"Мій син": чи варто дивитися трилер-ремейк з Джеймсом МакЕвоєм у головній ролі (огляд)

В український кінопрокат вийшов детективний трилер "Мій син". Цікаво, що ця стрічка - британський ремейк франко-бельгійського фільму 2017 року. Кому ж спала на думку така ідея? Постановник обох картин - Крістіан Каріон. У першій головні ролі зіграли Гійом Кане і Мелані Лоран, у другій - Джеймс МакЕвой і Клер Фой.

"Мій син" - це фільм-імпровізація, фільм-експеримент, адже актор МакЕвой не отримував сценарію, не вчив його, він не знав, чим закінчиться кожна сцена.

За сюжетом, вічно зайнятий батько Едмонт (Джеймс МакЕвой) розлучився зі своєю дружиною Джоан, він рідко бачиться з їхнім спільним сином Ітаном. Але в один день життя розвертається на 180 градусів, підштовхнувши головного героя трилера до переосмислення всього, - його єдина 7-річна дитина зникає з дитячого табору. Чим закінчаться пошуки, чи увінчаються вони успіхом, чи зможуть батьки побачити свого сина знову живим? І чому детектива усувають від розслідування справи, а батько наважується на самосуд?

Читайте також"Хороший, поганий, коп": чи врятувала бойовик поява "спартанця" Джерарда Батлера (рецензія)І Джеймс МакЕвой, і Клер Фой – прекрасні актори, але чомусь творці фільму не пропрацювали розкриття їхніх персонажів. Глядач так мало знає про спільне життя Едмонта і Джоан, йому не пояснюють, чим зараз живе кожен з них, як вони докотилися до такого життя. Звичайно, можна зрозуміти, що постійна зайнятість і відрядження головного героя стали причиною розлучення. Та ось незрозуміло, чому він не бачився із сином, чому навіть на день народження єдиної дитини він не міг приїхати. Залишається загадкою і надто спокійна поведінка матері сина, при перегляді деяких епізодів навіть промайнула думка, що і вона причетна до зникнення власного чада.

Клер Фой зіграла маму зниклого 7-річного хлопчика / фото planetakino.ua

Порівнюючи обидва фільми - і 2017-го, і 2021 - го років, - зазначимо, що і в початковій стрічці розкриття героїв викликає занадто багато запитань. Але в першому трилері хоча б обличчя персонажів видно, а в другому скрізь напівтемрява, розгледіти їхні очі – складне завдання.

"Мій син" побудований скоріше не на діалогах, а на пошуках, бігах. Всі ці дії головного героя Едмонта супроводжуються депресивно-прекрасними осінніми пейзажами Шотландії. Здається, що осіння природа у стрічці 2021 року – це ще одна дійова особа, і її оператор дуже часто знімав великим планом. Ось гори, що нагнітають страх і переживання, ось позбавлений листя сірий ліс, що наштовхує на думки про те, що 7-річного хлопчика вбили, ось безперервно барабанить дощ, підкреслюючи пригнічений стан розгублених батьків, а темна вода річки лякає, особливо коли туди відправляють водолазів на пошуки зниклої дитини. Звичайно ж, візуальний ряд трилера підсилює і відповідна спокійна і неначе гіпнотизуюча музика. Зазначимо, що у фільмі 2017 року була знята зимова Франція.

Зупинимося на жанрі фільму – детективний трилер – й одразу ж розкритикуємо його. Від детектива тут якісь не зовсім зрозумілі висновки головного героя, які в підсумку все-таки приводять його до кривдників сина. Але якось мало зачіпок, доказів, причинно-наслідкових зв'язків показує режисер стрічки. Глядач ніби не причетний до пошуків дитини, а вже бачить лише їхній результат. А це для детективного жанру неприпустимо. Щодо трилера теж є запитання, адже кінокартина не викликає всієї палітру почуттів – тривожного очікування, хвилювання і страху одночасно. Багато інтригуючих деталей фільму взагалі виявилися пшиком: глядач пов'язує зникнення хлопчика з роботою Едмонда, а відсторонення від справи детектива теж не знаходить пояснення і продовження. Фінал "Мого сина" також не зовсім зрозумілий.

Читайте також"Поганий сусід" поставить хрест на звичному житті: рецензія на камерний фільмТема фільму - зникнення дитини - заїжджена і далеко не нова. Порівнявши цю стрічку, наприклад, з "Підміною" Клінта Іствуда з Анджеліною Джолі в головній ролі, розумієш, що картина Крістіана Каріона сильно програє в багатьох моментах. Згадаймо і трилер Дені Вільньова "Полонянки", де розігрується схожий сюжет, але там головоломок і загадок скільки, що сюжет вийшов дуже динамічним та інтригуючим.

Глядачеві "Мого сина" натякають, що ти можеш бути успішним і реалізованим у професії, але ти втрачаєш найголовніше в житті – проведений із сім'єю час. Про це свідчать кадри з головним героєм, коли він переглядає сімейні відео із сином і починає плакати. Глядачеві теж складно тут не зворушитися і не пустити сльозу. Після перегляду трилера дійсно хочеться одразу зателефонувати своїм рідним.

"Мій син" - це швидше не фільм-трилер, а спроба обговорити з глядачем батьківську тему, тему відповідальності й спокутування провини за втрачені цінні моменти.

УНІАН в Google News