рішення недійсним, багато кіосків пустують, а дрібні підприємці втрачають роботу і можливість годувати сім’ю.

Греки заборонили паління в ресторанах, а в Англії сигарети продаватимуть з під-прилавка

Куріння у громадських місцях заборонено майже у всіх країнах Євросоюзу. Греки пішли ще далі – вони повністю заборонили паління у закритих приміщеннях: кінотеатрах, стадіонах, лікарнях, барах і ресторанах. За запалену у барі сигарету доведеться сплатити 50 євро, за паління у держустановах – 200 євро.

В ОАЕ прийнятий федеральний закон про боротьбу з тютюнопалінням, порушникам якого загрожуватимуть штрафи аж до 270 тисяч доларів чи навіть ув’язнення до двох років.

Англійські роздрібні торгівці з 2012 року повинні будуть ліквідувати вітрини з пачками сигарет і продавати їх тільки з-під прилавка. Разом з тим уряд Великобританії постійно підвищує акцизи на тютюнові вироби. Сьогодні пачка сигарет у королівстві коштує в середньому 6-7 фунтів стерлінгів (близько 80 грн.)

Сьогодні у Фінляндії палять тільки 18,4% громадян. Це один з найнижчих показників у Європі. Мета фінів – стати країною-некурцем до 2040 року. Заборона палити у громадських місцях з’явилася ще у 1995 році. Більш жорсткий закон 2010 року повністю заборонив рекламу тютюнових виробів, спонсорство, сигарети сховали під прилавки, щоб у молоді навіть спокуси не виникало. Не палять у Фінляндії навіть на зупинках громадського транспорту і у місцях проведення масових заходів.

А що у нас? Теоретично, табу існують. За законом забороняється куріння тютюнових виробів у закладах охорони здоров`я, у навчальних та освітньо-виховних закладах, на дитячих і cпортивних майданчиках, у під`їздах будинків, у підземних переходах, у громадському транспорті. Не можна продавати цигарки підліткам до 18, заборонена поштучна торгівля.

Але українські курці на заборони не особливо зважають. Та й навіщо: ну де ви бачили, щоб порушників штрафували? В кращому разі – попереджають. А палять скрізь: у тих самих під’їздах, підземних переходах, на зупинках, у кафе і ресторанах...

До речі, у 79% перевірених барів, кав’ярень і ресторанів Києва порушують закон “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення” щодо обов’язку закладів громадського харчування відводити для некурців не менше половини площі, а також забезпечити непотрапляння диму на цю територію. Як розповідав керівник проекту “Київ без тютюнового диму” Тарас Шевченко, волонтери проекту у грудні 2010 року - січні 2011 року здійснили моніторинг барів, кав’ярень і ресторанів Києва, обравши 100 закладів (окрім фастфудів), де дозволено курити.

За словами Шевченка, у 10% цих закладів взагалі не виділяють місця для осіб, які не курять, у 52% виділяють менше 50% площі для осіб, які не курять, у 17% хоч і виділяють половину площі для осіб, які не курять, але тютюновий дим потрапляє у зону для некурців.

Зали для курців і некурців у столичних кафе зазвичай відділяє чисто символічна межа. А як розповідав головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка, у кафе чи ресторані, де курять навіть декілька людей, концентрація канцерогенних і токсичних речовин перевищує у десятки і навіть сотні разів, порівняно з тією, яку вдихає людина, стоячи біля пожвавленої автомагістралі або труби хімічного заводу.

За даними ВООЗ від пасивного паління у світі вмирають 600 тисяч людей на рік...

“Світовий досвід свідчить, що недоступність у ціні, можливості придбати, недоступність споживання у громадських місцях – дієві заходи. Якщо ми хочемо мати здорову націю, ми маємо це зробити”, – наголошує Поліщук.

За його словами, Україна займає перше місце у Європі серед чоловіків, які курять, та є лідером серед країн СНД за кількістю жінок-курців.

На сьогодні 32 країни вже запровадили заборону на рекламу тютюну і спонсорування тютюновими компаніями благодійних заходів. 15 березня 2006 року Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, відповідно до якої упродовж 5 років після набуття її чинності (тобто не пізніше 4 вересня 2011 року) повинна бути введена повна заборона на рекламу, стимулювання продажів і спонсорство тютюнових виробів.

Проте народний депутат Леся Оробець заявляє, що тютюнові компанії досі намагаються перешкоджати запровадженню на законодавчому рівні заборони на рекламу своєї продукції.

– Запропонована нами повна заборона реклами тютюну прийнята у першому читанні. Зараз цей законопроект готується до другого читання, і кількість поправок, які надійшли, і їхній зміст свідчать про те, що тютюнові компанії не здаються і намагаються всіляко нівелювати ті норми, які ми запропонували, – сказала Оробець.

За даними парламентських слухань «Молодь за здоровий спосіб життя», в Україні палять 45% юнаків і 35% дівчат, 68% хлопців і 64% дівчат вживають алкоголь, 13% молоді вживають "легкі наркотики". Зростає хворе покоління українців, на чиєму здоров’ї непогано наживаються власники тютюнових і алкогольних кампаній. І їм все одно, де збувати свою продукцію – чи в супермаркеті чи в кіоску.

PS Прокуратура столиці опротестувала рішення Київради про запровадження обмежень на продаж алкоголю і тютюну. Тож далі буде...

Анна Ященко
 

УНІАН в Google News