Французька весна у Києві: реалістичне мистецтво, містифікація та Джоконда з підбитим оком

Виставка п`ятьох митців з Франції та чотирьох з України, присвячена зображенню людського тіла у сучасному живописі, дістала назву “Оживаючі фігури”.

У арт-центрі Павла Гудімова 11 квітня відбувся мистецький діалог між українськими та французькими художниками. Виставка п`ятьох митців з Франції та чотирьох з України, присвячена зображенню людського тіла у сучасному живописі, дістала назву “Оживаючі фігури”. На декілька годин невелика галерея на Подолі зусиллями численних відвідувачів перетворилася на головний осередок мистецького життя столиці.

Чому ця виставка варта вашої уваги? Ну де б іще ви побачили трафаретну Мону Лізу з синцем під оком від Станіслава Перфецького, коли б змогли затриматись біля картини Анатолія Бєлова тушшю на звичайному папері, намагаючись відшукати сховані автором культові побутові та тілесні символи. Врешті-решт, замилуватися дівчиною у перуці в стилі “рококо”, що намагається облизати край полотна, авторства Володимира Костирка. До того ж, дуже рідко в Києві можна побачити живопис та графіку справжніх, не зіркових, а саме регіональних художників, зокрема з Франції.

- Уявіть, що ми зняли усі бірки з картин, - пропонує куратор заходу та власник галереї Павло Гудімов. - Ви навіть не зможете відрізнити, де українські, а де французькі художники. Ця цілком європейського рівня виставка доводить спільне дихання світу, спільний дух, наявний у фігуративному мистецтві. Я отримую велике задоволення від того, як митці обох країн у своїх роботах цікаво будують новий, часом містичний, простір. Невипадково центральною картиною ми обрали безіменне творіння Емманюеля Борнстайна. Його праця дуже особистісна, але водночас у ній цікаво спостерігати релігійність європейської традиції живопису. Тут немає іронії, розп`яття на фоні Освенциму — це скоріше трагедія”.

Єдність двох культур помітили як фахівці, так і не спеціалісти.

- Хоч я не мистецтвознавець і не можу кваліфіковано оцінювати картини, проте зазвичай роботи вітчизняних художників асимілюються іншими культурами, - ділиться своїми враженнями фотохудожник Олександр Смолін. - А сьогодні у мене враження, що я знаходжусь на виставці виключно українського мистецтва. Це хоч і дивно, але приємно.

Організатори запевняють, що “Оживаючі фігури” - це поєднання кітчу, містики та історизму. Цього цілком достатньо для того, аби прийти в “Я Галерею” та хоча б кілька хвилин присвятити спогляданню витворів мистецтва. Тож, поспішайте, виставка триватиме до 23 квітня.

Олена Ушанова

 

УНІАН в Google News