Через повномасштабні бойові дії охоплення вакцинацією менші, а тому ризики для зростання захворюваності на інфекційні хвороби значно зросли / фото надані Федорем Лапієм

Інфекціоніст Федір Лапій: Несправедливо пережити сотні ракетних атак і померти від інфекції, якій запобігає щеплення

07:24, 23.11.2022
15 хв. 5924 Інтерв'ю

Голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, консультант з вакцинації проти COVID-19 в спільних з МОЗ проектах Світового банку Федір Лапій розповів в інтерв’ю УНІАН про ситуацію з інфекційними захворюваннями під час війни, ризики епідемії грипу та коронавірусу, що має бути в домашній аптечці та найнеобхідніші щеплення для дорослих та дітей.

Пане Федоре, яка зараз ситуація в Україні з інфекційними захворюваннями?

Традиційно на епідситуацію впливає низький рівень вакцинації в нашій країні, і, звісно, війна теж вносить свої корективи. Через повномасштабні бойові дії охоплення вакцинацією менші, а тому ризики для зростання захворюваності на інфекційні хвороби значно зросли.

Масове переміщення та скупчення людей, ускладнений доступ до належної гігієни, через що не завжди вдається тримати руки та речі побуту в чистоті, — все це провокує поширення інфекційних хвороб. Тому дифтерія, ротавірус, кір, гепатит А, грип, COVID-19 та багато інших – всі інфекції, що передаються повітряно-крапельним чи контактно-побутовим шляхом - зараз можуть швидко поширюватися.

До речі, спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються в Україні кожних чотири-п’ять років. Попередній спалах тривав у 2017-2019 роках, і, з огляду на те, що спалахи циклічні, новий є невідворотним. Головна причина цього — недостатнє охоплення щепленнями.

Інша проблема – вогнепальні поранення, укуси тварин, травмування, які збільшують ризики зараження збудником правця. Зараз кількість випадків правця зросла. Правець можна попередити лише індивідуальною вакцинацією – колективний імунітет проти нього неможливо сформувати, бо це ранова інфекція.

Так само зараз особливо високі ризики для зараження вірусом гепатиту B, бо ніхто не може гарантувати, що під час війни ви не контактуватимете з кров’ю інфікованої людини. За даними Центру громадського здоров’я, цього року маємо зростання захворювань на гепатит B на 26%.

Зберігається ризик поширення вірусу поліомієліту, адже у вересні 2021 року були зафіксовані випадки паралітичного поліомієліту в Рівненській області, а наприкінці 2021 – на початку 2022 – у Закарпатській. Основна підступність поліо в тому, що ті, хто не мають клінічних проявів захворювання, можуть поширювати збудник й інфікувати дітей, у яких хвороба може викликати довічний параліч чи навіть смерть.

Та все ж реальної картини захворюваності на інфекційні хвороби в Україні ми не маємо. Бо, по-перше, значна частина українців виїхали, по-друге, частина людей перебувають на окупованих територіях, де епіднагляд не здійснюється.

Назвете перелік щеплень, які особливо важливо мати дорослим в умовах війни?

Важливі всі щеплення, які мають бути зробленими в дитинстві. Але треба не забувати, що в дорослому віці щеплення від дифтерії й правця потрібно повторювати кожні десять років. Також варто звернути увагу на вакцинацію від пневмокока, грипу, гепатиту В, і звісно, проти COVID-19.

На Львівщині нещодавно зафіксували спалах дифтерії, що взагалі є малоймовірним для європейських країн, оскільки дифтерія — вакцинокерована інфекція. Чи вдалося локалізувати спалах? І як запобігати таким ситуаціям надалі?

Кропітка робота медпрацівників дозволила вчасно виявити й локалізувати цей спалах. І в цьому плані працю лікарів варто відзначати так само, як і боротьбу наших військових. Спалах дифтерії у Львівській області стався в інтернатному закладі, де перебувають маломобільні пацієнти – люди зі значними проблемами здоров’я. Їх планово обстежували та виявили збудник дифтерії при незначних проявах захворювання.

Хворих вчасно ізолювали, обстежили контактних осіб. Ті, хто захворів, мали вакцинацію і це було причиною, чому вони уникнули тяжкого перебігу хвороби. Запобігати таким ситуаціям можна тільки вакцинацією, бо чим нижчий рівень вакцинації, тим вищий ризик виникнення нових спалахів.

Важливі всі щеплення, які мають бути зробленими в дитинстві / ​​​​фото REUTERS

А якщо був контакт із хворим, приміром, як у цій ситуації з дифтерією, або ж краснухою, кором, вітрянкою? Що треба робити?

Після контакту з хворим на дифтерію необхідно негайно щепитися тим, хто не був вакцинований, хто мав би отримати планову ревакцинацію, і тим, хто вакцинований, однак має отримати додаткову дозу, якщо з часу ревакцинації минуло понад рік.

Якщо був контакт із хворим на кір, а ви не знаєте, чи вакциновані, чи ні, потрібно зробити екстрену вакцинацію. Причому, в перші 72 години після контакту – чим швидше, тим краще, бо ефективність протидії вакцини хворобі сягає 95%. Ця вакцина також надає захист проти краснухи, паротиту, але лише при плановій вакцинації.

Після контакту з хворим на вітрянку в перші 72-96 годин варто вакцинуватися тим, хто не хворів та не був щеплений раніше.

Нещодавно натрапила на історію жінки, яка під час війни тяжко перехворіла на кір, і не могла зрозуміти, як інфікувалася, адже нібито була вакцинована в дитинстві. Коли ж спитала у своєї матері, та відповіла, що щеплення не робили, а довідку купили. Як протидіяти таким випадкам? Яким має бути алгоритм дій дорослих, якщо вони мають сумніви, чи вакцинували їх у дитинстві?

На превеликий жаль, Україна має репутацію країни, де високий відсоток сфальсифікованих документів про вакцинацію. Такі випадки відомі чи не кожному нашому лікарю, а тепер про це знають і в ЄС. Перш ніж надавати соціальну допомогу, відправляти дітей до шкіл і дитсадків, часто медики в країнах ЄС призначають обстеження, аби мати підтвердження наявності імунітету проти інфекційних хвороб, яким можна запобігти через вакцинацію. Він може сформуватися або внаслідок вакцинації, або — перенесеного захворювання.

Для дорослих, які засумнівалися, чи вакцинували їх у дитинстві, приміром, проти кору — можна визначити наявність імуноглобуліну класу G до вірусу кору.

Але важливо пам'ятати — повторне введення вакцин є безпечним.

В продовження теми фальшивих довідок про вакцинацію, чому люди стають противниками щеплення? Хто і як має переконувати цих людей вакцинуватися, адже в нашій країні ми все ще маємо інфекції, про які в інших країнах уже давно навіть не згадують?

Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо вакцинації – це щоденна кропітка робота лікарів. На підставі чого кожен ухвалює рішення про вакцинацію? Найчастіше це рекомендація лікаря, якому людина довіряє. Звісно, крок за кроком ситуація змінюється, однак ще деякий час матимемо справу з наслідками низького рівня щеплень.

Водночас поширенням фейків про вакцинацію має цікавитися Служба безпеки України й проводити чітку роботу. Адже це питання національної безпеки країни. І до, і після 24 лютого, як заявляло керівництво РНБО, як зазначали закордонні розслідувачі, за контраверсійними повідомленнями про вакцинацію стоять наші північні сусіди. Багато таких повідомлень створювалися й використовувалися Російською Федерацією як "біологічна зброя".

Ще один важіль впливу в цій царині – релігія. Згадайте, хто "водив хороводи" під Верховною Радою, перекривав дороги, протидіяв схваленню закону про громадське здоров’я? Ви знаєте відповідь – прихильники церкви, яка розповідала про "геноцид", а сама тим часом перебуває на фінансовій голці "руского міра".

І зараз маємо приклади блогерів, які налаштовували людей проти вакцинації, а потім стали колаборантами. Наприклад, в Херсоні один з таких "діячів" мав посаду в окупаційній владі. З посиланням на нього поширювалося чимало повідомлень, які, за оцінкою Центру протидії дезінформації, були фейками.

У цій діяльності присутня своя логіка, бо чим більше невакцинованих в країні, чим більше хворих, тим слабша держава.

Зараз багато жінок із дітьми перебувають в європейських країнах і стикнулися з тим, що там перелік обов'язкових щеплень більший, ніж у нас — в нього входить вакцинація від вітрянки, ротавірусу, пневмококу, менінгококу, вірусу папіломи людини. Чи можливе розширення переліку обов'язкових вакцинацій в нашому Національному календарі щеплень? Що слід додати в першу чергу?

Національна технічна група з питань імунопрофілактики направила до Міністерства охорони здоров’я рекомендації щодо включення до Національного календаря щеплень вакцинації проти пневмококу. Також є високоефективні вакцини проти ротавірусу, що використовуються в багатьох країнах. Можна говорити про вакцинацію підлітків проти вірусу папіломи людини. Серед прихильників цих щеплень – лікарі, які працюють з випадками раку шийки матки у жінок.

Варто розглядати вакцинацію як інвестицію в здоров’я людей. Громадяни не втрачатимуть життя, не матимуть інвалідності, менше хворітимуть, "зустрічаючись" із тією чи іншою інфекційною хворобою. Уже є відповідні дослідження, в тому числі озвучені під час наукових конференцій, що вакцинація – це не витрати, це інвестиції.

Зараз в Україні переважає в циркуляції варіант «Омікрон» / УНІАН, Віталій Тараненко

А що з COVID-19? Ми маємо кращу ситуацію, у порівнянні з минулим роком? Який варіант SARS-Cov2 зараз циркулює в Україні? Чи ефективні проти нього наявні вакцини?

Зараз в Україні переважає в циркуляції варіант "Омікрон". Наявні вакцини проти нього ефективні.

Ситуація краща у порівнянні з осінню 2020 чи 2021 років, але COVID-19 нікуди не подівся. Тому важливо пройти повний курс щеплень: первинну імунізацію, яка складається з двох доз щеплень (виняток – вакцина Janssen), та дві бустерні дози. Люди з рядом хвороб, у яких міг не сформуватися належний імунітет після двох доз антиковідної вакцини, можуть отримати додаткову дозу.

Скільки випадків захворювань фіксують зараз щотижня? Наскільки вони складні за перебігом?

За офіційними даними, за період з 11 по 17 листопада виявлено близько 6,7 тис. випадків захворювання на COVID-19, майже 3 тис. пацієнтів було госпіталізовано.

Щотижня в Україні фіксують 180-200 випадків смертей, причиною яких є лабораторно підтверджений COVID-19. Віддалені наслідки хвороби, які теж провокують смерть, до цієї статистики не потрапляють.

Цього року зарано почали фіксувати зростання захворюваності на грип, хоча традиційно це відбувається в січні-лютому. Початок листопада – це дуже рано. Якщо до чинної пандемії коронавірусу додасться грип, матимемо твіндемію. Ще на початку пандемії COVID-19 були дослідження, які підтверджували ймовірність одночасного зараження двома вірусами, що збільшує ймовірність тяжкого перебігу захворювання.

Клініка ковіду змінилася. І пояснень цьому кілька. Насамперед змінилася біологічна характеристика вірусу SARS-Cov-2. Він не так уже вражає легені, як "Дельта", більше впливає на бронхи. Потім ми маємо більший відсоток вакцинованих, що позначається на перебігу інфекції. Однак не варто думати про COVID-19 як легке захворювання.

Найбільш небезпечним воно залишається для людей старших за 60 років. Саме на цю вікову категорію припадає 85% смертей, спричинених коронавірусом в Україні. Їх потрібно вакцинувати першочергово, але через позицію медичних лідерів думок, які поширюють фейки, недовіру до вакцинації, цього не зроблено, і тому маємо багато смертей та випадків тяжкого перебігу захворювання.

Вакцинація проти коронавірусу передбачає вже дві бустерні дози. Чи можна говорити, що щеплення проти COVID-19 потрібно буде робити щороку, як проти грипу, приміром?

Ще зарано говорити про COVID-19, порівнюючи його з вірусом грипу. Вірус SARS-Cov-2 мутує, утворює нові варіанти, але він не такий швидкий в мутаціях, як грип. Варто наголосити, що дві дози первинного курсу вакцинації плюс бустерне щеплення, як свідчать дослідження, захищають від тяжкого перебігу цього захворювання.

На які перспективи варто розраховувати — на зникнення коронавірусу чи його постійну мутацію?

Цього ніхто не зможе сказати напевно, бо невідомо, як надалі еволюціонуватиме вірус.

Скільки разів щеплені ви? Чи робите вакцинацію від грипу?

Я маю первинний курс вакцинації та бустерну дозу від COVID-19. Від грипу вакцинуюся щороку. Цьогоріч уже зробив щеплення.

Якій вакцині надаєте перевагу?

Тій, яка доступна. Наразі Україна отримала 193 тисячі доз вакцин від грипу в межах гуманітарної допомоги. 11 листопада вся вакцина вже доставлена в області. Безкоштовні щеплення передбачені для медичних працівників, військовослужбовців та людей з груп ризику: вагітних, осіб похилого віку, з хронічними хворобами.

На комерційний ринок цьогоріч має надійти майже 150 тисяч вакцини від грипу. Частина з них вже є в аптеках.

У першу чергу, в аптечці мають бути жарознижувальні препарати з діючою речовиною ібупрофен або парацетамол / фото надані Федорем Лапієм

Чи достатньо в Україні вакцин проти COVID-19? Яка ситуація на деокупованих територіях?

Так, вакцин достатньо, і нові партії ще мають надходити. На деокупованих територіях є проблеми з доступом до медичної допомоги через зруйновану інфраструктуру, через те, що частина медичних працівників виїхали. Але допомагають волонтери, долучаються органи місцевої влади. Працюють мобільні медичні бригади, які проводять профілактичні огляди, розв'язують проблемні питання, надають ліки чи проводять вакцинацію. Можливість розпочати вакцинацію в деокупованих громадах залежить від наявності електроенергії, можливості забезпечення логістики, наявності вакцин. Найближчим часом щеплення проти коронавірусної хвороби можна буде зробити в усіх громадах на деокупованій території Харківської області, за ними підтягнуться інші регіони.

Що ви рекомендуєте мати в домашній аптечці, щоб бути готовим до різних загроз?

У першу чергу, в аптечці мають бути жарознижувальні препарати з діючою речовиною ібупрофен або парацетамол. Вони не тільки знижують температуру, а й мають знеболювальний ефект. Потім у вас має бути запас препаратів, які ви постійно приймаєте. Адже доступ до них може ускладнюватися, тому варто подбати про запас ліків на деякий час. Крім цього, може бути ситуація, коли тими чи іншими ліками доведеться поділитися, як це було на початку повномасштабної війни. Люди ділилися інсулінами, гормональними препаратами, які життєво необхідні.

Важливо мати засоби для лікування опіків, обморожень, травм: це антисептичні засоби, місцеві антибіотики, бинти та пластир. Також треба мати протиалергійні засоби й розчин для пероральної регідратації, судинозвужувальні краплі в ніс. Якщо у вас є діти до року – обирайте форми суспензій, крапель та супозиторіїв.

Війна змушує людей переоцінювати життя, змінювати ставлення до багатьох речей. Як гадаєте, чи будуть люди відповідальніше ставитися до свого здоров’я та щеплюватися?

Війна, як ніщо інше, показала нам, наскільки цінне людське життя і, на жаль, наскільки воно крихке. Тому вважаю, що після перемоги українці піклуватимуться про своє здоров'я більше. Бо ж, погодьтесь, образливо і несправедливо пережити сотні ракетних атак, а померти від інфекції, від якої рятує звичайне щеплення.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся