Чи працюватиме довше донецький енерджайзер?

Енергетикою повністю керують донецькі. Експерти жартома кажуть, що призначення на посади у цій прибутковій галузі відбувалися за партійно-географічним принципом... Думки експертів... Повний список донецьких у ПЕК...

З більш як десятка урядовців та новопризначених керівників у сфері паливно-енергетичного комплексу, які охопили ключові напрямки ПЕК, майже всі так чи інакше представляють Донбас. Таким чином, енергетичним сектором України повністю керують донецькі люди. Експерти жартома кажуть, що призначення на посади в цій непрозорій, прибутковій і стратегічно важливій галузі відбувалися виключно за партійно-географічним принципом. Думки експертів... 

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

ПРЕФЕРЕНЦІЇ ДЛЯ СВОГО БІЗНЕСУ ПІДНОСИТИМУТЬСЯ ЯК ЛІБЕРАЛЬНІ КРОКИ НОВОГО УРЯДУ

Від таких керівників можна очікувати жорсткого виконання команд, які йтимуть із Міністерства палива й енергетики та з верхівки Партії регіонів, що в принципі, одне й те саме.

Це чиновництво поєднує і професіоналізм, і бізнесовий складник. Оскільки їхнім попередникам бракувало професіоналізму, представники Донецька мають незаперечний контраргумент на будь-які звинувачення: “А чим ви були кращі?”

Донецькі політики більше розуміються в питаннях енергетики, мають більше зв’язків у енергетичній державі – Росії, – що також дає їм фору щодо виведення ПЕК із кризи.

Принцип підбору такої вертикалі зрозумілі – це донецька або східноукраїнська прописка, співпраця в енергетиці та в політиці з колишніми керівниками ПЕК. Насамперед Бойком та Клюєвим. Також важлива лояльність до уряду й донецької бізнес-еліти.

Щодо відстоювання ними державних інтересів, то перефразовуючи президента «Дженерал моторз» Чарльза Вілсона, який колись заявив: «Усе, що добре для GM, те добре й для США», – можемо сказати: «Усе, що добре для CКМ, добре й для України».

Ми маємо уряд великого вугільно-металургійного бізнесу, і він зробить усе, щоб отримати стабільну ціну на російський газ, оскільки саме на ньому працює більшість металургійних заводів України, які фактично тримають економічну владу.

Щоправда, навряд чи можна розраховувати на зменшення ціни на газ з боку Росії. Головне завдання цього уряду, з точки зору великого капіталу й донецької промислової та політичної еліти, полягає в тому, щоб стабілізувати ціну на компромісному рівні, який дасть можливість протриматися українській економіці до моменту, коли вона буде готова до ринкових цін на енергоносії.

Будуть, звісно, преференції для “свого” бізнесу. Скажімо, уряд сприятиме  зниженню податків для великого бізнесу. Але про це говоритимуть як про ліберальні кроки нового уряду.

Треба піднімати вугільну галузь? Звичайно. Отже, для цього виділятимуться бюджетні кошти – це в інтересах як держави, так і шахтарів. При цьому не згадуватимуть, що більшість шахт давно приватні, частина з них належить бізнес-імперії Ахметова. Знову буде повернення ПДВ для одних фірм, замороження – для інших. Очікується й відновлення вільних економічних зон...

Економічних та адміністративних інструментів, котрі б стимулювали одні галузі й обмежували розвиток інших, вистачає. Головне, як кажуть рекламники, як їх піднести.

Довідка. СКМ – ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент», володіє та управляє активами в металургійній, машинобудівній, енергетичній, вугільній, телекомунікаційній, банківській, страховій, медійній й інших сферах економіки. Зокрема, компанія є акціонером металургійного комбінату «Азовсталь», Єнакіївського металургійного заводу, Харцизького трубного заводу, Авдіївського коксохімічного заводу, Центрального й Північного гірничо-збагачувальних комбінатів. 90% акцій ЗАТ «СКМ» належить донецькому бізнесменові Рінату Ахметову.

Юрій Оробець, народний депутат, колишній голова комітету ВР з питань ПЕК

УКРАЇНА ДВІЧІ НА РІК БОРОТИМЕТЬСЯ ЗА ЦІНУ НА ГАЗ

Ці люди перевірені за правління Кучми. Газовий сектор був тоді найбільш тінізований, слугував для накопичення капіталів – передусім політичних – російської та української еліт. Різниця в ціні на газ по-братськи ділилися між ними.

Це було за часів діяльності того самого Юрія Бойка.

Хоча зараз багато що буде інакше. Путін перевів газовий бізнес із західного кордону України на східний. Ціна на газ уже не знизиться, але Україна двічі на рік жорстко боротиметься за неї. Плата за газ буде платою за українську незалежність, і Росія здиратиме її сповна. Незважаючи на те, які люди у владі представлятимуть газові інтереси України – старі чи нові.

Повний список керівників ПЕК донецького походження:

Андрій Клюєв, віце-прем`єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу

Народився в Донецьку. Працював на шахтах, був заступником голови Донецького міськвиконкому. З 2002 року – нардеп від блоку “За Єдину Україну”, у 2003 році став віце-прем’єром з питань ПЕК. Був начальником тіньового штабу Януковича на виборах-2004 року.

Сергій Тулуб, міністр вугільної промисловості

Народився в Донецьку. Працював на шахтах на різних посадах. Очолював підприємства "Шахтарськвугілля", "Шахтарськантрацит”. З 1999 року був міністром ПЕК. За часів попереднього прем’єрства Януковича очолював "Енергоатом".

Юрій Бойко, міністр палива й енергетики

Народився в м. Горлівці Донецької області. Керував нафтопереробними заводами. Колишній керівник НАК “Нафтогаз”. Хрещений батько "РосУкрЕнерго". Голова Республіканської партії України, лідери якої входили до блоку “Не так!”, що провалився на парламентських виборах.

Володимир Шелудченко, голова правління НАК «Нафтогаз України”

Народився в Макіївці Донецької області. З 1991 по 1997 рр. працював генеральним директором ДП “Донецькоблгаз” та головою правління ВАТ “Донецькоблгаз” У 1997 році обіймав посаду першого заступника голови Комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. З 2003 по 2005 рр. працював першим заступником голови правління НАК “Нафтогаз України”. З квітня 2005 року – голова наглядової ради ВАТ “Донецькоблгаз”.

Ігор Глущенко, президент НАК "Енергетична компанія України”

Народився в смт Білогорське Добропільського району Донецької області. Був заступником директора Зуєвської ТЕС ВАТ „Донбасенерго”, заступником директора ВАТ „Донбасенерго”. Обіймав посаду генерального директора ТОВ «Східенерго», яке входить до складу «Донбаської паливно-енергетичної компанії», створеної для управління енергоактивами Групи СКМ.

Сергій Зубов, генеральний директор ДК "Газ України"

Народився в Краматорську Донецької області. Працював на Новокраматорському машинному заводі. Обіймав посаду голови правління ВАТ "Київгаз", з грудня 2003-го по квітень 2005 року був директором з питань інвестиційної діяльності ради директорів ДК "Газ України".

Олександр Рогозін, керівник Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ)

У 2004–2006 роках працював членом спостережної ради НАК «Надра України», раніше – членом спостережної ради НАК «Енергетична компанія України», що об’єднує найбільших державних виробників електроенергії. Був радником віце-прем’єра Андрія Клюєва.

Анатолій Луцишин, директор державного підприємства «Енергоринок»

До останнього часу очолював приватну енергопостачальну компанію ТОВ «Сервіс-інвест» (Донецьк), що входить у «Донбаську паливно-енергетичну компанію».

Олексій Шеберстов, заступник міністра палива й енергетики з питань електроенергетики

Працював у “Донбасенерго” в Донецьку. Очолював компанію «Енергетична консалтингова група». На початку 2005 року був зміщений з посади першого заступника міністра палива й енергетики.

Вадим Чупрун, заступник міністра палива й енергетики з питань газової енергетики

Уродженець с. Рівнопіль Волноваського р-ну Донецької області. Раніше займав посаду посла України в Туркменистані. Був заступником Бойка, коли той очолював “Нафтогаз”. У 2005 році – губернатор Донецької області.

Має добрі відносини з президентом Туркменії Сапармуратом Ніязовим.

Юлій Йоффе, заступник міністра палива й енергетики з питань вугільної енергетики

Виходець з Луганська. Депутат чотирьох скликань. У 1992–1993 роках був віце-прем’єром України. Заступник голови Республіканської партії України, яку очолює Юрій Бойко.

Юрій Коврижкін, заступник міністра палива й енергетики з паливної енергетики

Людина Сергія Тулуба. Працював на Запорізькій АЕС. З грудня 2002-го був віце-президентом-технічним директором НАЕК "Енергоатом”.

Юрій Зюков, перший заступник міністра вугільної промисловості

Уродженець м. Лисичанська Луганської області. Трудова діяльність пов’язана з підприємством "Ровенькиантрацит". Очолював держпідприємство "Луганська вугільна компанія".

Колишній заступник голови Луганської облдержадміністрації.

Дмитро Стаховський (народився в Донецьку)