"Носоріг" Олега Сенцова: як фільмом про криваві 90-ті режисер шокував глядача (рецензія)

Поринути в атмосферу 90-х – сумнівне задоволення, та відомий український режисер Олег Сенцов вирішив, що йому під силу заінтригувати кіноглядачів такою темою. Знявши фільм "Носоріг" він кинув виклик насамперед собі, спробувавши перекреслити звичну для багатьох надмірну романтизацію 1990-х років. Та чи вдалося йому це?

17 лютого в український кінопрокат вийшла одна з найбільш очікуваних вітчизняних стрічок – "Носоріг". Над її проектом режисер Олег Сенцов почав працювати в далекому 2012 році, та згодом усі плани поламали окупанти, запроторивши його до в’язниці, його звільнили під час обміну між Росією та Україною лише у 2019 році. Хтозна, можливо, раніше фільм сприймався б гостріше, ніж зараз. Та, повірте, байдужими ця кримінальна драма вас не залишить.

УНІАН розповідає, чи вдалося режисеру Олегу Сенцову передати атмосферу бандитських та кривавих 90-х років, як непрофесійному актору віддали головну роль та чим вражає стрічка.

• Сюжет фільму Олега Сенцова "Носоріг"
• Головний герой фільму "Носоріг"
• Аудіо- та візуал фільму "Носоріг"

Сюжет фільму Олега Сенцова "Носоріг"

Події фільму розгортаються в 90-х роках, його головний герой – кримінальний авторитет з прізвиськом "Носоріг". Неважко здогадатися, чому його так називають: після чергової кривавої бійки у нього залишилася гуля на лобі.

Спочатку творець стрічки показує нам дитинство Вови, пояснюючи, звідки "ростуть ноги" у його жорстокості. Він, малий, не знав батьківської любові, його брат, якого він дуже любив, загинув. Довкола – жорстокі діти, але він змалку навчився захищати себе. Його мати – дуже добра жінка, яка своє життя віддала дітям, та син, як стане відомо згодом, не оцінить цього.

Якщо коротко описати події у фільмі, вийде такий ланцюг: неправильний вибір – незліченна кількість жорстоких розправ та убивств – втрата родини - каяття (останнє, до речі, зовсім нелогічне, але про це згодом).

"Носоріг" шокує своїми кривавими сценами / фото planetakino.ua

Очевидно, недарма у Вови прізвисько "Носоріг": творці фільму показали, як він втрачає все людське й перетворюється на жорстоку тварину. Для нього не існує авторитетів, рідних та друзів, як з’ясується. Все його життя – гонитва за грішми, псевдодружба, недокохання та відсторонення від хворої матері.

Цілком нелогічним здається фінал "Носорога": як людина, яка без мук совісті вбивала, раптом відчула потребу в каятті. Чому він спокійно чекає смерті, маючи стільки жорстокості й сили?

Головний герой фільму "Носоріг"

Головний персонаж кримінальної драми Олега Сенцова – непрофесійний актор, це – відомий у певних колах лідер організації "Гонор", екс-керівник київського осередку Нацкорпусу, ветеран російсько-української війни Сергій Філімонов. Чи вдалося йому переконати глядача у правдивості всього, що відбувалося на екрані? Однозначно так.

Зіграти негативного персонажа – завдання не з легких. Особливо такого – бандита з 90-х, який став "грозою" кримінального світу. Потоки грошей, як і крові, лилися, а його життя втрачало сенс. Заради чого все це було? Заради родини – ні, Вова її втратив, для міцної дружби зі своїми кримінальними "дружками" - теж ні, для розкішного життя – та де там, він залишився ні з чим.

Кохана Вови "Носорога" поплатилася життям через його "діяльність" / фото planetakino.ua

Весь фільм ми спостерігаємо, як деградує "Носоріг" - вбивства, зради, п’яні оргії, небажання побачити хвору матір, яка напередодні смерті телефонує. Та раптом щось стається, й наш герой, втративши все, згадує про совість. Вона його починає мучити й він доходить висновку, що в його душі порожнеча, адже нічого людського там не лишилося.

Найбільш парадоксальною для глядача виявляється фінальна сцена, й на це є кілька причин. Найголовніша – як людина, яка купалася в крові своїх жертв, може бути здатною на такі думки. Ба більше, чому вона перед обличчям смерті навіть не чинить спроби втекти чи захиститись.

Й не дуже зрозумілою залишилася ця сповідь у кінці фільму. Найголовніше – не дуже зрозуміло, кому "Носоріг" виливає душу й відверто розповідає про свої гріхи. Цілком ймовірно, що це метафоричне уособлення совісті головного героя.

Аудіо- та візуал фільму "Носоріг"

Жорстокі 90-ті у всій красі – так можна описати і картинку стрічки Сенцова, й музику. Тут і "Дим сигарет с ментолом", що багатьом приївся, і "Тепер все інакше" гурту "Аква Віта", який очолював колись українські хіт-паради. Дискотеки з неспокійними хлопцями та дівчатами з бойовим макіяжем, розпивання алкоголю біля клубу, плакати з Брюсом Лі та "залізним Арні" – все це чудово передає атмосферу того часу. Цікавою є й поява на весіллі "Носорога" Олега Скрипки. Це один з музичних колективів, на піснях якого росло покоління того часу.

Режисер використав на початку фільму дуже цікавий прийом склеювання кадрів, вони вмить змінюються, це надає кримінальній стрічці драматизму та динаміки. На початку "Носорога" все ніби знято у вікно будинку. Тут поруч - любов і смерть, перші розчарування і нібито досягнення.

У фільмі є дві надзвичайно сильні сцени: перша -  коли "Носоріг" бере у свою величезну руку рученя неживої маленької доньки; друга – коли Вова, відчуваючи дихання власної смерті, усвідомлює, яким нікчемним було його життя.

У "Носорозі" дуже багато кривавих сцен. Настільки, що часом просто заплющуєш очі, аби не бачити чергових кадрів жорстокої розправи. Й цим Сенцов нарешті розвінчує надмірну романтизацію 90-х, як це було, наприклад, у "Бригаді".

Чи варто дивитися фільм Сенцова "Носоріг"? Однозначно так, це абсолютно нове віяння та свіжий тверезий погляд на кримінальні 1990-ті. Вас може обурювати надмірна реалістичність й цинічність показаного, та байдужими ця драма вас точно не залишить. Недарма навіть серед критиків стрічка отримала різнопланові відгуки.

Ольга Робейко

УНІАН в Google News