Директор з андерайтингу страхової компанії «ІНГО» Андрій Семченко розповів УНІАН про ідею та переваги ризик-орієнтованого підходу у бізнесі / прес-служба ІНГО

Шеф-андерайтер СК "ІНГО" Андрій Семченко: Дуже часто до моменту аналізу страховиком власник підприємства навіть не здогадується, у якому стані насправді перебуває його головний актив

15:27, 23.12.2021
25 хв. 2169

Один з керівників страхової компанії "ІНГО" Андрій Семченко розповів УНІАН про важливість адекватної оцінки ризиків та страхування для бізнесу, як правильно обрати страховика, що робити в разі настання інциденту, та поділився показовими прикладами, як український бізнес інколи закриває очі на серйозні проблеми, що можуть призвести до шалених збитків.

Підприємці європейських країн частіше за все ведуть свій бізнес, оцінюючи ймовірні ризики. Все, що потенційно може завадити поточній роботі підприємства, враховується. Це так званий ризик-орієнтований підхід, який дозволяє не лише захищати ключові активи, а й вживати адекватних заходів для мінімізації ризиків.

Особливої актуальності такий підхід набуває за останніх років, які були перенасиченими різноманітними ризиками. Вони торкнулися як пересічних громадян, так і малого бізнесу чи навіть транснаціональних корпорацій. Пандемія COVID-19, наслідки глобального потепління, ризики воєнних дій, руйнування ланцюжків доставок, кібер загрози – все це лише карбує у думках тезу, що варто заздалегідь бути готовими до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

Однак в Україні принципи завчасної оцінки ризиків та заходи на їх випередження чи добровільне убезпечення є непопулярними. На жаль, бізнес переважно живе одним днем.

Директор з андерайтингу страхової компанії "ІНГО" Андрій Семченко розповів УНІАН про ідею та переваги ризик-орієнтованого підходу у бізнесі, на які ризики компаніям не варто закривати очі, коли варто страхуватися, якими принципами керуватися при виборі страховика, що робити у разі настання інциденту на виробництві та поділився показовими кейсами з власного досвіду, що доводять, як необачно інколи український бізнес ставиться до власних виробничих процесів.

Чомусь у більшості українських бізнесменів склалося стійке враження, що ризик – це щось виключно погане, негатив, який може статися, а може й ні / прес-служба ІНГО

У чому полягає сутність ризик-орієнтованого підходу у веденні бізнесу та в чому переваги від його використання для підприємців?

На будь-якому підприємстві можуть трапитися події, що матимуть як позитивні, так і негативні наслідки. Чомусь у більшості українських бізнесменів склалося стійке враження, що ризик – це щось виключно погане, негатив, який може статися, а може й ні.

Насправді ризики різного характеру оточують нас постійно. Вони усюди. Наприклад, ризик інвестувати в компанію Тесла ще на старті цього проєкту. Або у дешеву невідому криптовалюту, курс якої сьогодні виріс у сотні разів. Серед постійних ризиків – конкуренція, яка супроводжує підприємця практично у будь-якій сфері діяльності. Інший яскравий приклад – ризики, пов’язані з COVID-19. Уся ця історія показала, як швидко бізнес може перелаштовуватися відповідно до нових умов існування, спричинених певними ризиками.

Ризик-орієнтований підхід – це коли компанія відповідально ставиться до всього, чим займається, і будує для себе систему управління ризиками, щоб контролювати їх. Іншими словами, ми повинні для себе ідентифікувати події, які можуть негативно впливати на нашу діяльність та оцінити наскільки сильним буде їхній вплив. Скласти карту ризиків, розробити модулі та план звичайних та надзвичайних заходів для роботи з ними. Наслідки можуть варіюватися від переформатування роботи до повного припинення діяльності компанії. Тобто ми маємо знайти допустимі межі ризику.

Умовно всі ризики можна розділити на три групи. Перша – ризики, на які ми жодним чином не можемо впливати. Це певні події та явища світового масштабу (невідоме невідоме). Для роботи з ними передбачена окрема стратегія. Друга група – стратегічні (відоме невідоме). Це ризики, на які можна впливати і мінімізувати. Третя – операційні ризики (відоме відоме). Сюди відносяться звичайні ситуації, що супроводжують поточну діяльність підприємства. Ризик-орієнтований підхід передбачає, що ми маємо ідентифікувати, виміряти та управляти цими ризиками.

Хто має займатися визначенням цих ризиків?

У більшості компаній з українським корінням питання страхування та ризиків – не є пріоритетним. В кращому випадку його делегують бухгалтеру, фінансовому директору або навіть секретарю. В результаті виходить абищо, усі бідкаються і думають "Що ж ми там застрахували?".

В ідеальній картині світу визначенням ризиків займається окремий підрозділ чи особа – ризик-менеджер. Разом з іншими службами компанії вони мають ідентифікувати ризики, що притаманні їхній діяльності та презентувати топ-менеджерам, а ті за необхідності - раді директорів. Наприклад, для фінансових служб бухгалтерії існують ризики у зміні податкового законодавства, ІТ служби – гакерська атака. Зі службою охорони ризик-менеджер може визначити наскільки захищений об’єкт, чи можуть до нього потрапити рейдери. І так у кожному підрозділі. Також ризик-менеджер має оцінити можливі збитки від ситуацій, коли щось піде не так, і виробити план заходів для їх подолання.

Як спеціаліст з ризик-аудиту визначає, які ризики є найбільш вірогідними, які – менш, що краще застрахувати, і як взагалі правильно із цими ризиками працювати?

Давайте обговоримо це на прикладі. Припустимо, у нас є завод з виробництва новорічних іграшок і це наш головний актив. Якщо завтра завод згорить – бізнесу кінець. Отже, я, як ризик-менеджер на підприємстві класифікую пожежу як стратегічний ризик. Його вірогідність – умовно 0,0Х відсотків (точно скажуть страховики після вивчення об’єкту). Вірогідність низька, наслідки – катастрофічні, адже підприємство не зможе працювати, генерувати прибуток. При тому, що постійні та перемінні витрати лишатимуться (відсотки за кредитами, контракти на постачання, втрати долі ринку у високий сезон тощо).

Якщо детально розглянути будь-яку конкретну ситуацію, її можна розібрати на компоненти і зрозуміти ймовірність настання тієї чи іншої ситуації. Навіть не обов’язково визначати її у відсотках: для роботи достатньо розподілити ступінь на низький, середній та високий.

Повертаючись до кейсу з пожежею, ми розуміємо існуючий ризик і розуміємо що можемо зробити для його мінімізації. Наприклад, оцінити систему пожежогасіння та якість її обслуговування, наскільки персонал розуміє свої дії у випадку настання пожежі. При цьому також є ризик, що пожежа виникне на сусідньому об’єкті і дим завдасть шкоди нашому обладнанню, товарам або приміщенню.

Також ще існує ціла низка ризиків, пов'язаних з виникненням відповідальності перед клієнтами, власними працівниками, акціонерами, третіми особами, що відвідують об’єкт, орендують площу або надають послуги оренди, а також за шкоду довкіллю.

Тобто спеціалісти діагностують кожну компоненту і приймають відповідні рішення: інвестувати у навчання своїх працівників, встановити відповідну систему пожежогасіння, змінити існуючі регламенти та процедури, технологічний процес, залучити страховика, який зробить повний ризик-аудит.

Я часто буваю на різноманітних підприємствах і зі свого досвіду можу сказати: дуже часто власник до моменту аудиту навіть не здогадується у якому стані насправді перебуває його головний актив / прес-служба ІНГО

Наскільки важливим у цьому процесі є страховик? Яка його роль?

Я часто буваю на різноманітних підприємствах і зі свого досвіду можу сказати: дуже часто власник до моменту аудиту навіть не здогадується у якому стані насправді перебуває його головний актив. Він впевнений, що у нього все працює, адже він надає необхідне фінансування. Натомість на місцях все може відбуватися інакше.

Лише протягом останніх 5-ти років ми працювали з цілою низкою кейсів, коли виникали саме такі ситуації. Кошти на утримання об’єктів виділялися, але використовувалися не за призначенням. В результаті стелі цехів обвалювалися, відбувалися вибухи та пожежі. А це шалені збитки та навіть людські жертви і кримінальні провадження. Траплялися і випадки порушення регламентів або технологічних процесів. Наприклад, така проста річ як очищення даху від снігу. Випадає сніг, який з дахів не прибирають. Згодом опади переходять у дощ, в результаті чого на даху утворюється крига. Її пласт наростає і через деякий час під таким тиском стеля складського комплексу провалюється.

Страховик як раз і може вказати на такі неочевидні ризики. Його перевага як експерта в тому, що він незацікавлений в маніпуляціях. Для нього немає сенсу приховувати наявну проблему або приписувати неіснуючу.

В "ІНГО" таку задачу виконує спеціальний інженерний центр, який здатний виконати повноцінний комплексний аудит всього підприємства. Сюди входить перевірка основних виробничих процесів та конструктивних елементів будівель, візуальна оцінка технічного стану інженерних комунікацій, систем пожежогасіння, охоронної системи та системи управляння (людський фактор). Наші спеціалісти можуть оцінити загальний рівень ведення господарства на об’єкті, чи відповідає воно існуючим регламентам та нормам, перевірити якість обслуговування виробничих ліній за їх наявності. У нас є спеціальне обладнання, яке дозволяє вивчити надійність електромережі, яка переважно є основною причиною пожеж. Також спеціалісти інженерного центру можуть оцінити ризики перерви у виробництві у разі звичайної поломки на виробничій лінії.

Ми можемо розрахувати максимально можливий збиток на підприємстві. Для цього ми розділяємо об’єкт на комплекси, враховуємо їхні конструктивні особливості та аналізуємо можливий сценарій негативного розвитку подій. Що буде, коли пожежа виникає в самому несприятливому місці і в найнесприятливіший час та ще й система пожежогасіння не спрацьовує. Наприклад, на складі пожежонебезпечних матеріалів вночі, коли на об'єкті відсутній персонал. Це розуміння допомагає разом з клієнтом зрозуміти де найбільша експозиція ризику.

Дуже часто ми відкриваємо очі на існуючі ризики підприємства, про наявність яких власники навіть не здогадувалися. Проводимо повноцінний аналіз об’єкту, виявляємо наскільки він ризикозахищений та даємо рекомендації як можна мінімізувати ризики. Наприклад, перенести місце зберігання пожежонебезпечної сировини та матеріалів, розробити регламенти скосу трави (актуально для сонячних електростанцій). Що ще можна робити? Встановити гідро-бар’єри за для протидії наслідкам зливи, міжстелажні системи пожежогасіння (актуально для складів). Важливо мати у наявності запасні деталі для ремонту важливої виробничої лінії у разі її поламки. Не на кожному підприємстві враховують скільки часу потрібно для замовлення, виготовлення, транспортування та монтаж нової частини на заміну пошкодженої. Слід брати до уваги, що для монтажу ймовірно буде необхідно привозити іноземних фахівців. Можливо для цього також знадобиться спеціальна техніка. Наприклад, крани для ремонту та монтажу на вітряках.

Чи можете ви привести конкретний приклад, коли власники бізнесу закривали очі на певні ризики, а ви їм пояснили наскільки небезпечними вони є насправді?

Нещодавно така ситуація сталася в одному сучасному торговому центрі, а саме в серверній – мозковому центрі закладу. Там зосереджена служба, яка здійснює контроль зв’язку, спостереження, систем пожежогасіння. Спеціалісти центру з гордістю показували свій класний та надійний об’єкт… Дивимось, а у них система пожежогасіння – водна. Тобто, коли вона спрацює, електрику залляє і закоротить буквально за кілька секунд. Як виявилось, вони не врахували цей момент після перепланування, адже раніше цієї серверної тут взагалі не передбачалося. В результаті серверна переїхала в нове приміщення і ніхто не звертав увагу на нюанси.

Таких прикладів дуже багато. На Подолі у Києві люди купили собі невеличкий банк, який також інспектував наш інженерний центр. І хоча нас запевняли, що у них все в порядку, ми все ж таки наполягали перевірити стан їхніх приміщень, в тому числі і підвальних. Спускаємося вниз, а там вода на підлозі, і насос, який працює 24/7. В тому конкретному місці близько поверхні проходять ґрунтові води, і власники приміщення цілодобово намагаються з ними впоратися.

Ризики є завжди. Наша задача їх виявити та показати, після чого ми намагаємось надати адекватні рекомендації щодо їх мінімізації.

Ось ще один із таких прикладів - склади, в яких завжди заливало стелю. В процесі огляду наші спеціалісти оцінили інженерний план приміщень та запропонували зробити конструктивні зміни. Їх реалізація обійшлася всього у десятки тисяч гривень. В результаті - економія сотень тисяч гривень на збитках та витратах на страхування. Менше збитків – менше вартість страхування.

А чи обов’язково після оцінки ризиків власники приймають рішення про страхування?

Ні, не обов’язково. Поки що культура страхування в Україні перебуває лише на етапі формування, тому добровільне страхування не настільки поширене. Переважно страхується західний менеджмент, який чудово розуміє навіщо це потрібно, і як це працює. Або українські власники та топ-менеджери високого рівня бізнес-зрілості. Також страхуються підприємці, у яких вже, на жаль, сталася неприємність, і вони хочуть бути захищеними у майбутньому. Але все ж таки найчастіше страхуються на вимогу закону або інших правил.

Як зазвичай відбувається процес страхування підприємства? Які основні фактори варто враховувати при цьому?

Щоб укласти договір страхування, можна звернутися або безпосередньо до страхової компанії, або її уповноважених агентів. Ще один варіант – брокер, який діє як посередник між страховою компанією і клієнтом. Брокерів можна вважати не лише консультантами, а й адвокатами клієнта. Разом з клієнтом вони визначають оптимальні умови страхування відповідно до його потреб та бюджету, формують запит на страхування та ведуть перемовини зі страховиками для одержання умов страхування, узгодження тексту договорів. При настанні збитку представляють інтереси клієнта в процесі врегулювання.

Ось приклад. Зустрічаємось ми з аграрієм, який має великий елеваторний комплекс, і зрештою він приймає рішення про страхування. Але що саме страхувати – не розуміє. Тому що страхувати все від усього – досить дороге задоволення. Отже, починаємо розбирати його активи і разом приходимо до висновку, що не варто страхувати старий підлоговий елеватор. При тому, що у нього є нові об’єкти –елеватор та сушарка (до речі, гарно горять [сміється], якогось року по дві-три платили десь по 10-20 млн грн кожна). І ми приходимо до того, що страхування деяких об’єктів – не має сенсу, тому що клієнт витратить гроші, а виплату у разі настання страхового випадку отримає невисоку через великий рівень зносу. Дуже важливо, щоб клієнт правильно ідентифікував вартість свого майна, тому що існує таке поняття як пропорційна виплата.

Поясню на прикладі виробничого обладнання. Ви підприємець і у вас є станок, що коштує 2 мільйони гривень і саме від цієї суми розраховується вартість страхового платежу. Ви хочете заплатити за страховку менше. Тому на етапі страхування вирішуєте свідомо занизити вартість станка, заявляючи, що він коштує, наприклад, 1 мільйон гривень. Але тоді у разі настання страхового випадку компанія відшкодує вам лише половину реальної суми збитку. Тобто, за збиток на суму 700 тисяч гривень, ви одержите 350 тисяч гривень (50% від реального збитку, оскільки заявлена вартість була також заявлена 50% нижче реальної). І по-аналогії - 70% компенсації від збитку, якщо заявили 70% вартості.

Найважливіший принцип у страхуванні – принцип максимальної довіри (Utmost good faith). Він передбачає, що ви нічого не приховуєте від страхової компанії і можете розраховувати на аналогічне ставлення з її боку. На страхуванні не заробляють. Головне його завдання – привести об’єкт у стан, в якому він знаходився до настання страхового випадку з урахуванням полісних умов.

Також при страхуванні важливо звертати увагу на франшизу. Франшиза - це не просто частина суми, яка не відшкодовується страховиком у разі настання страхового випадку. Це інструмент, який дозволяє вам керувати вартістю послуги. Чим більшою ви робите франшизу, тим меншим буде страховий тариф. Ви можете встановити франшизу за своїм договором хоч у 200 тисяч гривень, але якщо трапиться збиток, який не перевищить цю суму, то ви відшкодовуєте його самостійно і до страховика навіть не звертаєтесь. Отже, розраховуйте доцільність такої економії на франшизі.

Ще стосовно доцільності. Наприклад, на заправних станціях щоденно трапляються інциденти, коли після заправки пального водій рушає в дорогу, забувши витягти пістолет з баку. Менеджмент однієї з АЗС вимагав включити такий ризик до покриття, щоб за кожним таким випадком збиток відшкодовував страховик. А це просто недоцільно. Масштаб окремого збитку незначний, а їх частота та адміністрування робить їх дуже дорогими. Страховик же заганяє вартість всіх операцій у тариф. Гроші та папірці перетікають туди-сюди, всі працюють, а додана вартість дуже сумнівна. Тому в даному випадку краще застрахуватись від чогось глобального, ніж займатися кеш-флоу менеджментом. Наприклад, якщо фура знесе заправку, станеться пожежа, вибух, стихійне лихо тощо. До речі, два роки тому ми якраз відшкодували невеликий збиток 4,8 млн грн за пожежу комплексу будівель на заправній станції.

Можливо ця порада звучатиме банально, але скажу: уважно читайте договори. Подивіться наскільки точно там враховані страхові ризики, як описана процедура дій у разі настання страхового випадку, якими є причини відмови. І якщо щось незрозуміло, обов’язково ставте уточнюючі питання страховику, щоб в подальшому не виникало жодних непорозумінь, та за необхідності конкретизуйте все безпосередньо в договорі. До процесу аналізу можна долучити страхового агента чи брокера, які допоможуть провести всю підготовчу роботу.

А також не потрібно намагатися обманути страхову компанію, тому що у неї дуже серйозна служба безпеки [сміється].

Як компанії правильно обрати страховика? Якими критеріями варто керуватися?

Краще обирати серед найкращих та найбільших компаній. Визначаємо їх за об’ємом зібраних страхових премій, виплат, активами, власному капіталу та кількості застрахованих юридичних осіб (важливий показник для розуміння цільового сегменту страховика). Рік тому регулятором страхового ринку став Національний банк України, який почав активно впливати на страховиків задля підвищення якості їхніх активів, платоспроможності (Solvency I та II), прозорості, впровадження нових стандартів корпоративного управління тощо. Відтоді кількість страхових компаній почала стрімко зменшуватись. Тому в якості страхового партнера раджу обирати серйозних гравців. І важливо звертати увагу на їх перестраховиків. Зараз поясню, про що йдеться.

Коли мова йде про страхування об’єктів вартістю у сотні мільйонів та мільярдів гривень (а таких об’єктів доволі багато), треба розуміти, що у жодного страховика в Україні немає власного капіталу у достатній кількості, щоб сформувати резерви під кожний такий об’єкт. Тому, коли ми приймаємо дорогий об’єкт на страхування, то перестраховуємо його в інших страхових компаніях (перестрахування). По суті, вони страхують нас як страхову компанію. Оцінити їх надійність можна завдяки рейтингам фінансової стійкості та надійності перестраховиків, які надаються агентствами S&P, A.M. Best, Moody’s, Fitch. Довіри варті компанії, які мають рейтинг не нижче рівня А-. Це є запорука того, що ви придбали не повітря, і ваш договір забезпечений власним капіталом страховика та його перестраховиків.

Зверніть увагу наскільки ваш потенційний страховик залучається до процесу страхування. Як само він це робить? Чи готовий надавати додатковий супутній сервіс, чи проводить аудит об’єкту, що страхується?

Таким чином, ми повертаємось до початку нашої розмови – до оцінки ризиків на підприємстві, з яких випливає, чи можливо застрахувати підприємство?

Так, усе вірно. Усі процеси взаємопов’язані.

Якщо на підприємстві визначені усі ризики, і з ними можна працювати, то які матеріальні чи нематеріальні цінності варто страхувати у першу чергу і від яких ризиків?

Майно важливо страхувати в першу чергу від стихійних явищ і пожежі. Це класика. Основні виробничі активи, виробничі лінії від зовнішніх ризиків: пожеж, стихії або протиправних дій третіх осіб. Також для виробництва актуальні такі спеціалізовані види, як страхування від механічних та електричних поламок. І, що дуже важливо, – страхування на випадок перерви у виробництві. Адже інколи навіть невелика пожежа, яка була швидко локалізована, може надовго зупинити виробничу лінію. Така зупинка приведе до значно більшої втрати прибутку, ніж сама пожежа. І саме для таких випадків потрібне страхування, яке компенсує втрати за кожен день, коли ви не виробляєте продукцію – ваші постійні та змінні витрати і в деяких випадках навіть відсотки за кредитом, які ви мали б платити. У нас на практиці була виплата, що перевищила 100 млн грн за цим видом покриття.

Важливо страхувати і відповідальність перед третіми особами. Припустимо, ви власник торгівельного центру – це ваш головний актив. Хрестоматійний приклад на такому об’єкті – падіння відвідувача на мокрій помитій підлозі. За таку травму постраждала людина може вимагати компенсацію від ТЦ, це досить часто трапляється і є нормальним явищем.

Один з різновидів відповідальності, яка може бути застрахована, – професійна відповідальність. За такими договорами покривається шкода, що може виникнути внаслідок професійної діяльності. Наприклад, аудитор надав неправильну консультацію своєму клієнтові, в результаті чого той отримав штраф. Страхова компанія компенсує такий збиток.

Також можна говорити про страхування вантажоперевезень, будівельних робіт, навіть страхування від воєнних ризиків, тероризму, громадянських заворушень. Тобто застрахувати можна майже будь-що.

Є таке явище, як страхування "від усіх майнових ризиків" (All risks). Це забезпечує покриття навіть таких ризиків, які ми сьогодні не можемо передбачити, окрім тих, що прямо не виключені в договорі.

Отже, визначивши свої основні ризики, бізнес обирає пріоритетні для себе напрямки страхування…

Так, треба визначити, які активи є найбільш важливими. Які ризики є критичними, а які ні.

Найперше та найважливіше – оперативно повідомити страховика про настання пригоди / прес-служба ІНГО

Як правильно діяти у разі настання страхового випадку?

Спершу необхідно зв’язатися з компетентними органами: пожежниками, поліцією, швидкою іншими службами – в залежності від випадку.

Потім дуже важливо повідомити страховика, щоб він міг якомога раніше зрозуміти, що відбувається, і його експерти виїхали на об’єкт. Це дозволить їм надати певні рекомендації, які можуть бути корисними, адже у страховиків є суттєвий досвід локалізації таких ситуацій. Наприклад, ініціювати додаткову охорону об’єкта, щоб зберегти майно від розкрадання, перевезти товари на проміжні склади зберігання, щоб вони не зіпсувалися, оплатити понаднормові роботи для зменшення періоду простою бізнесу. Щоб процес врегулювання великого збитку відбувався неупереджено, ми залучаємо аджастерів.

Працівники на підприємстві мають бути проінструктовані, що робити у разі настання надзвичайної ситуації, які першочергові дії треба вчинити. Головне пам’ятати  – людське життя найвища цінність! Жодне майно не варте того, щоб ризикувати життям співробітників. Їх евакуація – пріоритет.

Хто такі аджастери? Яка їх функція?

Аджастери - це незалежні експерти, головне завдання яких виявити причини інциденту, який ризик спрацював, чи передбачено це договором страхування, порахувати суму збитку та оцінити витрати на відновлення майна. Вони готують для нас широкий звіт, на основі якого ми разом із перестраховиком здійснюємо страхове відшкодування.

Ви зазначали, що серед компаній з українським корінням ризик-орієнтований підхід у менеджменті та добровільне страхування є недостатньо популярними. Чому, на вашу думку, такий підхід невірний та варто перейняти західну модель?

Підхід, що досі поширений в Україні - досить авантюрний. Якщо ви не проводите оцінку ризиків, то займаєтесь ситуативним бізнесом. Він не буде пристосований до будь-якої нової реальності. Ви просто пливете за течією, а це свідчить про відсутність стратегічної думки, переоцінку своїх здібностей та недооцінку можливостей несприятливого розвитку.

Міжнародні компанії цю історію вже пройшли і всі гульки, які можна було, набили. Втім, варто зауважити, що на провідних українських компаніях працює власна система ризик-менеджменту, окремий відділ чи департамент, або свої брокери, які займаються цим питанням. А роботи в цьому напрямку, як ви помітили, досить багато. Наша задача – зробити її професійно.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся