Комп`ютерна істерія у дитини: що робити батькам

Психіатри вже дали назву цьому явищу - "комп`ютерна істерія". Якщо такі випадки поки ще рідкість, то перехід життя підлітків з реального світу в комп`ютерний стає все поширенішим явищем. Діти прогулюють школу, стають замкнутими, не спілкуються з ровесниками. Якщо комп`ютера немає вдома, вони "переселяються" в комп`ютерні клуби, проводячи там цілі дні. Якщо батьки не відпускають їх, вони тікають із дому, вилазячи через вікно чи балкон. Якщо не дають гроші, виносять і продають з дому речі, щоб оплатити ці ігри. Лікувати комп`ютерозалежних так само важко, як наркозалежних. Бо їм комфортно у віртуальному світі і вони не хочуть звідти виходити. У грі легко відчути себе героєм, що перемагає інших, заробити мільйон доларів, придбати дорогу машину. У реальному житті потрібно докладати зусиль, щоб вивчити уроки, навчитися заробляти гроші, створити сім`ю, у віртуальному - варто лише натискати клавіші, і картинки з екрана поступово заполонятимуть свідомість.

Від багатогодинного просиджування перед комп`ютером страждає не лише психіка, а й фізичне здоров`я. Результати обстежень дітей, котрі щодня проводять по кілька годин за комп`ютером, показали, що у них знижений імунітет, порушено кровопостачання головного мозку, зі збоями працює серцево-судинна, ендокринна, сечовидільна системи. Адже людський організм від природи пристосований до рухливого способу життя, нерухома поза біля комп`ютера є для нього шкідливою. А надто, коли це діти, тіло яких формується і розвивається. Звичайно не минає безслідно й емоційне напруження, яке обов`язково виникає під час гри. Підвищений артеріальний тиск, порушення серцевого ритму і навіть інфаркти й інсульти у підлітків - ще один негативний наслідок комп`ютеризації.

Сьогодні практично кожен комп`ютер під’єднаний до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується нею, а через два роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій мешканець планети.

З одного боку - це благо цивілізації. Однак так само, як всі інші блага цивілізації є зворотний негативний бік (автомобілі спричинили високу загазованість у містах, електрифікація призвела до зміління річок тощо), комп`ютеризація та інтернетизація населення посприяли розквіту деяких страшних і потворних явищ людського суспільства.

Кожна дитина у віці семи років хоча б раз побувала на порнографічному сайті. 38% підлітків віком від 12 до 17 років займаються цим постійно. Звідси - зростання випадків зґвалтування серед дітей. Надивившись картинок сексу, хлопці втілюють їх у життя, ґвалтуючи однокласниць, сусідок. Дуже часто діти поза своєю волею самі стають учасниками порнофільмів в Інтернеті. Вони відгукуються на запрошення надіслати електронною поштою свою фотографію, не підозрюючи, що вона буде змонтована з іншою і в непристойному вигляді показуватиметься на порносайтах.

Більше того, через Інтернет діти стають жертвами насильства. Сьогодні стало дуже популярно шукати через Інтернет друзів та спілкуватися з ними. Зазвичай через деякий час заочної дружби надходить пропозиція про безпосередню зустріч. Йдучи на неї, підлітки навіть не можуть припустити, що побачать не свого однолітка, а дорослого 40-50-річного чоловіка, який у електронних посланнях лише видавав себе за 10-14-річну дитину. Таким чином злочинна мафія знаходить акторів для порнографічних фільмів. Дуже часто дітей, які пішли на таку зустріч, більше ніхто ніколи не бачить живими. Вони з`являються у порнофільмах, часто жорстоких, в яких після знущань їх убивають прямо перед камерою.

Волосся стає дибки від однієї думки про це. Тим часом Україна посіла перше місце у світі серед постачальників для порно білих дітей.

Звичайно, зовсім заборонити користуватися комп`ютером не вдасться. Однак максимально зменшити його негативний вплив можна. Ось кілька порад для батьків.

1. Побільше спілкуйтеся з дитиною. Статистика свідчить, що у переважній більшості комп`ютероманами стають діти, в яких спілкування з батьками зводиться до 15-20 хвилин на день.

2. Цікавтеся іграми, в які грають ваші діти. Якщо ви не можете заборонити синові чи доньці грати, то контролювати мусите.

3. Час від часу (що частіше, то краще) перевіряйте, на які сайти заходить ваша дитина, якою інформацією цікавиться. Це зробити дуже просто.

4. Контролюйте комп`ютерне спілкування дитини. Ніколи не відпускайте її одну на побачення з новими знайомими по Інтернету. Наполягайте, щоб син чи донька йшли туди хоча б разом із друзями чи однокласниками.

5. Обмежуйте перебування дитини за комп`ютером до двох годин на день.

6. Стежте, щоб дитина, окрім комп`ютера, мала інші захоплення: відвідувала гуртки та спортивні секції. Намагайтеся знаходити час для спільних прогулянок та розваг. Близьке й довірливе спілкування батьків з дітьми - найліпший захист від усіляких неприємностей.

Юлія Мартиненко