Гліб Павловський: Помилок Тимошенко з нетерпінням чекатимуть усі політичні гравці...

Голова Фонду ефективної політики – фігура відома. Він хизується близькістю до Кремля та можливістю впливати на українську політику. Його ненавидять інші політологи. Читайте інтерв’ю з ним... 

Голова Фонду ефективної політики Гліб Павловський – фігура в Україні відома. Він хизується своєю близькістю до Кремля та можливістю впливати на українську політику. Його ненавидять вітчизняні політологи, бо найжирніші замовленні він перебирав на себе (принаймні раніше). Читайте інтерв’ю з ним... 

Глібе Олеговичу, днями лідер СДПУ(о) подав у відставку з посади голови партії. Це такий собі ритуально-показовий крок чи завершення цього проекту в Україні? Якою ви бачите політичну долю Медведчука?

Україна не настільки багата такими сильними особами, як Медведчук, щоб розраховувати на те, аби він пішов у тінь, залишившись без роботи. Він один з найкращих менеджерів країни. Гадаю, він залишиться і в політиці, і в бізнесі. Точно не знаю, чим він займатиметься, але Медведчук ще не завершив свою достатньо серйозну амбітну програму щодо референдуму про НАТО.

Як ви оцінюєте результати виборів?

На парламентських виборах у державі, яка передбачає парламентську організацію влади, партія Президента програла. Це означає поразку Президента. І найбільш дивною є обставина, що партія, яка програла та її лідер Президент Ющенко диктують правила й принципи формування коаліції. Це нагадує мені 2002 рік із точністю до навпаки. Тоді Наша Україна була переможницею, а Конституція ще була стара...

Політтехнологи БЮТ розповідають про те, як Юлію Тимошенко люблять у Росії, як блискучо її приймають. Чи справді так добре у Росії ставляться до Тимошенко? Якими будуть відносини між двома країнами за її дуже імовірного прем’єрства?

Юлію Володимирівну справді добре знають у Росії, і з нею порівняно легко вести бізнесові справи. Але прогнозувати її поведінку, як прем’єра я не можу. Бо прогнозувати поведінку прем’єра, якого не підтримуватиме Президент і який дратуватиме більшу частину Верховної Ради, досить важко. ЇЇ помилок з нетерпінням чекатимуть усі серйозні політичні гравці України. Не виключаю, що сама прем’єр, розуміючи тимчасовість свого перебування на Олімпі, намагатиметься розв’язувати проблеми “своєї України” (у власних інтересах. – УНІАН) за рахунок Росії, бо більше їй немає звідки взяти гроші. І за такого прем’єра важко прогнозувати майбутнє наших відносин.

Але у Юлії Володимирівни є відома таємна зброя. Чи правда, що вона справила таке приголомшливе враження на Путіна?

Це – дурниці.

Вона неодноразово заявляла про денонсацію газових переговорів із Росією...

Це передвиборча тема БЮТ й нічого більше, у Росії до цього так і ставилися.  Не виключено, що Юлія Володимирівна намагатиметься змусити Росію оплатити хаос в українській економіці. А вона, судячи з її програми, намагатиметься цей хаос поглибити всілякими перерозподілами. Але Росія хаос оплачувати не буде. У конфлікті, який може спровокувати Тимошенко, навряд чи її підтримуватиме Європа чи США. У Юлії Тимошенко там абсолютно чітка репутація соціалістичної популісти.

То з ким товаришуватиме Путін - з Тимошенко чи з Ющенко?

Що значить ЧИ?  Президент є Президент. Для Путіна як для глави держави головна значуща фігура - Президент іншої держави. Але й прем’єр -  впливова особа, і з ним теж розмовлятимуть.

Які перспективи створення широкої “кольорової” коаліції?

Головне - не гаяти час. Україна має шанс подолати розкол, який виник у 2004 році. І слід скористатися цією можливістю. Уряд Тимошенко просто відкладе вирішення цього завдання.

Тема помаранчевої коаліції - це ідеологічна тема, яка досить швидко може обернути ту політичну силу, на яку спирається Юлія Володимирівна, на ще одну “Пору” (зменшить вплив у суспільстві. – УНІАН) .

Потрібна широка коаліція. Я назвав би її “надкольоровою” та національно значущою. Більшість та уряд, створені за ідеологічним принципом, - це більшість та уряд  для своїх. Решта дивитимуться на неї з ненавистю, тим більше, що мова йтиме про перерозподіл власності. А коли власність ділитимуть під ідеологічними прапорами, це ще болісніше.

Що Ви думаєте про перспективи перебування на посаді міністра закордонних справ Бориса Тарасюка? Які ваші прогнози українсько-російських відносин?

Для нас мало значать прізвища, сьогодні не 2004 рік, і для нас януковичем буде той, хто проводитиме політику, що грунтуватиметься на принципах дружби та економічного партнерства щодо Росії. Ідеологічна полеміка завжди матиме спротив, причому не з Кремля, а від суспільства. Намагання проводити антиросійську політику - означає вести негативну контркампанію щодо іміджу України в Росії. У Росії багато сил, які підігріватимуть посилення ворожнечі з Україною, виходячи з конкурентних міркувань. Це не ідеологічні сили, це сили, пов’язані з певними секторами економіки та політичними колами. Для них буде подарунком політика таких людей, як пан Тарасюк.

Ну, російському капіталу в Україні нічого не загрожує...

Російський капітал в Україні має не менше й не більше загроз, ніж будь-який інший капітал. І головна загроза – нестабільність та невизначеність українського майбутнього. Ніхто не знає, що відбуватиметься в Україні за спроби демонтажу економіки Сходу, про що мріють політики помаранчевого табору.

Що ви таке кажете, який демонтаж?

Така теза широко обговорюється - демонтаж бази недружньої політичної сили. Я думаю, що це буде важко, але такі сміливі люди, як Юлія Володимирівна, зможуть спробувати. Це створить атмосферу невпевненості серед інвесторів. Хоча російського інвестора злякати важче, ніж західного.

Скільки часу ви відводите на становлення українського парламентаризму?

Якраз у цьому місяці Росія відзначає 100 років російського парламентаризму – від дня скликання першої Державної думи. Правда, там була невеличка перерва між 1917 до 1991 роком.

На що ви натякаєте?

У вас добрий початок, слід готуватися до потрясінь. Україна має чудове минуле, яке слід оформити в розумну політику. Невизначеність стосується Української держави, а не нації. В української нації, без сумніву, майбутнє не менш яскраве та багате, ніж у російської. А Українську державу чекають суворі випробовування, тому що нова державна конструкція передбачає потенційну “двоцентровість” верхівки влади, і наскільки це буде ефективним, ми ще не знаємо. Поки що в Україні один гетьман, а другого призначать у найближчі місяці.

Розмовляла Маша Міщенко

УНІАН в Google News