Актор та учасник "Голосу країни" Віталій Борисюк: Мав надію, що до мене обернуться Олег Винник і Тіна Кароль

Про спільні співочі традиції з дружиною Ольгою Сумською, свої пісенні гени та досвід участі в інших вокальних шоу, УНІАН розповів актор театру та кіно, співак та учасник "Голосу країни" Віталій Борисюк.

Ви говорили, що це дружина порадила взяти участь у «Голосі країни». Розкажіть детальніше, за яких обставин це відбулося?

Певно, все почалося ще з моїх перших сольних концертів у Слов'янську та Краматорську позаминулого року. Після них я планував навесні 2020-го робити концерти далі, але пандемія перекреслила плани. Тому під час локдауна робив онлайн-концерти, які подобалися людям. Незабаром Оля взяла участь у проекті «Маскарад» на «1+1», і вже після того заговорила зі мною, мовляв, чому б тобі не піти на «Голос країни».

У мене якраз тривала творча пауза, бо вистави та концерти переносилися через карантин (тільки зараз потроху все «прокидається»). Почав думати, може, справді спробувати, заповнити паузу... Тим більше, це найпотужніше телевізійне музичне шоу, і не тільки у нас. Цей формат має попит у різних країнах. Якісь сумніви були, але Оля наполягала: «Давай-давай, спробуй» (сміється). Так я і пішов.

Тобто в минулі сезони думок про участь у «Голосі країни» не було?

Ні, абсолютно.

В ефірі ви висловили готовність опановувати різні жанри. Що було б цікаво заспівати?

Мої особисті пісні в стилі поп-рок. Але було б цікаво заспівати багато чого. Наприклад, якісь композиції зі світових мюзиклів. Можна заспівати в роковому стилі (маю такі треки). Цікаво було б спробувати RnB і реп. Мені подобаються сучасні музичні тенденції, коли в одній пісні поєднуються мелодії та ритмічні речитативи. Я можу співати суто оперні арії, але не думаю, що в шоу вони будуть мати попит. Італійська пісня Per Te, яку співав на прослуховуванні, це стилізована під сучасне виконання композиція, а не чисто оперний стиль.

Незабаром Оля взяла участь у проекті «Маскарад» на «1+1», і вже після того заговорила зі мною, мовляв, чому б тобі не піти на «Голос країни» / фото Facebook Борисюка

Розкажіть детальніше про свої пісенні гени. Читала, що ваш батько (за професією аграрій) мав ліричний тенор.

Все пішло від мого прадіда Оврама Борисюка, який керував церковним хором та двома сільськими хорами. Батько каже, що мій голос дуже схожий на голос мого прадіда. Баритональний тенор. Бабуся дуже гарно співала, у неї був народний автентичний стиль. Батько теж все життя співав, хоча присвятив життя іншій професії. Так, у батька приємний ліричний тенор.

Пам’ятаю, як мене віддавали на канікули в село на Житомирщині. Уявіть: вечір, по телевізору дві програми. Жінки збираються та співають пісні «історії», в яких десятки куплетів. Тому я музику «всмоктував» з дитинства.

В шкільні роки слухав багато різних рок-гуртів. Гурт Queen, Фредді Мерк’юрі, він же Фаррух Бульсара - для мене найвидатніший та найгеніальніший гурт. Потім була популярна музика, гурт Smokie, Boney M, ABBA. Всі люди мого віку виховувалися на цій музиці (сміється). Улюбленими співаками мого батька були оперні співаки Сергій Лемешев та Анатолій Солов'яненко. Відповідно, це передавалося, я їх теж слухав.

Серйозну вокальну освіту я отримав під час навчання в театральному інституті. В мене був шикарний педагог, оперна співачка Людмила Третяк. Але також багато розвивався сам, практикував голос у різних жанрах, слухав світові гурти, оперну музику. Взагалі мої кумири - Лучано Паваротті та Пласідо Домінго. Вони для мене боги.

Зараз з Олею здебільшого співаємо українські хіти наших геніальних композиторів та поетів, я на ці пісні зробив ремікси / фото Facebook Борисюка

Ви колись розповідали, що більшість пісень, які співаєте разом з дружиною, це ваші твори на власні вірші. Чи продовжуєте зараз писати вірші для пісень?

Трошки менше. Зараз з Олею здебільшого співаємо українські хіти наших геніальних композиторів та поетів, я на ці пісні зробив ремікси. Також в моїй концертній програмі з'явилися пісні класних сучасних авторів. Продовжую з ними співпрацю та маю надію розширити концертну програму. Декілька пісень мені подарували друзі з іншої країни.

Те, що наші з Олею голоси неймовірно зливаються, ми з'ясували ще під час репетицій у мюзиклу «Кандід» у 90-х роках. Ми тоді разом служили у театрі Російської драми імені Лесі Українки. Взагалі «Кандід» навчив мене багатьох речей. Дев’ять місяців репетицій, у мене там головна роль, тринадцять вокальних партій. Звісно, це далося взнаки. Я став ще більше звертати увагу на музичну складову.

Потім брали участь в інших виставах, співали циганські романси. Я від пісень ромів шаленію, обожнюю їх. Можливо, маю коріння (сміється). Мені роми кажуть: «Ти наш».

Згодом я навчився робити аранжування, опанував комп'ютерну музичну техніку. Вже не уявляю життя без музики. Музика нас об'єднала, і зараз об'єднує з Олею. Між іншим, у неї батьки неймовірно співали. Ми збиралися сім'ями та співали українські пісні.

Ольга Сумська, Віталій Борисюк і їхня донька Анна / фото Facebook Борисюка

А ваша донька співає, маючи таких музичних батьків?

Ви знаєте, так! Колись ми її віддали в музичну школу Вериківського на клас фортепіано, де вона також співала в хорі «Дорадо», солірувала. В цьому хорі діти співали джазові композиції, неймовірні італійські пісні. Навіть зараз пам'ятаю, як вони співали «Аве Марія». Дитячий хор - а у мене і зараз мурахи по шкірі. У Ані ідеальний слух, неймовірний голос, унікальний тембр. Колись педагог «Дорадо» хотіла створити на студії звукозапису альбом цього хору та пропонувала, щоб Аня солірувала в трьох композиціях. Звісно, я був згоден і задоволений. Однак потім педагог вийшла заміж та виїхала в іншу країну. А новий педагог почав давати дітям зовсім інший, примітивний матеріал. Ані стало не цікаво. 

Потім вона ходила ще на джаз, а в старших класах не захотіла продовжувати займатися співом. Нині вчиться на другому курсі театрального інституту та розуміє, що має козирі та музичний потенціал. Думаю, колись воно «прорветься». Нам з Олею дуже хотілось би.

Сім'я Ольги Сумської і Віталія Борисюка / фото Facebook Борисюка

Кілька років тому ви співали у телевізійному шоу «Співай, якщо зможеш» в екстремальному номері. Спочатку ви нерухомо стояли та співали. Потім вас опустили на підлогу і ви продовжували співати, коли над вашим тілом в прямому сенсі стрибали велосипедисти. Чи можна порівнювати ті відчуття та хвилювання на прослуховуванні «Голосу країни»? Чи все-таки велосипедивиграють?

Так, порівнювати не можна. Пам'ятаю, що ту програму вів Дзідзьо. А заспівав я пісню Ляпіса Трубецького, яку швиденько вивчив. Але більше мене хвилювала не музична сторона, а щоб мене колесом не притиснули до землі в певних місцях (сміється). Це був справжній екстрим.

Пісню Per Te, яку виконав на «Голосі країни», я багато співав у концертах. Тому в цьому плані було спокійніше. Знаєте, у досвідченого актора перед виходом на сцену є певне хвилювання. Але коли береш першу ноту, вживаючись в героя, хвилювання зникає, а починається драйв. Втім, на «Голосі країни», чесно кажучи, я хвилювався (сміється). Відчував себе студентом та був вражений кількістю молодих людей, які співають неймовірними голосами в жанровому різноманітті.

Тренерів добре знаю. З Олегом Винником нас доля зводила раніше, коли разом з Олею вели програму «Караоке для дорослих» на Першому національному. Тоді Олег приїздив, просився заспівати в програмі, і ми залюбки давали цю можливість. І це тоді ще Оля сказала: «Цей блондин далеко піде».

На «Голосі країни» мав надію, що до мене обернеться Олег Винник і Тіна Кароль. Бо Дорофєєва та Монатік працюють трошки в іншому стилі. Якби потрапив до них, працювати було б теж цікаво. Але радий, що до мене повернувся Олег. Будемо працювати, вирішувати, що та як співати. Далі буде, як-то кажуть.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News