Гонитва за чужою мрією: рецензія на фільм "Король Річард" з Віллом Смітом

6 січня до українських кінотеатрів добереться спортивна біографічна драма "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" про те, як батько легендарних тенісисток Вінус і Серени Вільямс привів їх на спортивний Олімп. Головну роль у фільмі виконав Вілл Сміт, який знову довів, що йому під силу драматичні ролі. Яким вийшов "Король Річард", читайте в огляді УНІАН.

Фільм "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / King Richard (США, 2021) вперше був представлений публіці на кінофестивалі "Теллурайд" 2 вересня 2021 року, а його світова прем'єра відбулася 19 листопада 2021 року. Тож картина вже встигла отримати реакцію критиків і глядачів: на IMDb у стрічки оцінка 7,6 балів з 10, на Rotten Tomatoes – 91% схвалення від критиків і 98% від широкої аудиторії, а на Metacritic – 76 балів від кіноекспертів і 6,7 від глядачів, що відповідає характеристиці "в цілому позитивні відгуки".

В першу чергу фільм хвалили за легкість оповідання і акторську гру Вілла Сміта. Хоча широкій аудиторії актор відомий в першу чергу за комедіями і бойовиками ("Люди в чорному", "Погані хлопці"), на його рахунку вже дві номінації на "Оскар" ("Алі", "В гонитві за щастям") і безліч інших престижних нагород. Не виключено, що цього року Сміт зможе знову поборотися за "Оскар", адже на "Золотий глобус" його вже номінували.

Кадр з фільму "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / фото Kinomania Film Distribution

УНІАН, тим часом, вже подивився новинку і готовий поділитися свіжими враженнями.

Навіть люди, далекі від світу тенісу, напевно щось таки чули про зіркових американських тенісисток – сестер Вінус і Серену Вільямс. Світову популярність вони здобули на зорі 2000-х, виграючи один престижний турнір за іншим, включаючи Олімпійські ігри та турніри серії Великого шолома, аж до 2016 року.

Кадр з фільму "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / фото Kinomania Film Distribution

Втім, режисер Рейнальдо Маркус Грін, який прославився завдяки незалежній стрічці "Монстри і люди" в 2018 році, вирішив зосередитися в першу чергу не на самих спортсменках, як це найчастіше прийнято у випадку зі спортивними байопіками, а на людині, яка стояла за успіхом Вінус і Серени – їх батькові Річарді Вільямсі.

Чоловік, який виріс в гетто в ті часи, коли афроамериканцям жилося в США зовсім не солодко, в якийсь момент вирішив: досить це терпіти. Річард не сидів і не нив, а склав цілий план на пару десятків років наперед.

Для початку, маючи вже п'ятьох рідних дітей від першого шлюбу і ще трьох прийомних від другого шлюбу, Річард вирішив, що йому потрібні ще двоє дітей, за допомогою яких він, власне, і втілить свій план "виховати чемпіонів з тенісу" – виду спорту, де крутяться великі гроші й в якому до цього афроамериканці особливо не брали участь.

Кадр з фільму "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / фото Kinomania Film Distribution

Незабаром, з різницею в один рік, у подружжя Вільямсів народилося двоє дочок, яких назвали Вінус і Серена. З самого їхнього дитинства, разом зі своєю дружиною Бренді, яка як і він мала основну роботу, Річард щодня тренував дівчаток, попутно розвиваючи їх і за іншими напрямками, які могли б стати в нагоді їм на шляху до успіху – від навчання і вивчення іноземних мов до вміння триматися перед камерою. Вільямси доклали колосальних зусиль, щоб знайти для дівчаток професійного тренера і прокласти їм дорогу в світ професійного тенісу. Ми всі прекрасно знаємо, що з цього вийшло.

Кадр з фільму "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / фото Kinomania Film Distribution

З одного боку, фільм "Король Річард" – це красива мотивуюча (і абсолютно реальна) історія успіху, яка доводить, що за допомогою наполегливої праці, віри в себе і підтримки сім'ї можна домогтися успіху, навіть якщо всі обставини проти вас.

Завзятості Річарда Вільямса можна позаздрити. Він роками записував на відео тренування-візитки дочок, роздруковував брошури і буквально переслідував потенційних тренерів, обманним шляхом вриваючись в закриті клуби. Він йшов на хитрість в переговорах і абсолютно не щадив себе.

З іншого боку, фільм показує Річарда Вільямса досить суперечливою персоною, а у самої історії є зворотній бік. По суті, все це була мрія батька сімейства, і часом на шляху до її здійснення він відмовлявся рахуватися з думкою інших, діяв імпульсивно, був надмірно суворий, попутно применшуючи успіхи навіть найближчих людей. У свою чергу, у Вінус і Серени з самого народження не було вибору – у них була мета, поставлена іншими, в необхідності слідування до якої їх переконали з юних років. Певною мірою їх навіть шкода.

Кадр з фільму "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / фото Kinomania Film Distribution

Звісно, Річард обгрунтовував все це цілком розумними доводами – на той момент спорт був однією з небагатьох можливостей для афроамериканців вирватися з гетто і зробити собі ім'я, щоб світ їх поважав. Так само він активно спекулював на тому, що своїм прикладом дівчатка зможуть надихнути інших афроамериканців, а, отже, вони роблять це не тільки для себе.

Зрозуміло, не обійшлося тут і без афроамериканського пафосу, який в останні роки просто захопив Голлівуд. Однак, враховуючи реальну основу фільму, тут це виглядає доречно. Причому за що хочеться похвалити режисера, так це за те, що афроамериканці тут не представлені беззастережно позитивними персонажами.

Кадр з фільму "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / фото Kinomania Film Distribution

Проте, не можна не помітити, що его і гординя самого Річарда часом брали верх – його було занадто багато на ТБ, він грубив тренерам і спонсорам, приймав важливі рішення без урахування думки дочок і дружини, часом не знав міри, хоча від дочок вимагав скромності. У якісь моменти він навіть починав дратувати!

Однак за підсумком, це казка зі щасливим кінцем – план все ж спрацював, дівчатка домоглися успіху, а Річард – поступово відійшов на другий план і навіть навчився рахуватися з думкою оточуючих.

Окремої уваги заслуговує акторський склад фільму. Хоча, за аналогією з Річардом, левову частку заслуг приписують Віллу Сміту (і він правда тут чудовий), інші актори потрудилися на славу, і це незважаючи на те, що багато з них не настільки відомі шикорій публіці.

Кадр з фільму "Король Річард: Виховуючи чемпіонок" / фото Kinomania Film Distribution

Роль другої дружини Річарда – Орасін "Бренді" Вільямс – блискуче зіграла Онжаню Елліс, яка до цього відзначилася другорядними ролями в гучних "афроамериканських" фільмах "Прислуга", "Народження нації", "Рей", "Військовий ниряльник". Ролі сестер Вільямс дісталися починаючим актрисам Санійї Сідні та Демі Сінглтон.

Було тут і кілька зіркових другорядних персонажів – Тоні Голдуін ("Привид", "Ніксон") зіграв роль першого тренера дівчаток Пола Коена, а Джон Бернтал ("Каратель", "Малюк на драйві") приголомшливо перевтілився в роль зіркового тренера Ріка Маккі.

Наш вердикт: "Король Річард" – відмінний фільм для сімейного перегляду в період після свят. Незважаючи на те, що він триває майже 2,5 години, час пролітає на одному диханні. Тут є драма, є гумор, є мораль, є зворушливі моменти, коли дійсно співпереживаєш героям, незважаючи на те, що фінал відомий. А, головне, це історія не тільки для тих, хто цікавиться спортом – вона буде зрозуміла абсолютно всім.

Загальна оцінка – 7 з 10.

***

Про інші кіносеріальні новинки тижня ви можете прочитати в нашому окремому матеріалі.

Марина Григоренко

УНІАН в Google News