Руслан Крамаренко: "Київ відчує бум інвестицій в 2013 році"

Світова кон`юнктура досить складна. Ми бачимо, які процентні ставки на кредити, на облігації. Це пов`язано з проблемами Євросоюзу. Тому переконати інвесторів вкладати гроші в Київ важко.

Україна - ризикове місце для інвестицій. Тут можна збагатитися за рахунок високої прибутковості проектів. Але можна і прогоріти через слабкий захист приватної власності. У рейтингу Світового банку за легкістю ведення бізнесу Україна на 152-му місці зі 183-х.

До того ж Європу лихоманить через кризу в Греції, а США ніяк не оговтається після проблем з іпотекою. І гроші течуть в еталон надійності - американські боргові папери, а не в країни, що розвиваються, до яких відноситься і Україна.

Чи легко в таких умовах працювати з інвесторами, розповів Руслан Крамаренко, заступник голови Київської міської держадміністрації.

"Ми хочемо розвантажити центр міста"

- Чи готові інвестори вкладати гроші в Київ?

- Світова кон`юнктура досить складна. Ми бачимо, які процентні ставки на кредити, на облігації. Це пов`язано з проблемами Євросоюзу. Тому переконати інвесторів вкладати гроші в Київ важко. Наприклад, майже немає будівельної галузі - робота йде на проектах 2006-2007 років. Нові проекти якщо й стартують, то тільки надцікаві і надприбуткові.

- Цього, як розумію, мало. Завдання стоїть не просто гроші залучити, а ще й направити їх в потрібні для міста проекти. Що це за проекти?

- Їх досить багато. І всі вони однаково важливі для міста.

Якщо говорити про енергозбереження теплових і водопровідних мереж, то інвестиції допоможуть або стримати тарифи на тепло і гарячу воду, або навіть їх знизити за умови стабільної ціни на газ. Створено схему теплопостачання міста на 5 років. Є ряд заходів, які дозволять реконструювати теплові мережі, насосні станції, центральні теплові пункти і котельні.

Є й схема водопостачання, проводиться енергетичний аудит "Водоканалу" за програмою Світового банку на 300 мільйонів доларів. Мова йде про кредити на хороших умовах, нам це вигідно.

Є думка, що ринок офісних площ в Києві насичений. Але я з ним не згоден. По-перше, у Києва є величезний потенціал виставкової діяльності. Особливо враховуючи, що Європа рухається на схід, а Росія - на захід. Між ними Україна - це ворота між сходом і заходом. Тому розвивати офісні та виставкові центри ми теж будемо. Для цього ми відібрали кілька майданчиків під проект Kyiv City, підготували пропозиції по великій виставці. Якщо буде розвиватися виставковий напрямок, то з`явиться попит на нові офісно-торговельні центри чи навіть комплекс таких центрів. Таким ми бачимо Kyiv City.

- Можете більше розповісти про цю ідею?

- Є Moscow City, є Paris City - частина міста, де сконцентровані офісні та торгівельні приміщення. Ми плануємо побудувати від 1,5 до 3 мільйонів квадратних метрів. Площа забудови від 30 до 80 гектарів. Відповідно, обсяг інвестицій складе від 2 до 10 мільярдів доларів.

- Де Kyiv City буде розташований?

- Ми підготували п`ять майданчиків, на яких можна було б побудувати такий комплекс. Але в підсумку залишиться тільки один. Розглядаються майданчики "Теличка", "Іподром", "Осокорки Північні", в районі озера Вирлиця і на Березняках. Поки лідирують перші три майданчики.

- Є вже інвестори, які підтримують цю ідею?

- Щоб з`явилися інвестори, треба запропонувати їм готовий продукт для інвестицій. Зараз ми цей продукт робимо.

- Ви плануєте спрямувати в Kyiv City всю ділову активність столиці?

- Так, в цьому і полягає ідея. Щоб розвантажити центр міста.

- Як переконати людину з офісом на Хрещатику переїхати на околицю? Це ж великі турботи.

- До того як стати чиновником, я керував приватною компанією з персоналом більше 300 осіб. І мені було дуже зручно перебувати не на Хрещатику. Навіть з тієї точки зору, що зручно добиратися до офісу або їхати додому з роботи. Якщо це буде майданчик "Іподром", то поряд - аеропорт "Жуляни", поруч Виставковий центр, по прямій дорозі - аеропорт "Бориспіль", поруч окружна дорога... Вся інфраструктура. Необхідна просто якісна пропозиція.

"Інвесторів цікавлять острови"

- Про які ще великі проекти можете розповісти?

- Проводимо конкурс з використання островів. До адміністрації надходить маса звернень з організації того чи іншого виду дозвілля на островах. Тобто острова інвесторів цікавлять. Це унікальні острови, ми їх повинні захищати. Але дивитися з одного берега на острів і говорити, що це заповідник - це одне. А хто буде доглядати за цим заповідником? Сьогодні 60% островів знаходяться у заповідній зоні, де взагалі нічого не можна робити. Інші 40% відкриті для відвідування, але знаходяться в жахливому стані. Це можна виправити.

- Якого роду інвестиції там можуть бути?

- Там можуть бути і футбольні поля, і відкриті кінотеатри, і яхт-клуби, і пляжі, і волейбольні літні майданчики. Гідропарк, наприклад, потрапляє в ці 40%.

- Схили Дніпра теж цікавлять інвесторів?

- Ми замовили проект зі створення єдиного туристичного маршруту, який пройде в тому числі і по схилах Дніпра. Можу заспокоїти, що схили Дніпра перебувають під захистом ЮНЕСКО, і забудовуватися не будуть. Ми займаємося тільки організацією туристичного маршруту і упорядковуємо зелену зону.

- Чи з`являться нові мости через Дніпро?

- Так, працюємо над будівництвом двох тунелів або мостових переходів (рішення остаточного немає) через Дніпро для створення малої окружної дороги. Один - продовження вулиці Заболотного з виходом на Бориспільську трасу. А інший - продовження вулиці Північна.

"Метро на Троєщину можна запустити в 2017 році"

- Наше видання багато писало про розвиток транспортної інфраструктури Києва. Один з наймасштабніших проектів - метро на Троєщину. Провести туди метро обіцяють з кінця 80-х, тому не віриться, що це буде зроблено.

- Міст Кирпи (Дарницький міст) будувався багато років за державний рахунок. З досвіду Росії та інших країн світу ми бачимо, що інфраструктуру можна розвивати швидше, якщо залучати приватні інвестиції. Цей метод називається державно-приватним партнерством. За рахунок нього можна реалізувати цей проект.

Мова йде про будівництво четвертої гілки метро, ​​яка йде відокремлено. Її будівництво ще не розпочато. Тому є можливість побудувати гілку з наступною концесією або лізингом. У випадку з концесією метро залишиться у власності міста, але інвестор отримуватиме гроші за його експлуатацію, поки не компенсує відіб`є укладення і не отримає запланований прибуток.

- В інтерв`ю LB.ua головний архітектор Києва Сергій Целовальник говорив, що існує два проекти будівництва метро на Троєщину: вулицею Бальзака і вулицею Маяковського.

- Є проект будівництва метро на Троєщину 1986 року, де гілка проходить вулицею Бальзака. З усіма цифрами і розрахунками. Поки всі роботи ведуться виходячи з цього проекту, незалежно від джерел фінансування. Так, дійсно є непорозуміння, і доручено архітектурному та будівельному блоку Київської адміністрації визначитися, чи доцільно будувати метро вулицею Маяковського.

- Проект будівництва метро вулицею Маяковського лобіюють якісь забудовники?

- Не можна сказати однозначно. Є кілька зацікавлених організацій. Починаючи від проектного інституту, якому, напевно, цікаво розробити ще один проект. І закінчуючи підрядною організацією, якій було б вигідно вести будівництво не на відкритій місцевості на Бальзака. Там зробив контактні рейки, організував відсипання і поставив станції відкритого типу, як на Броварській лінії. Інша справа - заходити під землю на Маяковського. Зрозуміло, що проходження одного метра по Маяковського буде раз в 50 дорожче, ніж по Бальзака.

- Якщо все ж вести метро по Бальзака, як швидко воно запрацює?

- Якщо по Бальзака запустити гілку, то при наявності належного ритмічного фінансування ми виходимо на термін введення в експлуатацію в 2017 році. Притому основною проблемою ми бачимо не прокладку комунікацій на Троєщині, а саме роботу на правому березі. Там треба працювати під землею, що досить складно.

- Як участь приватного капіталу позначиться на тарифах на четвертій гілці метро?

- Є різниця між тарифом та вартістю проїзду. Тариф розраховується на основі витрат та мінімальної рентабельності підприємства (інвестора) - до 12% максимум. І він дійсно буде набагато вищим, ніж оплата за проїзд. Але вже сьогодні при платі за проїзд 2 гривні собівартість проїзду в метро (тариф) становить 2,68 гривні. Просто 68 копійок за кожного пасажира доплачує місто.

Тому навіть якщо проїзд по новій гілці буде коштувати 3-4 гривні (а тариф зросте не тільки через будівництво, а й через інфляцію, зростання цін), то на вартості проїзду це не позначиться. Різницю в тарифах буде компенсувати місто.

Тут, звичайно, можна поставити запитання: чого ж не будувати самим без приватного інвестора? Але за скільки місто може з таким проект впоратися?

- Буде не 2017 рік, а 2037-й...

- Так, побудуємо ми це до 2037 року, і коштувати це буде вдвічі дорожче. Тому що фінансування буде вестися неритмічно. Тому що потрібні будуть витрати на охорону, консервацію, розконсервацію... А місту метро потрібно зараз.

- Чому не запустити кільцеве метро як у Москві чи Токіо, яке об`єднало б вже діючі гілки?

- Ми вже запустили кільцеву електричку, яка в декількох точках перетинається зі станціями метро.

- Вірно, але електричка йде по дуже маленькому кільцю - перетинається з Вокзальною станцією, з Лівобережною... А якщо побудувати велике кільце, то можна було б вирішити проблему не тільки жителів Троєщини.

- Легко говорити. Кожен такий проект треба ретельно прораховувати. І ми зараз готуємо конкурс з відбору компанії, яка б могла розробити перспективну транспортну схему. Компанія-переможець буде прораховувати, де краще прокласти метро, ​​де запустити новий маршрут автобуса, а де дорогу побудувати.

"Підземні переходи будуть в чистоті і порядку"

- Скільки грошей витратять на реалізацію Стратегії розвитку Києва?

- Всього закладено 82 млрд. грн. до 2025 року. З них 15% - державні кошти, решта - інвестиції.

- Основна частина інвестицій повинна прийти в перші роки або якось гроші будуть рівномірно надходити до 2025 року?

- Ми відводимо близько двох років на так званий старт-ап. По-перше, треба повністю перебудувати схему залучення інвестицій. Друге: розробити проекти для інвесторів. Третє: переконати інвесторів у необхідності вкладати гроші.

Частина проектів буде розроблена до січня 2012 року. Потім держекспертиза, конкурс, дозвільні документи. На все це знадобиться близько року. Тобто перші гроші за найпростішими проектами надходитимуть в 2012 році, але бум інвестицій, я думаю, буде в 2013 році. Це якщо ми приберемо всі бюрократичні процедури по максимуму. Якраз до цього часу ми прийдемо на схему фінансування метро, ​​на проекти з паркінгів (хоча найбільш необхідні ми побудуємо вже в наступному році, навіть якщо це треба буде робити за власні кошти).

- Крім парковок будуть інвестувати в будівництво і зупинок, і підземних переходів. Але про це ж говорилося і раніше. Чим ваш підхід кардинально відрізняється?

- Є переходи - їх 236 на все місто. Вартість їх утримання становить 12 мільйонів гривень на місяць. А в оренду вони здаються за 4 мільйони гривень. Навіщо така оренда, якщо йдуть збитки?

Більше того, здаються окремі площі, а не цілі переходи. Тому у нас незаконна торгівля в переходах, не прибирається територія. У нас орендар відповідає лише за свої кілька метрів.

Ми ж говоримо про те, що в оренду буде передаватися весь перехід. У договорі буде зазначено, які площі можна використовувати для торгівлі, а які - для проходу людей. Плюс ділянка на 20 метрів навколо входу і виходу буде утримуватися в чистоті і порядку.

Таким чином, ми з вами отримуємо монопольну відповідальність за зміст переходу. Перекладаємо цей збиток у 8 мільйонів за утримання на плечі інвесторів. І з досвіду тієї ж Москви отримуємо чистенький перехід.

- Інвестору буде цікавий центр, а що робити з переходами на околицях?

- Ми ділимо всі переходи по пакетах. За лотами. До того ж не можна говорити "центр" або "не центр". Тому що перехід на Майдані - найдорожчий, напевно. А якщо пройти 300 метрів на Європейську площу - там вже немає людей.

Переходи будемо віддавати у довгострокову оренду. У разі несплати або неприбирання будемо розривати договори.

Те ж саме і по зупинним комплексам. Там ще буде заданий єдиний архітектурний стандарт.

- Парковки будуть наземними або підземними?

- Будуть і наземні, і підземні. Але з досвіду Європи підземні парковки доцільно закладати в проекти при будівництві будинків.

- А зараз у забудовників немає такого обов`язку?

- Є. Але є проекти, які вже погоджені, і в яких ведеться будівництво. І змусити такого забудовника зробити три поверхи паркувальних ми вже не можемо.

- Як влада працює з інвесторами?

- Ми відкрили єдиний дозвільний центр, "єдине вікно". Це має спростити роботу з інвесторами. Перевели в цей центр всі свої дозвільні органи та половину загальнодержавних дозвільних структур.

Що стосується великих проектів, то в Києві буде кілька людей у ​​ранзі радників. Вони будуть працювати за напрямками Стратегії (всього вісім напрямків). Вони будуть особисто готувати проекти, захищати їх. Після того, як проект пройде захист, ми визначимо його пріоритетність і передамо до комунальних підприємств для подальшої роботи.

"Левый берег"

УНІАН в Google News