Віхи тижня: парадоксальний БЮТ, яструб миру Балога і воскресіння Януковича

Президентське послання парламенту було зірване. Ющенко і Тимошенко стрімко просуваються до відкритого протистояння. Луценко посварився з Банковою...

Президентське послання парламенту було зірване. Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко стрімко просуваються до відкритого протистояння. Юрій Луценко посварився з Банковою, а Віктор Янукович повернувся з тривалої відпустки.

Арсеній Яценюк відкриває засідання парламенту. Київ, 13 травня

БЮТ наочно продемонстрував ступінь свого впливу на парламентські процеси за принципом «Бий своїх, щоб чужі боялися». Хлопчиком для побиття зробили Віктора Ющенка, який планував 13 травня виступити з щорічним посланням парламенту. Але не так сталося, як гадалося – прихильники Юлії Тимошенко вважали за краще увійти до політичної історії Європи, що раніше не знала випадків, коли частина правлячої коаліції зриває звернення глави держави. Як не дивувався спікер парламенту Арсеній Яценюк можливості блокування роботи законодавців частини правлячої коаліції, бютівці довели, що не забули свого перебування в опозиції.

У підсумку  Вікторові Андрійовичу довелося доводити своє бачення ситуації у брифінг-холі парламенту, в ефірі Української служби Бі-Бі-Сі, через «Голос України» і «Урядовий кур’єр». Юлія Володимирівна, яка змінила на «лобному місці» президента, пообіцяла діяти рішуче, не конкретизувавши напрям головного удару. Леді Ю не бентежить, що пакету заходів у боротьбі з інфляцією в природі не існує. При цьому уряд відмовляється вносити зміни до Державного бюджету 2008 року, натомість Тимошенко обіцяє з 1 вересня на 30% підняти зарплати бюджетникам. Судячи з жару популістських обіцянок прем`єра, вона готується опинитися у відставці, щоб з розв`язаними руками почати боротьбу за абсолютну владу в країні.

Тональність публічного обміну думками між главами держави і уряду може радувати хіба що супротивників нашої країни. Сьогодні в Україні немає політичної волі, щоб визнати непрацездатність існуючої коаліції і сформувати технічний уряд. Очевидно, що для реалізації цього алгоритму необхідно домовлятися, чому українські державні мужі і пані практично не навчені. Домовленості у вітчизняному політикумі нагадують або створення передумов для «кидка» партнера, або надиктовування умов переможеному. Напевно тому парламентаріям простіше міркувати про дострокові вибори Верховної Ради, ніж намагатися змінити ситуацію в діючому скликанні законодавців.

Ющенко, Тимошенко

Відновлення роботи Верховної Ради 16 травня навряд чи введе в оману політичних експертів. Народні депутати досягли чималого успіху в імітації бурхливої діяльності як складової політичного процесу, тому дозволили собі трохи попрацювати. Ухвалення нової редакції закону «Про Кабінет Міністрів» дозволило не лише потішити президентське самолюбство, але й дало підставу бютівцям говорити про готовність зробити все для збереження коаліції. Пожвавлення їх конструктивності цілком легко пояснити: заблокована трибуна Верховної Ради не дозволяє біло-сердечним просуватися шляхом конституційного реформування, про зацікавленість у якому невтомно говорить Юлія Тимошенко. Логічним був і провал на дозвіл безмитного ввезення 250 тисяч тонн м`яса і згода на урядове регулювання торгової націнки на соціально значущі продукти. Парламентаріям необхідно зрідка демонструвати активність, щоб співгромадяни (потенційні виборці) від них зовсім не відвернулися.

Скориставшись нагодою, Ющенко і Тимошенко провели інвентаризацію своїх союзників. На радість Президентові, його підопічні «нашоукраїнці» відчули небувалий приплив лояльності глави держави. Лідер фракції НУ-НС В’ячеслав Кириленко енергійно бичував неконструктивних союзників по коаліції, не забуваючи запевняти в її непорушності. В унісон з вождем Нашої України висловлювалися і спікери президентського секретаріату. Навіть Віктор Балога дозволив собі порушити образ «мовчазного, великого і жахливого», щоб образно вислюючись пояснити громадськості, що БЮТ чинить неправильно. На думку Віктора Івановича, «сердечники» змирилися з поразкою на столичних виборах і спробують обернути її в наступ на загальнонаціональному фронті. Балога побачив, що соратники Юлії Тимошенко готуються до нового Майдану.

Юрій Луценко

Наприклад, один з його польових командирів Майдану-2004, Юрій Луценко, ніяк не може знайти себе в новому політичному житті. Юрій Віталійович почав участь у київській кампанії із заклику звільнити Віктора Балогу, який не був почутий Президентом. Зрозуміло, що Луценко перебуває в пошуку політичних перспектив не тільки для себе, але і для «Народної самооборони», що заявила про бажання піти в одиночне плавання без нашоукраїнців. Але навіть «чесному ментові» повинно бути відомо, що в свою свиту леді Ю приймає виключно на власних умовах і поодинці.

Візьмемо, наприклад, Андрія Портнова. Виконуючий обов`язки голови Фонду держмайна робить все, щоб довести, що продаж Одеського припортового заводу є справою його життя. Андрій Володимирович щедро присмачує свої зусилля з продажу стратегічного об`єкту антипрезидентськими пасажами. Шанси Портнова стати легітимним головним приватизатором малі, зате ситуація навколо ОПЗ може стати каталізатором нової політичної кризи. Зразковий піар-крок зробила Валентина Семенюк-Самсоненко, яка заклала квартиру, щоб виплатити зарплату співробітникам ФДМ. Втішає, що голова Фонду не стала брати у позику грошей у чоловіка, людини заможної, а самостійно продемонструвала прагнення і надалі керувати приватизацією.

Віктор Янукович

Після тривалого мовчання в інформаційний простір повернувся лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Вождеві української опозиції можуть позаздрити колеги з інших країн: ніяких зусиль робити не треба, підтримуй до себе мінімальний інтерес і чекай, коли політичні опоненти геть  посваряться. Правда, варто відзначити, що вістря словесних випадів Віктора Федоровича все частіше направлене у бік прем`єра. Та й реформувати Конституцію разом з БЮТ Янукович відмовився, чим дуже засмутив Юлію Тимошенко.

Не помилюся, якщо припущу, що більшість активних політичних гравців з нетерпінням чекають 25 травня. Остання весняна неділя стане, очевидно, початком для нового витка повномасштабної кризи. Ситуація зі столичними виборами не просто заплутана, але і не передбачає цивілізованого виходу з неї. Закриття дільниць для голосування в Києві, певно, стане початком судових процесів, у яких суб`єкти виборчого процесу постараються втопити більш щасливих опонентів. 

Євген Магда