Юрій Луценко вирішив плюнути на Папу?
Юрій Луценко вирішив плюнути на Папу?

Юрій Луценко вирішив плюнути на Папу?

17:35, 28.05.2008
10 хв.

Юркові готується не відставка, а жорстка посадка... Заяви Луценка на адресу Президента свідчать про його невдячність... Все це виглядає просто «несмачно»... Думки експертів

Ющенко, ЛуценкоДумаю, що журналістам важко об`єктивно оцінювати Юрія Луценка. Тому що в очах демократично налаштованих медіа він завжди матиме свою презумпцію правоти і симпатії. Тому що він журналіст, тому що в 2001 році ми добре його пам`ятаємо на чолі колони протестантів під час акції «Україна без Кучми» з мегафоном в руках. І куртка у нього не була нітрохи не дорожча, ніж у учасників акції. Тому що за часів «м`якого авторитаризму» він робив найвідчайдушнішу, найдотепнішу і найсміливішу газету. Робив у прямому розумінні цього слова, сидів вечорами над шпальтами і читав. Та й, до речі, вже ставши міністром, Юрій Віталійович свій день народження відзначав з колишніми журналістами старих «Граней» періоду Кучми. Цікавий момент. До Майдану один одіозний телеведучий регулярно був змушений наїжджати на Луценка, свого старого приятеля. Потім після таких ефірів цей тележурналіст дзвонив Луценкові й вибачався, на що Луценко найщирішим тоном відповідав: нічого-нічого, я розумію, не ображаюся.

Ще тому, що важко уявити без нього Майдан. Коли Луценко вперше зайшов на пост міністра, то я уїдливо зазначила: «Насамперед він шугане пресу». Він таки шуганув, але зробив це елегантно. Приклавши руки до грудей, попросив: «Друзі мої, забудьте про моє існування, ну хоч би на якийсь час». Так, до Луценка його першого міністерського періоду є запитання. Іноді в його кар`єрі траплялися речі незрозумілі його симпатикам. Але ми списували це на перегини революції, також як списували їх решті всіх «помаранчевих сонць», на яких, на жаль, траплялися дуже помітні плями. Врешті-решт, всі ці справедливі чи ні «наїзди на Колесникових», не могли не відбуватися без натхнення і схвалення Секретаріату Президента. Тільки Секретаріат Президента поспішив незабаром вибачитися і орден Борису Вікторовичу повісити, а Луценко залишився головним винуватцем «революційної необхідності». До речі, оцінки Луценка, як міністра, з боку міліціонерів і правознавців звучали діаметрально протилежні.

«Народна самоборона», політичний проект Юрія Луценка, створювався по-старому. Організували немовби народний рух з такою назвою. Придбали партію «Вперед, Україна», перейменували - все на гроші Жванії (Давид Жванія, народний депутат України, любий друзь, колишній соратник Президента). Коли самооборонці в 2007 році починали свої роз`їзди Україною, а по суті передвиборчий тур, то з милою безпосередністю мало не з трибун говорили: хлопці, грошей не треба, у нас є, ви тільки вступайте. Недобре, звісно, так партії створювати. Але цим і зараз не гидують. Як там «Єдиний Центр» утворився, не пам`ятаєте? Але що стосується фінансування та Жванії, то у кожного президента колись був свій гетьман. При цьому віддамо належне Луценкові, покажіть ще хоч би двох політиків, які за півроку зуміли б розкрутити партію? Весь компромат, який з`явився на Луценка, - це «мобільні телефони». Говорили, що нібито кампанія мобільного зв`язку, в якій працює його дружина, забезпечувала структури МВС мобільним зв`язком, і назабезпечувала вона їх на півмільйона міністерських гривень. Теж - недобре, але не сказати, щоб сума і форма «корупційної оборудки» вразила. А ось ще. Юрій Віталійович ще зброю роздавав, 51 одиницю роздав друзям і колегам. Кажуть, незаконно. Генпрокуратура ще сім годин його квартиру обшукувала, а журналісти всі сім годин стояли під дверима. Не задля гонорару – Юркові співчували.

Відео дня

Сьогодні ми вирішили про все це пригадати, тому що дуже гострим здається протистояння між колишніми соратниками: Луценком і Президентом, Луценком і Секретаріатом Президента.

Тому що не тільки Жванії вже приміряють костюмчик Ходорковського (треба знати, кого фінансувати), а й Луценка звинувачують в скоєнні посадового злочину. Цього разу за те, що літав до Криму на службовому літаку. Риторика взаємних звинувачень в останні дні досягла апогею, остання низка люб`язностей така. Луценко звинуватив Банкову в тому, що вона (конкретно, Балога і Колесников) створює «ширку», Балога тут же відповів: «Коли програв на виборах в Київраду – нема чого шукати винних, і взагалі я тебе першим номером списку посадив». Далі Президент вже в Канаді назвав заяви Луценко брудними і хворобливими. А самі запевнення Президента, що коаліція не розвалиться, і той, «хто тішить себе надією, що може уникнути відповідальності завдяки розвалу коаліції, сподівається марно, і що люди відповідатимуть за ту справу, за яку вони взялися, в тому числі і міністр внутрішніх справ», звучали майже як загроза.

УНІАН вирішив поцікавитися, що коїться, готується відставка Юрія Луценка чи просто відбувається його публічна прочуханка? Дискусія Секретаріату Президента і Луценка - це серйозний розрив чи тимчасове загострення відносин? І яка буде у зв`язку з усім цим політична доля Юрія Віталійовича, його політсили, демократичної коаліції, конституційного процесу...

Володимир Фесенко, голова правління Центру політичних і прикладних досліджень «Пента»:

АКЦЕНТ РОБИТЬСЯ НА ПРОЧУХАНЦІ, НА ТОМУ, ЩОБ ПУБЛІЧНО І ІНФОРМАЦІЙНО ОПУСТИТИ ЛУЦЕНКА...

ФесенкоЦе публічна прочуханка аж до відставки. Я б сказав, що акцент робиться на прочуханці, на тому, щоб публічно та інформаційно опустити Луценко. Відставка може статися, як і подальше судове переслідування, але це не обов`язкова умова нинішньої кампанії. Головна мета – показати політичну і адміністративну неспроможність, його дрібні грішки і гріхи, політично його перекреслити. Якщо вийде прибрати його з посади, що з правового погляду не так просто, то його приберуть. Тому що буде потрібна показова жертва, перший пролом в уряді Тимошенко. Це може бути не єдиний пролом, як Луценко може бути не єдиним фігурантом в кадрових претензіях до уряду Тимошенко. Гризня між Секретаріатом і урядом не припинялася, була невелика пауза, пов`язана з виборами. Але тепер можлива контратака з боку уряду Тимошенко. Принаймні, це було б логічним і відповідає традиційній поведінці прем`єр-міністра в тих умовах, коли вона хоче змінити невигідний для неї контекст. Чесно кажучи, плани Балоги, ширки - це все публіцистичні формули, які вживають політики і ЗМІ. На сьогодні коаліція існує тільки де-юре, де-факто вона або в стані майбутнього розлучення або клінічної смерті. Тому питання тільки в тому, коли коаліція припинить своє існування, її життя підтримують штучно. Як єдиного політичного суб`єкта коаліції немає. І ніхто не хоче брати на себе відповідальність за припинення її існування. Точно так само ніхто не хоче брати на себе відповідальність за відставку уряду, хоча багато хто в ній зацікавлений. І питання тільки в часі, коли це краще зробити з погляду опонентів Тимошенко. Як і коли задіювати інші формати, або спроба створити нову коаліцію або провести дострокові парламентські вибори. Щойно складуться інтереси, тоді все вирішиться. А поки що ніхто не хоче порушувати кризову рівновагу. Балога, невелика частина депутатів НУ були б зацікавлені домовитися з конструктивною частиною Партії Регіонів (хоча там чимало щирих і послідовних недругів Ющенка). З цієї точки зору ширка - міф, і навряд чи вона можлива в повноцінному вигляді, і створити найближчим часом її неможливо. Просто не буде нових суб`єктів, потрібно буде якимось чином розвести «Нашу Україну», щоб з`явилися нові фракційні суб`єкти, які могли б домовитися з Партією Регіонів. У нинішньому вигляді ні Наша Україна, ні БЮТ не підуть на союз з Партією Регіонів. Навіть в обмін на нову Конституцію. Їм може просто не вистачити голосів на формування якоїсь нової парламентської коаліції. І цілком можливо, у разі розпаду нинішньої парламентської коаліції парламент просто існуватиме в безкоаліційному форматі.

Костянтин Бондаренко, директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна, політолог:

ЮРІЙ ЛУЦЕНКО ВИРІШИВ ПЛЮНУТИ НА ПАПУ

Кость БондаренкоЄ інформація про те, що Юрій Луценко кілька тижнів тому одержав запрошення від Юлії Тимошенко щодо близької співпраці з перспективою на наступних виборах – йти до парламенту єдиним списком, єдиним блоком. Думаю, що на сьогоднішній день Юрій Луценко, у якого вже давно були загострені відносини з Віктором Балогою, просто напросто вирішив, що прийшов час Ч. Він чекав закінчення київських виборів, і після цього вирішив, що тепер його ніщо не пов`язує ні з Балогою, ні з Президентом. І він вирішив зробити явним те, що раніше було секретом полішинеля, просто перейти в табір Юлії Тимошенко. Кращого засобу, ніж скандал, він не вигадав. Свого часу Ярослав Галан написав відомий памфлет «Плюю на Папу». І ось Юрій Луценко вирішив плюнути на Папу. Якщо порівнювати, хто в публічній риториці перебирає, то я думаю, що діє одеський принцип «обоє гірші». Все це виглядає просто «несмачно». Якщо вчора я вважав, що в усьому винен Балога, то сьогодні думаю, що Луценко повівся ну просто неінтелігентно. Його заяви на адресу Президента свідчать про невдячність. Тому що на посаду міністра його тричі номінував саме Ющенко. А Луценко продемонстрував, на що він здатний на цих виборах.

Дмитро Видрін, політолог:

ЛУЦЕНКУ ГОТУЄТЬСЯ НЕ ВІДСТАВКА, А ЖОРСТКА ПОСАДКА

Здається мені, Юркові готується не відставка, а жорстка посадка. Так колись писали про Рудьковського, і я не виключаю, що можлива жорстка посадка двох міністрів на паралельні смуги. Мало говорити про усунення з посади. Річ у тому, що йому інкримінують те, що і Рудьковському. А якщо у нас існує правосуддя, то воно повинне однаково ставитися до будь-яких міністрів, незважаючи на те, з якого вони політичного табору. Мабуть ті заходи, які вжили до Рудьковського, будуть вжиті до цього міністра. Тим більше, що, як мені здається, суми розкрадання, інкриміновані йому через чартер, співставні.

Ніхто не знає, що краще для України: план ширки чи демкоаліція. Але є така велика річ, як самоорганізація суспільства. Суспільство саме знаходить способи самолікування. Я думаю, що суспільство саме почне лікувати себе, відторгаючи політиків через низькі рейтинги. Якщо у політика рейтинг 2 відсотки, то мабуть спрацював закон самозахисту суспільства. Є самоборона політиків, а є самоборона суспільства. Сьогодні суспільство виявилося сильнішим за самоборону політичну і виграло. Втім, я маю зважати на не тільки Самоборону, а всіх, хто потрапив під електоральну гільйотину. Напевно, суспільство почне відторгати політиків, в Україні є маса посад неполітичних. Можна писати книжки, можна займатися рибалкою, не обов`язково бути політиком, якщо цього не хоче суспільство.

Маша Міщенко

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся