Огляд фільму "Круелла" з Еммою Стоун: естетичне задоволення в стилі панк-шик

27 травня в український кінопрокат вийшов приквел диснеївської історії про багатостраждальних далматинців – кримінальна комедія "Круелла", завдяки якій глядач нарешті дізнався, як же холоднокровна лиходійка до такого життя докотилася. УНІАН вже подивився новинку від режисера Крейга Гіллеспі з неперевершеною Еммою Стоун у головній ролі, й тепер готовий по гарячих слідах поділитися враженнями.

Більшість з нас в 90-х роках минулого століття якщо і не дивилися диснеївські фільми "101 далматинець" і "102 далматинця" з Гленн Клоуз, то вже точно не пропустили однойменний мультфільм. Але головне, що ми запам'ятали – жорстока багатійка Круелла Де Віль з якоїсь незрозумілої причини хоче зробити собі шубку з сотні миленьких цуценят далматинців. І ось через пару десятків років кіностудія Disney все ж вирішила заповнити цю мотиваційну прогалину. І вийшло вельми гідно (увага, попереду можуть бути спойлери).

Головне, за що західні критики хвалять "Круэллу" (Cruella), що вже отримала в цілому позитивні відгуки – це режисура, акторська гра, костюми і музика. Словом, за все те, що з самого початку і очікували від фільму. І ми з ними не можемо не погодитися. Тепер про все по порядку.

Режисером картини став австралієць Крейг Гіллеспі – справжня акула в світі реклами, який зняв величезну кількість роликів для найкращих компаній світу, від автомобільних концернів і виробників солодощів до фешн-брендів і технологічних гігантів. І його завжди хвалили за почуття стилю і тонкий чорний гумор. Все це йому вдалося перенести і на "великий екран", не перетворивши при цьому повнометражні фільми на просто довгі рекламні ролики.

Режисер Крейг Гіллеспі на прем'єрі «Круелли» / фото REUTERS

Починаючи з 2007 року, Гіллеспі зняв вісім фільмів, включаючи "Круеллу", а також кілька епізодів серіалів. І, по суті, жодну його роботу не можна назвати провальною. Дебютував він з комедії "Містер Вудсток" з Біллі Бобом Торнтоном і Сьюзан Сарандон, за якою послідувала драмеді "Ларс і справжня дівчина" з Райаном Гослінгом. А потім ще була "Ніч страху" з Коліном Фаррелом, Антоном Єльчиним і Девідом Теннантом. Ну, а вінцем кар'єри Гіллеспі на даний момент вважається його попередній фільм – байопік "Я, Тоня" з Марго Роббі та Себастіаном Стеном про скандальну фігуристку Тоню Хардінг, який отримав визнання критиків і глядачів, а також цілий оберемок нагород і номінацій, включаючи "Оскар" і "Золотий глобус".

Загалом, як ви зрозуміли, у випадку з "Круеллою" від режисера також не очікували відвертого провалу. І, в принципі, він виправдав всі покладені на нього очікування. Фільм вийшов цілісним, стильним, зі здоровим почуттям гумору (що нині в американському масовому кіно рідкість) і не затягнутим, незважаючи на чималий хронометраж. Так, в якихось моментах можна сказати, що щось було занадто спрощено, наївно і передбачувано. Але, хвилиночку, це ж Disney!

«Круелла» вийшла дуже стильною / кадр з фільму «Круелла»

Тепер поговоримо про каст "Круелли". З самого свого першого повнометражного фільму Гіллеспі вдавалося отримувати на головні ролі акторів і актрис топ-рівня, при цьому підбираючи їм такі образи, що дійсно запам'ятовуються та нерідко вимагають серйозного перевтілення. Ось і тут головні ролі дісталися двом першокласним актрисам – володаркам "Оскарів",  "Золотих глобусів" та інших престижних нагород Еммі Стоун і Еммі Томпсон. І зі своїм завданням вони впоралися блискуче.

Емма Стоун постала у фільмі в двох образах / кадр з фільму «Круелла»

З одного боку – Емма Стоун, чия Круелла вийшла не просто зловісною психопаткою, а ще й тендітною дівчиною, яка спочатку чесно намагається йти за своєю мрією, якій ні що людське не чуже. Часом вона опиняється на межі божевілля, а часом робить складний моральний вибір на користь добра. Їй навіть починаєш співчувати, і в якійсь мірі розумієш, звідки взялася ця нелюбов до далматинців. При цьому актриса змогла майстерно передати два образи героїні – і зовнішніть, і душевний стан. 

Глядачі нарешті дізналися, звідки у Круелли нелюбов до далматинців / кадр з фільму «Круелла»

А ще Еммі Стоун приголомшливо вдалося передати бунтуючий дух Лондона 70-х років, зрозуміло, не без допомоги художників по костюмах і звукорежисерів.

З іншого боку – власниця шикарного дому мод, холодна стерва Баронеса у виконанні Емми Томпсон, яка стала справжньою лиходійкою в "Круеллі". Вона ні з ким не рахується і готова піти на все заради визнання і грошей, не гребуючи при цьому привласнювати чужі ідеї. Для неї навіть вбивство – раз плюнути, навіть коли мова йде про власну дитину.

Баронеса у виконанні Емми Томпсон / кадр з фільму «Круелла»

Ще один персонаж у фільмі, якого варто виділити – один з поплічників Круелли, вгодований злодюжка Горацій у виконанні Пола Уолтера Хаузера, що перекочував у фільм з попередньої роботи режисера "Я, Тоня". Чого тільки варта сцена на фінальному балу!

Взагалі, якщо пам'ятаєте, в попередніх версіях "далматинців" двоє злодіїв – Горацій і Джаспер – були вкрай мерзенними типами. Тут же їх вирішили зробити більш позитивними персонажами, такими собі благородними злочинцями з моральними принципами, які на все готові заради близьких. З самого дитинства Горацій і Джаспер (його роль дісталася Джоелю Фраю) замінили родину для юної Естелли, задовго до того, як вона перетворилася на Круеллу, і досі вони готові її підтримувати. А в цій гіперболізованій битві двох владних стервозних жінок, як не дивно, саме ці двоє стали справжніми промінчиками здорового глузду і добра.

Горацій і Джаспер в новій інтерпретації / кадр з фільму «Круелла»

Окрему увагу хочеться приділити чотириногим персонажам, яких у фільмі кілька, і це не тільки далматинці. Останні тут якраз навпаки зображені доволі злісними звірюгами, втім, їх провини в цьому немає – які господарі, такі й вихованці, як кажуть. Зате у наших героїв – Естелли, Горація і Джаспера – є двоє чотириногих помічників, забавні песики Бадді та Вінк. Вони явно додали мімішності всьому фільму.

Так, спостережливий глядач міг відзначити, що місцями собаки виглядають аж надто комп'ютерними. Але ми ризикнемо припустити, що творці фільму просто намагалися слідувати принципам дбайливого ставлення до тварин, в дусі "краще домалювати, ніж дресирувати".

«Круелла» відмінно передала бунтівний дух 70-х / кадр з фільму «Круелла»

Ну і останнє, але не менш важливе – аудіовізуальна частина. Мабуть, це чи не найсильніша частина "Круелли", а художникам по костюмах взагалі вже сміливо можна вносити "Оскар" без обговорення. Кожне вбрання головних персонажів, як і речі з колекцій Баронеси і Круелли – це справжні витвори мистецтва.

Костюми у фільмі просто шикарні / кадр з фільму " Круелла»

Декорації та музичний супровід – їм під стать. The Doors, Queen, The Clash, Blondie, Bee Gees, Electric Light OrchestraІ, Ike & Tina Turner– все це дуже влучно передає бунтівну атмосферу 70-х. Ну а титульною піснею стала спеціально написана для фільму Call Me Cruella від британської виконавиці Florence and the Machine.

Загалом, "Круеллу" сміливо можна назвати 2,5-годинним естетичним задоволенням в стилі панк-шик.

До слова, і заслуги самого Гіллеспі в цій справі не варто применшувати. Все ж він починав свій творчий шлях як художник-ілюстратор і графічний дизайнер, і саме почуття стилю стало однією з його головних "візитних карток", що добре помітно і в його попередніх роботах.

Наш вердикт: На "Круеллу" сміливо можна йти в кінотеатр всією сім'єю вже тільки заради однієї картинки і звуку. Але ж це далеко не єдина сильна частина фільму. При цьому майже 2,5 години екранного часу пролітають буквально на одному диханні.

Про інші новинки тижня ви можете почитати в нашому традиційному огляді.

Марина Григоренко

УНІАН в Google News