Конституція від ПР: не подобається закон - не виконуйте

Проект Конституції від ПР потроху критикують і у Ющенка, і у Тимошенко. Правда, незадоволення викликали лише два моменти, вочевидь вставлені авторами як червона ганчірка для бика...

Проект нової Конституції(версія Партії регіонів) потроху критикують і у Ющенка, і у Тимошенко. Цікаво, що незадоволення викликали лише два моменти, вочевидь вставлені авторами нової редакції в текст як червона ганчірка для бика: «позаблоковий статус» України і російська мова як «друга державна». Очевидно, від самого початку передбачалося, що до «Конституції від ПР» так чи інакше прискіпуватимуться, ось і з`явилися дві більш ніж спірні статті - очевидні кандидати на виліт у процесі «пошуку політичного компромісу».

Але є в тексті і такий пункт, що викликав неприкритий ентузіазм, щонайменше, у одного бютівця - Андрія Портнова. Блок Юлії Тимошенко підтримує ідею про те, що політсила, яка набрала на виборах у ВР максимальну кількість голосів, автоматично одержує 226 місць в парламенті, навіть якщо за «абсолютним показником» і не дотягує до такого результату. І якщо вірити словам Портнова, в БЮТ готові підтримати регіоналів щодо цієї позиції, оскільки і самі розглядали її як прийнятний пункт для власного варіанту змін до Конституції.

Переможець отримує все

З одного боку, у разі введення норми про те, що переможець парламентських виборів автоматично отримує більшість місць у ВР, незалежно від фактично набраної кількості депутатських мандатів, могло б позбавити Україну від тривалих «коаліціад». Для країни, яка вже дуже втомилася від політичних розборок, це могло б стати безумовним плюсом.

Проте, з іншого - в проекті ПР є ще й такі пункти, як «прем`єр-міністр призначається Верховною Радою за поданням коаліції депутатських фракцій у ВР»; «члени Кабінету міністрів призначаються Верховною Радою за поданням прем`єр-міністра України»; а також положення про введення представництв Кабінету міністрів в областях, призначення губернаторів прем`єром - все це замість сьогоднішніх облдержадміністрацій, контрольованих Президентом. У сумі виходить, що політсила - переможець парламентських виборів - одержує фактично неподільний контроль не лише над законодавчою, але і над виконавчою владою. Президентові регіонали залишили єдину функцію з контролю за діяльністю Кабміну - можливість звертатися до Конституційного суду з питання визнання не відповідними законодавству актів уряду. А ось можливість відмінити або призупинити рішення Кабміну у Президента пропонують відібрати.

З урахуванням політичної ситуації в Україні і категоричного  невміння нашої політеліти  домовлятися, виходить, що переможець виборів у ВР протягом всього терміну каденції парламенту рулює країною на свій розсуд, а всі незгодні або такі, що не встигли примазатися, запевнити у вірності (зрозуміло, принципам демократичного розвитку країни) і т.д. можуть вирушати за усім відомим маршрутом. Бажано з квитком в один кінець.

Псевдодоторканна недоторканність і кишеньковий Президент

Певна річ, автори Конституції від ПР не могли забути про «відміну» депутатської недоторканності. Ознаменувати рівність усіх перед законом, за їх задумом, повинна ось така стаття: «Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий або арештований до набуття чинності обвинувачувального вироку суду відносно нього». Тобто під час слідства, та поки що суд та діло... обранці наші (на відміну від решти громадян України) залишаються абсолютно вільними у своїх діях і переміщеннях. У перекладі з юридичної мови це звучить так: хто вчасно не відмазався - сам дурень.

До речі, ту саму операцію автори змін до Конституції пропонують вчинити і над президентським імунітетом. Але не тільки її.

Глава держави, за версією регіоналів, «може бути усунений з поста Верховною Радою України у порядку імпічменту за дії, які завдають шкоди національним інтересам України». Оскільки поняття «Національні інтереси» і «шкода» в проекті змін до Конституції жодним чином не конкретизовані, очевидно, єдиним і останнім бастіоном Президента на шляху до небажаної відставки повинна стати вимога до ВР ухвалити рішення про імпічмент не менше ніж двома третинами складу парламенту (сьогодні для цього потрібно зібрати три чверті голосів у сесійній залі ВР).

Проте при цьому питання «знімати чи не знімати» пропонується віддати на відкуп виключно Раді. У проекті змін (на відміну від діючої Конституції) вже немає ані слова про те, що Конституційний суд повинен підтвердити, мовляв, що компромат на главу держави, який нарила слідча комісія ВР насправді доводить, що в діях Президента є ознаки «державної зради або інших злочинів».     

Якщо подібні поправки будуть введені, то правляча коаліція, яка і без того зосередила в своїх руках управління законодавчою і виконавчою владою, на додачу до всього дістане ще і можливість шантажувати главу держави кожним пчихом, мало не щодня погрожуючи йому імпічментом. Адже організувати «додаткові» 74 голоси - і це у разі мінімальної можливої чисельності правлячої політсили у ВР в 226 мандатів - особливих проблем вже не складе.

Не подобається закон - не виконуйте

Ще одне чудове нововведення, на яке жоден з критиків регіонального проекту змін до Конституції досі не звернув уваги. «Правові акти, які погіршують становище громадян, не створюють ніяких прав і обов`язків і не підлягають застосуванню. Особу не можуть притягти до юридичної відповідальності на підставі невиконання таких правових актів».

Сюди ж для повноти картини можна додати і статтю такого змісту: «Ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні або незаконні розпорядження чи накази. За видання і виконання явно злочинного або незаконного розпорядження чи наказу наступає юридична відповідальність». 

Мабуть, що доти, поки автори проекту не уточнять, що саме вони хотіли всім цим сказати, кожному громадянинові України буде надано право самостійно визначати, які саме закони або окремі положення наказів є «явно незаконними», або «погіршують станоище» його особисто? Узяти, наприклад, оподаткування... Адже усім зрозуміло, що кожен пункт, що стосується податків з фізосіб, прямо і недвозначно «погіршує» матеріальне становище громадянина. Адміністративний і кримінальний кодекси обмежують особисту свободу. Рішення суду – то вже й геть свавілля на пустому місці. З якої це радості злочинець повинен терпіти досить жорсткі санкції відносно нього, тоді як інші громадяни, які не скоїли ніякого правопорушення, подібних незручностей не мають?

І, до речі, що накажете робити тим громадянам, які за власним розумінням (і в міру своєї освіти) тлумачили як злочинний або такий, що порушує їх права певний акт, а потім він виявився абсолютно законним і правомірним? Чи не передбачається розширити в Кримінальному кодексі положення про те, що «незнання законів не звільняє від відповідальності» до «незнання, неправильне трактування і відсутність юридичної освіти»?

До речі, до питання про юридичну освіту. Серед усього іншого регіонали пропонують віддати захист українців на відкуп не лише адвокатом, як це відбувається сьогодні, але і якимсь загадковим «фахівцям у галузі права». Що це за люди і як визначити, чи достатньо вони кваліфіковані, щоб захистити інтереси  свого клієнта, - з тексту знову-таки зрозуміти не можна. Отже клієнтові «у разі чого» залишиться хіба що посилатися на раніше згадане нововведення. Те, що стосується «правових актів, що погіршують становище громадян», тож відповідно, до цього конкретного громадянина не застосовних.

Олена Перегуда

УНІАН в Google News