Луценко: Самооборона не дасть жодного голосу за імпічмент Ющенка – за жодних обставин

Раджу колегам із СБУ не ганьбити службу... Не хочу бути заручником образ та помсти двох кумів... ВР – не школа, де можна прогуляти урок... Інтерв’ю

На запитання УНІАН відповів міністр внутрішніх справ, лідер Народної самооборони (блок “НУ–НС”) Юрій Луценко.

РАДЖУ КОЛЕГАМ ІЗ СБУ НЕ ГАНЬБИТИ СЛУЖБУ

Пане міністре, нещодавно з’явилося повідомлення, що указом Президента створена комісія для перевірки внутрішніх військ України. Як Ви гадаєте, це планова перевірка чи щось інше?

Давайте знімемо будь-які домисли. Ця перевірка була запланована декілька місяців тому. Ідея всебічної перевірки боєготовності внутрішніх військ виникла задовго до політичної кризи в Україні.

А ще вас звинувачують у розголосі державної таємниці... 

Чергова мильна бульбашка звинувачень... На засіданні Кабміну в секретному режимі розглядалося питання про охорону Управлінням державної охорони об’єктів у особливий час. По-людськи це означає – у військовий час. Жодної деталі про ці обставини я у своїх коментарях не назвав. Натомість аналізував ситуацію, яка склалася в нинішній (неособливий, я сподіваюсь) час, коли УДО без узгодження з МВС бере під охорону той чи інший об’єкт. У тому числі, об’єкти, які охороняє МВС. І коли два озброєних контингенти стикаються між собою, не ставлячи до відома керівника МВС, повірте, це неправильно. Саме про це я розмірковував.

Коли МВС охороняє Генпрокуратуру або Фонд держмайна й туди приходить група УДО, – то який це секрет? Про це знала вся країна зі ЗМІ, з указів Президента.

Я казав, що двом відомствам слід узгоджувати дії. Але жодного розголошення деталей розгляду секретного питання не було. Я порадив би колегам із СБУ не ганьбити службу перед неминучим розвалом цієї надуманої “мишиної возні”.

Давайте перейдемо до законопроектів, які стали формальним приводом для виходу “Нашої України” з коаліції...

Сьогодні дуже дивна ситуація, коли люди, які йшли в Верховну Раду на гаслах демократичної єдності, в односторонньому порядку, без жодного обговорення з партнерами її розірвали, а тепер звинувачують усіх у тому, що коаліція розпалася.

Даруйте, Народна самооборона голосувала на засіданні фракції проти розвалу демкоаліції. Якщо Кириленку (а насправді – керівнику Секретаріату Балозі) не сподобалося голосування БЮТ разом з Партією регіонів, то, очевидно, треба було сісти за стіл переговорів і поговорити двом Кириленкам. Хіба це проблема? Що, ніколи не було такого, коли “Наша Україна” голосувала з Партією регіонів?

А це нормально, коли ваша фракція дає дев’ять голосівза голосування щодо закону фактично про імпічмент? 

Я можу зараз сказати офіційно. Народна самооборона жодного голосу не дасть за процедуру імпічменту Президента Ющенко. Я це гарантую. Жодного голосу за жодних обставин. Незважаючи на те, скільки в мене є образ на Президента, скільки є несправедливих дій з його боку до мене і до моєї політичної сили, – жодного голосу не буде. Бо слово “імпічмент” є табу для будь-якого відповідального політика цієї країни.

Але якщо це право прописано в Конституції і треба сформувати механізм імовірного конституційного права парламенту на імпічмент, то це нормальне явище. Це реальне утвердження системи противаг у владі. Президент має право розпустити Верховну Раду, але й Верховна Рада за певних обставин може відправити у відставку Президента. Але ще раз підкреслю: ми не дамо жодного голосу зі імпічмент пана Ющенка. Це – принципова позиція Самооборони.

Я НЕ ХОЧУ БУТИ ЗАРУЧНИКОМ ОБРАЗ ТА ПОМСТИ ДВОХ КУМІВ

Ті образи, про які Ви говорите, стосуються пана Жванії, який раптом почав критикувати Президента?

Я дуже добре пам’ятаю той вечір у Гуті Івано-Франківської області, коли Кириленко, я та інші особи зустрічалися з паном Президентом щодо остаточного узгодження списків НУ–НС. Очевидно, тоді він добре пам’ятав і роль Жванії у підтримці “Нашої України” 2002 року, і в Помаранчевій революції 2004 року, і в діяльності демократичних сил 2006 року. Та врешті-решт пан Жванія був на всіх нарадах у Секретаріаті Президента під час підготовки й проведення дострокових парламентських виборів 2007 року. На всі важливі зустрічі його запрошували.

Тому коли мені раптом почали говорити про ці напружені стосунки, які раптом виникли між Президентом та Жванією, то я відразу ж сказав: це їхні проблеми. Ці люди настільки близькі були одне до одного в період, коли я не знав їхнього особистого та політичного життя, що я не хочу бути заручником образ та помсти двох кумів, аж до безглуздої затії з позбавлення Давида громадянства. Жванія не торпедував Президента. Жванія не розвалює демократичну коаліцію. Натомість, пан Балога з першого дня ставив за мету – не допустити саме такої коаліції. А коли вона відбулася, то з першого дня почав робити все, щоб її розвалити. З першого ж дня сформував партизанський загін, аби той відібрав в урядової коаліції більшість парламентських голосів.

Тобто де-юре ми маємо коаліцію, де-факто уряд нічого не може зробити.

Що робити міністрові внутрішніх справ, який не може провести закон про зміцнення безпеки на дорогах? Що мені робити, якщо я не можу провести закон про реальне протистояння наркоманії? Що мені робити з невизначеним статусом оперативно-розшукової діяльності?

Такі самі питання виникають у кожного міністра.

На жаль, в Україні відродилася з забутих кумівських часів підкилимна візантійська політика. І саме керівник Секретаріату відновив та привчив Віктора Андрійовича до спокус такої візантійської і часто хамської політичної поведінки. Мені деколи здається, що він був засланий у Секретаріат Президента, щоб знищити рейтинг Віктора Ющенка. І він з цим завданням упорався на всі сто.

Щодо рейтингів – питання дуже спірне, і роль керівника президентської адміністрації в нас прийнято демонізувати... Але, погодьтеся, Ви погарячкували, заявивши, що працюватимете з БЮТ, навіть якщо Наша Україна вийшла з коаліції. Ви не залишили зал 2 вересня разом з колегами з НУ...

А як ми мали вчинити? Я був на телефонному зв’язку, мені передзвонили, спитали, що робити. Я спитав у депутатів, яка їхня думка. Вони кажуть, нас обрали депутатами, рік не було можливості працювати, зараз є така можливість, ми зайдемо в зал і будемо працювати так, як велять наші переконання.

Деякі закони ми підтримуємо, деякі – ні. Учора з деяких законів ми голосували, з деяких – ні.

Вибачте, якщо доярці не доплатили премію, то хіба вона на знак протесту, перестане доїти корову?

То чому депутат на знак протесту не сідає за пульт? Він може не тиснути кнопку, може бути “проти”, але він повинен там бути! Залишати зал це ненормальний вияв політичних амбіцій. Це не школа, де можна на зло вчителеві прогуляти урок.

Але ж і Ви постійно якісь коники викидаєте на адресу Президента та його Секретаріату... На початку літа відмовилися від участі в зустрічі фракції НУ–НС із Президентом, бо мовляв вашій депутатській групі потрібна окрема зустріч – без колег із НУ...

Народна самооборона підійшла до Секретаріату Президента і висловила бажання зустрітися з Президентом окремо за участю її лідера, яким є Юрій Луценко. Наш представник був на тій зустрічі і доніс цю інформацію. Президент сказав: добре. Але після цього “добре” нічого не змінилося. Після цього відбулися ганебні дії Секретаріату, коли, наприклад, міністр внутрішніх справ запрошується на нараду силовиків з питань протидії наркозлочинності, а потім заходить клерк і каже, залиште зал, бо ми вас не запрошували. Це повторювалося неодноразово, очевидно, з розрахунком на мою бурхливу реакцію. Але я вмію тримати себе в руках, коли від цього залежить відомчий і державний інтерес.

Після цього в мене жодного разу не було зустрічі з Президентом. Навіть на зустріч з міністрами від НУ–НС, яким я нібито також є, я не був запрошений. То чому ж вони обурюються, що я не був на засіданні Кабінету міністрів?

Є принципові речі – у 2006 році сварка БЮТ та “Нашої України” розвалила єдність демократії. Вони “проТАКали” владу й дали дозвіл на згортання європейського курсу України. Тоді Луценко пішов і створив Народну самооборону під гаслом об’єднання демократії. Тоді Луценко на розмовах з Президентом був потрібен, і тоді я, жертвуючи своїми амбіціями, рейтингами й можливостями самостійно пройти до Верховної Ради, пішов у “Нашу Україну” для того, щоб вона не змогла знайти зачіпки для нестворення коаліції з БЮТ.

Я робив усе, аби демократи виграли та об’єдналися. Наша квота в списку НУ–НС – 20 відсотків, ми могли б претендувати не тільки на МВС, а й більше, але ми відмовилися. У тому числі від посади голови Антимонопольного комітету, претендентом на яку часто називали пана Жванію. І це тільки для того, аби БЮТ і “Наша Україна” не розсварилися.

Що ще я маю зробити? Кому ще я маю догодити, аби врешті-решт дві найвищі посадові особи, двоє лідерів демократичних сил домовилися між собою?

Народна самооборона робить те, що може. Закликає припинити амбіційні свари. У тому числі – забути неприємні моменти політичного життя і хамського ставлення до партнерів і вчорашніх друзів. Я вважаю, усе це можна забути. Але є люди, які не тільки не хочуть поступитися своїми інтересами, але, отримавши все можливе і неможливе, навпаки – тупо розвалюють спільну справу.

У мене з Балогою були різні періоди. Були в нас і добрі стосунки, і нормальні, і погані, і дуже погані, але я завжди сподівався: з ним можна розмовляти. Але те, що почалося за останні декілька місяців означає, що розмовляти неможливо...

Що, по-Вашому, буде через місяць – вибори чи нова коаліція?

Не буду прогнозувати. У теперішній ситуації це абсолютно безнадійно. Нинішній формат об’єднання демократів є важким, але вкрай необхідним.

РАНІШЕ ЮЩЕНКО, ЛУЦЕНКО, КИРИЛЕНКО, ТИМОШЕНКО, ЯЦЕНЮК ЗБИРАЛИСЯ В ОДНІЙ КІМНАТІ, ТЕПЕР Я ХОДЖУ В РІЗНІ КІМНАТИ

Чи у вашій депутатській групі (Народної самооборони) сформувалося остаточне бачення державного устрою в Україні як парламентської республіки?

У нас практично всі сповідують саме такий підхід. Хоча Тарас Стецьків вважає, що лише президентська сильна рука може зберегти та розвинути Україну. Решта, у тому числі я, схиляємося до парламентської моделі – за умови концентрації повноважень у прем’єр-міністра, відмови від дублювання урядових функцій ще в якомусь центрі (СП чи РНБО).

Мені здається це більш логічним, бо наділений такими повноваженнями керівник стає під народним контролем не один раз у п’ять років, як Президент. А постійно перебуває під контролем колег із Кабміну та парламенту. Він вимушений постійно враховувати всі “за” і “проти”, а не раз на п’ять років...

Мені здається, що це довший шлях, але більш надійний. Звичайно, просвічений диктатор дає результат. Але подумайте, що може бути, якщо диктатор буде не дуже просвічений. Тож аби не виправляти щоразу черговий кучмізм, хоч би як він там називався, повноважного керівника слід контролювати постійно.

Я ніколи не приховував свою позицію. Підходи Самооборони та мої особисті не змінилися з часів Майдану. Я стояв і стою на позиціях Майдану. Хто з нього втік – то це його проблеми. Якщо втік Мороз, то я не бачу перед собою вини за те, що я не з ним. Якщо сьогодні Ющенко-2008 дискутує словом і ділом з Ющенком-2004, – то це не моя проблема.

Чи Ви готуєтеся до дострокових виборів?

Будь-який нормальний політик готується до виборів на другий день після завершення попередніх. Але я вважаю, що вибори непотрібні. З 2004 року люди тричі давали відповідь, що вони за перемогу об’єднаних демократичних сил.

Чи буде відставка Тимошенко?

Парламент не має голосів для її відставки. А чи буде вона прем’єром – не хочу гадати. Сподіваюся, що демократичні сили можуть сісти за стіл та відновити коаліцію. Думаю, що і блок Литвина має довести, якій країні потрібен Литвин.

Ви хотіли сказати, який Литвин потрібен країні...

І який Литвин потрібен країні, і якій країні потрібен Литвин...

Дуже часто Володимир Михайлович був на порозі приєднання до демократичної більшості, та постійно знаходилися різні відповіді, чому він не приєднується. Є чудова нагода відновити коаліцію в такому форматі.

А Тимошенко робила вам пропозиції, від яких важко відмовитися? Вас часто сприймають як силу, яка йде в руслі БЮТ...

Ми – сила, яка старається взяти за руки “Нашу Україну” і БЮТ та звести їх до рукостискання. Так було і в 2006-му році, і в 2007-му, і зараз. Наші депутати ходять на зустрічі і з Президентом, і на засідання фракції НУ–НС, і на засідання БЮТ. Ми намагаємося змусити їх спілкуватися.

А Ви з Тимошенко бачитеся поза засіданнями уряду?

Так, я бачуся з нею і поза засіданнями, ми зустрічаємося як два політики. Я з цього не роблю таємниць. Так само я бачуся з В’ячеславом Кириленком не тільки під час офіційних заходів. Так само бачуся з цілим рядом інших політиків.

Політики наймаються людьми задля того, щоб вони (політики) між собою спілкувалися. Мені дуже шкода – раніше формат наших зустрічей був такий, що в одній кімнаті збиралися Ющенко, Луценко, Кириленко, Тимошенко, Яценюк – а тепер я вимушений ходити в різні кімнати. А це довше, складніше, менш приємно, але така вже українська політика.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News