Нормальне життя майже без мозку

Нормальне життя майже без мозку

Француз, у якого практично відсутній мозок, але він при цьому відмінно себе почуває, вразив західних лікарів. Подібні приклади хоч і зустрічаються вкрай рідко, але все таки відомі історії...

Француз, у якого практично відсутній мозок, але він при цьому відмінно себе почуває, вразив західних лікарів. Європейські ЗМІ ось вже декілька днів говорять про цей випадок. Подібні приклади хоч і зустрічаються вкрай рідко, але все таки відомі історії. Учені кажуть, що такі інциденти показують, наскільки добре людський мозок може адаптуватися до пошкоджень, на перший погляд, несумісних з життям.

Невропатологи із Середземноморського університету в Марселі (Франція) були шоковані, коли просканували головний мозок одного з пацієнтів.

Результати комп`ютерної томографії і відображення магнітного резонансу показали, що у 44-річного чоловіка шлуночки мозку – заповнені рідиною порожнини – займають велику частину черепної коробки. Самі ж тканини мозку – сіра і біла речовина – розташовані тонким шаром на стінках черепа.

Про цю історію в статті розповіли самі співробітники невропатологічного відділення лікарні La Timone. Їхній пацієнт – 44-річний державний службовець – одружений і у нього двоє дітей. Він звернувся до лікаря ще в 2003 році зі скаргами на проблеми опорно-рухового апарату. Медики виявили у нього “гідроцефалію, що не сполучається”, або так звану водянку.

«Під час обстеження головного мозку ми побачили, що порожнини шлуночкової системи головного мозку у чоловіка виявилися занадто збільшеними, а весь головний мозок, тобто сіра і біла речовина, повністю розташований на стінках черепної коробки. Це ніяк не може поєднуватися з нормальним життям», – розповів доктор Ліонель Фейе, який керував обстеженням.

Шлуночки головного мозку – це чотири взаємозв`язані порожнини, по яких циркулює цереброспінальна рідина. Ця рідина, подібно до гідравлічного амортизатора, оберігає мозок від механічних пошкоджень.

При гідроцефальному синдромі є очевидна залежність: чим більше розширені шлуночки, тим сильніше порушення. Проте ця історія дивовижна тим, що помітних вторинних патологій в даному випадку не виявлено.  Медики зазначають, що при такому ступені розвитку захворювання повинні значно страждати розумові здібності.

Як показали тести, у хворого коефіцієнт загального інтелекту – IQ – рівний 75, вербального – 84, невербального – 70. Це дійсно не дуже високі показники, проте в цілому вони вищі за нижню межу норми, співпадаючої, як правило, зі значенням 70.

Втім, деякі учені вважають, що коефіцієнт IQ показує тільки здатність справлятися з тестом на IQ. Таким чином, слід визнати, що француз абсолютно нормальний в сенсі інтелектуального розвитку.

Ліонель Фейе вважає, що цей випадок демонструє пластичність і пристосовність головного мозку людини. Мозок може адаптуватися до пошкоджень, одержаних в передродовий і післяпологовий період і, на перший погляд, несумісних з життям.

Якщо якийсь процес у мозку відбувається поволі, можливо, протягом декількох десятиліть, то різні ділянки мозку беруть на себе функції ділянок, де виникла патологія.

Тим часом подібні випадки «безмозкого» існування регулярно фіксуються лікарями. Восени 1917 року відомий російський журнал «Природа і люди» опублікував статтю доктора А. Бруке чи «Можна жити без мізків?». Серед інших в ній був описаний, мабуть, перший подібний випадок.

 «Десятирічний хлопчик був поранений у потиличну частину рапірою. Удар був завданий за всіма правилами мистецтва: кістка роздроблена, мозкові оболонки розкриті, мозок вільно витікав через рану. Дивно, але хлопчик видужав. А через три роки під натиском соків, що притікають до ослабленого місця, помер: у нього була водянка. Хлопчика анатомували і... не знайшли ознак мозку».

Цей випадок запозичений з праць лікаря Лузітануса, що жив в ХVI столітті в Голландії. Потрібно відмітити, що про нього ходили різні чутки, і окремі дослідники вважали деякі замітки з його практики не відповідними істині.

Класичним вважається випадок, що відбувся в США. У 1935 році в лікарні Святого Вінсента в Нью-Йорку народилася дитина, яка прожила всього 27 днів. Весь цей час вона розвивалася як нормальне немовля, набирала масу, а при розтині виявилось, що у неї взагалі не було мозку.

Не менш вражаючі випадки одужання після важких мозкових травм.

У 1978 році в підмосковному місті Протвіно відбувся просто фантастичний випадок. У прискорювачі протонів трапилися якісь неполадки. Молодий фізик Анатолій Бугорській вирішив їх усунути.

Проте з якоїсь причини не спрацювало блокування апаратури, і голову фізика «прошив» пучок протонів потужністю в 70 млн. електрон-вольт.

Доза опромінювання, яку прийняв на себе дослідник, оцінюється в 200 тис. рентген! У людини просто мав би бути випалений мозок, і він, за всіма лікарськими канонами, повинен був загинути. Проте Анатолій Бугорській живе, працює і навіть катається на велосипеді і грає у футбол.

Після цього кошмарного випадку у нього на голові залишилися два отвори: один на потилиці, інший – біля носа. Вперше про цей унікальний випадок розповідалося у програмі «Очевидне – неймовірне».

 РИА "Новости"

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter