В Україні літніх людей більше, ніж молоді

 

Як повідомили УНІАН у Міністерстві охорони здоров’я, головна і найбільш яскрава прикмета змін вікової структури населення України – старіння населення, яке проявляється в зростанні частки літніх людей і зниженні частки молодих людей.

 

У цілому процес старіння населення в Україні відбувається приблизно так само, як і в інших розвинутих країнах, з тією лише різницею, що через деформованість української вікової піраміди динаміка вікових груп, особливо середніх – від 20 до 60 років, – має хвилеподібний характер, чого майже не спостерігається в країнах Західної Європи, зазначили у відомстві. При цьому, у МОЗ пояснили, що особливістю еволюції вікового складу населення в Україні є те, що в умовах високої смертності дорослих піраміда старіє тільки «знизу» – внаслідок зниження народжуваності, на відміну від розвинутих країн, де відбувається також старіння «зверху» внаслідок зниження смертності. До того ж, наголосили у МОЗ, сучасна вікова піраміда населення України сильно деформована історичними потрясіннями минулого.

 

У відомстві повідомили, що у 2012 році дітей народилося на 10,1 тисяч більше, ніж у 2008 році. Загальний коефіцієнт народжуваності населення збільшився: від 11,0% у 2008 р. до 11,4% у 2012 р., або на 3,6% серед всього населення, на 8,6% – в селах, на 0,9% – в містах.

 

У МОЗ наголосили, що стрімкі соціально-економічні перетворення в Україні не могли не позначитися на формуванні рівня дітородної активності населення і призвели до значних зрушень у народжуваності. Зниження народжуваності і перехід до однодітності стали характерною рисою новітніх демографічних процесів у нашій країні. Вони пов’язані зі змінами у дітородній поведінці населення, обумовленими, з одного боку, зовнішніми економічними умовами, що характеризують соціальний статус жінки у суспільстві, рівень її освіти, зайнятості, доходів, соціальної захищеності, а з іншого – ступенем задоволення особистих потреб та інтересів, пояснюють у МОЗ.

 

Низька народжуваність та пов’язане з нею незабезпечення самовідтворення населення стали феноменом і основним викликом для багатьох європейських країн. У цьому плані Україна не є винятком. Проте в Україні це поєднується з різким погіршенням здоров’я населення, у тому числі репродуктивного, високим рівнем смертності, що в розвинутих країнах не спостерігається, зазначили у відомстві.

 

Також у МОЗ поінформували, що, за рівнем народжуваності, області України розподіляються на три групи: депресивні (з огляду на дітородну активність), переважно східні, області, яким притаманна надзвичайно низька народжуваність, що не забезпечує відновлення чисельності населення (Чернігівська, Луганська, Сумська, Черкаська та Донецька області), західні – з відносно високими показниками народжуваності. Західному регіону властиві порівняно високі сумарні коефіцієнти народжуваності (1,2–1,6 дитини на одну жінку). Сюди входять території, де ще зберігаються традиції дводітності, які демонструють найменші в Україні показники поширеності абортів, з удвічі нижчою за український рівень часткою позашлюбної народжуваності. До третьої групи належать демографічно старі області центру та півночі, в яких показники народжуваності та відтворення населення знаходяться на рівні середньоукраїнських.