Кандидати й доктори наук у політиці: Шуфрич - спеціаліст з с/г, Янукович - з реформування автотранспорту, Тимошенко - з податків

Нестор Іванович не виключає, що в майбутньому захистить докторську... УНІАН ознайомився з дисертаціями політиків

Здавалось би, українська політика і українська наука – поняття не надто наближені одне до одного. Але деякі українські чиновники свого часу активно займалися різного роду дослідженнями, захищали кандидатські і докторські, мали безліч новаторських думок для розвитку та реформування нашого суспільства. Чи  втілили вони свої  кращі теоретичні ідеї в життя, вступивши на політичний олімп,  чи вони залишилися тільки на папері, дізнавався УНІАН

Незважаючи на те, що екс-прем’єр і лідер опозиції Віктор Янукович у  написанні свого вченого звання колись у 2004 р. припустився помилки, яка трохи зіпсувала йому імідж, він справді є доктором економічних наук, професором, дійсним членом Академії економічних наук України і членом Президії Національної академії наук України.

Кандидатська лідера Партії регіонів, яку він захистив ще 1996 р. на рідній Донеччині, була на тему: “Реформування територіальних великих господарчих структур автотранспорту (на прикладі Донецької області)”. Тема, до речі, була обрана не випадково - Віктор Федорович деякий час був генеральним директором Донецького обласного територіального об`єднання автомобільного транспорту.

Дисертант провів дослідження з визначення місця та ролі автотранспорту в економіці регіону і дійшов висновку, що “економіка автотранспортної галузі відіграє дуже важливу роль при вирішенні регіональних проблем соціально-економічного характеру”. Янукович навіть підготовив Комплексну програму заходів щодо стабілізації роботи автотранспорту. І як зазначено в дисертації: “Її реалізація під безпосереднім керівництвом здобувача дозволила покращити становище справ у ВАТ “Донецькавтотранс”. Так, у 1 кварталі 1995 р. знижені темпи падіння обсягів перевезень, збільшилась кількість виконаних рейсів і коефіцієнт використання парку, доходи від перевезень”. Отже, теоретичні нововведення політика навіть знайшли своє практичне втілення.

Віктор Янукович

Через 5 років Віктор Федорович захистив докторську, знову ж таки за рідною тематикою: “Управління розвитком інфраструктури великого промислового регіону”. Управління Донецьким регіоном на той час йому було близьке, адже з травня 1999 р. до травня 2001 р. він очолював Донецьку обласну раду, щоправда за сумісництвом.

З дисертації стає відомо, що поняття “територій пріоритетного розвитку” в науковий обіг  ввів саме Янукович. “Це поняття використане для вирішення питання і введення спеціального режиму інвестиційної діяльності в шахтарських, а потім в ряді інших міст і районів, яким наданий статус територій пріоритетного розвитку”, – йдеться в роботі. Він пропонував надати шахтарським містам, що опинились у найбільш складних умовах, статус територій пріоритетного розвитку і, відповідно, створювати там нові робочі місця для вирішення проблеми зайнятості, стимулювати приток інвестицій, ефективно використовувати місцеві ресурси, розвивати соціальну інфраструктуру. Згодом з’явився і Указ Президента України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”, а однойменний закон Верховна Рада ухвалила у 1998 р.

Турбується Янукович і про екологічну безпеку регіону. Він зазначає, що на Донбасі необхідно: “відтворити систему профілактики самозаймання і гасіння природних відвалів шахти і вуглезбагачувальних фабрик, розробити і впровадити комбіновані методи приглушення оксидів азоту на котлоагрегатах електростанцій, забезпечити повне очищення коксового газу від сірководню і т.п. ”  Але які б не приймалися закони, а шахти і надалі вибухають, гірники гинуть і невеличкі шахтарські міста ледве животіють.

А ще Віктор Федорович свого часу розробив програму “Донецька область-2010”, в якій міститься великий соціальний розділ, де йдеться про розвиток і вдосконалення охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, поліпшення пенсійного забезпечення. Але головне, “особливість програми “Донецька область-2010” в тому, що вона містить мінімум конкретних цифр, разом з цим позначає напрямки і механізм досягнення наміченого”.

Нестор Шуфрич

Соратник Януковича по партії Нестор Шуфрич теж свого часу займався наукою. У 2004 році  він захистив кандидатську на тему: “Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині”. На перший погляд тема дивує - навіщо народному депутату України досліджувати сільське господарство Угорщини? А може Нестор Іванович мріяв очолити АПК, але несподівано для себе став головою МНС і за визначенням колег “головною надзвичайною ситуацією”?

Насправді, життя Нестора Івановича тісно пов’язано з Угорщиною. Він народився поблизу угорського кордону на Закарпатті, проходив строкову службу в Південній групі військ в Угорщині, а з 1987 р. працював перекладачем торгово-промислового підприємства Міноборони в Будапешті.

Проживаючи в Угорщині, історик за освітою, Шуфрич, напевно, так захопився сільським господарством, що вирішив дослідити цю тему .

“У світлі задекларованої багатоукладності сільського господарства України... необхідно враховувати досвід Угорщини з інтеграції виробництва особистих і селянських (фермерських) господарств з підприємствами колективних форм господарювання. Цей досвід є універсальним практично для всіх постсоціалістичних країн Європи”, - зазначає Шуфрич у своїй дисертації.  

Щоб дізнатися, чому автор обрав для своєї наукової роботи угорське сільське господарство, УНІАН звернувся безпосередньо до Нестора Івановича.

- Я свого часу працював в Угорщині. Хочу звернути увагу, що в системі країн РЕВ (Ради Економічної Взаємодопомоги) розвиток аграрного сектору в Угорщині був найбільш ефективним, - розповідає Шуфрич. - І під час зміни устрою, тобто переходу від соціалістичної системи до капіталістичної, Угорщина цей шлях пройшла менш болісно. Особливо вдало з точки зору збереження ефективного аграрного сектору. Я зараз не заглиблюватимуся в аспекти ефективності роботи як фермерських приватних підприємств, так і великих промислово-аграрних підприємств. Це все те, що ми маємо вивчити на досвіді Угорщини, особливо, зараз, в умовах продовольчої кризи, максимально ефективно використати на наших теренах.

Політик не виключає, що в майбутньому захистить докторську. Але зараз в Нестора Івановича не вистачає часу. Адже над кандидатською трудився 7 років, і каже, що сам її готував, сам вивчав проблематику. І ці 7 років в науці для Шуфрича не пройшли марно.

- Повірте мені, під час підготовки цілої низки аграрних законів мені цей досвід дуже допоміг, - зазначив він.

Тож не буде дивом, якщо “містер надзвичайна ситуація” в майбутньому очолить український АПК.

Олександр Турчинов

Екс-голова СБУ, перший віце-прем’єр Олександр Турчинов одночасно є доктором економічних наук. Спочатку ще у 1995 р. він захистив кандидатську на тему: “Методичне забезпечення і механізм реформування та оптимізації оподаткування в сучасних економічних умовах”. Оцінюючи в цілому діючу в Україні систему оподаткування, він визначив багато її недоліків, серед яких: відсутність цілісної концепції побудови, відсутність цільового призначення багатьох з існуючих податків, невідповідність порядку нарахування податків суті об’єктів оподаткування, використання як об’єкту оподаткування не доходів, а витрат, нерозвиненість облікової бази тощо. 

Автор навіть запропонував проведення податкової реформи в Україні у два етапи. На першому етапі пропонувалось введення незначної кількості податків з оптимальними податковими ставками рівня розвитку. Для юридичних осіб ставка податку на прибуток –25%, ПДВ – 10% і до державного фонду соціального страхування – 30%. Щомісячні доходи громадян планувалося оподатковувати наступним чином: мінімальна ставка – 10%, середня – 20% і максимальна – 30%. Турчинов вважав, що практичне використання його наукових розробок дозволить суттєво збільшити надходження до бюджету України. 

Щоб дізнатися, наскільки прийнятними були для української економіки ідеї Турчинова і його новаторські думки, УНІАН звернувся до економіста Бориса Кушнірука.

- З одного боку все правильно. Щоправда на сьогодні відрахування ПДВ становить 20%, прибутку – 25%, а в усі соціальні фонди ми платимо 42%. Головна проблема податку на прибуток не стільки в ставці як такій, але вона може бути і нижча, а в системі відшкодування і шахрайства, яке там є, - коментує експерт. - Що стосується внесків в соціальний фонд, перехід до єдиної ставки соціального внеску чи фонду не тільки вже давно назрів, а й вже перезрів, але досі з цього приводу нічого не робилося. Цей уряд ніяких документів з цього приводу досі не подав. Ми маємо більше 30 млрд. дефіциту пенсійного фонду. Вся концепція пенсійної системи, яка існує, фактично є банкрутом.              

Вже через два роки після кандидатської Олександр Валентинович захистив докторську на тему: “Тіньова економіка (методологія дослідження та механізми функціонування)”. 

В дисертації Турчинов також зазначає причини тінізації економіки України, аналізує її обсяги і винаходить напрями обмеження тіньової економіки.

Пропонує вжити таких заходів: зняти всі недоцільні протиріччя і обмеження в чинній законодавчій базі, здійснити податкову реформу (розширення бази оподаткування з одночасним скороченням номінальних величин податкових ставок), розробити програму поступового збільшення офіційних доходів населення, законодавчо визначити податкову і валютну амністію за добровільне декларування прихованих від оподаткування прибутків (доходів) і т.д.

- Збільшити доходи населення по заробітній платі неможливо і не потрібно. Якщо ви хочете збільшити заробітну плату, вам потрібно скоротити витрати, пов’язані з випуском продукції (завдяки впровадженню новітнього обладнання) і скоротити корупцію – в цьому випадку з’явиться джерело для збільшення заробітної плати. Чому рівень доходів найбільший в країнах, де найменша корупція? Тому що менше доводиться платити корупційних платежів. Валютність вже зараз не актуальна. Податкова амністія або легалізація доходів - це абсолютно правильний крок. Його потрібно було зробити давно. Але для цього потрібно було робити і другий крок – оподаткування нерухомості. Для того, щоб мати можливість контролювати доходи і витрати, перш за все чиновників. Це якраз один з механізмів контролю по боротьбі з корупцією. Ми не можемо перевіряти кожного, скільки він брав хабарів і чи займався бізнесом, одночасно будучи чиновником. Треба брати точку відліку, з якої починати рахувати доходи і витрати тієї чи іншої особи за певний період часу. З’являється база, скільки нерухомості, скільки майна, машин. Це більшою мірою стосується наших політиків. Включаючи того самого Турчинова і Тимошенко. Бо виходячи з їхніх декларацій, їм подавати можна. Це стосується і Януковича,  і Ющенка, всіх їх. Легалізація реальних доходів, починаючи від маленьких чинів і до великих судової, міліцейської та іншої систем - дала б можливість не тільки збільшити доходи, а й почати боротьбу з корупцією. 

Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко трохи відстає у наукових ступенях від свого заступника. Вона тільки кандидат економічних наук. Свою дисертацію на тему: “Державне регулювання податкової системи” вона захистила ще в 1999 р. Але на цьому її наукова діяльність не закінчилась, Юлія Володимирівна написала ще більше 50 наукових робіт.

У своїй дисертації Тимошенко запропонувала замість бюджетоформуючих податків (ПДВ та податку на прибуток) запровадити податок на кредиторську вимогу з основною ставкою 10% від бази оподаткування та ввести єдину ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10%.

- Коли вона писала цю роботу, надзвичайно велика була кредиторська заборгованість. І йшло уникнення від оподаткування. На сьогодні ця проблема не є актуальною взагалі, - коментує новаторські ідеї теперішнього прем’єр-міністра Борис Кушнірук. - Що стосується відміни податку на прибуток і ПДВ, то ставлюсь до цього негативно. Свого часу за ПДВ була отримана Нобелівська премія в галузі економіки. До 1953 існувала система оборотних податків. Чим більше оборотів, тим більше стає оподаткування, що невигідно для економіки і породжує корупцію. А ПДВ полягало в геніальній ідеї – скільки б не було оборотів, ти лише оподатковуєш додану вартість. У нас є проблема – наші люди зразу почали шукати дірки, щоб обдурити державу. Ти продаєш начебто продукцію за кордон, а насправді ти нічого не продаєш, а держава відшкодовує 20%. Таким чином є можливість не платити величезні суми. Отже потрібно впроваджувати ефективні механізми контролю: наприклад, ввести повний електронний обіг контролю за сплатою ПДВ – і обхід трансакцій буде в режимі он-лайн.

Як і Турчинов, Тимошенко наголошувала на необхідності утворення Єдиного державного фонду соціального захисту з одночасною ліквідацією існуючих бюджетних і позабюджетних цільових фондів.

- Як я вже казав, це я підтримую. Ми повинні прийти до системи єдиного соціального рахунку, єдиної соціальної допомоги. Це скорочує величезні витрати, пов’язані з утриманням багатьох структур, які входять до апарату і забирають у підприємців час на цю звітність.

Юлія Володимирівна також пропонувала вирівнювати соціально-економічний розвиток регіонів на основі диференціації податкових ставок. У регіонах з рівнем соціально-економічного розвитку нижче середнього податкові ставки повинні бути для низькорентабельних галузей дещо нижчими від середніх. Для високорентабельних галузей в регіонах з соціально-економічним рівнем розвитку вище середнього податкова ставка  повинна бути відповідно дещо вищою від середньої.

 - Це нерозуміння функцій економічної логіки взагалі, - розповідає Кушнірук. - Насправді  існує система на рівні капіталу і прибутку. В яких галузях у тебе виникає більший рівень прибутку, туди починає приходити капітал. А якщо вам потрібно вирішити проблему, пов’язану з нижчим рівнем прибутковості у тих чи інших галузях чи точніше в депресивних регіонах, то є інструментарій, який дозволяє це робити. Тим чи іншим регіонам можна надати кредитну підтримку або не платити податок на прибуток в певний період. Держава може і має створити умови, при яких би рівень рентабельності був умовно рівний, якщо вона проводить правильну економічну політику.   

Віктор Медведчук

Голова адміністрації екс-Президента України Леоніда Кучми Віктор Медведчук в 1996 році захистив кандидатську на тему: “Конституційний процес в Україні: організація державної влади і місцевого самоврядування”. А після прийняття Конституції замислився над українською національною ідеєю. І вже через два роки став доктором юридичних наук. Тема роботи - “Сучасна українська національна ідея і актуальні питання державотворення”.

“Основна ціль української національної ідеї – об’єднання всіх українців, усіх громадян України для вирішення історичного завдання, а саме: за політичними, економічними показниками, показниками розвитку культури посісти гідне місце серед розвинених демократичних держав сучасності”, - йдеться в дисертації.   

- Національна ідея не є ідеєю мас, вона є продуктом елітарної свідомості, - розповідає УНІАН директор Центру соціологічних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв. - Дуже часто національна ідея не є широковідомою, але є мобілізуючою саме для тих верств, які отримують політично-економічну владу і для яких ця ідея є виразником сенсу соціального управління. Змістовою складовою національної ідеї є, в першу чергу, сформульовані сенс і мета соціального розвитку суспільства, яке консолідується в національну спільноту і в державу, яка ґрунтується на народному суверенітеті. Можливо, пан Медведчук, досліджуючи тему національної іде, мав на увазі її ідеологічно-пропагандистську складову, але це мені здається вторинним аспектом. 

У своїй роботі Медведчук також зауважив, що одним з головних завдань української національної ідеї є здійснення соборності у суспільстві, і вона сама за своєю суттю є виразом цієї соборності.

- Мені здається, це самий той випадок, коли “на городі бузина, а в Києві дядько”, - зазначив Єрмолаєв.  

Віталій Кличко

Навряд чи дисертація Віталія Кличка “Методика визначення здібностей боксерів у системі багатоступеневого спортивного відбору”  на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту стане йому у нагоді під час політичної діяльності. Але своєю науковою роботою він, принаймні, розвіяв давній стереотип, що боксери тільки і можуть “махати кулаками”.  

“У роботі вперше спортивні здібності боксерів розглянуто як складну динамічну систему, структура якої та інформаційна значущість її компонентів змінюється залежно від рівня підготовленості спортсменів, їхнього віку ті етапу спортивної підготовки”, - пише Кличко. І експериментальними дослідженнями доводить, що високі результати у змагальній діяльності залежать не тільки від рівня розвитку спеціальних здібностей, але і від психофізіологічних, основу котрих становлять якості нервової системи.

На основі результатів досліджень Віталієм була розроблена оцінка спеціальних та психофізіологічних здібностей боксерів для відбору на різних етапах спортивної підготовки.

Отже, як вибирати боксерів, Кличко знає достеменно, а от на кого робити ставку, щоб зайняти столичне мерське крісло, або хоча б впливати на ситуацію в Київраді, поки, очевидно, ні...

Анна Ященко

P. S. Детальніше з авторефератами дисертацій політиків ви можете ознайомитися в Національній парламентській бібліотеці.