Дороги Львівщини мають бути готові до кінця 2011 року, – М.Цимбалюк

У проекті «Регіони нової влади» «Профіль» у минулому році встиг познайомити читачів практично з усіма губернаторами, надавши можливість прозвітувати на сторінках за перші сто днів роботи. 

У проекті «Регіони нової влади» «Профіль» у минулому році встиг познайомити читачів практично з усіма губернаторами, надавши можливість прозвітувати на сторінках за перші сто днів роботи. Але губернатор Львівщини Михайло Цимбалюк - із, так би мовити, другого призову, тому час його звіту прийшло тільки зараз. До речі, експерти з регіонального розвитку стверджують, що Львівська область за цей період взяла бурхливий темп розвитку

Михайло Михайлович, за рішення якої з проблем у ці сто днів ви взялися в першу чергу?

Сто днів - це дуже мало, тим більше що на них припали новорічні та різдвяні свята. Але вдалося зробити кілька серйозних, знакових речей. Перш за все, ми завершили інвентаризацію земель. І, як, власне, я і розраховував, виявили, що третина всіх орних земель в області не використовується. Це саме те, на чому ми можемо зосередити свою увагу, - в умовах світової кризи, нестачі продуктів харчування Львівщина може повністю забезпечити себе, а також прогодувати сусідів. Так що ми вже і в серйозному пошуку інвестора, який би прийшов на ці землі, довгострокових проектів, аби вже цієї весни порожні землі були засіяні До слова, тут визначилася ще одна проблема: якщо люди, що мають акти на землю, померли, то, поки їх спадкоємці не оформлять право власності, земля пустує, простоює, однак цей процес займає два-три роки, а в деяких випадках і довше. Вважаю, потрібно на законодавчому рівні домовитися про можливість тимчасового землекористування на час оформлення спадщини, і зараз ми вносимо до Верховної Ради відповідний законопроект. Ще ми зайнялися садівництвом: наші ґрунти, наші землі підходять для цього. Сади - це в основному яблука і різні види слив. Плануємо досить велику площу засадити горіхами - це перспективний напрямок. Тим більше, що і переробка сільгосппродукції - наше завдання. Ще зрозуміли, що в гірських районах можна і потрібно розвивати тваринництво. Це і робочі місця, і податки, і позбавлення від дорогих і часто неякісних імпортних поставок замороженого м'яса та молокопродуктів. Зараз працюємо над тим, щоб у кожному населеному пункті, де люди мають худобу, поставити молокоприймальні пункти, забезпечити їх цедільним і холодильним обладнанням. І, звичайно, слід зазначити, що за сто днів вдалося відновити діяльність кількох великих підприємств регіону, в тому числі Дрогобицького долотного заводу і Жидачівського целюлозно-паперового комбінату, найбільшого виробника газетного паперу в Україну. На черзі - Дрогобицький нафтопереробний завод.

Як ідуть справи з інфраструктурними проектами - чи знайдено інвестиції для вирішення головної проблеми підготовки Євро-2012, будівництва доріг?

Стан доріг - дійсно одна з найболючіших тем для Львівщини. Ми вже з кінця січня почали приводити в порядок лісосмуги вздовж доріг, які багато років взагалі не чистилися, залучили до цієї роботи не тільки дорожніх робітників і лісників, а й безробітних - на так звані громадські роботи, очищення лісосмуг від сухостою, вийшли понад 300 людей. А зараз вже найближчим часом очікуємо на завершення будівництва доріг Львів - Краковець, Львів - Рава-Руська і Львів - Шегині. На двох з них проходить капітальний ремонт, одна - нове будівництво. Прем'єр-міністр Микола Азаров пообіцяв, що Львівщина в нинішньому році стане ключовою областю з будівництва доріг і, відповідно, бюджетних асигнувань на це. Але в міста та області є свої напрацювання по залученню до будівництва іноземного інвестора, який готовий за рахунок своїх оборотних коштів, своєї техніки побудувати нам одну з доріг: або Львів - Шегині або Львів - Золочів (ця дорога за минулу зиму виявилася повністю зруйнована). Взагалі ми на рівні Кабміну піднімаємо проблему транспортного сполучення: зараз асигнування акумулюються в центральному бюджеті, а повинні повернутися в область.

Прогнози - справа невдячна, але все-таки коли з вищезазначених дорогами можна буде прокотитися?

Ми ставимо собі дуже амбітні завдання - всі дороги мають бути готові вже у цьому році. До грудня місяця ми зобов'язані здати всі дороги. Тут на нас дивиться Західна Європа, і це стимулює: я вже провів кілька зустрічей з керівництвом сусідньої Підкарпатського воєводства, поляки переживають за нас - їх успіх у Євросоюзі залежить і від того, як буде розвинена наша загальна інфраструктура, в тому числі на прикордонних пунктах пропуску. Вони готові - і це підтвердив останній візит президента України Віктора Януковича до Варшави - активно просувати Україну в Євросоюз, але наші зобов'язання повинні бути повністю виконані. За темпами будівництва ми йдемо за графіком, а коли потепліє, сподіваємося його випереджати. Головне - дороги, і в кінці квітня ми очікуємо приїзду Глави держави Віктора Януковича, який буде інспектувати рівень нашої готовності до Євро-2012. Що добре - на сьогоднішній день у нас немає проблем з наявністю місць в готелях, Львів - єдине місто серед приймаючих Євро-2012, в якому спостерігається навіть надлишок готелів, особливо з підключенням резервних місць Моршина та Трускавця.

Під час візиту Віктора Януковича до Польщі як раз і говорилося про інвестиційної зацікавленості поляків щодо малого та середнього бізнесу ...

Польща знаходиться на першому місці з інвестицій у Львівську область, а сама наша область - на четвертому місці в Україні за обсягом залучених інвестицій. І ми зараз працюємо над тим, щоб закордонним підприємцям на Львівщині працювалося комфортно. Я часто проводжу зустрічі з послами та консулами держав - потенційних інвесторів, перебуваю на постійному зв'язку з генконсулом Польщі у Львові, щоб оперативно вирішувати питання. Буквально в останні дні зустрічався з послами Данії, Угорщини, Фінляндії, і на зустрічах цих присутні бізнесмени, зацікавлені у створенні сприятливого інвестиційного клімату на Львівщині.

А які проблеми виникають у інвесторів?

Найбільше скарг на бюрократизм при реєстрації бізнесу, а також проблеми з податківцями - доводиться займатися їх вирішенням. У нас працює обласна Рада із залучення інвестицій, і він оперативно залучає потрібних фахівців для вирішення будь-якої конфліктної ситуації. А також займається пошуком саме тих інвесторів, які нам потрібні. Приміром, сьогодні область цікавить залучення іноземних інвестицій в напрямку альтернативних джерел енергії - для цього я зустрічався з представниками Німеччини, Австрії, Швеції. Зокрема, біогаз - це дуже серйозна і актуальна тема, така можливість переробки сміття має піти на користь регіону. Я готовий спілкуватися з тим інвестором, у якого вже є практика роботи в цій області. Інше джерело енергії - гірські річки. У нас на них є кілька гідроелектростанцій, але вони потребують оновлення обладнання. Тут ми щільно співпрацюємо з Австрією, в якій, до речі, збереглися карти наших річок. Так, гідроенергетика вимагає серйозних капіталовкладень, зате потім це практично найдешевша енергія. Далі - вітроенергетика. Це поки дороге задоволення, але є вже досвід Німеччини, Австрії, Швейцарії саме для гірського краю, це перспективно. І так як у нас гори Карпати, великі лісові масиви, потрібно задуматися про відновлення використання такого виду палива, як дров'яні брикети. Справа в тому, що в горах сохне смерека, дерева потрібно прибирати, а просто спалювати їх у наших економічних умовах було б нераціонально. Так, дрова зараз непопулярні. Але школи, лікарні цілком могли б користуватися цим видом палива, тим більше що вже існують нові технології. Стільки ж людей, скільки обслуговують газову котельню, потрібно і для опалення брикетами - так роблять у Данії, інших країнах.

Львівщина обіцяла прославитися ще й як туристичний центр України ...

Так, і тому треба поспішати відновлювати всі наші стародавні замки - за висновком фахівців, ще років десять, і зробити це буде вкрай проблематично. Олеський замок, Золочівський замок, замок Тустань в горах, пам'ятники архітектури в Самборі - розуміючи, що грошей у держави на ремонт та утримання цих замків просто немає, ми зараз пробуємо здавати їх в концесію. Вже є наші львівські бізнесмени, які цим зайнялися, але запрошуємо всіх. Ставимо перша умова - відновити замок у первозданному вигляді, залишити його відкритим для туристів, а потім можна розвивати будь-який бізнес. От тільки, що один дуже сміливий підприємець взявся за замок у Старому Селі Пустомитівського району - хоч від будівлі залишився тільки фундамент, але документація є, тому концесіонер має намір повністю відновити цей замок в 30 км від Львова. І, звичайно, для туризму важливо будівництво інфраструктури для гірськолижного відпочинку. У зв'язку з тим, що президент оголосив про перспективу зимової Олімпіади-2022 в Карпатах, дуже важливо поряд з Буковелем у наших сусідів розвивати курорти-конкуренти - Славське, Тисовець.

Ключовий момент визначення, чи добре живеться, для будь-якої з областей - охорона здоров'я. Як йдуть справи на Львівщині?

Ми робимо наголос на практику сімейних лікарів, школу сімейної медицини - щоб кожна сім'я, всі її покоління, мала свого лікаря. Другий напрямок - фельдшерсько-акушерські пункти в селах, щоб вони були повністю обладнані, з умовами для проживання медиків. Вводимо разом з медуніверситетом телемедицину - якщо в сільській амбулаторії зроблять кардіограму, діагноз і консультація фахівця з обласного центру, а якщо знадобиться, то й зі столиці, будуть дані негайно. Ще цього року відкриваємо кардіологічний центр і міжрегіональний онкоцентр - там завдяки фонду Ахметова є сучасне діагностичне обладнання, апарат для видалення пухлин. До речі, побував у нашому дитячому міжрегіональному центрі - це колишня обкомівська лікарня, і вона знаходиться в жахливому стані, хоча там прекрасні фахівці, до яких на лікування приїздять і з Києва, і з інших областей. Думаю, методом народної толоки проведемо повну реконструкцію цього приміщення. Я цим методом ще в 2004-му збудував на Тернопільщині одну лікарню. Тоді учасники толоки потім прийшли, послухали, як хворі їх дякували, так деякі настільки розчулився, що потім сказали мені, що заради такого моменту і треба було жити. Так що найближчим часом планую запросити в цю дитячу лікарню бізнесменів - щоб побачили очі новонароджених, яких тут виходжують. А потім толока: кожен бере собі або палату, або відділення, робить там ремонт, купує устаткування, а потім вішаємо скрізь таблички - «це зроблено завдяки такому-то». 

Олена Громницька, Марія Старожицка, «Профіль»

УНІАН в Google News