Повернення ВЕЗ: користь для всієї економіки чи тільки Донецьку?
Повернення ВЕЗ: користь для всієї економіки чи тільки Донецьку?

Повернення ВЕЗ: користь для всієї економіки чи тільки Донецьку?

11:59, 02.08.2006
6 хв.

Голова комітету ВР з питань бюджету Микола Азаров запропонував повернути пільгове оподаткування вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку... Думки експертів...

Повернення ВЕЗ: користь для всієї економіки чи тільки Донецьку?Днями голова парламентського комітету з питань бюджету Микола Азаров на засіданні комітету запропонував повернути пільгове оподаткування вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку. Нагадаємо, що в березні минулого року уряд Юлії Тимошенко скасував всі пільги «везам» і «тепеерам», що викликало масове незадоволення підприємців, що працюють у ВЕЗ. В окремих випадках претензії західних співзасновників, позбавлених пільг, розглядалися на рівні Президента України. Пропозиції Азарова, який можливо протягне свої ініціативи по відновленню пільгового оподаткування в проект бюджету-2007, викликали неоднозначну реакцію політиків. БЮТ і «Наша Україна» заявили, що це не що інше, як повернення до старих тіньових схем ведення бізнесу, яке несе загрозу національній економіці. При цьому Юрій Ехануров обережно висловився, що введення пільгового оподаткування в зонах іноді дуже навіть корисне для економіки регіону.

Поставити питання про доцільність ВЕЗ ми вирішили економічним експертам.

Ярослав Жалило, Президент Центру антикризових досліджень:

РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ ВІДРІЗНЯЛИСЯ ВІД ЗАЯВ УРЯДУ

Відміняючи в березні минулого року всі пільги для ВЕЗ, Україна виглядала не дуже привабливо в очах інвесторів. Якщо держава гарантує певну податкову політику для суб`єктів господарювання і вони інвестують гроші, розраховуючи на певні умови, то не можна без жодного попередження цю політику міняти.

Відео дня

Вкладаючи гроші у ВЕЗ, інвестор укладає з місцевою адміністрацією своєрідну інвестиційну угоду, в якій зобов`язання на себе беруть і інвестор, і місцева адміністрація. І якщо інвестор свої зобов`язання виконує, то держава повинна виконувати свої. Що стосується відновлення ВЕЗ, то тут, я думаю, можна повернутися до системи пільг, але при забезпеченні жорсткого контролю над тим, як ці пільги використовуються.

Нашим центром проводився аналіз ефективності ВЕЗ. Ми з`ясували, що у вільних економічних зонах з 2004 року спостерігався різкий якісний перелом, почалася віддача від вкладених засобів, істотно зріс внутрішній валовий продукт виробленого у ВЕЗ. Однозначно вважаю, що ідея ВЕЗ досі популярна. Хоча зловживання в них були.

Вкладення в зони проводилися поетапно, відповідно до плану інвестиції, і якщо на якомусь етапі підприємець не виконав зобов`язань, то слід було дізнатися – чому. Не кожен інвестор відразу вкладе мільйон у своє виробництво, він вкладатиме гроші в процесі розвитку виробничих потужностей.

Ще в кінці минулого року Президент дав доручення проаналізувати реальний стан речей із спеціальними економічними зонами і територіями пріоритетного розвитку. Звіту про цю перевірку не було. Як я розумію, тому що результат перевірки дещо відрізнявся від того, що декларував попередній уряд. Але оскільки є аналіз, то зараз на його підставі можна провести відбір, ревізію. Вивчити в яких зонах інвестзобов`язання виконувалися, а де – ні, з`ясувати причини. Необхідний контроль можуть забезпечити Міністерство економіки і адміністрація вільних економічних зон.

Володимир Лупацій, виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

ПРОТЕКЦІОНІЗМ НЕ ПОВИНЕН СУПЕРЕЧИТИ ВСТУПУ ДО СОТ

У питаннях ВЕЗ існують два аспекти – зовнішньоекономічний і внутрішньоекономічний. Будь-який уряд має право самостійно визначати форми підтримки національного виробника, чи то прямі фіскальні преференції чи інші законодавчі форми підтримки бізнесу.

Для України принципово одне: будь-які форми протекціонізму повинні бути виконані так, щоб це не суперечило курсу України на вступ до Всесвітньої торгової організації. Якщо говорити про внутрішньоекономічний аспект, то вільні економічні зони не повинні бути синонімом «дірки на кордоні і в митному законодавстві». Потрібно враховувати, під які проекти  опрацьовуватимуться преференції. Адже ВЕЗ – це далеко не єдина форма, в якій можуть надаватися пільги для виробника.

Я б не став повністю відкидати ВЕЗ як форму підтримки бізнесу. Минулий уряд критикував інвесторів, але це ще не свідчення того, що ВЕЗ – якесь породження пекла. Це свідчить тільки про те, що не був задіяний відповідний механізм державного контролю за виконанням цих зобов`язань і за функціонуванням ВЕЗ. Не було сформульовано, під які проекти отримують пільги в рамках ВЕЗ. Загалом я за вільні економічні зони, за умови  повної ревізії і перегляду принципів, на яких вони будуються.

Дмитро Боярчук, експерт CASE-Україна:

СІРІ ЗОНИ ДЛЯ ЩАСЛИВЦІВ, ЯКІ НІЧОГО НЕ ПЛАТЯТЬ І НЕ СТВОРЮЮТЬ

Вільні економічні зони скомпрометували себе в Україні, і незадоволення відносно ВЕЗ і ТПР обумовлене тим, що вони використовувалися для ухилення від оподаткування. Пріоритетний розвиток у них одержали сірі схеми отримання надприбутка. Ми знаємо, що в Україні були проблеми з відшкодуванням ПДВ для експортерів. А фактично всі масштабні незаконні операції по компенсації ПДВ для експортерів були зав`язані на існуванні податкових пільг для ВЕЗ. Весь товарний імпорт проходив через ВЕЗ, що також дозволяло ухилятися від оподаткування.

Існували різні схеми і методи перепродажу всередині зони, фіктивний показ доданої вартості, який не оподатковувався, але давав можливість отримувати податкові компенсації. У більшості зон ніяких інвестицій не було. Я знайомий з дослідженнями, що показують: з більш ніж 500 агентів, які працювали за пільговими схемами оподаткування, тільки одиниці виконували свої інвестиційні зобов`язання.

Повернення ВЕЗ в Україні – це повернення до старих схем. У нас пільги набагато перевищують здорову економічну доцільність. Людям, які хочуть працювати і створювати якісь виробництва, досить мати мінімальні пільги – вони ефективно працюватимуть за найменшої конкурентної переваги. Відновлення пільг синонімічне поверненню до старих схем. А особливості ведення українського бізнесу такі, що люди прагнуть не побудувати щось нове, а відібрати за допомогою політичного впливу бізнес у інших.

Крім того, у нас саме по собі не сформовано відчуття того, що ти повинен заплатити податки. А коли створюються такі сірі зони для оподаткування, в яких «призначені щасливчики» і вони нічого не платять, а в більшості випадків нічого і не створюють, – це шкідливо і для суспільства, і для самого вітчизняного капіталу. У тій формі, в якій існували пільги у ВЕЗ і ТПР вони себе не виправдали.

Записала Маша Міщенко

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся