Більшість стосунків руйнуються не через одну фатальну подію, а повільно розсипаються через повторювані моделі поведінки, які колись допомагали почуватися в безпеці, але з часом починають шкодити близькості та розвитку пари.
Як пише для Psychology Today психолог Марк Траверс, можна знову і знову запитувати себе, чому ви постійно опиняєтеся в однакових ситуаціях, однак незручна і чесна правда полягає тому, що ми про застрягаємо у знайомих сценаріях, які більше не працюють.
Експерт назвав три поширені моделі стосунків, які варто усвідомити й перервати, якщо ви хочете покращити якість свого особистого життя:
1. Надмірна відповідальність заради любові
Однією з найбільш соціально схвалюваних моделей у стосунках є надфункціонування, яке маскується під запевнення "я невибаглива", "мені не складно", "я все візьму на себе". Така людина постійно передбачає потреби інших, бере на себе емоційне навантаження і згладжує конфлікти ще до того, як вони встигли виникнути. З боку це виглядає як відданість, але зсередини часто призводить до виснаження.
Коріння цієї звички зазвичай формуються в дитинстві. Коли близькість залежала від того, наскільки ти зручний, корисний або слухняний, мозок засвоював просту формулу: щоб тебе любили - потрібно старатися більше за інших.
Дослідження "Invisible Household Labor and Ramifications for Adjustment" показало, що жінки досі непропорційно часто беруть на себе "ментальну" та емоційну працю в родині. За словами Траверса, навіть за наявності близькості це знижує задоволеність життям і самими стосунками. Він радить давати партнеру можливість брати на себе відповідальність та помилятися, не кидаючись миттєво рятувати ситуацію.
2. Уникання конфліктів під виглядом сумісності
Фраза "я просто не люблю драму" звучить знайомо багатьом. Проблема в тому, що уникання конфліктів часто плутають із емоційною зрілістю. Дослідження Джона Ґоттмана доводять, що у стосунках вирішальним фактором є не наявність конфліктів, а спосіб, у який пара з ними обходиться. Партнери, які ніколи не сперечаються, не обов’язково мають здоровіші стосунки, адже за зовнішнім спокоєм може ховатися емоційна відстороненість.
Коли розбіжності постійно замовчуються, вони поступово переходять у підпілля, згодом проявляючись пасивною агресією, холодністю, відчуттям самотності поруч із партнером або раптовими емоційними вибухами.
Розрив цієї моделі починається з переосмислення конфлікту, каже Траверс. За його словами, суперечка є не загрозою, а можливістю отримати інформацію про потреби, кордони й цінності партнера.
3. Плутанина між інтенсивністю та близькістю
За словами психолога, однією з найбільш оманливих моделей у стосунках є сприйняття емоційної напруги за справжню близкість. Швидке зближення, постійне листування, драматичні злети й падіння давно романтизовані культурою як "справжня любов".
Насправді на початку стосунків нами керує дофамін, а не відчуття безпеки. Це створює ілюзію глибини, яка не завжди дорівнює надійності. Дослідження показують, що рання прив’язаність може поєднувати ніжність і синхронність із тривожністю та пильністю щодо стосунків.
Коли інтенсивність ґрунтується на непередбачуваності, а не на стабільній взаємності, з часом вона часто переростає в "гойдалки". Люди, які женуться за емоційними феєрверками, часто ігнорують риси, що насправді тримають стосунки на плаву. Щоб розірвати цей сценарій, Траверс радить звертати увагу не лише на силу почуттів, а й на власний стан поруч із партнером.
Нагадаємо, раніше УНІАН публікував добірку причин, з яких жінка може ігнорувати повідомлення від чоловіка.
