Керівник делегації спострерігачів від ЄП Андрей Пленкович / andrejplenkovic.com

Представник ЄП: Питання зменшення санкцій ЄС проти Росії повністю пов'язані з еволюцією мирного процесу в Україні

Керівник делегації спостерігачів від ЄП на дострокових парламентських виборах в Україні Андрей Пленкович розповів УНІАН про очікування Європи від парламентських виборів в Україні, оцінив ситуацію на Сході країни.

Керівник делегації спострерігачів від ЄП Андрей Пленкович / andrejplenkovic.com

Як Україна може скористатися можливостями, наданими Угодою про асоціацію з ЄС, що для Європи і України означають дострокові вибори до українського парламенту і яким чином ситуація в Україні відбивається на співробітництві ЄС і Росії, та чи є можливість зняття санкцій проти Росії з боку ЄС в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН розповів новий голова делегації Європарламенту в Комітеті з питань співробітництва (КПС) Україна-ЄС, керівник делегації спостерігачів від ЄП на дострокових парламентських виборах в Україні Андрей Пленкович (Andrej Plenković, Хорватія, група Європейських народників).

Чого ви плануєте досягти на посаді голови делегації Європарламенту в КПС?

Моя політична мета полягає в тому, щоб активно сприяти Україні в досягненні істотного прогресу в проведенні комплексних реформ, які ведуть до Європейського Союзу. Після початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію з 1 листопада 2014 року, ми офіційно заснуємо парламентський Комітет асоціації (ПКA), що дасть додатковий імпульс відносинам між Європейським парламентом та Верховною Радою. Я вважаю, що ми повинні скористатися можливостями, які надаються Угодою про асоціацію, щоб поглибити парламентський вимір відносин між Україною та ЄС, та скласти чітку і амбітну робочу програму. Одним із завдань КПС буде уважно стежити за виконанням Угоди та надавати своєчасні та конкретні рекомендації Раді асоціації.

Як ви бачите роботу делегації з Європейським парламентом та Верховною Радою?

Я бачу наш політичний діалог як інтенсивний та відкритий обмін думками, спрямований на досягнення загальних цілей для України та ЄС. Делегація Європарламенту буде засідати на щомісячній основі, щоб тісно та постійно відслідковувати розвиток відносин Україна-ЄС. Ми будемо вносити політичний вклад в резолюції, які будуть прийматися на пленарних засіданнях, та брати участь в дебатах, організованих іншими парламентськими комітетами.

Верховна Рада / Фото УНІАН

Разом з нашими колегами у Верховній Раді ми будемо стежити за виконанням Порядку денного асоціації та супроводжувати процес адаптації європейських стандартів в Україні. Наша мета полягає у тому, щоб використати ПКА для обговорення всіх аспектів політичної, економічної та галузевої реформ. Делегація Європарламенту має амбіції посилити відносини між ЄС та Україною і збільшити видимість ЄС в Україні.

Яким є ваш порядок денний і якими будуть ваші пріоритети?

Пріоритети майбутнього ПКА будуть узгоджені спільно з новою українською делегацією, яка буде створена після парламентських виборів. Я вважаю, що ми повинні невідкладно провести перше засідання ПКС, щоб розпочати реалізацію положень Угоди про асоціацію. На нашій першій робочій зустрічі в жовтні ми підтвердили нашу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, в тому числі, Криму, який був незаконно анексований Росією, що є грубим порушенням міжнародного права. В наші пріоритети також будуть буде входити нагляд за процесом реформ і гармонізацією українського законодавства із законодавством Європейського Союзу.

Хочу підкреслити важливість посилення адміністративного потенціалу України в реалізації реформ і боротьби з корупцією. У цьому зв'язку я вітаю недавнє прийняття Верховною Радою важливого антикорупційного законодавства, а також Закону про Прокуратуру. Ми будемо тісно співпрацювати з Групою підтримки України Європейської Комісії з економічних та фінансових питань на чолі з паном Балашем (Пітер Балаш – заступник директора Генерального директорату з питань торгівлі - УНІАН), який два тижні тому, разом з українським послом Єлисєєвим, вже поділився з нами своїми думками.

Яка ваша оцінка поточної ситуації в Україні? Які проблеми стоять для України на майбутнє?

Останні два місяці можна охарактеризувати трьома основними пунктами: 1) Мінські домовленості про припинення вогню, 2) відкладення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі і 3) домовленість щодо ціни на газ. Всі вони повинні розглядатися разом, як частина миротворчих зусиль, які створюють сприятливі умови для парламентських виборів.

Більшість українського народу обрали Європу як майбутній напрямок для країни. Це було дуже чітко продемонстровано в ході ратифікації Угоди про асоціацію у Верховній Раді, яка відбулася 16 вересня одночасно з Європейським парламентом в Страсбурзі. Європейське покликання України повинно поважатися та підтримуватися ЄП, ЄС та його державами-членами. Немає місця для будь-якого зовнішнього тиску, який би ставив під питання цей напрямок.

REUTERS

Проблеми, що стоять перед Україною, дуже різноманітні і вимогливі. Україна стикається з повстанням в частинах двох східних регіонів - Донецьку та Луганську, де діють найманці, яких підтримує Росія. Це гібридний тип агресії. Україна вже бачила дуже багато людських жертв, занадто багато біженців та переміщених осіб і занадто багато руйнувань. Тому необхідно терміново реалізувати Мінський протокол та Меморандум у всій їх повноті. Я стурбований щоденним насильством і збільшенням кількості загиблих на Сході, незважаючи на припинення вогню. Недавня зустріч в Мілані в Нормандському форматі, а також двосторонні переговори президентів Порошенка і Путіна, повинні, як можна сподіватися, домогтися позитивного впливу на реалізацію мирного плану.

Крім того, я сподіваюся, що відстрочка поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі до 1 січня 2016 року забезпечить достатньо часу, щоб українські виробники підготувалися до конкурентоспроможного тиску з боку ЄС, у той же час насолоджуючись продовження автономних торгових преференцій з боку ЄС. Я ціную зусилля Гюнтера Еттінгера в досягненні розумної пропозиції між Україною і Росією та «Нафтогазом» і «Газпромом» щодо ціни на газ.

Україні також доведеться стикнутися з багатьма економічними і соціальними проблемами. Після парламентських виборів нові українські інститути повинні будуть прийняти амбітний порядок денний європейських реформ. ЄС підтримуватиме економічні реформи на суму 11 млрд. євро. Існує необхідність продовжувати реформи та зміцнювати верховенство права, проводити комплексну конституційну реформу, викорінити корупцію і гарантувати повагу прав людини.

Що ви очікуєте від майбутніх парламентських виборів в Україні? Як ви думаєте, чи можуть вони бути вільними і справедливими? Як і де буде працювати делегація спостерігачів Європейського парламенту, яку ви очолюєте?

Я вважаю, що майбутні парламентські вибори 26 жовтня дуже важливі для консолідації демократії в Україні. Я сподіваюся, що після виборів нова Верховна Рада сформує стабільну більшість. Це дозволить сформувати уряд, який буде продовжувати внутрішні реформи і забезпечить повернення всієї території України в правовий та конституційний порядок держави. Незважаючи на очевидні труднощі в деяких частинах двох східних регіонів, я очікую, що вибори будуть проведені відповідно до визнаних міжнародних стандартів.

Вибори / Фото УНІАН

Європейський парламент відправляє 14 членів делегації спостерігати за виборами. Делегація зустрінеться з усіма відповідними представниками української влади, політичних партій і Центральної виборчої комісії. Депутати Європарламенту також зустрінуться з учасниками громадянського суспільства та неурядовими організаціями, з послами ЄС та представниками міжнародної спільноти. Окрім Києва, депутати будуть працювати в Черкасах, Одесі, Харкові та Дніпропетровську. Для мене велика честь бути головою цієї делегації Європарламенту, яка буде інтегрована в Міжнародну наглядову місію за виборами ОБСЄ/БДІПЛ. Наша спільна оцінка відносно організації парламентських виборів буде оприлюднена на прес-конференції в понеділок, 27 жовтня.

Що є основною проблемою в українській політиці? Як ця проблема може бути вирішена?

Враховуючи поточні внутрішні та зовнішні виклики, що стоять перед Україною, я вважаю, що політики в Україні повинні продемонструвати великий рівень зобов'язань і відповідальності. Після революції на Майдані, очікування від громадян високі, і ці очікування не повинні бути розчаровані. Існує нагальна необхідність вирішити давні вимоги, особливо в області належного управління, верховенства права і боротьби з корупцією. Нинішня ситуація вимагає лідерства державного діяча і рішучості у поєднанні з сильними дипломатичними навичками, повністю оцінюючи складний контекст позиції України.

Що ви думаєте відносно санкцій для Росії? Коли вони можуть бути зняті?

Я думаю, що санкції ЄС проти Росії були виправдані, і вони, здається, мають ефект. Зменшення обмежувальних заходів та санкцій повністю пов'язані з еволюцією мирного процесу в Україні. На даному етапі було б передчасно обговорювати будь-яке зменшення санкцій. Росія повинна дотримуватися своїх зобов'язань в рамках Мінської угоди, що включає в себе відвід всіх своїх сил, зброї та обладнання з України, безпеку та повагу до міжнародного кордону між двома країнами під наглядом ОБСЄ та гарантію звільнення всіх заручників.

Чи бачите ви можливість створення митного союзу між ЄС і Росією?

Замість того, щоб розвивати стратегічне партнерство з ЄС, своїми останніми кроками, як це сказав Баррозу (Жозеф Мануель Баррозу – президент Європейської комісії - УНІАН), Росія пішла шляхом стратегічного суперника ЄС. Криза в Україні значно напружила відносини між Росією і ЄС, і буде необхідно повністю їх переглянути. Після незаконної анексії Криму були припинені переговори про майбутню рамкову угоду між Росією і ЄС. Еволюція ж відносин Росії і ЄС, зокрема, в галузі торгівлі, багато в чому буде залежати від позиції Росії щодо врегулювання ситуації в Україні.

Як ви думаєте, чи повинен ЄС допомогти Україні озброєнням і технікою?

Рішення щодо експорту зброї та військової техніки приймають держави-члени. Важливим кроком є розгортання консультативної місії Європейської комісії для надання допомоги в реформі цивільного сектора в Україні. Проте, головна мета політики ЄС - знайти мир і досягти політичного вирішення кризи, в повній мірі поважаючи територіальну цілісність і суверенітет України. Це повинно враховувати останні закони про амністію для повстанців, окрім тих, хто бере участь в серйозних злочинах, і хто збив MH17, а також закон про децентралізацію певних частин Донецької та Луганської областей. В цьому контексті, я вважаю, що для ЄС важливо, особливо після Мінського протоколу і Меморандуму, бути частиною більш широких зусиль міжнародного співтовариства, спрямованих на стабілізацію ситуації, збереження режиму припинення вогню та контролю українсько-російського кордону спостерігачами ОБСЄ, і тим самим, забезпечити Україні повну реінтеграцію своєї території.

Украина-ЕС / ZN.UA

Яка ваша позиція з питання про можливе членство України в ЄС?

Я дотримуюся думки, що Україна, як і будь-яка інша європейська країна, у відповідності до статті 49 Лісабонського договору, може запросити членства в Союзі. Вона повинна дотримуватися принципів демократії, основних свобод, прав людини і верховенства права. Українська влада повинна буде ретельно розглянути час подачі заявки, заздалегідь домовитися про це з європейською стороною, з урахуванням конкретної ситуації в Україні, а також більш широкого контексту розширення та політики сусідства ЄС. В ході реалізації Угоди про асоціацію, Україна перенесе більшу частину законодавства ЄС і прийме європейські стандарти. Рамки асоціації зблизять ЄС і Україну. На основі недавнього досвіду Хорватії, я можу сказати, що процес реформ, орієнтований на ЄС, який очікує на Україну, довгий та вимогливий. Ми повинні спільно зосередити наші зусилля, щоб перевести положення Угоди про асоціацію на практику.

Коли парламент вашої країни ратифікує Угоду про асоціацію Україна-ЄС?

Я публічно звернувся до хорватського уряду, щоб оперативно внести в законодавчу процедуру закон про ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною. Я очікую, що парламент Хорватії (Hrvatski Sabor) ратифікує угоду протягом наступних тижнів. Хорватія повинна проявити солідарність з Києвом, коли Україна стоїть на захисті європейських цінностей. Крім того, Україна стала третьою країною, яка визнала Хорватію на міжнародному рівні в якості незалежної держави в грудні 1991 року. Моя політична партія - Хорватський демократичний союз (політична сім'я Європейської народної партії) - рішуче підтримує цю ратифікацію.

Ірина Сомер, Брюссель

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter