100 днів уряду, 60 днів бюджету: платники податків працюють на Нафтогаз та виплату заощаджень

Переможні реляції про 65% зростання видатків з бюджету не мають заколисувати - треба врахувати інфляційний податок... Чи не єдиний засіб урятувати бюджет від інфляції – залишити його таким, яким він є.

Про гераклівські успіхи митниці та про звільнення нечистих на руку податківців за відшкодування фіктивного ПДВ написано й сказано вже чимало. Поглянемо цього разу на видатки бюджету, оскільки вони промовисто свідчать про пріоритету уряду й про те, наскільки декларування цих пріоритетів відповідає мові чисел. Порівняння виконання бюджету за січень-лютий 2007-го та 2008 року дає підстави для цікавих і далекосяжних висновків. Власне, тренди не є новиною. Просто цього разу ми підтвердимо їх цифрами (чи спростуємо).

Держава стає більш патерналістською

Бюджетні видатки на соціальний захист (державний та місцевий бюджети без урахування пенсійного фонду) свідчать: держава на очах стає більш патерналістською. Іншими словами, населенню дають рибу, а не вудку, щоб ту рибу ловити. Якщо торік на соціальний захист було витрачено 27 відсотків всіх видатків бюджету, то цьогоріч уже 32 відсотки. Приріст відбувся за статтею «трансферти іншим категоріям населення», яка додала в питомій вазі відразу 8 відсоткових пункти –з п’яти відсотків видатків торік до тринадцяти у січні-лютому 2008 року. Під цією категорією маються на увазі передусім виплати знецінених заощаджень.

Бюджетники в очікуванні більших зарплат

Фіскальна щедрість ще не зачепила бюджетників. Частка їхніх зарплат (разом із нарахуваннями на фонд заробітної плати) цього року сягнула 36 відсотків усіх бюджетних видатків, у той час як торік у цей час вона становила 40 відсотків. Зарплатний дощ урядом свідомо відкладено на осінь, коли має бути запроваджено наступний етап тарифної сітки.

Бюджетна підтримка Нафтогазу

На тлі збільшення соціальних видатків державна підтримка економіки не лише не зменшується, однак і зростає як частка видатків – з 10 відсотків минулого року до 13 відсотків цьогоріч. Пояснення цьому одне – уряд фінансує за рахунок платників податків Нафтогаз. Бюджетна компенсація Нафтогазу становила 46 відсотків видатків на економіку, і саме на ці два мільярди зросли бюджетні асигнування за цією статтею порівняно з минулорічними січнем-лютим. Іншими словами, газова війна з Газпромом не стала українським Ватерлоо не тільки через подвижництво нашої лідерки, але й тому, що в її розпорядженні була бездонна казна. Торік за цей період з бюджету на підтримку нафтогазової галузі було витрачено 438 тисяч гривень, що становило 0,02 відсотка всіх державних видатків на економіку. До уваги коментаторів: зіставлення 46 і 0,02 відсотка є констатацією факту, а не політичною позицією автора.

Уряд поки що обережно витрачається на будівництво доріг – видатки на дорожнє господарство становили 12 відсотків від усіх асигнувань на економіку на противагу 33 відсоткам торік. Вугільна промисловість отримала 15 відсотків коштів, спрямованих з бюджету в економіку, у той час як минулого року – одну п’яту. Це саме стосується й сільського господарства – 12 відсотків усіх економічних видатків цього року проти 22-х рік тому.

Більше на науку, менше на державне управління

Зобов’язання уряду приборкати бюрократичну гідру поки що знаходять підтвердження в цифрах – видатки на державне управління зіщулилися з 11 відсотків усіх бюджетних асигнувань до 9-ти. Номінально вони, звісно, зросли, однак займають меншу частку бюджетного пирога. Дається взнаки штиль на ринку внутрішніх державних запозичень: уряд дедалі менше витрачається на обслуговування державних казначейських облігацій. Помітно зросли видатки на фундаментальну науку (на 44 відсотки). Отже, активне апелювання Ю.В. до Академії наук та її патріарха Бориса Патона, спроба задіяти академічну науку у вирішенні актуальних державних питань знаходить своє підтвердження в бюджетній підтримці.

Уряд накопичує «жирок»

Два перші місяці року завершено з профіцитом майже в 6 мільярдів гривень, причому однаковою мірою заощаджували кошти і державний, і місцеві бюджети. Нагромадження цих коштів на єдиному казначейському рахунку (порівняно з 1.01.08 вони зросли на 9,8 млрд. грн.), поєднане зі стерилізаційними заходами НБУ щодо абсорбування зайвої ліквідності й фактична відсутність центробанку на ринку купівлі-продажу валюти, призвели до дефіциту гривні й позбавили (тимчасово?) долар тих курсових преференцій, якими він послуговувався в Україні. Весняне накопичення коштів, утім, не є виключною ознакою уряду Тимошенко. Його попередники також акумулювали кошти на казначейському рахунку з тим, щоб у грудні вимести їх із засіків. Скажімо, уряд Януковича–Азарова спустошив минулорічного грудня залишки державних коштів на 11 млрд. грн., або 1,6 відсотка ВВП.

Інфляційний податок

Переможні реляції про 65-відсоткове зростання бюджетних видатків порівняно з минулим роком нікого не повинні заколисувати, оскільки при такому зіставленні потрібно враховувати інфляційний податок. Інфляція лютого ц.р. до минулого лютого сягнула 21,9 відсотка. Однак навіть з її урахуванням фонд зарплати бюджетників зріс на 24 відсотки, видатки на освіту – на 21 відсоток, а на патроновану Президентом культуру – на 30 реальних відсотків. Саме Президент, разом з опозицією, чи не найбільше наполягає сьогодні на перегляді бюджету, вважаючи, що «якнайшвидше прийняття реального державного бюджету 2008 року стане кращим засобом боротьби з інфляцією».

Насправді ж чи не єдиний засіб урятувати бюджет від інфляційної лихоманки – це залишити його таким, яким він є. Як тільки зміни до бюджету потраплять у парламент, вони заживуть своїм життям, незалежним від уряду. Стероїд депутатського популізму перетворить їх струнку статуру на інфляційного череваня.

Однак цього, схоже, не уникнути. Ю.В. потрібно збільшувати асигнування на виплату знецінених заощаджень, які ось-ось вичерпаються; Головнокомандувач вимагає грошей для армії; “Регіонам” потрібно попіаритися на індексації доходів, щоб підлити в інфляційну топку тонну-другу керосину.

А ще Конституційний суд ось-ось може визнати скасування права пільгового проїзду народних депутатів (і суддів) у громадському транспорті, запроваджене держбюджетом-2008, неконституційним.

І як, скажіть, після цього не переглядати бюджет?

Ігор Шпак

УНІАН в Google News