Мисливці за землею

Лікарі Жовтневої лікарні у Києві бояться, що бізнес-структури, наближені до мерії, наклали оком на лікарняну територію...

Громадське навантаження Ірени Кільчицької

1 серпня у конференц-залі Центральної міської клінічної лікарні столиці (або просто - Жовтневою) відбувалися загадкові події. Згідно з телефонограмою з мерії, весь керівний склад ЦГКБ терміново має зібратися на нараду. Представники адміністрації, керівники клінік і відділень не розуміли: що трапилося? Чому раптом до них їде не тільки начальник профільного главку з мерії Людмила Качурова, але і сама Ірена Кільчицька – заступник голови міськадміністрації і чий робочий графік не терпить жодних змін? Ірена Реонольдівна, що несподівано узяла на себе обов`язки спікера, терпіння людей випробовувала недовго. Виявляється, вона кинула всі важливі державні справи, щоб зачитати наказ Головного управління охорони здоров`я КМДА. І повідомила присутнім, що замість одного виконуючого обов`язки головлікаря (який був призначений всього на 2(!) тижні, поки керівник ЦГКБ був у відпустці) буде інший. За словами Кільчицької, рішення ГУ охорони здоров`я остаточне і не передбачає дискусій. Наприкінці заступник мера додала: всім зберігати спокій і відправлятися на робочі місця.

«Ну і навіщо, питається, віднімати стільки часу?» - питали недосвідчені в чиновницьких іграх медики. Втім, оскільки впливати ні на кадрову політику власного главку, ні, тим паче, на призначення мера вони не в змозі, лікарі пішли займатися звичайними справами – рятувати людей. Ми ж спробували з`ясувати, що стоїть за не примітним, на перший погляд, наказом.

Право першого підпису

Як і будь-яку іншу лікарню, Жовтневу очолює головний лікар. У Валентина Бідного - один перший заступник, і ще п’ять простих замів. Як і в будь-якій іншій лікарні, на час відпустки головлікар видає наказ, в якому вказано, хто і скільки днів керуватиме установою. Документ такий дійсно був підписаний. Згідно з ним, виконання обов`язків на період з 31 липня по 14 серпня покладене на заступника Бідного Аллу Пешко. Але вже наступного дня(!) з`являється інший наказ, в якому вже інше прізвище – Олексій Волик. І саме цей наказ приїхала зачитувати Кільчицька. Кого страчувати, а кого милувати – особиста справа вищого керівництва, скажете ви. Та і за великим рахунком – лікарня не розвалиться, якщо якихось 2 тижні обов`язки виконуватиме інший заступник? Але, як виявилось, річ не в тому, ХТО виконуватиме, а з ЯКИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ.

Отже, згідно з наказом, Олексій Волик отримує фактично необмежені права. Протягом 14 днів він може ухвалювати будь-які рішення. Чи не ця обставина стала дійсним мотивом несподіваного перепризначення? І якщо так, то чого саме чекають від тимчасового головлікаря на Хрещатику 36?

Допоможемо, як можемо

Довідка: ЦГКБ, що має 130-річну історію, на сьогоднішній день об`єднала 10 клінік, в яких працює 366 лікарів, 685 медсестер і 435 санітарок. Лікарня розташована в історичному центрі Києві – на вул. Шовковичній. Територія – 20 гектарів.

Жовтнева лікарня – давній головний біль столичних чиновників і депутатів. Мало того, що така корисна зі всіх точок зору площа не приносить жодного прибутку, так ще й лікарі постійно плачуть і клянчат гроші на всілякі ремонти та інше. У бюджеті грошей немає. Звичайно, якби знайшовся покупець, вони б могли з`явитися. Однак ані продати, ані відібрати землю не можна – 20 заповітних гектарів – власність міської громади. Проте вихід було знайдено. 18 листопада 2002 року було укладено договір між ЦГКБ, корпорацією «Проміндустрія» і групою «ЕЛІТА-ЦЕНТР».

Лікарня погодилася передати бізнесменам майже 2,5 га своєї території під будівництво житлових будинків і офісного центру.

Натомість комерсанти зобов`язувалися побудувати поліклініку, адміністративно-господарський комплекс і відділення патологоанатомії. Депутати міськради визнали таке рішення вигідним для всіх зацікавлених осіб. 24 червня 2006 року сесія ухвалила передати в оренду комерсантам землі ЦГКБ терміном на 5 років.

Чого бажаєте?

З того часу багато води утекло. На зміну одним депутатам міськради прийшли інші. Прізвище столичного градоначальника змінилося з «Омельченка» на «Черновецький». Горезвісна група «Еліта-центр» продала свою частку корпорації, яка стала основним замовником і підрядником будівництва. Відведена бізнесменам ділянка стрімко змінювалася. І лише на місці обіцяних медичних корпусів не з`явилося нічого, окрім огорожі.

Як виявилось, будівництво поліклініки і інших будівель гальмується через саму Жовтневу лікарню. Комерсантам не вистачає відведеної лікарняної землі. Поки додаткової площі не буде виділено, концерн не зможе приступити до виконання своїх зобов`язань. Якщо ж так, то про жодні корпуси не може йтися . Новий мер і його команда з головою занурилися у проблему. Результатом «занурення» стали наполегливі вказівки адміністрації лікарні задовольнити вимоги «Проміндустрії». Але медики не згодилися  навіть після 11 перевірок з главку і з КРУ, які проводилися протягом року. Після того, як стало зрозуміло, що по-доброму з головлікарем спільну мову не знайти, а звільнити його формальних підстав немає, в «оберт» було узято його заступників. Як тільки головлікар йшов у відпустку, на лікарняний або ж виїжджав у відрядження, на його заступників навалювався шквал дзвінків і недвозначних пропозицій.

Крім усних вказівок у хід була пущена і «важка артилерія» у вигляді розпорядження міського голови.

Ви уявляєте, що це означає? Вже і мер завізував папір про передачу землі, а якісь там лікарі відмовляються ставити свій підпис! Адже ігнорування цього розпорядження свідчить про те, що про майбутнє Жовтневої не турбуються самі медики. Адже тільки їм незрозуміло, що “світлого майбутнього” несітить, якщо не зробити ще одне землевідведення.

Кігтик зав`язнув – всій пташці пропасти

«Та справа тут не в цьому конкретному гектарі землі», - стверджують медики. За словами лікарів, вони побоюються, що бізнес-структури, близькі до мерії, поклали око на всю лікарняну територію, і нове землевідведення – тільки перший етап в схемі привласнення землі. Тим паче, що вже є приклади того, як лікарняні території ставали власністю комерсантів. Точно по такій же, як і у випадку з Жовтневою, схемі київська влада сприяла землевідведенням в опіковому центрі. Під доречним приводом будівництва нових корпусів (як і у випадку з Жовтневою) потрібно було виділити спочатку один шматочок землі, потім інший, потім ще і ще. У результаті приватники одержали свої квадратні метри, а опіковий – котельну, правда без комунікацій. Лише завдяки втручанню високопоставлених чиновників Кабміну, подальший ланцюг землевідведень було припинено.

Чи знайдуться такі зацікавлені особи у випадку з Жовтневою? І чи встигнуть вони втрутитися до того, як буде знайдено способи впливу на людину, що одержала, хай і на 2 тижні, право першого підпису.

P.S.Поки готувався матеріал, медики центральної міської клінічної лікарні звернулися з листом до Президента, Прем`єра, глави міськадміністрації з проханням втрутитися у ситуацію.