Українка з Diamond Princess: Під час карантину споживання алкоголю пасажирами Diamond Princess зросло. Але це не ті обсяги, які для українців є вражаючими

Одними з перших українців, які стикнулися з коронавірусом, можна вважати членів екіпажу круїзного лайнера Diamond Princess. Нещодавно вони повернулися до України після двотижневої обсервації в Японії. УНІАН поспілкувався з однією з представниць української команди судна.

Пасажири круїзного лайнера Diamond Princess масово зазнали впливу коронавірусу і пережили значний період невизначеності - майже місяць (з 2 лютого до 3 березня) судно стояло на карантині поблизу берегів Японії. У той час на ньому перебували 3700 пасажирів із 56 країн світу. Екіпаж на чолі з капітаном-італійцем налічував понад 1000 осіб, у тому числі 25 українців. Понад 600 людей були інфіковані під час карантину.

Зараз,після двотижневого карантину в Японії після того, як зійшли з лайнера на берег, українці з Diamond Princess повернулися додому. Одна з представниць української команди погодилася розповісти УНІАН подробиці про ситуацію на DiamondPrincess.  Ім’я співрозмовниці, на її прохання, не називаємо.

Як на лайнері дізналися про коронавірус?

Лайнер Diamond Princess рухається за визначеним маршрутом (ми працювали в Азії), зазвичай, пасажири мають 7 або 15 днів круїзу. У портах пасажири можуть зійти, відвідати різні екскурсії, і повернутися. Якщо їхнє турне закінчилося, до нас приєднуються нові туристи.

У порту Гонконгу до нас потрапив інфікований літній чоловік. Він був 5-6 днів і зійшов із судна на Тайвані. Мені точно не відомо, чи вимірювали в нього температуру, чи брали зразки для тестування, але потім надійшла інформація, що він був заражений коронавірусом.

Капітан зробив відповідне оголошення, згодом надійшов ще лист із центрального офісу компанії. Там містилися рекомендації для пасажирів і екіпажу: не панікувати, дотримуватися особистої гігієни, виконувати інструкції. Але в цей час, за моїми спостереженнями, не всі пасажири дотримувалися навіть правил гігієни - як не мили рук, так і продовжували це робити.

Лікарі робили тести і підтверджували коронавірус / REUTERS

Якою була реакція людей на інформацію про коронавірус? Як поводилися пасажири та екіпаж?

Після першого інфікованого ми продовжували працювати у звичайному режимі. Але вірус достатньо швидко розповсюджувався, до медичного центру на лайнері почали звертатися все більше і більше людей із симптомами застуди, підвищеною температурою. Лікарі робили тести і підтверджували коронавірус. У перший день був хаос, якась розгубленість, не зрозуміло, що відбувається і що робити… Адже в компанії вперше за 55 років її існування зіткнулися із такою надзвичайною ситуацією. Однак, буквально на другий день все запрацювало, як годинник. Пасажири перебували у каютах, екіпаж працював, як і раніше, тільки в масках, рукавичках, з посиленою дезінфекцією.

Під час режиму карантину, мабуть, найскладніше було тим, у кого каюти без вікон?

Так. Каюти на лайнері різного класу, від 2-х до 4-х пасажирів. І ті, хто не мав вікон та балконів, опинилися у замкненому просторі. Але пасажири мали можливість дивитися телебачення, мали доступ до інтернету. Ми передавали також настільні ігри, судоку, кросворди, аби було чим зайняти себе. Щоб полегшити ситуацію, за деякий час було схвалено рішення про прогулянки на відкритій палубі. Люди могли вийти за певним графіком і подихати свіжим повітрям. Але, звичайно, з дотриманням карантинного режиму - у масках.

Як вас забезпечували продовольством? Чи зросло на судні споживання алкоголю?

Ми не були в порту, спочатку не було дозволу причалити. Лайнер перебував поблизу порту Йокогама. Але постачання продовольства і всього необхідного з берега не припинялося. Японці передали на лайнер і гуманітарну допомогу. Проблем жодних не відчували. Все було, як завжди.

Споживання алкоголю зросло. Так, це було. Ймовірно, і через сподівання, що алкоголь допоможе вберегтися від зараження. Пасажири замовляли алкоголь в маленьких пляшках. Все відносно - це не ті обсяги, що для українців є вражаючими.

Чи мали місце якісь надзвичайні випадки, панічна поведінка людей?

Не знаю. Можливо, мені про них просто невідомо. Адже круїзний лайнер - це як місто на воді. Не про все можна знати.

Вам було страшно? Рідні знали? Як вони переживали цей час?

Перші дні було страшно, так. Але потім увесь час працювала і намагалася не думати про погане. Вважаю, що важливу роль мала спокійна, адекватна поведінка капітана лайнера - він постійно підтримував екіпаж. Нас щодня інформували, що відбувається, які заходи вживаються.

Вдома мама знала, де я перебуваю. Більше особливо нікому і не говорили. Іншим рідним сказали, що лайнер - біля берегів Австралії, ситуація стабільна. Навіщо сіяти страх і паніку вдома? Це нічого б не змінило.

REUTERS

Зараз у деяких ЗМІ з’являється інформація, що рішення про карантин цілого лайнера було помилковим. Як думаєте ви?

Нам теж так здається. Адже система вентиляції спільна і вірусом заразилися багато людей, та ще й так швидко. Але ж на рішення про карантин ми не впливали. Потрібно, мабуть, було діяти інакше. Тим паче, що на судні була значна частина пасажирів з груп ризику, зокрема, літні люди віком 80+. Втім, ця історія виникла вперше, тому легко приймати правильні рішення опісля. Все сталося, як сталося.

Чи підтримувало українців консульство України в Японії?

Підтримувало, ми перебували на зв’язку, але бували і непорозуміння. Так, нам запропонували евакуацію з лайнера, ми не відмовлялися, просто попросили, щоб карантин пройшли в Японії. А в ЗМІ одразу з’явилося повідомлення, що українці із Diamond Princess відмовилися від евакуації. Це неправда.

На рішення української частини команди про проходження обсервації в Японії вплинуло враження від зустрічі  евакуйованих із Уханю в Нових Санжарах?

Так, ніхто не хотів опинитися в такій ситуації. Ми пройшли карантин у префектурі Сайтама. Коли залишили лайнер, нас автобусами перевезли у студентський гуртожиток, де ми і провели 14 днів. Коронавірус ні в кого не виявили. Компанія-роботодавець забезпечила усім необхідним. Все було спокійно та зручно. Ми отримали довідки, що пройшли карантин, і спокійно повернулися додому. У Борисполі поміняли температуру - в усіх все гаразд.

Роботодавець надав якісь преференції чи премії?

Так. Нам оплатили два місяці відпустки.

Чи плануєте повертатися до роботи на круїзний лайнер?

Не знаю. Побачимо, що буде далі. Але це був дуже незвичний досвід і не лише для мене.

А загалом, я рада, що у такій критичній ситуації ми опинилися біля берегів Японії. Адже якби це була інша країна, історія могла бути іншою. Тепер з особливою повагою ставлюся до японців - вони виявили солідарність і співучасть з пасажирами та екіпажем Diamond Princess.

Ірина Синельник

УНІАН в Google News