Депутат Фельдман: Закон про особливий статус не «забирає рибу» у Києва, а «дає вудку» Харкову
Депутат Фельдман: Закон про особливий статус не «забирає рибу» у Києва, а «дає вудку» Харкову

Депутат Фельдман: Закон про особливий статус не «забирає рибу» у Києва, а «дає вудку» Харкову

12:18, 04.02.2008
8 хв.

У парламенті з`явився законопроект про надання Харкову особливого статусу... Неформально місто є другою столицею України... Нинішнє міське керівництво – це похоронна команда...

У парламенті з`явився законопроект про надання Харкову особливого статусу. Чому саме Харкову потрібний такий статус? Хто лобіює законопроект і одержить від нього вигоди і за чий рахунок може бути наданий особливий статус «другій столиці» України? Резонно запитати про це у автора законопроекту – народного депутата України (фракція БЮТ) Олександра Фельдмана.

Олександре Борисовичу, навіщо Харкову закон про особливий статус міста?

Є таке поняття – «соціальна держава». Наш законопроект покликаний побудувати таку державу в окремо взятому місті. Це не спроба «забрати рибу» у Києва, а спосіб – «дати вудку» Харкову. Це третій шлях, між пасивністю регіональних еліт і заграваннями на тему північнодонецького сепаратизму. Це тенденція до європейського регіоналізму, а не до федералізму.

Відео дня

Чому Харків заслуговує такий статус? Неформально місто є другою столицею України. Харків – другий за населенням мегаполіс в Україні, найбільший індустріальний центр країни, а в СРСР був найбільшим після Москви і Ленінграда. Це центр регіону, який межує з нашим найбільшим торговельно-економічним і стратегічним партнером – Російською Федерацією. Він має другий в Україні науково-технічний і освітній потенціал. Крім того, Харків – це великий інфраструктурний центр.

Основна ідея законопроекту полягає в тому, щоб зберегти і закріпити за Харковом цей статус офіційно. Таке закріплення, а також надання місту статусу вільної економічної зони, території пріоритетного розвитку, центру Єврорегіону на межі з Росією, дозволить привернути інвестиції і внутрішні ресурси для дуже динамічного розвитку міста.

Чому ж до цих пір Харкову вдавалося обходитися без такого закону?

Питання риторичне. Всього, що є зараз, – колись не було. Крім того, в радянські часи такий статус у Харкова був неформально. Місто було на особливому рахунку в Академії наук СРСР, в Міністерстві оборони, в Міністерстві промисловості і т.д. По суті, ми пропонуємо повернутися до того статусу, який був у Харкова раніше. Тільки ми пропонуємо гарантувати це на рівні окремого закону.

Як Ви оцінюєте перспективи проходження цього законопроекту через парламент?

Думаю, в парламенті буде не опір, а просте нерозуміння. Можливо будуть навіть звинувачення в сепаратизмі, розмови про те, що Фельдман це робить для себе, що це породить цілу хвилю законів про спеціальні статуси для кожного міста і т.п. Нинішня централізована система дуже комфортна і зрозуміла – ніхто ні за що не відповідає, з одного боку, але з іншого – ніхто і не висовується. «Верхам» – не потрібно, а «низам» – ніколи.

Парадокс, але основний спротив, думаю, буде саме на місцевому рівні і від депутатів-харків`ян, які вважають себе моїми політичними опонентами. Міська влада із задоволенням спробує обхаяти цей почин, хоча за логікою речей – ініціатива про створення депутатської групи «За Харків!» і ініціатива такого закону – повинна була виходити від них.

Але я розраховую на головне – підтримку цього закону серед харків`ян. Вже днями ми починаємо рекламу цього закону і телефонних ліній, по яких можна буде надавати свої пропозиції до закону. Внести його до парламенту після обговорення з харків`янами планую в березні.

Чи ефективний буде такий закон, якщо місцева влада уникне його обговорення?

Якби в місті була демократична влада, можна було б дуже багато зробити для Харкова, маючи нормальний уряд, харківське лобі в парламенті, міжнародні зв`язки. Можна було б разом розробити такий закон, обговорити його з чиновниками і директорами підприємств, влаштувати обговорення в прямому ефірі міського телебачення. Але маємо те, що маємо...

З іншого боку, в цьому є свої плюси. Без участі місцевої влади в законі не буде „корупційних дірок” „закладок” і „заначок”. Закон стане законом для харків`ян, а не для влади. Нинішнє міське керівництво – це похоронна команда. Нічого нового і хорошого вони не в змозі створити. Якщо цей закон буде прийнятий, з ним працюватиме вже абсолютно інша команда.

Що дасть закон бізнесменам, керівникам підприємств, територіальній громаді Харкова?

Перш за все, Харків стане вільною економічною зоною (комплексного типу), де діятимуть особливі пільгові економічні умови для іноземних і вітчизняних підприємств. А це – розвиток промисловості, інвестиції, високооплачувані робочі місця.

Далі. Як місто із спеціальним статусом Харків розширить географію розташованих в нім дипломатичних консульств і торгових представництв. Це полегшить роботу підприємців, допоможе багатьом налагодити бізнес з іноземцями.

Харків почне інтенсивно розвиватися як ключовий логістичний центр і митний порт. Тільки у сфері митного оформлення і логістики будуть створені тисячі нових робочих місць.

Крім того, будуть розширені права органів місцевого самоврядування в системі місцевих податків і зборів. Кардинально посилиться роль міської громади в ухваленні міських рішень. Ми приведемо у відповідність з цим законом Статут міської громади, який стане статутом для городян, а не для влади. Буде закріплений обов`язковий характер референдуму і масових обговорень програми містобудування, що теж підвищить роль громади в житті міста. Посилиться і державний контроль над діяльністю місцевої влади.

В цілому законопроект полягає із понад 200 статей, у нім безліч ноу-хау.

Звідки візьмуться засоби для підтримки спеціального статусу?

Їх не треба нізвідки брати, вони будуть зароблені. Принципова ідея закону – побудова ефективної міської економіки. Статус території пріоритетного розвитку, де діє спеціальний режим інвестиційної діяльності, дозволить вводити податкові, митні пільги для інвестиційних проектів, схвалених органами місцевого самоврядування.

У законі є також нова норма про створення комунального банку Харкова. При цьому борги банку (сформовані в результаті політики позик) – не є боргами общини. Позики міська влада зможе узяти тільки у муніципального банку, а не у комерційних банків, як зараз.

Передбачений механізм комунального кредиту, який дозволить місту будувати нові підприємства. При цьому встановлюється максимальна величина виплат за муніципальним боргом, а також ряд „антикорупційних умов”: джерелом погашення позики не можуть бути нові позики, погашення облігацій муніципальної позики не можна буде провести цінними паперами, за допомогою майна комунальних підприємств, природними ресурсами. Гроші від муніципальної позики йтимуть тільки до міського бюджету і витрачатимуться тільки на інвестпроекти, закупівлю устаткування, але не на вирішення поточних проблем.

Крім того, можна буде фінансувати місцеві програми і комунальними лотереями. Лотереї будуть власністю міської общини і не зможуть бути вилучені до бюджету інших територіальних общин або, скажімо, до держбюджету.

Планується також ввести практику комунальних інвестицій. Інвестиції за рішенням органів місцевого самоврядування прямуватимуть із засобів комунального кредиту або фондів, створених за рішенням органів місцевого самоврядування.

Крім того, упевнений, що не тільки знайдуться засоби на вирішення насущних проблем, але і буде створена так звана „муніципальна рента”. Тобто дохід міської общини, який може бути направлений або на споживання, або на будівництво нових заводів. Знову таки – як вирішить громада.

Чи враховані в законопроекті побажання харківських експертів, юристів, підприємців?

Оскільки я не є крупним міським чиновником або міністром – у мене немає механізму, який дозволяв би зібрати всіх за одним столом.

Ініційований мною закон – це виконання моїх обіцянок перед виборцями. Я говорив, що ми створимо депутатське об`єднання «За Харків!» – воно створене, обіцяв розробити вищезазначений законопроект – ми його розробили. Але багато людей, особливо ректори, директори, чиновники – напевно побояться «світитися» поряд з Фельдманом, тому що можуть втратити свою роботу. Тому ми пішли іншим шляхом – відкриваємо телефонні лінії і Інтернет-форуми для обговорення закону і внесення до нього поправок. Будь-який охочий зможе внести до закону свій внесок.

Розмовляв Василь Ружанський

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся